- •Цивільний процесуальний кодекс України
- •Глава 1 основні положення
- •Глава 2 цивільна юрисдикція
- •Глава 3 склад суду. Відводи
- •Глава 4 учасники цивільного процесу Параграф 1. Особи, які беруть участь у справі
- •Глава 5 докази
- •Глава 6 процесуальні строки
- •Глава 7 судові виклики і повідомлення
- •Глава 8 судові витрати
- •Глава 9 заходи процесуального примусу
- •Глава 2 пред'явлення позову. Відкриття провадження у справі
- •Глава 3 провадження у справі до судового розгляду
- •Глава 4 судовий розгляд
- •Глава 5 фіксування цивільного процесу
- •Глава 6 зупинення і закриття провадження у справі. Залишення заяви без розгляду
- •Глава 7 судові рішення
- •Глава 8 заочний розгляд справи
- •Глава 2 розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи
- •Глава 3 розгляд судом справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності
- •Глава 4 розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою
- •Глава 5 розгляд судом справ про усиновлення
- •Глава 6 розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •Глава 7 розгляд судом справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі
- •Глава 8 розгляд судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність
- •Глава 9 розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою
- •Глава 10 розгляд заяви про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •Глава 11 розгляд судом справ про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу
- •Глава 12 розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб
- •Глава 2 касаційне провадження
- •Глава 3 перегляд судових рішень верховним судом україни
- •Глава 4 провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Глава 2 провадження у справах про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів
- •Глава 2 визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню
Глава 6 розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
Стаття 256.Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення
1. Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. { Частину першу статті 256 доповнено пунктом 9 згідно із Законом N 1568-VI від 25.06.2009 } 2. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. 3. Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають. 4. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Статтю 256 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 2453-VI від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року
Стаття 257.Підсудність
1. Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. 2. Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України. Статтю 257 доповнено частиною другою згідно із Законом N 1837-VI від 21.01.2010
Стаття 258.Зміст заяви
1. У заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. 2. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Стаття 259.Зміст рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення
1. У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. 2. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.