14. Гистология - Histology / Спеціальна гістологія та ембріологія _ Практикум _ навч. посіб. _ В.К. Напханюк, Л.В. Арнаутова, В.А. Кузьменко та ін. - О._ ОДМУ, 2001. - 268 с

Шкірний відділ (зовнішній) губи має будову шкіри. Він по- критий багатошаровим плоским зроговілим епітелієм, містить сальні, потові залози та волосся. Епітелій розміщений на ба- зальній мембрані, під якою лежить пухка волокниста сполуч- на тканина, що утворює сосочки, які вростають в епітелій.

Проміжний відділ (перехідний, червона облямівка) скла- дається з двох зон:

1)зовнішньої (гладкої), в якій зроговілий шар зберігається, але він тонший і прозоріший, волосся і потових залоз немає, зберігаються тільки сальні залози;

2)внутрішньої (ворсинчастої); епітелій цієї зони в 3–4 рази товстіший, ніж у зовнішній зоні, зроговілого шару, сальних за- лоз, як правило, немає. Пухка волокниста сполучна тканина, яка лежить під епітелієм, вростаючи в епітелій, утворює дуже високі сосочки з численними капілярами. Кров, яка в них цир- кулює, забезпечує червоний колір губи. В сосочках міститься багато нервових закінчень, тому червоний край губи дуже вразливий.

Слизовий відділ губи (внутрішній) покритий багатошаровим плоским незроговілим епітелієм, однак у клітинах поверхнево- го шару можна виявити поодинокі зерна кератину. Епітеліаль- ний шар слизового відділу товщий, ніж шкірного.

Власна пластинка слизової оболонки утворює сосочки, але вони нижчі, ніж у перехідному відділі. М’язової пластинки сли- зової оболонки немає.

Упідслизовій основі розташовуються секреторні відділи слинних губних залоз (gl. labiales). За будовою це складні аль- веолярно-трубчасті залози, за характером секрету — змішані білково-слизові залози.

Препарати для вивчення

Препарат 1. Губа людини (рис. 35).

Мале. збільшення. Розглянути та зарисувати препарат. Звер- нути увагу на різницю в будові шкірного, проміжного й сли- зового відділів губи. Розглянути багатошаровий плоский зро- говілий епітелій шкірного відділу, багатошаровий плоский не- зроговілий епітелій проміжного і слизового відділів, власну пластинку слизової оболонки, поперечносмугасті м’язи губи, сальні та потові залози.

На рисунку позначити: 1) шкірний відділ; 2) проміжний відділ; 3) слизовий відділ; 4) поперечний переріз пучків попе-

109

речносмугастих м’язів; 5) епідерміс; 6) дерму; 7) розрізи волос- ся; 8) сальні залози; 9) сосочки сполучної тканини; 10) крово- носні капіляри; 11) власну пластинку слизової оболонки; 12) жирову тканину; 13) слинну залозу; 14) протоку слинної зало- зи; 15) кровоносні судини; 16) підслизову основу.

Щоки

Щока (bucca) — це м’язове утворення, покрите зовні шкірою, а всередині — слизовою оболонкою. У слизовій обо- лонці щоки розрізняють три зони:

—верхню або максилярну (zona maxillaris);

—нижню, або мандибулярну (zona mandibularis);

—проміжну (zona intermedia).

Услизовій оболонці немає м’язової пластинки.

Максилярна й мандибулярна зони щоки за своєю будовою

подібні до слизової оболонки губи. Вони вкриті багатошаро-

110

вим плоским незроговілим епітелієм, мають добре виражену підслизову основу, в якій є багато слинних залоз.

Проміжна зона щоки, як і проміжний відділ губи, є зоною контакту шкіри та слизової оболонки ротової порожнини. Вона утворюється внаслідок зростання ембріональних закладень при формуванні ротового отвору.

М’язова оболонка щоки утворена щічним м’язом.

Ясна

Ясна (gingivae) покриті слизовою оболонкою, яка щільно зрослася з окістям верхньої й нижньої щелеп. Слизова оболон- ка покрита багатошаровим плоским епітелієм, що інколи зро- говіває. Власна пластинка слизової оболонки утворює високі сосочки, які глибоко вростають в епітелій. М’язової пластин- ки у слизовій оболонці немає.

