Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Gospodarske_pravo_Podtserkovny_O_P_-_Khar_2010.doc
Скачиваний:
174
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
3.29 Mб
Скачать

§ 2. Господарський кодекс України як найважливіший акт кодифікації українського права

Значення Господарського кодексу України, прийнятого 16 січня 2003 року і що набув чинності з І січня 2004 року, для правової організації економічних відносин важко переоцінити.

Прийняття цього Кодексу ознаменувало собою реальне втілення в життя практично існуючої роздільності цивільного і господарського законодавства.

Ідея прийняття ГК України поряд із ЦК України виникла в результаті усвідомлення тієї обставини, що сфера господарювання вимагає не тільки приватноправового, але і публічно-правового регулювання, що організаційні і майнові відносини у сфері госпо­дарювання існують нерозривно один від одного. Саме тому немає більш оптимального шляху, ніж виділити і організувати це поєд­нання в самостійному кодифікованому акті. Не можна «розмивати» його в товщі приватних споживчих, сімейних, спадкових та інших правовідносин, закріплених у ЦК, оскільки це не дозволяє уявити специфіку господарського механізму. Окрім цього, в рамках ЦК державний вплив на економіку залишається неврегульованим, що тягне, як показує сучасність, його довільне розростання і безси­стемне формування.

Не випадково, самостійні господарські (комерційні, торгові) кодекси прийняті в більшості провідних країн світу, серед яких: Австрія, Аргентина, Бельгія, Болгарія, Бразилія, Німеччина, Греція, Іспанія, Південна Корея, Люксембург, Мексика, Польща, Румунія, Словаччина, США, Франція, Чехія, Чилі, Швеція, Естонія, Японія та інші.

Раніше, при розробці ГК України, його супротивники, зокрема, цивілісти С. Головатий, А. Довгерт, Я. Шевченко, 0. Підопригора та інші стверджували, що такий акт призведе до відходу від ринкових умов господарювання, до повернення адміністративно-командної системи управління економікою. Проте зміст ГК України та п'ятирічна практика його застосування показують, що він повністю відповідає загальносвітовим ринковим механізмам і вагомому, як того і вимагає життя, місцю держави в цих процесах.

Прийняття ГК в Україні — належна відповідь науковим школам Російської Федерації, які під впливом штампів часів Союзу РСР не тільки доводили недоцільність кодифікації господарського зако­нодавства, але і намагалися вихолостити саме поняття господар­ського права, замінюючи його поняттям галузі підприємницького і комерційного права, хоча це ігнорує некомерційну господарську діяльність. Вже сьогодні ГК України викликає резонанс в Росій­ській Федерації, сприяючи роботі з кодифікації комерційного за­конодавства.

ГК України — результат багаторічної роботи вчених і практиків, їм вдалося систематизувати розрізнене, неврегульоване, таке, що роздирається суперечливими і часто невідомими суб'єктам госпо­дарювання нормативними актами, господарське законодавство України. ГК України містить чимало бланкетних норм, проте їхня наявність об'єктивна. Адже господарське законодавство складає понад 70 % всього законодавства України. Тому його неможливо охопити в одному кодексі. ГК України — основний виток систем­ності господарського законодавства.

ГК України інтегрував майнові та організаційні відносини у сфері господарювання, оскільки останні непідвладні Цивільному кодексу. До таких організаційних відносин належать: визначення рамок державної економічної політики, порядок державної реє­страції суб'єктів господарювання, ліцензування і патентування, дозвільні процедури торгової та іншої господарської діяльності, сфера державного впорядкування цін, антимонопольна політика, стандартизація і сертифікація, державні закупівлі, застосування дотацій, індикативне планування, обмеження контрольних функцій держави і т. п.

ГК відокремлює господарську діяльність, що має систематич­ний, професійний характер, в рамки самостійного правового ме­ханізму, відмітного від механізму здійснення загальноцивільних прав. Слід визнати, що цей механізм містить велику кількість публічно-правових обмежень. Проте, їхня наявність продиктована багатоетапністю господарської діяльності, її впливом на основи економічної безпеки держави і громадян, нарешті вказаним у ст. 13 Конституції України правилом про соціальну орієнтованість І економіки. Корисність ГК в тому, що він припускає «прозору» публічну участь в економічних процесах, але не уникає його згадки, а піддає активній і плідній регламентації.

З прийняттям ГК України скасовані закони України «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні», норми яких не­виправдано перетиналися і дублювалися. Поняття підприємниць­кої діяльності (що прогресивно) представлене частиною поняття господарської діяльності. Це дозволило уніфікувати «правила гри». В економіці незалежно від організаційної, комерційної або іншої характеристики суб'єкта. Необхідність такої уніфікації зумовлена тенденціями не тільки господарського, але і фінансового, адміні­стративного і кримінального законодавства. Адже раніше госпо­дарська діяльність, що не мала комерційного характеру, випадала зі сфери правового регулювання.

ГК України служить стрижньовим актом всього економічного законодавства, дозволяє легко орієнтуватися в ньому. Це корисно не тільки для його практичного освоєння, але і для подальшого на

укового вдосконалення. Позитивні моменти ГК виявляються у ви­робленні загальних граней стикання господарського законодавства з цивільним і податковим законодавством, в закріпленні принципів господарської діяльності, в інших численних новелах.

Величезне значення має концентрація в ГК України заходів господарсько-правової відповідальності. Вперше санкції за правопо­рушення у сфері господарювання представлені в цілісному вигляді, що охоплює як горизонтальні, так і вертикальні відносини. Тобто ГК вийшов далеко за рамки ЦК, систематизувавши не тільки дис­позитивні санкції, які застосовуються суб'єктами господарювання один до одного, але і імперативні санкції штрафного, організацій­ного й іншого характеру, які застосовуються до таких суб'єктів з боку державних органів. ,

Попри прогресивне значення ГК України, його зміст не позбавле­ний недоліків, що відзначаються правознавцями. Наприклад, ст. 352 ГК не говорить про таке джерело формування грошових фондів при страхуванні, як доходи від розміщення коштів цих фондів. Тим самим не враховані новітні положення Закону «Про страхування». Стаття 207 ГК застосовує поняття недійсності господарського зобов'язання, хоча слід було б застосовувати поняття недійсності господарського правочину. В юридичній літературі приводяться й інші недоліки ГК України, так само як і недоліки ЦК України.

Більшість недоліків ГК є, насамперед, результатом неузгодженої позиції правознавців при ухваленні ЦК і ГК України. Але такі роз­біжності неминучі на шляху здійсненої масштабної кодифікації. Безрозсудно сподіватися, що одного разу можна прийняти зако­нодавчі акти сучасного економічного регулювання, які виключать які-небудь прогалини і колізії. Навіть класичні кодифікації, на­приклад, Німецьке цивільне і торгове уложення, впродовж понад ста років постійно удосконалюються, доповнюються і змінюються.

Слід ураховувати, що ГК України буде завжди більшою мірою тяжіти до змін, аніж ЦК України. Це пов'язано з тим, що госпо­дарське право покликане забезпечувати економічні відносини, які динамічно розвиваються. Існування ГК України створює умови для стабільності ЦК України, що украй важливо для успішної реалізації прав і свобод громадянами України, підтримки зв'язку сучасного цивільного права зі своїм корінням — jus civile (правом громадян).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]