Особливості заводського виготовлення залізобетонних конструкцій.

Залізобетонні конструкції можуть виконуватися монолітними, збірними та збірно - монолітними. Монолітні конструкції виробляються, як правило, на будівельному майданчику. Збірні - на заводах. Конструктивне рішення елементів і технологія заводського виготовлення знаходяться у тісному взаємозв'язку. Елементи, конструкція яких припускає їхнє масове виготовлення на заводі чи полігоні без трудомістких ручних операцій, є технологічними. Виробництво збірних

залізобетонних елементів ведуть по декільком технологічним схемам:

1. Конвейєрна технологія. Елементи виготовляють у формах, встановлених на вагонетках, що переміщуються по рельсам конвейєра від одного агрегату до іншого. По мірі просування вагонетки послідовно виконуються необхідні технологічні операції: установку арматурних каркасів, натягнення арматури попередньо напруженних елементів, установку вкладишів - порожниноутворювачів для елементів з порожнинами, укладка бетонної суміші та її ущільнення, витяг вкладишів, термовологісну обробку для прискорення твердіння бетону. Всі форми - вагонетки переміщуються у встановленому примусовому режимі. Високопродуктивну конвейєрну технологію застосовують на великих заводах при масовому випуску елементів відносно малої маси.

2. Поточно - агрегатна технологія. Технологічні операції виконують у відповідних цехах заводу. При цьому агрегати, що що виконують необхідні технологічні операції, непорушні, а форма з виробом переміщується від одного агрегату до іншого кранами. Технологічний ритм переміщення форм заздалегідь не встановлений і не є примусовим.

3. Стендова технологія. Вироби у процесі виготовлення і теплової обробки залишаються непорушними, а агрегати, що виконують технологічні операції, переміщуються уздовж форм. Такі стенди обладнані пересувними кранами, пересувними бетоноукладачами, а також вібраторами для ущільнення бетонної суміші. Елементи виробляються у гладких або профільованих формах (матрицях чи касетах). По стендовій технології виробляють багатомірні й заздалегідь напружені елементи промбудівелб (ферми, балки покрить, підкранові балки, колони та ін.).

4. Різновидом стендової технології є касетний засіб, що застосовується при виготовленні стінових панелей та плит перекрить. Елементи виробляють на непорушному стенді у пакеті вертикальних металевих касет, що вміщає водночас декілька панелей. Формування панелей у вертикальному положенні дасть рівну і гладку поверхню плит та панелей.

5. Вібропрокатна технологія. Плити перекрить та панелі стін формують на безупинній ленті, гладка чи рифлена поверхня якої утворить форму виробу. Після укладки арматурного каркаса бетонну суміш, подану на ленту, вібрують та ущільнюють за допомогою розташованих згори валків. Послідовно прокатані вироби, укриті згори та підогріті знизу, за час переміщення по ленте (в період декількох годин) набирають необхідну міцність. Технологічні операції підпорядковані єдиному ритму - швидкості руху що формує ленти. Виготовити увесь комплект збірних виробів по одній технологічній схемі неможливо, тому на заводах збірних залізобетонних виробів водночас використовують декілька технологічних схем.

Розробка нових конструкцій викликає необхідність удосконалення технологічної схеми або створення нової технології. Можливо також пристосування конструкції до існуючих технологій.

ЛЕКЦІЯ №2

ТЕМА: ОСНОВНІ ФИЗИКО-МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ БЕТОНУ І АРМАТУРИ

Зміст: 1. Бетон

2. Арматура

Бетон

Склад бетону визначається кількісним співвідношенням цементу, води, песку та щебню. Кількість води, що вступає у хімічну реакцію з цементом, не перевищує 20% від ваги цементу – водоцементне відношення дорівнює 0.2, однак по технологічним міркуванням кількість води завжди береться з деяким перебільшенням. Бетонна суміш для формування залізобетонних елементів повинна зберігати однорідність, досягнуту у процесі приготування.

Бетон повинен мати необхідну міцність і щільність, достатнє зчеплення з арматурою. Крім того, у залежності від призначення залізобетонних конструкцій і умов її експлуатації можуть бути виставлені ще й спеціальні вимоги: морозостійкість при багатократному заморожуванні та відтаванні, жаростійкість при тривалому впливі підвищених температур, корозіонна стійкість при агресивному впливі середовища та ін. Бетони поділяють по ряду признаків:

структурі – бетони щільної структури, у яких простір поміж зернами заповнювача цілком зайняте отверділим в'яжучим; крупнопористі малопесчані та беспесчані; поризовані, з заповнювачами і штучною пористостью отверділого в'яжучого; ячеїсті із штучно створеними замкнутими порами.

щільності – більш 2500 кг/м³(особливо важкі), понад 2200 і до 2500 кг/м³(важкі), понад 1800 і до 2200 кг/м³(дрібнозернисті), понад 800 і до 2000 кг/м³(легкі).

виду заповнювачів - на щільних заповнювачах; пористих; спеціальних, що задовольняють вимогам біологічного захисту, жаростійкості та ін.

зерновому складу - крупнозернисті з великими та дрібними заповнювачами; дрібнозернисті з дрібними заповнювачами.

умовам твердіння - бетон природного твердіння; підданий термовологісній обробці при атмосферному тиску; підданий автоклавній обробці. Згідно СНИП 2.03. 01-84 для виготовлення бетонних і залізобетонних конструкцій передбачені наступні види бетонов: важкий середньої щільності понад 2200 до 2500 кг/м³(на щільних заповнювачах); дрібнозернистий середньої щільності понад 1800 кг/м³(на дрібних заповнювачах); легкий щільної і поризованої структури (на пористих заповнювачах); ячеїстий; спеціальний - самонапружуваний.