- •1)В чому полягає значення культурної спадковості, культурного генофонду у формуванні та розвитку культури?
- •2)Дайте характеристику самобутнім загальним рисам української культури.
- •3)Проаналізуйте духовний розвиток племен трипільської культури та його значення.
- •4)Визначити характерні особливості скіфської культури і культури народів Пн. Причорноморя.
- •5)Дайте оцінку матеріальній та духовній культурі племен дословянської доби.
- •7)Поясніть суть першої християнської реформи Володимира.
- •8)Дайте характеристику основних центрив давньоруської культури.
- •9)Розкрийте значення осередків культурного життя Київської Русі.
- •11) Дайте оцінку культурі Київської Русі як джерелу культури українського народу.
- •12)В чому полягає історико-культурологічне значення християнізації Русі?
- •13)Визначте цивілізаційну роль Візантії у розвитку укр. Культури.
- •14. Зробіть аналіз спадщини матеріальної культури Київської Русі.
- •15. Назвіть культурно-освітніх діячів Київської Русі та їх внесок у розвиток культури.
- •16. Розкрийте значення слов’янської писемності в контексті світової літ-ри.
- •17. Поясніть культурологічне значення літературних пам’яток Київської Русі.
- •19. Дайте оцінку розвитку культури Київської Русі в період феодальної роздробеності.
- •20. В чому полягає зв’язок культурної спадщини Київської Русі та сучасності?
- •21. Поясніть суть духовної культури Галицько-Волинської держави.
- •22. Зробіть характеристику розвитку архітектури в Галицько-Волинській державі.
- •23. Дайте аналіз основним факторам впливу на розвиток укр. Культури в період литовсько-польської доби
- •24.Опишіть історико-культурологічне значення виникнення та діяльності братств
- •25.Дайте характеристику впливу Берестейської унії на розвиток української культури.
- •26. Визначте місце та роль козацтва в розвитку культурного життя українського народу
- •30.Проведіть аналіз розвитку освіти та наукових знань у XIV- XVII ст.
- •31.Поясніть суть укр.. Культури в епоху козацької держави.
- •32.Розкрийте значення Києво-Могилянської академії як осередку духовної культури українського народу.
- •33.Дайте характеристику укр. Бароко 2-ї половини 17-18 ст.
- •34Опишіть становлення, розвиток днигодрукування та його значення.
- •35.Дайте оціеку усній народній творчості як елементу духовної культури укр. Народу.
- •36)Поясніть значення релігійної та културно-просвітницької діяльності п.Могили
- •37)Дайте характеристику козацьким літописам як пам'ятки духовної культури України. (Літопис Грабянки(1709), Величка(1720), Самовидця.)
- •38)Визначте характерні риси та культурологічне значення козацького бароко.
- •39) В чому суть полемічної літ-ри 16 – первої пол.17 ст?
- •40)Дайте характеристику ролі гетьмана і.Мазепи в укр.Культурі.
- •41) Зробіть аналіз творчого внеску г.Сковороди в духовну культуру укр.Народу.
- •42)Розкрийте суть культурно-національного відродження 2-ї пол.17- поч.18 ст.
- •43)Прокоментуйте реакційну політику царизму щодо укр. Культури другоъ пол. 18-19 ст.
- •44)Дайте оцінку особливостям дворянського періоду національно-культурного відродження.
- •45)Назвіть характерні ознаки народницького періоду національно-культурного відродження.
- •46)Визначити характерні риси та роль декабристів і масонів у розвитку укр. Культури.
- •49)Дайте характеристику етапів національно-культурного відродження хіх ст.
- •51)Дайте оцінку ролі української греко –каталицької церкви у національно-культурному відродженні Галичини
- •55)Наведіть приклади та характерні риси національно-культурного руху в другій половині хіх ст.
- •56)В чому особливість розвитку української культури кінця хіх -початку хх ст. ?
- •59)Проведіть аналіз досягнень суспільних і природничих наук хіх-поч. Хх ст.
- •60.Дайте характеристику розвитку музчичної культури в XIX–xXст.
- •61.Прокоментуйте здобутки української культури на шляху її національного відродження.
- •62. В чому полягала суть політики коренізації та її наслідки для української культури?
- •63. Назвіть особливості та характерні риси культурного розвитку інших народів та національностей України в 1920–30-х рр.
