Ukr_Ekz_SPO
.doc29. Види і склад апеляційних судів Україні. Стаття 26. Види і склад апеляційних судів 1. У системі судів загальної юрисдикції діють апеляційні суди як суди апеляційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення. 2. Апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим. 3. Апеляційними судами з розгляду господарських справ, апеляційними судами з розгляду адміністративних справ є відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, що утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України. 4. До складу апеляційного суду входять судді, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, з числа яких призначаються голова та його заступники. В апеляційному суді, кількість суддів у якому перевищує тридцять п'ять, може бути призначено не більше трьох заступників голови суду. 5. У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ в рамках відповідної судової юрисдикції. Судову палату очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів цього суду. Рішення про освіти судової палати, її склад, а також про призначення секретаря судової палати приймаються зборами суддів апеляційного суду за пропозицією голови суду. Секретар судової палати організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики по справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів апеляційного суду про діяльність судової палати.
30. Структура, формування, повноваження судів другої ланки. Суди другої ланки, тобто Апеляційні суди, формуються указом президента за поданням міністра юстиції. Згідно зі ст. 26 апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим. Апеляційними судами з розгляду господарських справ, апеляційними судами з розгляду адміністративних справ є відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, що утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України. Суд в апеляційному провадженні має право: Ухвалити ухвалу про відхилення апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора; зупинити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо встановлено порушення процесуального права, що перешкоджає суду апеляційної інстанції дослідити нові докази чи обставини, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції; Ухвалити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закрити провадження у порушеній справі або залишити заяву без розгляду; Змінити рішення або постановити нове рішення по суті позовних вимог. А також, при розгляді скарги суд апеляційної інстанції має право: Відхилити скаргу; Скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду першої інстанції; Змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті (Стаття 305 КПК України). Решта повноважень апеляційного суду визначено в Законі "Про судоустрій і стаусе суддів". Згідно з цим же законом можна також розглянути і повноваження судді та голови апеляційного суду. Суддя апеляційного суду, відповідно до статті 28 цього закону, здійснює: Правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом; Процесуальні дії та організаційні заходи з метою забезпечення розгляду справи; Контроль за законом зі своєчасним зверненням до виконання за його участю судових рішень; Інші, передбачені законом повноваження. 31. Судові палати апеляційних судів. Повноваження, склад і порядок формування. Апеляційні суди є внутрішньо структурованими. У складі апеляційних судів можуть створювати ся судові палати з розгляду окремих категорій справ, в рамках відповідної судової юрисдикції. Судову палату очолює Секретар судової палати, її склад, а таке рішення про призначення секретаря судової палати приймається зборами суддів апеляційного суду за пропозицією голови суду. Секретар судової палати організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу судової практики у справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів апеляційного суду про діяльність судової палати. 32.Організація роботи в апеляційних судах. Належна організація роботи апеляційного суду має велике значення для забезпечення виконання покладених на нього функцій. Завдання організувати роботу суду покладено на голову суду. Голова суду розподіляє обов'язки між суддями, підбирає, приймає на роботу та звільняє з посади працівників, яких не обирають: консультантів, секретарів суду та судового засідання, завідувача канцелярії, діловода, архіваріуса т.