- •Кафедра опалення, вентиляції й
- •Вступ 5
- •Завдання й вибір вихідних даних
- •Приклад
- •Розрізи конструкцій, що обгороджують, будинку
- •Теплотехнічний розрахунок конструкцій, що обгороджують
- •Оптимальний опір теплопередачі стіни
- •Перевірка внутрішньої поверхні стіни на конденсацію вологи
- •У розглянутому прикладі
- •Перевірка конструкції огородження на паропроникність
- •2.4 Визначення коефіцієнтів теплопередачі зовнішніх конструкцій, що обгороджують
- •3 Розрахунок тепловтрат опалювальних приміщень і температури повітря в неопалюваних обсягах
- •Формування теплового режиму приміщень
- •4.1 Визначення температури на поверхні підлог, що гріють
- •4.2 Підбір номінальної площі поверхні радіаторів, що гріють
- •4.3 Перевірка умов комфортності в розрахунковому приміщенні
- •Література
- •Додаток 1 Кліматичні характеристики району будівництва [3]
- •Додаток 3
- •Додаток 4 Вихідні дані по конструкції підлог
- •Додаток 5 Вихідні дані мікроклімату в розрахунковому приміщенні
- •Додаток 6 33
- •Продовження таблиці 6.1 34
- •Продовження таблиці 6.1 35
- •Продовження таблиці 6.1 36
- •Продовження таблиці 6.1 37
- •Додаток 7 38
- •Додаток 8. Гранично припустиме збільшення розрахункового масового відношення вологи в матеріалі, ∆Wср, % [1]
- •Додаток 9 39
- •Продовження таблиці 9.1 40
- •Додаток 10 41 Мінімально припустимі значення опорів теплопередачі обгороджуючих конструкцій, житлових і цивільних будинків,
- •Додаток 11 42
- •Температура точки роси залежно від температури і відносної вологості повітря [9]
- •Технічні характеристики гріючих підлог, при
- •Додаток 14 45 Плани розрахункових будинків
- •Приклад оформлення графічної частини курсової роботи
Перевірка внутрішньої поверхні стіни на конденсацію вологи
Конденсація водяної пари на внутрішній поверхні стін і покриттів викликає їхнє зволоження, що у свою чергу призводить до погіршення санітарно-гігієнічних умов, збільшує втрати теплоти приміщенням, викликає появу цвілі й грибків, а також викликає відшаровування декоративних шарів огородження.
Конденсація вологи на поверхні не буде відбуватися, якщо її температура хоча б на один градус вище температури точки роси, тобто дотримується умова:
в.ст - 1 > tтр, і уг - 1 > tтр (2.6)
де в.ст , уг – температура, відповідно на внутрішній поверхні стіни й
кута, 0C; tтр – температура точки роси внутрішнього повітря,0C.
Для перевірки цієї умови визначаємо температуру на внутрішній поверхні гладкої стіни, в.ст 0С., з виразу
в.ст = tв – (tв – tн)/( αв Rопт) (2.7)
Температура на внутрішній поверхні по осі зовнішнього кута, згідно з [ 4 ], визначається за формулою:
уг =в.ст – 0,18 (1- 0,23 Rопт) ( tв – tн) (2.8)
У нашім прикладі в.ст = 30 –(30+22)/(8,71,145)= 24,78 0С
уг =24,78 – 0,18 (1- 0,23 1,145) (30 + 22)= 17,88 0С
Температура точки роси при tв = 30 0С и φ = 85% згідно з додатком 12 дорівнює tтр =27,2 0С.
Для визначення вологовмісту внутрішнього повітря попередньо знаходимо абсолютну пружність водяної пари, Е, Па, при температурі повітря в приміщенні, tв.
Е= 479+ (11,5+ 1,62 tв)2 (2.9)
Визначаємо дійсну пружність водяних парів, ев , Па, у повітрі приміщення з виразу
ев= Еφ/100 (2.10)
Вологовміст, dт.р, г/Кг, визначається з виразу
dт.р= 623 ев/(101300- ев); (2.11)
У розглянутому прикладі
Е= 479+ (11,5+ 1,62 30)2= 4091 Па
ев= 4091 85/100= 3477 Па
dт.р= 623 3477 / (101300 – 3477) = 22,1 г/Кг
Порівнюємо температуру на поверхні гладкої стіни, в.ст, і в куті приміщення, уг, з температурою точки роси
в.ст = 24,78 0С; уг =17,88 0С; t т.р= 27,2 0С
Відповідно до умови 2.6 на внутрішній поверхні стіни й кута буде виникати конденсація водяної пари. Для запобігання зволоження стін можна провести такі інженерні заходи:
Збільшити повітрообмін
Організувати локальне утеплення кута
Збільшити опір теплопередачі стіни.
4. Зменшити вологопоступанне.
5. Передбачити пароізоляцію за фактурним шаром.
Організувати обдування стіни теплим повітрям або встановити уздовж стіни опалювальні прилади.
7 Внутрішню поверхню стіни покрити гідроізоляційним шаром.
У курсовій роботі розглядаються перші три варіанти.
По першому варіанті заходів. У приміщенні необхідно збільшити повітрообмін в Lр/L1 раз.
Lр/L1 = ( dтр-dпр)/(dр- dпр) (2.12)
де L1, Lр – первісний і рекомендований повітрообмін, м3/ч.
dтр, dр – вологовміст відповідно при первісному й
повітрообміні, що рекомендується, г/кг.
dпр – вологовміст зовнішнього повітря в зимовий період року.
У курсовій роботі це значення приймаємо рівним 0,4 г/кг.
Для рішення рівняння 2.12 знаходимо рекомендовану температуру, що визначає точку роси повітря в приміщенні, при якій не буде конденсації пари на внутрішній поверхні кута.
tртр = τуг – 1; tртр = 17.88 – 1= 16.88 0С
За значенням цієї температури, згідно з додатком 7, визначимо вологовміст dр
dр =аd + вd tрт.р (2.13)
У розглянутому прикладі dр = -1,899 + 0,84 16,88 = 12,28 г/Кг
Тоді з формули 2.12
Lр/L1 = (22,1 – 0,4)/(12,28 – 0,4) = 1,83 рази.
За другим варіантом заходів
У випадку запотівання тільки на внутрішній поверхні кута, то його можна утеплити в такий спосіб:
Рисунок 2.2 Схема утеплення кута
де а=2×λут× Rопт ; λут- теплопровідність теплоізоляції, Вт/(м 0С)
За третім варіантом заходів
Необхідно збільшити опір теплопередачі стіни. Опір, що рекомендується, теплопередачі стіни, (Rр), при якому не буде відбуватися конденсація, може бути знайдений з виразу:
Rр = (tв – tн)/[( tв – tт.р – 1) в ] (2.14)
У прикладі Rр = (30 + 22)/[(30 – 27,2 - 1) 8,7 ]= 3,32 Вт/(м 0С)
Цьому опору відповідає товщина теплоізоляційного шару, (δ)з,
яка визначається з виразу:
δз = (Rр – Rф) λз , (2.15)
де Rф – термічний опір при товщині теплоізоляції δз = 0.
У прикладі з таблиці 2.1 Rф = 0,676 Вт/(м 0С). Тоді товщина теплоізоляції, відповідно до формули 2.15, повинна бути
δз = (3,32 – 0,676) 0,064 = 0,17м.
Вибір варіанта заходів, що запобігає зволоженню кута або стіни, залежить від величини наведених витрат "П". До реалізації приймається той захід, у якого менші наведені витрати. У даній роботі цей розрахунок не передбачений.