Вторинна глаукома

Вторинна глаукома є наслідком чи ускладненням інших хвороб ока. Розрізняють такі види вторинної глаукоми.

1. Увеальна або запальна, постзапальна глаукома  внаслідок зрощення кута передньої камери, зарощення зіниці.

Лікування: лікування увеїта, мідріатики, масаж зіниці: при глибокій камері  розширення зіниці, а при дрібній камері  звуження зіниці.

2. Факогенна глаукома: а) факотопічна (підвивих, вивих кришталика); б) факоморфічна (збільшення його розміру при травматичній, віковій незрілій катаракті); в) факолітична (при перезрілій катаракті).

Лікування: хірургічне (екстракція катаракти).

3. Судинна, посттромботична глаукома  ускладнення тромбозу центральної вени сітківки.

Лікування: лікування основного захворювання та симптоматичне.

4. Травматична: а) контузійна; б) опікова; в) ранова глаукома.

Лікування: протизапальне, оперативне.

5. Неопластична глаукома  при пухлинах судинної і сітчастої оболонок.

Лікування: енуклеація ока чи екзентерація орбіти.

6. Дегенаративна глаукома (при ретинопатіях, увеопатіях).

При усіх формах вторинної глаукоми (крім неопластичної) на тлі лікування основного захворювання призначають інгібітори карбангідрази (діакарб), за показанням проводять хірургічне лікування.

На закінчення треба сказати, що глаукому не можна вилікувати, але можна провести профілактику сліпоти від глаукоми. Для цього необхідно раннє виявлення хвороби. Раннє виявлення глаукоми проводиться шляхом профілактичних оглядів усього населення віком 40 років і більше. У поліклініках, на фельшерсько-акушерских пунктах щорічно необхідно вимірювати ВОТ у хворих на гіпертонічну хворобу, цукровий діабет, а також у осіб, родичі яких страждають на глаукому. Цей контингент складає групу ризику на глаукому. Інші обличчя старше за 40 років тонометрируються не рідше 1 разу у 3 роки в поліклініці при звертанні до будь-якого фахівця. Усі хворі на глаукому повинні знаходитися під диспансерним спостереженням, контрольні огляди при компенсації ВОТ  не рідше 1 разу у 3 місяці.