д. На завідувача канцелярією покладається: розподіл роботи між співробітниками канцелярії суду і контроль за виконанням ними своїх обов'язків; розподіл кореспонденції, що надійшла до суду, контроль за веденням документів первинного обліку, нарядів, обліку і реєстрації звернень громадян і юридичних осіб. На секретарів суду покладають ведення діловодства по судових справах, зокрема: реєстрацію, облік і зберігання справ (кримінальних, цивільних, про адміністративні правопорушення та інших); ведення картотек, журналів, нарядів; оформлення документів щодо повернення вироків до виконання, рішень, постанов суду і контроль за одержанням повідомлень про виконання; підготовку і передачу до архіву закінчених виробництвом справ, картотек, журналів, нарядів і др. Секретар судового засідання виконує необхідну роботу при прийомі суддею громадян; викликає учасників процесу і свідків; перевіряє явку осіб, викликаних в судове засідання , і зазначає час перебування їх у суді; веде протоколи судових засідань, оформляє справи після їх розгляду; веде журнал судових засідань; виписує виконавчі листи по справах, в яких судом допущено негайне виконання рішень і т.д. Судову палату очолює Секретар судової палати, її склад, а також рішення про призначення секретаря судової палати приймається зборами суддів апеляційного суду за пропозицією голови суду. Секретар судової палати організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів апеляційного суду про діяльність судової палати. Консультант суду веде облік законодавства та узагальнення судової практики; інформує працівників суду про чинне законодавство та судову практику судів вищої інстанції; враховує окремі постанови і контролює їх виконання. На архіваріуса суду покладають: ведення архіву; видачу копій судових документів по справах, є в архіві; облік і зберігання архівних справ та ін.. 33. Принципи організації і діяльності спеціалізованого господарського, адміністративного суду. Забезпечуються: єдиним статусом суддів єдиним порядком організаційного забезпечення судів; вирішення питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування; обов'язковістю для всіх правил судочинства, визначених законом. 34. Місцеві спеціалізовані суди. Порядок формування, їх склад і повноваження. У судовій системі діють спеціалізовані суди. Згідно зі ст. 125 КУ, яка свідчить що судова система базується на принципах теріториальності і спеціалізації. існує 2 види спеціалізованих судів - господарські та адміністративні. Спеціалізація судів вимагає спеціалізацію всіх трьох ланок судової системи загальної юрисдикції - тобто створення спеціалізованих судів 1 інстанції 1 ланки, 2 інстанції 2 ланки. І 3 інстанції 3 ланки (касаційноїі інстанції) Формуються указом президента за поданням Міністра юстиції. Повноваження: 1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в касаційному порядку відповідно до процесуального закону; 2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої або апеляційної інстанції; 3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику; 4) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції (254к/96-ВР) і законами Україна у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики, дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції; 5) здійснює інші повноваження, визначені законом. 35. Апеляційний спеціалізовані суди. Порядок формування, їх склад і повноваження. У судовій системі діють спеціалізовані суди. Згідно зі ст. 125 КУ, яка свідчить що судова система базується на принципах теріториальності і спеціалізації. існує 2 види спеціалізованих судів - господарські та адміністративні. Спеціалізація судів вимагає спеціалізацію всіх трьох ланок судової системи загальної юрисдикції - тобто створення спеціалізованих судів 1 інстанції 1 ланки, 2 інстанції 2 ланки. І 3 інстанції 3 ланки (касаційної інстанції) Формуються указом президента за поданням Міністра юстиції. Повноваження: 1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в касаційному порядку відповідно до процесуального закону; 2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої або апеляційної інстанції; 3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику; 4) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції (254к/96-ВР) і законами Україна у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики, дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції; 5) здійснює інші повноваження, визначені законом. 36. Вищі спеціалізовані суди. Структура, порядок формування, склад та повноваження. Стаття 31. Види і склад вищих спеціалізованих судів 1. У системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ. 2. Вищими спеціалізованими судами є: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України. 3. До складу вищого спеціалізованого суду входять судді, обрані на посаду судді безстроково, з числа яких призначаються голова суду та його заступники. У вищому спеціалізованому суді, кількість суддів у якому перевищує сорок п'ять, може бути призначено не більше трьох заступників голови суду. 4. У вищому спеціалізованому суді утворюються палати по розгляду окремих категорій справ в рамках відповідної судової юрисдикції. Судову палату очолює секретар судової палати, призначається з числа суддів цього суду. Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про призначення секретаря судової палати приймаються зборами суддів вищого спеціалізованого суду за пропозицією голови суду. Секретар судової палати організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики по справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів вищого спеціалізованого суду про діяльність судової палати. 5. У вищому спеціалізованому суді діє Пленум вищого спеціалізованого суду для вирішення питань, визначених цим Законом. Склад і порядок діяльності пленуму вищого спеціалізованого суду визначаються цим Законом. 6. При вищому спеціалізованому суді утворюється Науково-консультативна рада, статус якого визначається цим Законом. 7. Вищий спеціалізований суд має офіційний друкований орган і може бути співзасновником інших друкованих видань. Стаття 32. Повноваження вищого спеціалізованого суду 1. Вищий спеціалізований суд: 1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в касаційному порядку відповідно до процесуального закону; 2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої або апеляційної інстанції; 3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику; 4) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції (254к/96-ВР) і законами Україна у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики, дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції; 5) здійснює інші повноваження, визначені законом.
37. Верховний суд України - найвищий судовий орган системи судів загальної юрисдикції. Стаття 38. Верховний суд України - найвищий судовий орган 1. Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. 2. Верховний Суд України: 1) переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом; 2) переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) дає висновок про наявність чи відсутність у діях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я; 4) звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також по офіційного тлумачення Конституції (254к/96-ВР) і законами Україна. 38. Пленум Верховного Суду України. Стаття 45. Пленум Верховного Суду України 1. Пленум Верховного Суду України є колегіальним органом, повноваження якого визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) та цим Законом. До складу Пленуму Верховного Суду Україна входять всі судді Верховного Суду України. 2. Пленум Верховного Суду України: 1) обирає на посади та звільняє з посад Голови Верховного Суду України, його заступника в порядку, встановленому цим Законом; 2) призначає на посаду з числа суддів Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України та звільняє з посади секретаря Пленуму Верховного Суду України; 3) заслуховує інформацію Голови Верховного Суду України, заступника Голови Верховного Суду України про їх діяльність; 4) дає висновки щодо проектів законодавчих актів, стосуються судової системи та діяльності Верховного Суду України; 5) приймає рішення про звернення до Конституційного Суду Україна з питань конституційності законів та інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції (254к/96-ВР) і законами України; 6) дає висновок про наявність чи відсутність у діях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я; 7) затверджує Регламент Пленуму Верховного Суду України. 3. Засідання Пленуму Верховного Суду України є повноважним за умови присутності на ньому не менше двох третин від складу Пленуму, крім випадків, встановлених цим Законом. 4. На засідання Пленуму можуть бути запрошені представники органів державної влади, наукових установ, громадських організацій, ЗМІ та інші особи. 5. Пленум Верховного Суду України скликається Головою Верховний Суд України у разі необхідності або на вимогу не менш четвертої частини від складу суддів Верховного Суду України, але не рідше одного разу на три місяці. У разі відсутності Голови Верховного Суду України Пленум скликається його заступником. Законом також може бути встановлена інша процедура скликання Пленуму Верховного Суду України. Про день і час скликання Пленуму і питання, що виносяться на його розгляд, учасники засідання Пленуму повідомляються не пізніш як за десять днів до засідання. В цей же строк надсилаються матеріали щодо питань, які виносяться на розгляд Пленуму. 6. Засідання Пленуму веде Голова Верховного Суду України, а в разі його відсутності - заступник Голови Верховного Суду України Відповідно до Регламенту (v0007700-02). У випадках, встановлених цим Законом, засідання Пленуму веде голова організаційного комітету, створеного для проведення Пленуму Верховного Суду Україна з питання висловлення недовіри голові Верховного Суду Україна, або його заступник. 