
- •Анатомія та морфологія рослин
- •Тема 1. Вступ.
- •1. Предмет ботаніки як науки та її завдання.
- •2. Основні розділи ботаніки.
- •3. Методи ботанічних досліджень.
- •4. Короткий нарис в історії ботаніки.
- •5. Роль українських та зарубіжних учених.
- •6. Місце ботаніки в курсі біології середньої школи.
- •Тема 2. Загальна характеристика рослинної клітини.
- •1. Поняття про світловий та електронний мікроскопи.
- •2. Історія вивчення клітинної будови рослин.
- •3. Клітинна теорія та її основні постулати.
- •4. Загальні закономірності будови рослинної клітини.
- •5. Відмінність рослинної клітини від клітини тварин.
- •6. Прокаріоти та еукаріоти.
- •Тема 3. Цитоплазма рослинної клітини.
- •1. Загальна характеристика цитоплазми.
- •2. Субмікроскопічна структура цитоплазми.
- •3. Структура біологічних мембран цитоплазми. Основні біологічні мембрани цитоплазми.
- •4. Біологічні та фізичні властивості цитоплазми.
- •5. Хімічний склад цитоплазми.
- •Тема 4. Пластиди рослинної клітини.
- •1. Загальна характеристика пластид.
- •2. Класифікація пластид.
- •3. Хлоропласти: визначення, утворення, структура і функції. Первинний крохмаль та його утворення.
- •4. Хімічний склад хлоропластів.
- •5. Каротиноїдопласти: визначення, форма, пігменти і функції.
- •6. Лейкопласти.
- •7. Онтогенез і взаємоперетворення пластид.
- •Тема 5. Будова ядра рослинної клітини.
- •1. Визначення, форма і розміри ядра.
- •2. Структура ядра: ядерна мембрана, нуклеоплазма (каріоплазма), ядерце.
- •3. Хромосоми: визначення, утворення та типи.
- •4. Поняття про каріотип. Диплоїдний та гаплоїдний набори хромосом. Поліплоїдія.
- •5. Хімічний склад ядра.
- •6. Функції ядра.
- •Тема 6. Типи поділу ядра і клітини.
- •1. Передумови, що передують поділу ядра і клітини.
- •2. Амітоз (прямий поділ): визначення, структурні особливості та його відкриття.
- •3. Мітоз (непрямий поділ): визначення, фази мітозу та їх характеристика, відкриття мітозу.
- •4. Ендомітоз: визначення, структурні особливості, фаза ендомітозу та їх характеристика. Відкриття ендомітозу.
- •5. Мейоз (редукційний поділ): визначення, і-й і іі-й поділи мейозу, фази мейозу та їх характеристика.
- •Тема 7. Вакуолі і включення рослинної клітини.
- •1. Вакуолі: визначення та гіпотези щодо їх виникнення.
- •2. Тонопласт і клітинний сік як структурні компоненти вакуолей.
- •3. Функції вакуолей.
- •4.Осмотичні явища в клітині: сисна сила осмос, осмотичний тиск, тургор, тургорний тиск, плазмоліз і деплазмоліз.
- •5.Включення рослинної клітини: визначення та види. Поняття про ергастичні речовини та ергастоплазму.
- •6. Крохмальні зерна: визначення, будова і типи.
- •7. Алейронові зерна: визначення, будова і типи.
- •8. Ліпідні краплі як форма включень.
- •9. Кристалічні включення: утворення та форми.
- •Тема8. Оболонка рослинної клітини.
- •1. Визначення та загальна характеристика оболонки.
- •2. Молекулярна будова і механізм утворення компонентів оболонки.
- •3. Структурна організація оболонки.
- •4. Первинна оболонка: визначення та утворення.
- •5. Вторинна і третинна оболонки: визначення та утворення. Вікові зміни хімічного складу оболонки рослинної клітини: кутинізація, здерев’яніння, опробковіння, ослизнення, мінералізація.
- •6. Поняття про апопласт і симпласт.
- •7. Використання людиною клітинних оболонок.
- •Тема 9. Утворення і онтогенез рослинних клітин.
- •1. Утворення соматичних клітин.
- •2. Утворення статевих клітин.
- •3. Онтогенез рослинних клітин.
- •4. Фази розвитку рослинних клітин.
- •5. Симпластний та інтрузивний ріст клітини. Омніпотентність (тотіпотентність) ембріональних клітин.
- •Тема10. Рослинні тканини.
- •1. Визначення та еволюційне виникнення тканин.
- •2. Принципи класифікації тканин.
- •3. Меристеми: визначення та класифікація.
- •4. Первинні меристеми: визначення, типи і характеристика.
- •5. Теорії будови конуса наростання.
- •6. Вторинні тканини: визначення, типи і характеристика.
- •Тема11. Покривні та механічні тканини.
2. Субмікроскопічна структура цитоплазми.
