Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
земельное право-ответы.doc
Скачиваний:
45
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
1.01 Mб
Скачать
  1. Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства.

Законодавчою підставою застосування цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства є норма ст. 211 ЗК. Цивільно-правовій відповідальності за земельні правопорушення притаманні певні особливості, обумовлені специфікою предмета правового регулювання. Такими особливостями є: майновий характер застосовуваних заходів до правопорушника; настання несприятливих, невигідних для правопорушника майнових наслідків; спрямованість заходів відповідальності на задоволення інтересів потерпілої сторони; компенсаційна природа цивільно-правової відповідальності, розмір якої має відповідати розміру понесених потерпілим збитків тощо.

Таким чином, цивільно-правова відповідальність становить форму державного примусу, що полягає у майновому стягненні на користь потерпілого і настанні для правопорушника невигідних майнових наслідків з метою відновлення порушеної сфери майнових відносин. Цей вид відповідальності, у тому числі для земельних правопорушень, виконує наступні функції: компенсаційно-відновлювальну, організаційно-стимулюючу, запобіжно-превентивну і карально-штрафну.

Підставою відповідальності за порушення земельного правопорядку є заподіяння шкоди земельним ресурсам. При цьому її відшкодування здійснюється з урахуванням природної цінності землі. Так, відповідно до ст. 212 ЗК самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Відмова порушнику земельного правопорядку у відшкодуванні понесених витрат на освоєння чи обробку земельної ділянки й є відповідальністю у власному її розумінні. Безумовно, це не єдиний несприятливий наслідок майнового характеру, що покладається на порушника земельного правопорядку.

Юридичні та фізичні особи зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними в результаті порушення земельного законодавства. У разі здійснення правопорушень у галузі земельних відносин можуть наставати певні цивільно-правові наслідки. Так, у випадку забруднення земель, пошкодження споруджень та вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується згідно зі ст. 211 ЗК та ст.ст. 610, 611, 1166 та іншими нормами чинного ЦК. При заподіянні шкоди земельним об'єктам джерелом підвищеної небезпеки, вона відшкодовується власником цього джерела за правилами ст. 1187 ЦК.

Відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення земельного законодавства слід відрізняти від відшкодування збитків, завданих в результаті вилучення або тимчасового заняття земельних ділянок. Збитки, завдані внаслідок вилучення або тимчасового заняття земельних ділянок, заподіюються правомірними діями, передбаченими законом. За подібні дії майнова відповідальність не настає, а провадиться компенсація втрат землевласників та землекористувачів, в обсязі і порядку, передбаченому нормативно-правовими актами. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284 затверджений Порядок визначення і відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, в якому містяться правила відшкодування збитків, заподіяних вилученням (викупом), чи тимчасових заняттям земельних ділянок, а також обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, погіршенням якості земель чи приведенням їх у непридатний стан для використання за цільовим призначенням в результаті негативного впливу, викликаного діяльністю підприємств, установ, організацій і громадян. Коло осіб, на яких покладаються обов'язки відшкодувати збитки і втрати власникам землі і землекористувачам є більш широким ніж коло осіб, зобов'язаних відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок земельного правопорушення.