14. Гистология - Histology / Спеціальна гістологія та ембріологія _ Практикум _ навч. посіб. _ В.К. Напханюк, Л.В. Арнаутова, В.А. Кузьменко та ін. - О._ ОДМУ, 2001. - 268 с

1

2

2

3

4

4

3

5

6

Рис. 54. Розріз дванадцятипалої кишки. Забарвлення гема- токсилін-еозином. × 140:

1 — ворсинки; 2 — крипти; 3 — м’язова пластинка слизової оболон- ки; 4 — дуоденальні залози в підслизовій основі; 5 — м’язова оболонка дванадцятипалої кишки; 6 — серозна оболонка

М’язова оболонка — це гладка м’язова тканина, що утво- рює внутрішній циркулярний шар і тонкий зовнішній по- здовжній шар. Між м’язовими шарами є тонкий сполучнотка- нинний прошарок, в якому розташовується міжм’язове (воно ж м’язово-кишкове) Ауербахівське нервове сплетення.

159

Серозна оболонка тонка, складається з шару сполучної тка- нини, покрита мезотелієм (одношаровий плоский епітелій).

На рисунку позначити: 1) ворсинки; 2) крипти; 3) м’язову пластинку слизової оболонки; 4) дуоденальні залози в підсли- зовій основі; 5) м’язову оболонку; 6) серозну оболонку.

Препарат 18. Розріз тонкої клубової кишки (рис. 55). Мале збільшення. Розглянути препарат. У принципі, будо-

ва цієї кишки така ж, як і дванадцятипалої. Різниця полягає в тому, що в клубовій кишці (а також у порожній) немає дуоде- нальних залоз, а ворсинки більш тонкі й високі.

Велике збільшення. Вивчити ворсинку в поздовжньому

160

Ворсинка утворена всіма компонентами слизової оболонки. Вона покрита одношаровим призматичним облямованим епі- телієм. В епітелії розрізняють три види клітин: стовпчасті епі-

теліоцити (epitheliocyti columnares villi), які складають основ-

ну масу епітеліального шару, що покриває ворсинку, келихо- подібні екзокриноцити (exocrinocyti caliciformes) і ендокрино-

цити (endocrinocyti gastrointestinales) (мікрофото 32, 33). Ос-

нову ворсинки складає пухка неоформлена сполучна тканина, в якій вздовж ворсинок проходять пучки гладких м’язових клітин, кровоносні судини (переважно капіляри) і в центрі по осі ворсинки прямує широкий лімфатичний капіляр, вистелений ендотелієм (на верхівці ворсинки він сліпо закінчується).

Кишкові крипти утворені одношаровим циліндричним обля- мованим епітелієм, у якого розрізняють: стовпчасті епітеліо- цити, келихоподібні екзокриноцити, екзокриноцити з ацидо- фільними гранулами, або клітини Панета (exocrinocyti cum granulis acidophilis), недиференційовані епітеліоцити (epiteliocyti nondifferentiati). Головна функція крипт генеративна

—регенерація епітелію ворсинок.

На рисунку позначити: 1) слизову оболонку; 2) підслизову

основу; 3) м’язову оболонку; 4) серозну оболонку; 5) одноша- ровий епітелій ворсинок; 6) власну пластинку слизової оболон- ки; 7) ворсинки; 8) крипту; 9) м’язову пластинку слизової обо- лонки; 10) кровоносні судини; 11) кільцевий шар м’язової обо- лонки; 12) поздовжній шар м’язової оболонки.

Товста кишка

Товста кишка (intestinum crassum) — частина травної труб- ки, яка забезпечує формування і виведення калових мас.

В товстій кишці розрізняють такі відділи: сліпу кишку; чер- воподібний відросток; висхідну ободову кишку; поперечну обо- дову кишку; низхідну ободову кишку; сигмоподібну ободову кишку; пряму кишку.

Ободова кишка

Стінка ободової кишки утворена: слизовою оболонкою; підслизовою основою; м’язовою оболонкою; серозною оболон- кою.

Слизова оболонка містить багато циркулярних складок і кишкових залоз (крипт), але не має ворсинок.

161

Циркулярні складки утворені на внутрішній поверхні кишки зі слизової оболонки і підслизової основи. Вони розташовують- ся поперек кишки і мають форму півмісяця.

Кишкові залози (крипти) в ободовій кишці розвинуті більше, ніж у тонкій, розміщені частіше, розміри їх більші (0,4– 0,7 мм), вони ширші, містять дуже багато келихоподібних ек- зокриноцитів.

Епітелій слизової оболонки одношаровий призматичний і складається з трьох основних видів клітин: 1) стовпчастих епі-

теліоцитів; 2) келихоподібних екзокриноцитів; 3) шлунково- кишкових ендокриноцитів.