7. Порядок роботи Пленуму Верховного Суду України встановлюється цим Законом та прийнятими відповідно до них Регламентом Пленуму Верховного Суду України. 8. Пленум Верховного Суду України приймає з розглянутих питань постанови. Постанови Пленуму Верховного Суду України підписуються головуючим на засіданні Пленуму та секретарем Пленуму і публікуються в офіційному друкованому органі Верховного Суду Україна. 9. Секретар Пленуму Верховного Суду України організовує роботу секретаріату Пленуму, підготовку засідань Пленуму, забезпечує ведення протоколу та контролює виконання постанов, прийнятих Пленумом Верховного Суду України. 10. Особливості проведення Пленуму Верховного Суду України з розгляду окремих питань, у тому числі за процедурою скликання, повноважності засідання, порядку роботи, процедури голосування, порядку прийняття рішень і підписання постанов, прийнятих Пленумом Верховного Суду України, встановлюються законом. 39. Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Правовий статус Конституційного Суду України як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні дає можливість розглядати його як спеціальний судовий орган, статус якого істотно відрізняється від статусу судів загальної юрисдикції. Це не просто суд у звичайному його розумінні, оскільки він не належить до системи судів загальної юрисдикції. Однак, враховуючи свої повноваження, передбачені статтями 147, 150 Конституції України, він ніби стоїть над судами загальної юрисдикції, таких повноважень - визнавати закони та інші нормативно-правові акти неконституційними - ні. Хоча, як вважає суддя Конституційного Суду України В. Шаповал, за змістом Основного Закону чи чинного законодавства між Конституційним Судом та судами загальної юрисдикції не існує відносин субординації у вигляді якогось контролю з боку першого за іншими. За характером ці відносини в цілому можна визначити як координаційні. А ось доктор юридичних наук, професор М. Козюбра (колишній суддя Конституційного Суду України) вважає, що Конституційний Суд України може здійснювати контроль за органами законодавчої і виконавчої влади і побічно - з судами загальної юрисдикції. У цій ролі Конституційний Суд сам являє собою вишу державну владу. На перший погляд, між Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції існують рівноправні відносини. Конституційний Суд України та Верховний Суд України є вищими інстанціями в межах своєї компетенції і, як випливає з чинного законодавства, у відношенні один одного наділені взаємними правами та обов'язками. Конституційний Суд України відповідно до чинного законодавства не вступає з судами загальної юрисдикції в безпосередні відносини, в процесуальному аспекті обмежуються рамками судового конституційного контролю. 40. Повноваження Конституційного Суду України. Стаття 13. Повноваження Конституційного Суду України Конституційний Суд України приймає рішення і дає висновки у справах про: 1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 2) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість; 3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 і 151 Конституції України; 4) офіційного тлумачення Конституції та законів України. Стаття 14. Межі повноважень Конституційного Суду України До повноважень Конституційного Суду України не належать питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції. Стаття 15. Підстави для визнання правових актів неконституційними Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення про неконституційність правових актів повністю чи в їх окремих частинах є: невідповідність Конституції України; порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності; перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті. 41. Склад та порядок створення Конституційного Суду України. Стаття 5. Склад Конституційного Суду України Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України. Суддя конституційного суду Згідно з Конституцією Україна суддею конституційного суду України може бути громадянин України, які в день призначення досяг віку 40 років, має вищу юридичну освіту та досвід роботи за фахом не менше десяти років (курсова, контрольна, педагогічна діяльність), проживали на Україну протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою. Суддя конституційного суду призначається на дев'ять років без повторного права бути призначеним на цю посаду. Призначення Президентом України Президент України проводить попередні консультації з Прем'єр-міністром України та міністром юстиції України Щодо кандидатур на посади суддів конституційного суду України. У разі узгодження запропонованих кандидатур Президент України