Професійні ушкодження очей

Професійні ушкодження органа зору  травми та опіки  детально описані вище Окрім того, на промислових підприємствах на очі діють різні фізичні, хімічні й токсичні чинники через забруднене пилом, димом і парами шкідливих речовин повітря (сполуки бензолу, тринітротолуолу, миш'яку, фосфору, свинцю тощо). Особливо часто ушкодження очей спостерігаються на підприємствах вугільної, цементної, борошномельної, лісопильної та хімічної промисловості.

Токсичні ушкодження очей

Промислова токсикологія налічує кількасот отруйних речовин, що при підвищенні концентрації здатні спричинювати патологічні зміни органа зору. Найчастіше уражується кон'юнктива. Клінічна картина при цьому відповідає хронічним кон'юнктивитам: відзначаються почервоніння очей, відчуття стороннього тіла, сльозотеча, жар, важкість у повіках, слизові виділення. Під час огляду кон'юнктива повік гіперемійована, розпушена, має оксамитовий вигляд.

Лікування. Призначають дезінфікуючі краплі та мазі, в'яжучі засоби, десенсибілізуючу терапію. Головним завданням є усунення причини захворювання, тому в умовах професійних кон'юнктивитів передусім необхідні профілактичні заходи, спрямовані на ліквідацію професійних шкідливих впливів, поліпшення умов праці на підприємствах.

Під час токсичної дії на очі нерідко уражується акомодаційний апарат, наприклад, у разі інтоксикації бензолом. Отруєння сполуками фосфору, бензолу, свинцю, ціаніду водню тощо призводять до ураження сітківки й зорового нерва  виникають набряк, крововиливи, згодом розвивається атрофія зорового нерва. Інтоксикація тетраетилсвинцем часто спричинює розвиток токсичної глаукоми, а тринітротолуолом  ускладненої катаракти.

Променеві ураження очей

На особливу увагу заслуговують зміни органа зору під дією різних видів променистої енергії (інфрачервоні, ультрафіолетові, ультразвукові, рентгенівські промені, радіо  та мікрохвилі, альфа-, бета-, гамма-промені, випромінювання оптичних квантових генераторів тощо).

Ультрафіолетове випромінювання спричинює так звану електроофтальмію, що її часто спостерігають після дії на очі випромінювання при електрозварюванні. Запалення розвивається після прихованого періоду, котрий триває 4-10 годин. Симптоми такі: світлобоязнь, сльозотеча, гіперемія кон'юнктиви. Рогівка при цьому прозора, блискуча, проте іноді спостерігаються дрібні пухирцеподібні здуття епітелію.

Схожа клінічна картина розвивається в разі снігової сліпоти або снігової офтальмії, що виникає у полярників, альпіністів, гірських туристів унаслідок відбиття від снігу ультрафіолетових променів, котрі досягають крізь чисте повітря поверхні Землі.

Лікування. Показані інстиляції 0,25  0,5 % розчину дикаїну, 2% розчину новокаїну, риб'ячого жиру, обліпихової олії, а також 30 % розчину сульфацил-натрію для запобігання інфікуванню.

Інфрачервоне випромінювання діє на око, спричинюючи розвиток ускладненої катаракти,яка спостерігається у робітників гарячих цехів  плавильників, металургів, сталеварів, склодувів. Патогенез такої катаракти залежить від дії, з одного боку, короткохвильової частини інфрачервоних променів на кришталик, з іншого  високої температури на передній відділ очного яблука.

Надмірна дія інфрачервоних променів може спричинити набряк сітківки, подеколи  крововилив у склисте тіло і сітківку.

Рентгенівське випромінювання здатне призвести до розвитку ускладненої катаракти у вигляді дископодібного помутніння в задніх шарах кришталика. Чутливість кришталика до рентгенівського випромінювання зменшується з віком, уражуваність його залежить від дози опромінення. Катаракта розвивається після тривалого прихованого періоду (від 2 до 17 років) і зрідка досягає цілковитого визрівання.

Помутніння кришталика виникає також під дією нейтронного, мікрохвильового і жорсткого гамма-випромінювання (часта діатермія з лікувальною метою, недотримання норм роботи з радарними установками).

Ультразвукове випромінювання при передозуванні може спричинити набряк рогівки з подальшим розвитком бульозної кератопатії, розрідження райдужки та часткову її атрофію.

Світлову енергію оптичних квантових генераторів широко використовують нині в офтальмології з терапевтичною та хірургічною метою. Зазначено, що тривала робота з лазерами призводить до чисельних крапкових субкапсулярних помутнінь у кришталику. В око потрапляють не так прямі, як відбиті промені лазера. Під дією прямих променів рубінового лазера можуть розвинутись дистрофічні зміни сітківки.

Профілактика професійних уражень органа зору полягає передусім у суворому дотриманні правил техніки безпеки, нормативів крайніх припустимих концентрацій отруйних газів, пару і пилу в повітрі робочих приміщень; використанні засобів захисту очей (захисні окуляри, ручні щити з кольоровим склом, захисні стекла і стінки, що містять до 30 % свинцю, тощо).