4. Радарні зйомки (радіолокації).

Радарна зйомка використовується для отримання зображення в мікрохвильовому діапазоні електромагнітного спектру (0,3см). Радіотеплова зйомка для виявлення і визначення об'єктів використовує їх природне радіовипромінювання. В пасивній радіолокації природних об'єктів основне застосування отримало теплове радіовипромінювання, що використовується в радіотепловій зйомці. Радіотеплова зйомка реєструє теплове радіовипромінювання природних об'єктів в діапазоні 0,3 - 10 см. Радіотеплова зйомка близька до ІЧ-зйомки, але відрізняється від останньої, перш за все діапазоном частот, а також випромінювальною здатністю яка в області радіочастот пропорційна першому ступеню температури тіла і обернено пропорційна квадрату довжини хвилі. Основною перевагою радіотеплової зйомки перед інфрачервоною є її незалежність від стану атмосфери і можливість отримання якісних знімків при суцільній хмарності і густому тумані.

5. Спектрометрична зйомка.

Методика спектрометричної зйомки полягає у вимірюванні коефіцієнтів спектральних яскравостей природних утворень щодо еталона, причому для реєстрації величини спектральної яскравості застосовується як фотографічний прийом випромінювання так і фотоелектричний. Залежно від використовування спектрального інтервалу виділяється 3 види спектрометричної зйомки.

1. Спектрометрія видимого і ближнього ІЧ-спектру випромінювання (0,3 - 1,4 мкм).

2. Інфрачервона або теплова спектрометрія (3 - 1000 мкм).

3. Мікрохвильова спектрометрія (0.3 см - 1,0 м).

Спектрометрію видимого і ІЧ-спектру випромінювання використовують при вивченні властивостей земної поверхні і атмосфери, що відображають. ТІЧ (теплова) спектрометрія допомагає визначити температурні неоднорідності поверхні випромінювання.

Мікрохвильова спектрометрична індикація є найбільш універсальної для вивчення поверхні Землі, оскільки вже при довжині хвилі 1,5 см виключається вплив атмосфери. Процес зйомки включає сканування зображення на місцевості, спектральне розділення випромінювання, що надходить у прилад, перетворення променистої енергії в електричну і реєстрацію величин, пропорційних отриманим сигналам. Досвід розпізнавання природних утворень на основі спектральних яскравостей показує, що надійне пізнання окремих об'єктів вимагає виконання зйомки у ряді вузьких зон спектру, що забезпечують необхідний контраст з навколишнім фоном, причому кількість діапазонів, достатніх для вирішення тих або інших задач може варіювати. При супутникових експериментах використовуються багатоспектральні скануючі радіометри, 4-6 каналів, що виконують зйомки у:

• видимому діапазоні

• 3-4 канали у ближньому ІЧ-діапазоні,

• 2-4 канали ІЧ-тепловому діапазоні,

• 3-5 каналів у радіодіапазоні.

Обробка отриманих спектральних характеристик проводиться за допомогою ЕОМ. Головним моментом є знання спектрального образу об'єкту, визначеного розмірами об'єкту і особливостями його оптичних властивостей - Для ухвалення рішення про приналежність поточної крапки до об'єкту необхідне використовування апріорних даних про спектральні характеристики випромінювання об'єкту. Спектральні характеристики, отримані в результаті автоматичної обробки, при порівнянні з результатами прямої фотоінтерпретації дають можливість оцінити інформативність окремих діапазонів спектру для вивчення земної поверхні. Наприклад, на певній довжині хвилі пісок відображає більше енергії, ніж зелена рослинність, тоді як на іншій ділянці спектру пісок абсорбує більше, ніж рослинність. Практично, це дозволяє розпізнавати і класифікувати різні об'єкти на поверхні по їх відмінностях у відбивній здатності в різних спектральних зонах.

Складність прикладного використовування спектральної індикації полягає в недостатній вивченій спектральних характеристик природних об'єктів, хоча відомості про це останнім часом значно розширилися.