Власна пластинка слизової оболонки утворює тонкі сполуч-

нотканинні прошарки між кишковими криптами. У цій плас- тинці часто трапляються поодинокі лімфоїдні вузлики.

М’язова пластинка слизової оболонки сильніше виражена, ніж у тонкій кишці, і складається з двох шарів: внутрішнього, більш щільного, утвореного переважно циркулярно розташо- ваними пучками гладких міоцитів; зовнішнього, представлено- го пучками гладких міоцитів, орієнтованих частково поздов- жньо, частково косо щодо осі кишки.

Підслизова основа містить багато жирових клітин. Тут розмі- щуються судинні, а також нервові підслизові сплетення, дуже багато лімфоїдних вузликів.

М’язова оболонка складається з двох шарів гладких м’язів: внутрішнього — циркулярного; зовнішнього — поздовжнього, який має особливу будову. Це шар не суцільній, і пучки глад- ких міоцитів у ньому зібрані в три стрічки, які тягнуться вздовж всієї ободової кишки.

Серозна оболонка покриває ободову кишку зовні. Інколи вона має кільцеподібні вирости — скупчення жирової ткани- ни, покриті очеревиною.

Червоподібний відросток

У слизовій оболонці добре розвинуті крипти, епітелій при- зматичний облямований, з невеликою кількістю келихоподіб- них клітин. М’язова пластинка слизової оболонки слабо розви- нута. У сполучній тканині власної пластинки слизової і підсли- зової основи розташовуються численні великі скупчення лімфоїдних вузликів. М’язова оболонка представлена двома шарами гладком’язових клітин: внутрішнім — циркулярним; зовнішнім — поздовжнім.

162

На відміну від інших відділів товстого кишечнику у черво- подібному відростку поздовжній шар м’язової оболонки суці- льний, тобто не утворює стрічок. Зовні розміщується серозна оболонка.

Пряма кишка

Стінка прямої кишки складається з тих же оболонок, що і стінка ободової кишки.

У тазовій частині прямої кишки її слизова оболонка має три поперечні складки. В утворенні цих складок бере участь підслизова основа і кільцевий шар м’язової оболонки. Нижче цих складок розташовуються 8–10 поздовжніх складок, між якими видно заглиблення.

В анальній частині прямої кишки розрізняють три зони:

стовпчасту; проміжну; шкірну.

Слизова оболонка прямої кишки складається з епітелію, власної і м’язової пластинок.

Епітелій у верхньому відділі — одношаровий призматичний;

устовпчастій зоні нижнього відділу — багатошаровий кубіч- ний; у проміжній зоні — багатошаровий плоский незроговілий;

ушкірній — багатошаровий плоский зроговілий.

Власна пластинка бере участь у формуванні складок пря- мої кишки. Тут розміщені поодинокі лімфоїдні вузлики і суди- ни. В ділянці стовпчастої зони залягає сітка тонкостінних кро- воносних лакун, кров з яких відтікає до гемороїдальних вен. У проміжній зоні розміщена велика кількість еластичних воло- кон, а також лімфоцитів і тканинних базофілів.

Ушкірній зоні, яка оточує анальний отвір, до сальних за- лоз приєднується волосся.

М’язова пластинка слизової оболонки, як і в інших відділах товстої кишки, складається з двох шарів.

Упідслизовій основі розташовуються судинні і нервові спле- тення. Тут є пластинчасті нервові тільця, лежить сплетення ге- мороїдальних вен.

М’язова оболонка складається з двох шарів:

1) внутрішнього — циркулярного, який на різних рівнях ут- ворює два потовщення — сфінктери: внутрішній і зовнішній. Останній м’яз поперечносмугастий;

2) зовнішнього — поздовжнього, який на відміну від інших відділів суцільний.

163

Серозна оболонка покриває пряму кишку у верхній її час- тині; в нижніх відділах пряма кишка має сполучнотканинну оболонку.

Препарат 19. Розріз товстої кишки (рис. 56).

Мале збільшення. Знайти оболонки стінки кишки. Товста кишка ворсинок не має.

Слизова оболонка: епітелій одношаровий призматичний, з великою кількістю келихоподібних клітин, тут же трапляють- ся стовпчасті епітеліоцити, недиференційовані клітини й ендо- криноцити. У власній пластинці є кишкові крипти. Крипти в товстому кишечнику розміщені частіше, і просвіт їх ширший. М’язова пластинка тонка, складається з внутрішнього цирку-

164

лярного і зовнішнього поздовжнього шарів. У власній пластинці слизової оболонки, як правило, є поодинокі (солітарні) лімфа- тичні фолікули. Часто фолікули, розростаючись, проникають до підслизової основи, яка утворена сполучною тканиною.

У будові підслизової оболонки особливих відмінностей від тонкої кишки звичайно не спостерігається.

