10.5. Щелепно-лицевій хірургія

У щелепно-лицевій хірургії властивості нанокристалів можуть бути застосовані для лікування травматичних пошкоджень кісток голови і шиї, зменшення бактеріального обсіменіння ротової порожнини, при носінні різних коригуючи і фіксуючих конструкцій. Системний прийом лікарських засобів, що містять нанокрокристали доцільно призначати для дезінтоксикації організму при важких оперативних втручаннях щелепно-лицевій хірургії як для профілактики післяопераційних гнійних ускладнень, так безпосередньо для лікування гнійних захворювань – абсцесів і флегмон різних етіологій.

Розроблені і отримані позитивні результати при лікуванні злоякісних пухлин за допомогою введення у пухлину наночастинок таких металів: золото, платина, срібло, які проявляють фармакотерапевтичний ефект. Завдяки фізико-хімічним властивостям нанометалів міняються функція навколишніх структур, що призводить до пригнічення розвитку злоякісних клітин. Наночастинки цих металів (частіше золота) внаслідок феномену поверхневого резонансу володіють розширеним видимим та інфрачервоним світловим поглинанням, що декілька порядків більш інтенсивне у порівнянні з стандартним лазерним опроміненням. Використання цього феномену дозволило проводити більш ефективну протиракову терапію [Lee J. et al., 2008].

Наночастинки золота поглинають світло у видимому діапазоні завдяки когерентній генерації електропровідності даного металу. Цей феномен відомий як SPR. Частота SPR залежить від типу металу, розміру і формі металічних наночастинок, так як є можливість шляхом підбору атомів наночастинок покращити їх властивості та направлено впливати на стан здорових і злоякісних клітин [Huang X., Jain P.K., 2008; Lu Lю et al., 2008].

Відомо, що наночастинки золота заряджені позитивно, тоді як антитіла – негативно при pH=7.4. Тому антитіла можуть адсорбуватися на наночастинках золота шляхом звичайної електростатичної взаємодії [Huang X. et al., 2008]. Ця властивість наночастинок золота може бути використана для лікування і профілактики гнійних захворювань у щелепно-лицевій області, наприклад: лікування абсцесів, флегмон, фурункулів, карбункулів, гнійних лімфаденітів та інших.

Наночастинки міді володіють вираженою протимікробною активністю. Отримані за допомогою електронних технологій композитів наночастинок з міді та інших металів, зокрема заліза, також мають виражені протимікробні властивості. Ці властивості таких композитів можуть знайти застосування для лікування гнійно-запальних захворювань у щелепно-лицевій хірургії, наприклад, при флегмонах декількох анатомічних областей.

Колагенові білки мають наноструктуру і відіграють важливу роль в структурній цілісності різних тканин та органів: костей, шкіри, сухожилля, кровоносних судин і хряща. Штучний наноколаген завдяки малим розмірам сприятиме швидкому росту і збереженню об’єму тканин організму. Завдання полягає в тому, щоб розробити колагенову тканину з більш вираженими фізіологічними і механічними властивостями для покращення структури і функції тканин. Такі тканини мають бути біосумісними, не провокувати запалення, забезпечити поступлення живильних речовин.

Ціллю сучасних нанотехнологий є розробка фізіологічних методів отримання наноколагену, який буде застосовуватися для лікування переломів щелеп та інших костей лиця, усунення дефектів костей різної етіології, лікування захворювань височно-нижньощелепних суглобів при анкілозах, при косметичних операціях, в реабілітаційному періоді після операцій на лиці. Для заповнення дефектів кісток лицевого черепа уже застосовують препарат «Нанобон».

За допомогою нанотехнологій розроблені для підвищення опору організму і покращення стану системи імунітету, які отримують з пептидів. З пептидів отримують нанопрепараты, що покращують статеву функцію, лікують неврологічні розлади, в тому числі ДЦП і затримки розумового розвитку дітей [Nair L. S. et al., 2008]. Багатошарові наноструктури володіють твердістю при значних навантаженнях і біосумісністю кісткою та іншими тканнями, що сприятиме застосуванню їх як нанопокриття для імплантатів.

Продукти нанотехнологій почали застосовувати в терапевтичній стоматології, зокрема, пломбіровочних композитних матеріалах. Це сприятиме покращенню їх косметичних властивостей, а також наблизити такі наноматеріали по міцності до емалі зубів [Andersson T. et al., 2006].

Завдяки малим розмірам наночастинки можуть застосовуватися також і в ендодонтії, що дозволить вирішити проблему с пломбуванням мікроканалів і дельтовидних відгалужень в області верхівки кореня зуба.

В цілому, продукти нанотехнологій починають застосовувати у стоматології, в тому числі і в щелепно-лицевій хірургії для лікування захворювань слизової оболонки, зубів, кісток.

Подальші дослідження по впровадженню нанотехнологій у практичну медицину відкриє нові лікарські засоби і методи лікування різних стоматологічних захворювань.

Література Щелепно-ліцева хірургія (кінцевий варіант)

1. Huang X., Jain P.K., El-Sayed I. H. et al. Goldnano stoves for microsecond DNA melting analysis // Nano Lett. – 2008. – Vol. 8, № 2. – Р. 619-628.

2. Lu L., Ai K. (2008) Environmentally friendly synthesis of highly monodisperse biocompatible gold nanoparticles with urchin-like shape // Langmuir. – 2008. – Vol. 24. – P. 1058-1063.

3. Lee J., Seferos D. S. Thermodynamically controlled separation of polyvalent 2-nm gold nanoparticle-oligonucleotide conjuagates // J. Am. Chem. Soc. – 2008. – Vol. 130. – P. 5430-5431.

4. Nair L. S., Laurencin C. T. Nanofibers and Nanoparticles for Orthopedic Surgery Applications // J. Bone Joint Surg. Am. – 2008. – Vol. 90. – P. 128-131.

5. Andersson T., Holappa S., Aseyev V. et al. Effect of polycation length on its complexation with DNA and with poly(oxyethyene-block-sodim methacrylate) // Biomacromolecules. – 2006. – Vol.37, 7. – P. 339-3238.