Твердейм’якепіднебіння

Тверде піднебіння (palatum durum) утворене кістковою ос- новою, покритою слизової оболонкою. Підслизової основи не- має, тому слизова оболонка щільно зрослася з окістям. Слизо- ва оболонка покрита багатошаровим плоским незроговілим епітелієм. Власна пластинка слизової оболонки утворює сосоч- ки, які вростають в епітелій. Вона також містить потужні пучки колагенових волокон, які сильно переплітаються між собою і вплітаються в окістя. Це найбільш помітне в ділянці шва і в зоні переходу твердого піднебіння в ясна. У середніх відділах твердого піднебіння між слизовою оболонкою й окістям розта-

шовуються групи піднебінних слинних залоз.

М’яке піднебіння й язичок (palatum molle et uvula) є продов- женням задньої частини твердого піднебіння, в основі будови яких

— сухожильно-м’язове утворення, покрите слизовою оболонкою. Слизова оболонка м’якого піднебіння й язичка має дві по-

верхні — ротову і носову — та перехідну зону.

Ротова поверхня слизової оболонки покрита багатошаро- вим плоским незроговілим епітелієм. М’язової пластинки сли- зової оболонки немає. Власна пластинка утворює високі сосоч- ки. В підслизовій основі розміщені слинні залози.

Носова поверхня слизової оболонки покрита псевдобагато- шаровим війчастим епітелієм, що містить келихоподібні кліти- ни. М’язової пластинки й підслизової основи немає.

111

У перехідній зоні багатошаровий війчастий епітелій перетво- рюється на багаторядний призматичний.

Язик

Язик (lingua) — м’язовий орган, який, крім участі в ме- ханічній обробці їжі та ковтанні, забезпечує також артикуля- цію (звукоутворення) і дегустацію.

Язик побудований з поперечносмугастих м’язів, покритих слизовою оболонкою.

Поперечносмугасті м’язові волокна переплітаються між со- бою. Вони розміщені у тілі язика в трьох взаємно перпендику- лярних напрямках, внаслідок чого частина волокон на препа- раті перерізана поперек, частина — поздовжньо. Пучки м’язо- вих волокон, перерізані поздовжньо, мають вигляд тяжів, а пе- рерізаних поперек — овальних чи багатокутних утворень, зібраних у групи.

Між поперечносмугастими м’язовими волокнами розміщений ендомізій. Це тонкі прошарки сполучної тканини, які скріплю- ють м’язові волокна. Ендомізій можна розрізнити за формою ядер сполучнотканинних клітин: вони більш вузькі й сильніше забарвлені, ніж ядра поперечносмугастих м’язових волокон.

У більш широких прошарках сполучної тканини між пучка- ми м’язових волокон (перимізій) проходять кровоносні судини і нерви.

М’язове тіло покрите слизовою оболонкою (tunica mucosa). Вона утворена багатошаровим плоским епітелієм і розташо- ваною під ним власною пластинкою слизової оболонки (tunica propria), яка складається з пухкої сполучної тканини. В ній можна розрізнити численні дрібні кровоносні судини.

На верхній поверхні язика слизова оболонка утворює бага- то виростів, так званих сосочків. Є чотири види сосочків: нит-

коподібні, грибоподібні, листоподібні, жолобкуваті.

Нижня поверхня язика гладка. Підслизової оболонки, яка є в інших відділах травного апарату, в язику немає, тому пе- римізій м’язів безпосередньо переходить у сполучну тканину власної пластинки слизової оболонки і нерухомо з нею зрос- тається.

Ниткоподібні сосочки (papilla filiformis) є найчисленнішими.

Вони утворені виростами сполучної тканини, покритої багато- шаровим плоским епітелієм. Зовнішні шари епітелію, особли-

112

во біля верхівки сосочка, зроговівають, і зроговілі лусочки, в яких ще можна розрізнити залишки дегенерованих ядер, чере- пицеподібно покривають сосочки.

Сполучна тканина сосочка утворює в глиб епітелію додат- кові випинання, або виступи, так звані вторинні сосочки.

Розріз інколи проходить не вздовж сосочка, а косо або навіть поперек, і в таких випадках на препараті ниткоподібні сосоч- ки можуть мати різноманітну форму, аж до округлих, не зв’я- заних з язиком.

Грибоподібні сосочки (papilla fungiformis) добре відрізняють-

ся за своєю формою від конічних ниткоподібних сосочків: ширші біля верхівки й вужчі біля основи, тому дійсно нагаду- ють гриб.

