19. Хмари нижнього ярусу

Висота нижньої межі менша ніж 2 км. Хмари нижнього ярусу мають вигляд сірих пасом, валів або формують суцільний покрив. Сонце крізь ці хмари не просвічує. До хмар нижнього ярусу відносяться шарувато-дощові, шарувато-купчасті та шаруваті.

Шарувато-дощові  Nimbostratus (Ns).Зовнішній вигляд: темно-сірий хмарний шар, іноді з жовтуватим або синюватим відтінком. Зазвичай закривають усе небо без просвітів, структура неоднорідна, під час опадів визначити нижню межу важко..

За мікрофізичною будовою Ns складаються з переохолоджених крапель і льодяних кристалів. Зв‘язок з іншими формами хмар: мають тісний зв’язок з Аs, які поступово ущільнюються і опускаються, переходять послідовно від Аs trans. до As op. і Ns.

Умови спостереження з поверхні землі: основна ознака хмар Ns  випадіння облогових опадів.

За класифікацією ВМО хмари Ns відносяться до середнього ярусу, бо за умовами утворення над ними практично завжди знаходяться As, з якими вони утворюють єдину хмарну масу.

Шарувато-купчасті  Stratocumulus (Sc). Зовнішній вигляд: сірі хмари з великих пасом (хвиль), пластин, пластівців, розділених просвітами або злитих в один суцільний покрив, висота основи 0,6-1,5 км, товщина шару 0,2-0,8 км, складаються з дрібних крапель води радіусом 5-7 мкм. Взимку можуть бути переохолоджені і до їхнього складу в невеликій кількості входять і кристали. Sc утворюють суцільний щільний покрив або покрив з просвітами. З більшості різновидів Sc опади не випадають. Зв’язок з іншими формами хмар. Шарувато-купчасті хмари можуть спостерігатися разом з високо-купчастими, деякі їхні різновиди виникають безпосередньо з купчастих хмар.

Шаруваті хмари  Stratus (St). Зовнішній вигляд: однорідний шар сірого або жовто-сірого кольору, що нагадує туман над поверхнею землі, покриває усе небо. Іноді St можуть спостерігатися у вигляді розірваних хмарних мас. Висота підстави 0,1-0,7 км, товщина хмарного шару 0,2-0,8 км. Шаруваті хмари складаються з крапель, середній радіус яких 3-4 мкм, бувають теплі або переохолоджені, можуть іноді давати опади − мряку з дуже маленьких осідаючих крапель. Зв’язок хмар St з іншими формами хмар. Хмари St можуть переходити у Sc, зливатися з Ns, вранці при прогріві і розвитку конвекції можуть перетворитися на купчасті. Від Ns відрізняються відсутністю облогових опадів, більш світлим кольором, малою висотою.

Питання. К хмарам нижнього ярусу відносяться

А) Stratus Б) Ac. В) Сirrocumulus

20. Хмари вертикального розвитку

Хмари вертикального розвитку мають вигляд окремих щільних хмарних мас, сильно розвинених по вертикалі. Їхні підстави знаходяться у нижньому ярусі, а верхівки у середньому або верхньому ярусах. Основа цих хмар плоска, верхівки мають вигляд куполів з опуклостями і нагромадженням хмарних гір і башт. Їхня особлива відзнака  яскраво білий колір, основа може бути сірою або синьою. Відрізняють дві форми: купчасті та купчасто-дощові. Висота нижньої межі у помірних широтах 0,8-1,5 км, вертикальна протяжність може змінюватися від сотень метрів до кількох км.

Купчасті хмари складаються з крапель з переважаючим радіусом 6-10 мкм, при від’ємних температурах краплі знаходяться у переохолодженому стані, опадів зазвичай не дають, окремі краплі можуть долітати до землі. Купчасто-дощові хмари  це завжди суміш крапель і кристалів, з цих хмар випадають бурні зливові опади у вигляді крупнокрапельного дощу, граду, снігу, мокрого снігу, сніжної крупи. З цими хмарами пов’язане таке електричне явище як гроза.

Купчасті хмари  Cumulus (Cu). Зовнішній вигляд: щільні, розвинені по вертикалі хмари з білими куполоподібними або купчастими верхівками і з плоскою сірою або синюватою підставою. Зазвичай купчасті хмари мають чітко окреслені боки. На небі вони можуть існувати у вигляді окремих хмар або скупчення хмар, що закриває усе небо, при цьому підстави окремих хмар знаходяться на одному рівні. Висота підстави 0,8-1,5 км, вертикальна протяжність від 100 м до кількох кілометрів.

Зв‘язок з іншими формами хмар: при розвитку Сu можуть перетворитися на Cb, можуть існувати одночасно з Cb, навесні і влітку можуть спостерігатися на фоні інших хмар, якщо вони не перешкоджають прогріву земної поверхні і розвитку термічної конвекції. При розпаді купчасті хмари переходять у шарувато-купчасті.

Купчасто-дощові хмари  Cumulonіmbus (Cb). Зовнішній вигляд: білі хмари з темними, іноді синюватими основами, що піднімаються у вигляді великих гір, верхівки яких мають волокнисту структуру. У більшості спостерігаються у вигляді окремих хмар, але можуть утворювати і хмарний вал. Між окремими хмарами існують просвіти. Висотапідстави 0,4-1,0 км, вертикальна протяжність близько 3-4 км. Верхня частина хмари складається з кристалів, нижня частина  з крапель, а середня є суміш крапель і кристалів.

Зв‘язок з іншими формами хмар: найчастіше Сb утворюються з Cu cong. Вони можуть спостерігатися одночасно з Ac, As, Ns, Sc, Cu, Frnb, на що вказано вище при опису цих хмар.

Питання:. Хмари вертикального розвитку

А) Шаруваті хмари. Б) купчасто-дощові хмари. В) хмари середнього ярусу