- •64.Визначте причини суперчності та наслідки національно- культурного піднесення 1920-30.
- •65. Дайте оцінку впливу політичних процесів 1920-30 на розвиток української культури
- •66.Проведіть аналіз здобутків та причин трагічних сторінок країнської культури першої третини xXст.
- •67 . Прокоментуйте значення ідеологізації культурного життя радянської доби та її наслідки.
- •68.Розкрийте суть творчого методу радянської культури «Соцреалізм»
- •69. В чому полягав тоталітарний наступ на українську національну культуру та ї представників?
- •71. Дайте характеристику розвитку Укр. Культури часів відлиги.
- •72 Проведіть аналіз внеску та значення “шестидисятників” у розвиток укр. Культури
- •73) Дайте оцінку творчості діячів укр. Культури в еміграції
- •74) Визначте роль та значення представників дисидентського руху в розвитку укр. Культури.
- •75) Прокоментуйте положення української культури в період перебудови
- •76) Дайте характеристику основних культурних тенденцій україни в період незалежності
- •77) Прокоментуйте причини духовного оновлення укр. Народу в умовах розбудови незалежної держави.
- •78) В чому суть сучасного українського нац.-культурного відродження?
- •79. Проведіть аналіз законодавчіх актів україни щодо розвитку культури
- •80.Опишіть чинники розвитку культури та її перспективи
- •82.Дайте оцінку основним напрямам сучасного мистецтва та його місцю в світовій культурі
45)Назвіть характерні ознаки народницького періоду національно-культурного відродження.
Бере свій початок від виступу на суспільно-політичній арені у 40-х рр. Т.Г.Шевченка й триває до кінця 80-х рр. XIX ст. На даному етапі провідне місце у суспільному житті займає демократична інтелігенція, яка своєю метою ставить “служіння народові”.Навколо Київського університету (1834) згуртувалася група молодих романтиків, які проявляли великий інтерес до майбутнього укр. народу. В середовищі романтиків особливу роль відіграли М.Костомаров, П.Куліш, П.Маркович. У грудні 1846 р. вони заснували політичну таємну організацію – “Кирило-Мифодієвське братство”. У квітні 1846 р. до товариства увійшов Т.Г.Шевченко. На думку членів товариства, всі слов’янські народи мають право вільно розвивати свою культуру, вони прагнуть утворити слов’янську федерацію, столицею якої має стати Київ. Братство виступало за ліквідацію кріпацтва, поширення освіти. У 1847 р. товариство було розгромлено, а його члени заарештовані.●Молода українська інтелігенція наприкінці 50-х – на початку 60-х рр. створює свої товариства – так звані громади, головним завданням яких було поширення освіти Перша громада була створена у Києві (входили: М. Драгоманов, П. Чубинський, М. Старицький, Т. Рильський, О. Кониський та ін.). Потім такі громади виникли у Харкові, Полтаві, Чернігові, Одесі.●Серед архітектурних споруд цього періоду виділяються своєю мистецькою цінністю оперні театри в Одесі (1884 – 1887 рр.), Києві (1897 – 1901 рр.) та Львові (1897 – 1900 рр.), Львівський політехнічний інститут (1873 – 1877 рр.).●В образотворчому мистецтві України утверджується реалістичний напрям, що найбільш яскраво виявилося у жанрі пейзажу. Серед українських пейзажистів виділяються В. Орловський, П. Левченко, С. Васильківський.●Ідеєю національного відродження була пройнята музика тієї доби. Була створена перша українська національна опера “Запорожець за Дунаєм” (1862 р.), музику до якої написав композитор С. Гулак-Артемовський (1813 – 1873 рр.). Світову славу українській музичній культурі приніс талановитий композитор, піаніст, диригент, педагог та громадський діяч М.В. Лисенко.Талановитими продовжувачами творчих заповітів М. Лисенка були композитори К. Стеценко, М. Леонтович, С. Людкевич.
46)Визначити характерні риси та роль декабристів і масонів у розвитку укр. Культури.