За допомогою світлового мікроскопа була встановлена субмікроскопічна будова цитоплазми. Було виявлено, що цитоплазма складається з гомогенної рідкої маси гіалоплазми (матрикс цитоплазми ) і складної системи мембран: плазмолеми, тонопласт та ін. Гіалоплазма (від грец. hyalos — скло і plasma — виліплене) — основна оптично прозора частина цитоплазми рослинних клітин, в якій містяться ядро, всі органоїди та продукти внутріклітинного метаболізму. Вона являє собою колоїдну фазу клітини певної в’язкості і здатної до активного руху, бере участь у внутрішньоклітинному транспорті речовин. Вона має складний хімічний склад. Містить проміжні продукти обміну, амінокислоти, РНК, ліпіди, ряд ферментів, необхідних для синтезу білків, нуклеїнових кислот, жирних кислот та ін. сполук. В гіалоплазмі виробляються агрегати макромолекул білка — мікро трубочки, або мікрофіламенти ( від грец. micros — малий від лат. filamentum — нитка)— надмолекулярні агрегати еукаріотичних клітин, які складаються із білкових субодиниць, що формують спіралізовану стрічку. М. беруть участь у зміні клітини при амебоїдному русі, ендомітозі, переміщенні прикріплених до них органел, генерують рух гіалоплазми тощо. Це нестійкі структури білкових компонентів діаметром біля 2,5 нм. , завдовжки кілька мікрометрів. Вони виконують особливі функції і в процесі поділу клітини — беруть участь в переміщені хромосом, у підтриманні форми про пластид, в орієнтації мікрофібрил клітинної оболонки. Мікро трубочки виявлені у всіх типах рослинних клітин. Деякі автори описують їх як окремі органели.
Функції гіалоплазми:
Є основною магістраллю для переміщення метаболітів клітини.
Заповнює частину простору плазмодесмових каналів і таким чином забезпечує міжклітинні зв’язки;
Вступаючи в безпосередні контакти з мембранами органел, вона регулює фізико-хімічні і ферментні зв’язки між ними.
3. Структура біологічних мембран цитоплазми. Основні біологічні мембрани цитоплазми.
Одним з великих відкриттів електронної мікроскопії — є встановлення мембранної організації цитоплазми. Біологічні мембрани — обов’язкові і дуже важливі її компоненти.
Біологічні мембрани представляють собою щільні, дуже тонкі плівки товщиною від 4 до 10 нм. Їх важлива властивість — напівпроникнення. Це пояснює те, що одні речовини, розчинені у воді проходять через мембрани легко навіть проти градієнта концентрації, для інших же речовин мембрани є важко проникним бар’єром. Можна сказати, що мембрани контролюють хімічний склад цитоплазми в цілому і її органел зокрема.Загальна маса мембран в активно функціонуючих клітинах становить 90 % всієї сухої речовини цитоплазми.Структура і хімічний склад мембран неоднорідний, що пов’язано з їх функцією. Структурну основу мембран становлять молекули ліпідів, які формують подвійний бімолекулярний шар. Причому, молекули фосфоліпідів орієнтовані гідрофільними полюсами назовні у напрямок водного середовища (тобто в цитоплазму), а гідрофобними залишками вони орієнтовані всередину. Тобто, вони володіють амфіпатичними властивостями: один кінець молекули гідрофобний, другий — гідрофільний. Гідрофільні кінці полярні, оскільки несуть електричний заряд, гідрофобні кінці не полярні. Молекули білків розташовуються розсіяно по обидва боки ліпідної основи. Частина білкових молекул глибоко занурена у ліпідний каркас, інколи вони розривають його, утворюючи гідрофільні пори. Різноманітність розташування білкових молекул або їх агрегатів в мембранах зумовлюють неоднорідність мембран і їх високу пластичність (лабільність) — здатність змінювати структуру відповідно за зміною функції. Найважливіше значення з біологічних мембран мають два пограничні шари: плазмалеми і тонопласт.Плазмалема (від грец. plasma — виліплене, оформлене і lemma — оболонка) — тонка цитоплазматична мембрана, що межує з клітинною оболонкою. Плазмалему можна побачити під електронним мікроскопом при збільшенні 50 і більше раз. Товщина 7,5- 9,5 нм. П. Має хвилясту, складчасту поверхню, завдяки чому збільшується поверхня всмоктування і безпосередньо прилягає до стінки клітини.
Функції плазмалеми:
П. регулює обмін речовин клітини з навколишнім середовищем (вибіркова здатність до проникнення речовин);
Виконує деякі синтетичні функції, зокрема на ній відбувається утворення целюлозних мікрофібрил клітинної оболонки, відіграє велику роль у явищах піноцитозу, фагоцитозу тощо.Тонопласт (від грец. tonos — напруження і plastos — виліплений, сформований) — біологічна мембрана клітин, що відокремлює цитоплазму від вакуолі і володіє вибірковою проникністю та здатністю до активного транспорту іонів. Т. Ще називають вакуолярною мембраною.