видає відповідний указ, який повинен бути скріплений підписами Прем'єр-міністра України та Міністра юстиції України. У разі припинення повноважень судді конституційного суду, призначеного Президентом України, глава держави в місячний термін повинен призначити на цю посаду іншу особу. Призначення Верховною Радою України Верховна Рада України призначає суддів конституційного суду України таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів конституційного суду України вносить Голова Верховної ради України, а також може вносить не менш ніж 1 / 4 НАРОДНИХ депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, при цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури і Ці підписи депутатів не відкликаються. Відповідний Комітет Верховної ради України подає Верховній Раді Свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду судді конституційного суду України, внесену в установленому порядку. Назначеними на посади суддів конституційного суду України вважаються кандидати, що набрали Найбільша кількість голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної ради України. Якщо Кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх призначення було перевищень необхідне для призначення кількість суддів, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування. У разі припинення повноважень судді конституційного суду України, призначеного Верховною Радою України, Верховна Рада України у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду. Призначення з'їзду суддів України З'їзд суддів України за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кандидатури на посади суддів конституційного суду України для включення в бюлетені для таємного голосування. Призначеним на посаду судді конституційного суду України вважається кандидат, в результаті таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України. Якщо голосування проводиться по кандидатурах, кількість яких перевищує квоту для призначення на посади суддів конституційного суду України, назначеними вважаються кандидати, які за умов, визначених у другій частині Цієї статті, набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади. У разі припинення повноважень судді конституційного суду України, призначеного з'їзду суддів України, з'їзд суддів України у тримісячний строк призначає іншу особу на цю посаду. 42. Вища рада юстиції України. Діяльність Вищої ради юстиції покликана, з одного боку, не допустити проявів корпоративності у формуванні суддівського корпусу, а з іншого - забезпечити гарантію незалежності суддів у здійсненні правосуддя від можливого тиску з боку представників виконавчої та законодавчої гілок державної влади шляхом використання процесу призначення суддів. Тому склад Вищої ради юстиції формується таким чином, щоб жодна з гілок влади не мала вирішального голосу при прийнятті рішень щодо кандидата на посаду судді або притягнення його до відповідальності. Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України. Особливість структури Вищої ради юстиції - створення секцій з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад і дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності. Діяльність секцій є тільки попередньою. Вони готують матеріали. Всі рішення приймаються тільки на пленарному засіданні Вищої ради юстиції.
43. Вища кваліфікаційна комісія суддів. Порядок формування та повноваження. Вища кваліфікаційна комісія суддів України, відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів",: 1) дає висновок про можливість обрання суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів, Касаційного суду України та суддів Апеляційного суду України, а також висновок про звільнення зазначених суддів з посади; 2) перевіряє дотримання кандидатами на посади суддів, зазначених у пункті 1 цієї статті, а також суддями цих судів вимог Конституції України та законів щодо їх статусу; 3) відповідно до цього Закону проводить атестацію суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів, Касаційного суду України та Апеляційного суду України та присвоює їм відповідні кваліфікаційні класи; 4) розглядає звернення про дисциплінарну відповідальність суддів Касаційного суду України та суддів апеляційних судів, проводить пов'язані з цим службові перевірки, за наявності підстав порушує дисциплінарні провадження та вирішує справи про дисциплінарну відповідальність суддів зазначених судів; 5) розглядає скарги на рішення (висновку) кваліфікаційних комісій суддів; 6) дає дозвіл на складання та приймає повторний (додатковий) іспит у суддів, яким відмовлено в рекомендації до обрання суддею безстроково; 7) припиняє перебування у відставці судді (крім суддів місцевих судів); 8) здійснює інші повноваження, передбачені Законом України "Про судоустрій України". Вища кваліфікаційна комісія суддів України за результатами розгляду скарги має право залишити рішення (висновок) кваліфікаційної комісії суддів без змін, змінити рішення (висновок) або скасувати рішення і припинити провадження у дисциплінарній справі. Порядок роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначається її Регламентом, прийнятим відповідно до Типового регламенту роботи кваліфікаційної комісії суддів більшістю голосів членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. 