Значний вплив на розвиток соціальної та національної самосвідомості українського народу справила діяльність декабристських організацій та їх виступ 14 грудня 1825 р. В Україні діяли дві такі організації: “Південне товариство” на чолі з П. Пестелем (1821) і “Товариство з’ єднаних слов’ ян” (1823), які ставили своєю метою скасування самодержавства революційним шляхом, створення федерації слов’ янських народів.Ідеї декабристів вплинули на творчість Шевченка, Котляревського.У 1846 р. було засновано Кирило-Мефодіївське товариство – таємну політичну організацію, яка намагалася ро зв’ язати питання звільнення від рабства слов’ янських народів. До складу організації входило 12 осіб, серед яких Костомаров, Гулак, Маркович, Білозерський, Шевченко. Думки діячів братства були викладені у маніфесті “Книга буття українського народу” (“Закон Божий”), який пройнятий шануванням християнських традицій Але у 1847 р. товариство було розгломлено, його діячі заарештовані.■Головна ідея масонів: «Увесь світ - це одна велика республіка, де всі народи - одна сім'я»●Особливості діяльності масонських організацій в Україні: Хоч масонство заперечувало національні межі, але дух вільнодумства в умовах України формував протест проти національного гноблення,тому серед українських масонів поширювалися ідеї слов'янської федерації, в якій українці були б рівними серед рівних, а також ідея державності України.●Масонські ложі:1) «Любов до істини» (1818р).Заснована українськими чиновниками і поміщиками. Склад: 23 чоловіки. Серед них: І.Котляревський, В.Лукашевич, С.Кочубій, С.Петровський, Г.Вогаєвський, Г.Тарновський.Очолив ложу Михайло Новиков.Основний упор в своїй діяльності ложа робила на національні проблеми України. Найбільший інтерес виявляли до історичного минулого, хоча чіткої програми облаштування майбутнього України не виробили. В 1819 р. закрита за особистим указом російського царя Олександра І. 2) Ложа «Об'єднання слов'ян» (1818-1822).Засновники: В.Роснишевський, П.Харлинський, П.Олизар та ін.В останній рік свого існування ложа налічувала більше 80 чоловік за такими національностями: українці, поляки, росіяни; за професією і родом занять: державні службовці, вчителі, лікарі, військові. ●Але, навіть спинившись на початку дороги, масонство на Україні свою роль відіграло і повинно бути згадано в розвитку української національної ідеї. Через нього-бо XVIII ст. зі своїми ще свіжими автономістичними традиціями й змаганнями подає руку національно-громадському українському рухові середини XIX ст.
47)В чому полягає суть модерністського періоду національно-культурного відродження? На третьому, модерністському етапі(1890-1914) генези український національно-культурний рух проник від інтелігенції у середовище народних мас і тривав аж до Першої світової війни, яка в історії модерного українства відкрила нову історичну епоху — національно-визвольних змагань за незалежну Українську державу. Саме у той час формувалися політичні партії. Вони очолили національне відродження, стали провідниками української національної ідеї, а в програмних документах чітко формулювали кінцеву мету національно-визвольного руху — проголошення незалежної Української держави.
48)Прокоментуйте причини,характерні риси та роль національно-культурного відродження у Галичині
У 1-й половині XIX століття в Галичині розпочалося українське національне відродження, очолене представниками свідомого греко-католицького духовенства. Важливим чинником українського національного відродження була ідея народності, яка зародилася у другій половині XVIII ст. на Заході.Зацікавлення історичним минулим народу стали вагомою причиною появи українського романтизму, що розвивався у загальноєвропейському та словенському руслі. У національно-культурному відродженні Галичини можна хронологічно виділити три періоди: перший — присвячений збиранню народної спадщини (1816—1847 pp.); другий — організаційний (1848-1860 pp.); третій — політичний (1861-1918 pp.). Вагомими явищами у цьому процесі стали утворення у Перемишлі Іваном Могильницьким «Клерикального товариства», діяльність митрополита М.Левицького і, особливо, утворення «Руської трійці» (1833-37) та видання альманаху «Русалка Дністровая»(1837),який започаткував західноукраїнський літературний, а згодом і національний ренесанс. 1868 р. – заснування у Львові культурно-освітнього товариства «Просвіта». український національний рух стимулював і загальний соціально-економічний, політичний, культурний та науковий прогрес усього українського суспільства, і зростання громадянської свідомості широких народних мас. Тогочасна демократична інтелігенція в Україні виявилася гідною бути провідником прогресивних сил нації. Національно-культурне відродження в Україні заклало підвалини для відновлення української державності.