М’язова оболонка складається з двох шарів (внутрішнього

— циркулярного і зовнішнього — поздовжнього) гладкої м’язо- вої тканини. В зовнішньому шарі пучки гладком’язових клітин зібрані в три стрічки (teniae), які тягнуться вздовж всієї киш- ки.

Серозна оболонка — це вісцеральний листок очеревини. На рисунку позначити: 1) слизову оболонку; а) епітелій;

б) власну пластинку, і в ній: кишкові крипти; лімфоїдні фолі- кули; в) м’язову пластинку; 2) підслизову основу; 3) м’язову оболонку: а) циркулярний шар; б) поздовжній шар; 4) серозну оболонку.

Препарат 20. Поперечний розріз червоподібного відростка

(рис. 57).

Мале збільшення. Розглянути та зарисувати препарат. Будова червоподібного відростка вельми подібна до будо-

ви товстої кишки. Слизова оболонка утворює складки, які ви- ступають у просвіт. Глибокі крипти мають звичайну будо- ву.

Увласній і підслизовій оболонках, на відміну від інших відділів товстого кишечнику, розміщено багато об’ємистих лімфатичних фолікулів. У деяких випадках фолікули доходять до просвіту, зумовлюючи вип’ячування стінки червоподібно- го відростка, внаслідок чого просвіт звужується. В цих місцях, звичайно, крипти не виражені.

Уфолікулах видно світлі центри розмноження, що вказує на наявність реактивності фолікулів. Зовнішня м’язова оболонка складається з внутрішнього кільцевого і зовнішнього поздов- жнього шарів гладких м’язів, тільки тут вони трохи тонші, ніж

вінших відділах товстого кишечнику. На відміну від інших відділів товстого кишечнику, зовнішній шар м’язової оболон- ки суцільний, тобто не утворює стрічок.

Серозна оболонка без особливостей.

На рисунку позначити: 1) слизову оболонку: а) одношаро- вий призматичний облямований епітелій; б) крипти; в) власну

165

пластинку слизової оболонки; 2) підслизову основу; 3) м’язо- ву оболонку; 4) серозну оболонку; 5) лімфоїдні вузлики, роз- ташовані в слизовій оболонці та підслизовій основі.

Контрольні питання

1.Розвиток тонкої кишки.

2.Особливості будови дванадцятипалої кишки.

3.Будова кишкових ворсинок у тонкій кишці.

4.Крипти тонкої кишки.

5.Особливості кровопостачання тонкого кишечнику.

6.Гістологія процесу всмоктування в тонкій кишці.

7.Розвиток товстої кишки.

8.Будова ободової кишки.

9.Будова червоподібного відростка.

166

1

1 — просвіт кри- пти; 2 — клітинні мікроворсинки; 3 — слизовий секрет (за Трієром)

167

10.Морфофункціональні особливості прямої кишки.

11.Особливості будови епітелію в різних відділах прямої кишки.

12.Будова м’язової оболонки прямої кишки.

13.Морфофункціональна характеристика дуоденальних залоз.

Ситуаційні задачі

1.В експерименті вилучені інтрамуральні ганглії м’язово- кишкового нервового сплетення тонкої кишки. Яких порушень зазнає функціональна діяльність кишки?

2.Ворсинки кишки покриті зверху епітелієм, у складі якого розрізняють три види клітин. Які з них беруть участь у про- цесі пристінкового (мембранного) травлення?

3.Запропоновано два препарати без назви. На одному вид- но широкі й низькі ворсинки і крипти, а в підслизовій основі — залози. М’язова оболонка складається з двох шарів: зовнішньо- го — поздовжнього, внутрішнього — циркулярного. На дру- гому — глибокі ямочки, залози у власній пластинці слизової оболонки і три шари в м’язовій оболонці: зовнішній — по- здовжній, середній — циркулярний, внутрішній — косий. Які відділи шлунково-кишкового тракту представлені на цих пре- паратах?

4.В результаті травми ушкоджений епітелій слизової обо- лонки тонкої кишки. За рахунок яких клітин здійснюватиметь- ся його регенерація? В яких структурах кишки вони розміщені?

5.У стінці шлунково-кишкового тракту розміщуються нер- вові сплетення. Нейроцити одних сплетень контролюють робо- ту залозистих і м’язових клітин, нейроцити інших — тільки м’я- зових клітин. Чи є різниця в їх локалізації? В яких оболонках стінки шлунково-кишкового тракту вони розташовуються?

6.На висоті травлення відзначається активний рух ворси- нок кишки, в результаті чого змінюється їх довжина. Чим це пояснюється?

7.Внаслідок тривалого лікування антибіотиками у хворо- го порушений процес перетравлення клітковини у товстій киш- ці. З чим це пов’язано?

8.Препарати приготовлені з дванадцятипалої і тонкої киш- ки. За якими особливостями будови можна їх відрізнити?

9.Препарати приготовлені з порожньої (голодної) й ободо- вої кишок. Як їх можна відрізнити?

168