Вони, як і ниткоподібні, утворені випинанням власної плас- тинки слизової оболонки і покриті тонким шаром багатошаро- вого плоского епітелію без усяких ознак зроговіння. Поверхня їх рівна, без жодних виростів на відміну від ниткоподібних со- сочків. Сполучна тканина утворює численні пальцеподібні ви- пинання в епітелій (вторинні сосочки). Вона має дуже багато кровоносних судин. В епітелії бокової стінки грибоподібних сосочків інколи трапляються смакові бруньки. Вони мають ви- гляд овальних утворень, які складаються з видовжених епіте- ліальних клітин.

Жолобкуваті сосочки (papilla vallata) розміщені між тілом і коренем язика. Вони мають більші розміри (1–3 мм в діаметрі), ніж інші.

Основу сосочка складає сполучна тканина, вистелена ба- гатошаровим плоским епітелієм. В епітелії верхньої частини сосочка сполучна тканина має численні короткі випинання — вторинні сосочки.

Жолобкуватий сосочок всією своєю масою занурений у тов- щу слизової оболонки язика. Він оточений глибоким жолобком, так званим рівчачком. По той бік рівчачка слизова оболонка утворює валик, який оточує рівчачок.

У сполучній тканині жолобкуватого сосочка і валика, що оточує його, розміщені тяжі гладких м’язових клітин. При їхньому скороченні рівчачок закривається.

В епітелії бокових стінок сосочка і стінок рівчачка, які ле- жать напроти, розміщуються смакові бруньки. Вони мають овальну форму і добре помітні завдяки більш світлому забарв- ленню порівняно з суміжними клітинами.

113

Під сосочками в міжм’язовій сполучній тканині розміщені трубчасті білкові (серозні) залози, секрет яких через вивідну протоку виливається в глиб рівчачка. Біля білкових залоз мож- на помітити альвеолярно-трубчасті слизові залози, вони мають дещо світліше забарвлення, ніж білкові. Вивідна протока їх відкривається на поверхню язика.

Під час їжі харчові речовини потрапляють до рівчачка і внас- лідок скорочення гладких м’язових клітин сосочка і валика за- тримуються біля смакових рецепторів (смакових бруньок). Після цього секрет залоз промиває рівчачок, і в нього знову може потрапити нова порція їжі.

Листоподібні сосочки (papilla foliata). На бокових поверх-

нях язика розташовуються в декілька рядів листоподібні сосоч- ки. Як і інші сосочки язика, вони утворені випинанням власної пластинки слизової оболонки і покриті багатошаровим плос- ким епітелієм.

Власна пластинка слизової оболонки сосочка утворює три глибокі вторинні сосочки, що випинаються до епітелію.

Епітелій рівним шаром покриває сполучну тканину вторин- них сосочків. Кожний листоподібний сосочок відокремлений від суміжних глибоким жолобком. В епітелії, який вистилає бокові поверхні листоподібних сосочків, розміщені овальні смакові бруньки. Вони повернені до жолобка і є рецепторами органа смаку. На препаратах їх можна легко роздивитися завдяки більш світлому забарвленню клітин.

У сполучній тканині, яка пронизує м’язове тіло язика, під сосочками розміщені групи дрібних альвеолярних залоз, які ви- діляють білковий секрет. На препараті вони мають вигляд ок- руглих дрібних пухирців, утворених одношаровим епітелієм. Протоки цих залоз спрямовуються в жолобок між сосочками.

Смакові бруньки (caliculi gustatorirae) утворюють перифе-

ричний відділ смакового аналізатора (мікрофото 23).

Кожна брунька займає майже всю товщу епітелію. Почина- ється вона від базальної мембрани, але не доходить до поверхні епітелію, де залишається невелике заглиблення — смакова ям- ка. Вона відкривається у смакову пору, утворену поверхневи- ми клітинами покривного епітелію. При великому збільшенні помітно, що смакові бруньки складаються зі щільно прилеглих одна до одної клітин. Вони витягнуті так, що основа і верхів- ки їх сходяться на полюсах бруньки. Як правило, розрізняють два види клітин: широкі зі світлими ядрами і вузькі — з тем-

114

ними. Деякі клітини закінчуються зверху видовженими кути- кулярними штифтиками, які входять до смакової ямки.

Вузькі з темними ядрами клітини — це смакові сенсорні епі-

теліоцити зі штифтиками (epitheliocytus sensorius qustatorial).

Широкі клітини зі світлими ядрами — підтримуючі епітеліо-

цити (epitheliocytus sustentas).

Препарат 2. Розріз язика через ниткоподібні і грибоподібні сосочки (рис. 36, 37).