44. Вимоги до суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції. Згідно Конституції України суддею Конституційного суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг віку 40 років, має вищу юридичну освіту та досвід роботи за фахом не менше десяти років (практична, наукова, педагогічна діяльність), проживав на Україну протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою. Суддя Конституційного суду призначається на дев'ять років без повторного права бути призначеним на цю посаду. Стаття 64. Вимоги до кандидатів на посаду судді 1. На посаду судді може бути рекомендований громадянин Україна не молодше двадцяти п'яти років, має вищу юридичну освіта та стаж роботи в галузі права не менше трьох років, що проживає в Україну не менше десяти років і володіє державною мовою. 2. Не можуть бути рекомендовані на посаду судді громадяни: 1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними; 2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, перешкоджають виконанню обов'язків судді; 3) мають не зняту або не погашену судимість. 3. Додаткові вимоги до кандидатів на посаду судді в судах вищого рівня встановлюються цим Законом. 4. Для цілей цієї статті вважається: 1) вищою юридичною освітою - вища юридична освіта, здобута в Україна за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, а також вища юридична освіта за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, здобута в іноземних державах і визнана в Україну в установленому законом порядку; 2) стажем роботи у галузі права - стаж роботи особи за спеціальності після отримання нею вищої юридичної освіти з освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста. 45. Національна школа суддів України. Стаття 81. Статус і структура Національної школи суддів України 1. Національна школа суддів України є державною установою з спеціальним статусом, який забезпечує підготовку висококваліфікованих кадрів для судової системи і здійснює науково-дослідну діяльність. На Національну школу суддів України не поширюється законодавство про вищу освіту. Стаття 82. Завдання Національної школи суддів України 1. Національна школа суддів України здійснює: 1) практичну підготовку кандидатів на посаду судді; 2) підготовку суддів: призначених на посаду судді вперше; обраних на посаду судді безстроково; призначених на адміністративні посади в судах; 3) періодичне навчання суддів з метою підвищення рівня кваліфікації; 4) підготовку працівників апаратів судів; 5) проведення наукових досліджень з питань вдосконалення судочинства; 6) вивчення міжнародного досвіду організації діяльності суден; 7) науково-методичне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції. 46. Підготовка кандидатів на посаду судді. Стаття 69. Спеціальна підготовка кандидата на посаду судді 1. Спеціальна підготовка кандидата на посаду судді включає теоретичну підготовку судді у спеціалізованому юридичному вищому навчальному закладі четвертого рівня акредитації та практичну підготовку в Національній школі суддів України. 2. Програма та порядок проходження спеціальної підготовки кандидатами на посаду судді затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за погодженням із спеціалізованими юридичними вищими навчальними закладами четвертого рівня акредитації та Національною школою суддів України. 3. Спеціальна підготовка проводиться протягом шести місяців за рахунок коштів Державного бюджету України. На період проходження кандидатом підготовки за ним зберігається основне місце роботи, виплачується стипендія в розмірі не менше двох третин від посадового окладу судді місцевого суду загальної юрисдикції. 4. За результатами спеціальної підготовки кандидати отримують відповідний документ встановленого зразка. Матеріали по кандидатів, які успішно пройшли спеціальну підготовку, направляються до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для складання кваліфікаційного іспиту. 