- •Історія розвитку залізобетону.
- •Переваги і недоліки залізобетону
- •Попередньо напруженний залізобетон та засоби створення попередньої напруги.
- •Особливості заводського виготовлення залізобетонних конструкцій.
- •Міцність бетону.
- •Міцність бетону на осьове стискання.
- •Міцність бетону на осьовий розтяг.
- •Міцність бетону на зріз і сколювання.
- •Класи і марки бетону.
- •Деформативність бетону при короткочасному навантаженні.
- •Призначення та різновиди арматури.
- •Механічні властивості арматурних сталей.
- •Класифікація арматури.
- •Застосування арматури у конструкціях.
- •Арматурні зварні вироби.
- •Три стадії напружено - деформованго стану залізобетонних елементів
- •Розрахункові фактори.
- •Суть методу розрахунку конструкцій по граничним станам.
- •Две групи граничних станів.
- •Граничні стани першої групи.
- •Граничні стани другої групи.
- •Конструктивні особливості елементів, які працюють на згин.
- •Розрахунок міцності по нормальним перерізам елементів будь-якого профіля.
- •Розрахунок міцності по нормальним перерізам елементів прямокутного профіля з одиночной арматурою без попереднього натягнення.
- •Елементи прямокутного профіля з подвійною арматурою
- •Елементи таврового перерізу
- •Розрахунок міцності по похилим перерізам
- •Конструктивні особливості стислих елементів.
- •Симетрично армований елемент прямокутного перерізу.
- •Конструктивні особливості
- •Розрахунок міцності центрально - розтягнених елементів
- •Розрахунок міцності позацентрово розтягнених елементів.
- •Класифікація плоских перекрить
- •Балкові збірні перекриття
- •Зміст: 1. Проектування ригеля.
- •2. Конструювання ригеля. Проектування ригеля
- •Ребристі монолітні перекриття з балковими плитами Компонування конструктивної схеми перекриття
- •Розрахунок плити, другорядних і головних балок
- •Ребристі монолітні перекриття з плитами, що спираються по контуру
- •Конструкції збірно-монолітних перекрить
- •Безбалкові збірні перекриття.
- •Поперечні рами.
- •Балки покрить
- •Підкроквяні конструкції
Розрахунок міцності по нормальним перерізам елементів будь-якого профіля.
Міцність залізобетонних елементів будь-якого симетричного профіля по нормальним перерізам, які працюють на згин, згідно першій групі граничних станів, розраховують по III стадії напружено-деформованого стану. У розрахунковій схемі зусиль приймають, що на елемент діє момент М, що обчислюється при розрахункових значеннях навантажень, а в арматурі і бетоні діють зусилля, відповідні напрузі, рівній розрахунковим опорам.
У бетоні стислої зони криволінійну епюру напруження замінюють прямокутною, що на значення моменту впливає несуттєво. Переріз елементу може бути будь-який форми, симетричний відносно осі, співпадаючою із силовою площиною згину. У зонах розтягу та стиску перерізу елементу у загальному випадку існує напружувана та ненапружувана. Рекомендується застосовувати елементи, які працюють на згин, при перерізах, що задовольняють умові випадку 1:
x Rho;
Значення відносної граничної висоти стислої зони для прямокутних, таврових та двутаврових перерізів визначаємо по формулі
R=/(1+(1-/1.1)sR/scu)
Рівнодійні напруги в арматурі та бетоні
Ns=RsAs; Np=s6RsAsp; Nb=RbAb; N’s=RscA’s; N’sp=sA’sp;
З умови рівноваги нулю суми проекций всіх нормальних зусиль на ось елементу
RsAs+s6RsAsp- RbAb- RscA’s-sA’sp=0;
Звідси можна визначити площу перерізу бетону Abзони стиску, а по ній і висоту стислої зони х.
Міцність елементу достатня, якщо зовнішній розрахунковий момент не перевершує розрахункової несучої здібності переріза, висловленої у вигляді протилежно спрямованого моменту внутрішніх сил. При моментах відносно осі, що проходить крізь точку прикладання рівнодійної зусиль в увсій розтягненої арматурі, умова міцності виражається нерівністю
MRbAbzb+RscAs’(ho-a’)+scAsp’(ho-ap’)
При цьому напруження отримують по формулі
sс=sc,u-sp’
з коефіціентом точності натягнення sp>1.
У випадку 2, коли xRho; приймаютьs6=1 іsзамість Rs.
Значення s визначають по формулі
s=Rs(0.2+R)/[0.2++0.35(1-/R)sp/Rs]
у якій =х/h0підраховують при значенні Rs, аspберуть із коефіціентом точності натягнення арматуриsp>1.
Розрахунок міцності по нормальним перерізам елементів прямокутного профіля з одиночной арматурою без попереднього натягнення.
Елементи з одиночной арматурою мають наступні геометричні характеристики
Ab= b*x ; zb=ho-0.5x
Висоту стислої зони отримують з виразу
bxRb= RsAs
Умова міцності має вигляд
MRbbx(ho-0.5x)
Зручно також користуватися виразом моментів відносно осі, що проходить крізь центр ваги стислої зони.
MRsAs(ho-0.5x)
Ці формули дійсні при
x<Rho;
Коефіциент армування
=Rb/Rs;
Звідси можна встановити максимально допустимий зміст арматури по граничним значенням R. Несуча здібність елементу може бути задовольнена при різноманітних сполученнях розмірів поперечного перерізу та кількості арматури у ньому. Оптимальне армування елементу при
=1-2%; =0,3-0,4 -для балок
=0,3-0,6%; =0,1-0,15 -для плит
Переріз вважається підібраним вдало, якщо відсоток армування близький до оптимального та несуча здібність, висловлена по моменту, перевищує заданий розрахунковий момент не більш ніж на 3-5%.
Розрахунок за допомогою таблиць
З виразу
M=Rbbx(ho-0.5x)
при
m=(x/ho)(1-0.5 x/ho)=(1-0.5)
отримаємо
M=mRbbh o2;
Звідси можна визначити необхідну робочу висоту перерізу
З рівняння
M=RsAs(ho-0.5x)
при
=z/ho=1-0.5
As=M/(hoRs)
Складена таблиця значень ,mи, що значно скорочує обчислення.
При заданих значеннях згинального моменту, класу бетону та класу арматури можливі задачі 2х типів.
1. Задані розміри перерізу b та h. Вимагається визначити площу перерізу розтягненої арматури.
Знаходять
m=М/Rbbh o2;
Потім по таблицям знаходять і, перевіряя при цьому умовуR.
Після цього визначають необхідну площу арматури по формулі
As=M/(hoRs)
Підбирають по сортаментам арматури фактичну площу арматури, що повинна бути більше необхідної.
2. Потрібно визначити розміри перерізу b та h і площау перерізу арматури As.
Задаються шириною перерізу b та рекомендоване по економічним умовам значення відносної висоти стислої зони =0.35, по якому з таблиці знаходять коефіціентm.
Визначають
ho=М/mRbb
Після цього знаходять повну висоту h та по ній встановлюють уніфікований розмір. Якщо отримані розміри не задовольняють конструктивним вимогам, їх уточнюють повторним розрахунком. Після цього виконують розрахунки, як у задачі типу 1.