Мале збільшення. Розглянути та зарисувати препарат. Знай- ти ниткоподібні й грибоподібні сосочки, звернути увагу на відмінність їхньої форми і на будову епітелію, що покриває со- сочки (в ниткоподібних сосочках він частково зроговілий), на відсутність підслизової основи. В ниткоподібному сосочку знайти власну пластинку слизової оболонки, що утворює вто- ринні сосочки, поперечносмугасті м’язові волокна.

На рисунку позначити: А. Ниткоподібний сосочок: 1) бага- тошаровий плоский зроговілий епітелій; 2) власну пластинку слизової оболонки; 3) кровоносні судини; 4) первинний сосочок сполучної тканини; 5) вторинні сосочки; 6) поперечносмугасті м’язові волокна. Б. Грибоподібний сосочок: 1) багатошаровий

лучної тканини; 5 — вторинні сосочки; 6 — поперечносмугасті м’я- зові волокна

115

4 — первинний сосочок сполучної тканини;

5— вторинні сосочки;

6— поперечносмугасті м’язові волокна

плоский епітелій; 2) власну пластинку слизової оболонки; 3) кровоносні судини; 4) первинний сосочок сполучної тканини; 5) вторинні сосочки; 6) поперечносмугасті м’язові волокна.

Препарат 3. Розріз язика. Жолобкуватий сосочок язика (рис. 38).

Мале збільшення. Розглянути та зарисувати препарат. При цьому збільшенні знайти сполучнотканинну основу сосочка і багатошаровий плоский епітелій, який покриває його. Відзна- чити слабкий розвиток зроговілого шару, наявність високих вторинних сполучнотканинних сосочків. На бокових поверхнях сосочка є потовщення епітелію, який переходить на дно жолоб- ка, що оточує сосочок, і далі — на стінку облямовуючого ва- лика. В сполучнотканинній основі сосочка проходять крово- носні судини. В глибині жолобка можна помітити смакові бруньки, що вирізняються світлим забарвленням.

На рисунку позначити: 1) багатошаровий плоский епітелій; 2) власну пластинку слизової оболонки; 3) вторинні сосочки; 4) жолобок; 5) валик; 6) смакові бруньки; 7) білкові слинні залози; 8) слизові слинні залози; 9) поперечносмугасті м’язові волокна.

116

2

Рис. 38. Розріз язика. Жолобкуватий сосочок язика. Забар- влення гематоксилін-еозином. × 140:

1 — багатошаровий плоский епітелій; 2 — власна пластинка слизо- вої оболонки; 3 — вторинні сосочки; 4 — жолобок; 5 — валик; 6 — сма- кові бруньки; 7 — білкові слинні залози; 8 — поперечносмугасті м’язові волокна

Препарат 4. Розріз язика. Листоподібні сосочки язика (рис. 39, 40).

Мале збільшення. Розглянути та зарисувати препарат. Знай- ти листоподібні сосочки, що розташовуються групами і роз- межовані вузькими просторами. Вони покриті багатошаровим плоским епітелієм. Основою сосочка є виріст (первинний со- сочок) власного сполучнотканинного шару слизової оболонки. До просторів, які розділяють листоподібні сосочки, відкрива- ються вивідні протоки слинних білкових залоз. На бокових по- верхнях сосочків розміщені смакові бруньки.

Велике збільшення. Розглянути смакову бруньку. Вона має еліпсоїдну форму і займає всю товщу епітеліального шару со-

117

4

9

8

6

7

Рис. 39. Розріз язика. Листоподібні сосочки язика. Забарв- лення гематоксилін-еозином. × 140:

1 — власна пластинка слизової оболонки; 2 — вторинні сосочки; 3 — багатошаровий плоский епітелій; 4 — смакові бруньки; 5 — жоло- бок; 6 — поперечносмугасті м’язові волокна; 7 — поперечносмугасті м’я- зові волокна, перерізані поперек; 8 — білкові слинні залози; 9 — прото- ка залози

сочка. Складається з щільно прилеглих одна до одної 40–60 клітин.

На рисунку позначити: А. Листоподібні сосочки язика: 1) власну пластинку слизової оболонки; 2) вторинні сосочки; 3) багатошаровий плоский епітелій; 4) смакові бруньки; 5) жоло- бок; 6) поперечносмугасті м’язові волокна; 7) білкові слинні залози; 8) протоку залози. Б. Смакову бруньку: 1) смакову ямку; 2) штифтик; 3) клітини смакових бруньок; 4) епітелій ли- стоподібного сосочка; 5) власну пластинку слизової оболонки листоподібного сосочка.

Контрольні питання

1.Гістогенез органів травної системи.

2.Загальний план мікроскопічної будови травної трубки.

118