5. У разі порушення кандидатом на посаду судді порядку проходження спеціальної підготовки, що призвело до його відрахування, або в разі припинення кандидатом проходження такої підготовки з власної ініціативи він повинен відшкодувати кошти, витрачені на його підготовку. Стаття 82. Завдання Національної школи суддів України 1. Національна школа суддів України здійснює: 1) практичну підготовку кандидатів на посаду судді; 2) підготовку суддів: призначених на посаду судді вперше; обраних на посаду судді безстроково; призначених на адміністративні посади в судах; 3) періодичне навчання суддів з метою підвищення рівня кваліфікації; 4) підготовку працівників апаратів судів; 5) проведення наукових досліджень з питань вдосконалення судочинства; 47. Підготовка суддів, які призначені на посаду судді вперше, які обрані на посаду безстроково. Стаття 66. Порядок призначення на посаду судді вперше 1. Призначення на посаду судді вперше здійснюється виключно в порядку, визначеному цим Законом, і включає наступні стадії: 1) розміщення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на своєму веб-порталі оголошення про проведення відбору кандидатів на посаду судді з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів та опублікування такого оголошення в газетах "Голос Україна "і" Урядовий кур'єр "; 2) подання особами, які виявили бажання стати суддею, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідної заяви та документів, визначених цим Законом; 3) здійснення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на основі поданих кандидатами на посаду судді документів перевірки Відповідно осіб вимогам, встановленим до кандидата на посаду судді, і організація проведення по них спеціальної перевірки в порядку, визначеному законом; 4) складання особами, які відповідають встановленим вимогам до кандидата на посаду судді, іспиту перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права; 5) направлення кандидатів, які успішно склали іспит і пройшли необхідні перевірки, для проходження спеціальної підготовки у спеціалізованому юридичному вищому навчальному закладі четвертого рівня акредитації; 6) напрям Вищою кваліфікаційною комісією суддів України кандидатів на посаду судді після успішного проходження ними підготовки у спеціалізованому юридичному вищому навчальному закладі четвертого рівня акредитації для проходження спеціальної підготовки в Національній школі суддів України; 7) допуск кандидатів, які успішно пройшли спеціальну підготовку, складання кваліфікаційного іспиту перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України; 8) визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рейтингу кандидатів на посаду судді за результатами складання кваліфікаційного іспиту, зарахування їх до резерву на заміщення вакантних посад судді; 9) оголошення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у При відкритті вакантних посад суддів конкурсу на заміщення таких посад серед кандидатів, що знаходяться в резерві; 10) проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, виходячи з рейтингу кандидата відповідно до кількості наявних вакантних посад судді відбору серед кандидатів, які взяли участь у конкурсі, та внесення рекомендації Вищій раді юстиції про призначення кандидата на посаду судді; 11) розгляд на засіданні Вищої ради юстиції відповідно до рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України питання про призначення кандидата на посаду судді та внесення в разі прийняття позитивного рішення подання Президентові України про призначення кандидата на посаду судді; 12) прийняття Президентом України рішення про призначення кандидата на посаду судді. Суддя, строк повноважень якого закінчився повинен за його заявою бути рекомендованим Вищою кваліфікаційною комісією для Обрання його ВРУ на посаду судді безстроково, якщо немає перешкод, які визначаються законом. Призначення на пост суди безстроково виконується в такому порядку: 1. Кандидат звертається з письмовою заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів про рекомендацію його для обрання на посаду судді безстроково 2. Вища квітні ..... повідомляє про підготовку по кандидату на посаду судді безстроково на своєму офіційному веб-порталі та офіційних ЗМІ 3. Вища .... перевіряє відомості про кандидата, враховує показники розгляду кандидатом справ. 4. Вища .... приймає рішення про рекомендація або відмову в його рекомендація на обрання на цю посаду, а вразі рекомендації відправляє відповідне подання до ВРУ 5. ВРУ приймає рішення. 48. Підготовка суддів, призначених на адміністративні посади в судах. Кандидатом на адміністративну посаду в адміністративному суді може бути суддя відповідного адміністративного суду, який звернувся до Ради суддів адміністративних судів України із заявою встановленого зразка і подав Раді необхідні документі. Перелік документів, що надаються до Ради суддів адміністративних судів України кандидатом, визначається рішенням Ради та цим Порядком . Відповідно до статті 91 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища кваліфікаційна комісія суддів України веде облік даних про кількість адміністративних посад в адміністративних судах і негайно повідомляє Раду суддів адміністративних судів України, Вища рада юстиції про утворення вакантної посади голови суду, заступника голови суду. Голова Ради суддів адміністративних судів України протягом двох днів після надходження даних про наявність вакансій адміністративних посад в адміністративних судах звертається до голови відповідного суду або особи, яка виконує його обов'язки за дорученням протягом десяти днів скликати збори суддів цього суду на яких обговорити кандидата (кандидатів) на вакантну адміністративну посаду та затвердити характеристику (характеристики) кандидата (кандидатів). Голова суду в якому відкрита вакансія (або особа, яка виконує ці обов'язки) спільно з кандидатом (кандидатами) на адміністративну посаду протягом тижня готують необхідні документи для розгляду на засіданні Ради суддів адміністративних судів України. Після надходження необхідних документів і матеріалів кандидата (кандидатів) до Ради суддів адміністративних судів України Голова або за його дорученням заступник голови чи секретар Ради перевіряють повноту, достовірність і правильність складання документів. При необхідності Головою Ради проводиться співбесіда з кандидатом (кандидатами) на адміністративну посаду, вимагаються додаткові матеріали по кандидата (кандидатів). Головою Ради або за його дорученням одним з членів Ради може бути проведена додаткова перевірка цих матеріалів. За результатами додаткового вивчення складається відповідний висновок. Не пізніше ніж через десять днів після надходження матеріалів за кандидата (кандидатів) на адміністративну посаду та не раніше ніж через два тижні з дня відкриття вакансії на адміністративну посаду в адміністративному суді Голова Ради приймає рішення про винесення матеріалів на розгляд Ради і визначає дату засідання Ради суддів адміністративних судів України. У разі необхідності проведення додаткового вивчення цей термін може бути збільшено Головою Ради суддів адміністративних судів України. Кожному члену Ради суддів адміністративних судів України не пізніше ніж за сім днів до засідання направляються матеріали на кандидата (кандидатів) для ознайомлення та вивчення. Рада суддів адміністративних судів України на засіданні розглядає питання про внесення подання Вищій раді юстиції про призначення судді на посаду голови, заступника голови суду з участю кандидата (кандидатів) на відповідну адміністративну посаду. На засідання Ради запрошуються голови та судді адміністративних судів, які можуть об'єктивно характеризувати кандидата (кандидатів). В ході обговорення члени Ради з'ясовують ділові та моральні якості кандидата (кандидатів) і за результатами приймається рішення про надання рекомендації на адміністративну посаду та внесення подання Вищій раді юстиції або про відмову в цьому. Рада суддів адміністративних судів України протягом трьох днів з дати прийняття рішення про можливість призначення кандидата на відповідну адміністративну посаду вносить відповідне подання до Вищої ради юстиції. У разі прийняття Радою суддів адміністративних судів України рішення про відмову кандидату у внесенні подання у Вищу раду юстиції щодо його призначення на адміністративну посаду, повинна бути запропонована інша кандидатура відповідно до вимог цього Порядку. 49. Навчання суддів з метою підвищення рівня кваліфікації. 1) самостійне навчання суддів місцевих і апеляційних судів. Цією формою підвищення кваліфікації охоплюються всі судді незалежно від займаних посад та стану роботи. Це найбільш результативна форма навчання, яка здійснюється в кожному суді. Самостійне навчання здійснюється за планами, які складаються персонально суддею. Доцільно, щоб такі плани затверджувалися безпосередньо головою суду. Кожен суддя самостійно визначає тему для вивчення з урахуванням його професійних і службових інтересів. 2) Постійно діючі семінари є однією з форм підвищення кваліфікації суддів. Семінарські заняття проводяться з метою засвоєння методики розгляду судами конкретних кримінальних або цивільних справ, а також обміном досвідом роботи суддів, обговорення узагальнень і з інших питань. Тематика і склад учасників семінару визначається керівництвом апеляційного суду. Як правило, на семінарські заняття запрошуються судді місцевих судів, Апеляційного суду, а також вчені-юристи та інші провідні фахівці з різних галузей права. 3) проведення засідань круглого столу з конкретно визначеної тематики. 4) науково-практичні конференції. Науково-практичні конференції проводяться на рівні апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду України.