- •Міністерство освіти і науки україни
- •Організація практики
- •Правила техніки безпеки при проходженні літньої навчальної практики
- •2 Організація і методи польових досліджень з зоології безхребетних
- •2. 1 Еколого-біологічні основи вивчення безхребетних в наземних біогеоценозах
- •2. 2 Еколого-біологічні основи вивчення безхребетних водних біоценозів
- •2. 3 Особливості польового вивчення безхребетних окремих таксонів
- •2. 4 Основи таксономічного визначення безхребетних – польовий визначник головних макротаксонів
- •Визначнальна таблиця родин наземних (Isopoda)
- •Визначальна таблиця рядів та родин
- •Підклас Хілоподи (Chilopoda)
- •Визначальна таблиця рядів та родин
- •Визначальна таблиця рядів
- •Ряд Косарики (Opiliones)
- •Визначальна таблиця рядів імаго комах
- •Визначення підкласів та рядів
- •3 Організація і методи польових досліджень з зоології хордових
- •Тема 1. Особливості фауни хребетних тварин на території дослідження, їх різноманіття і розподіл по класах.
- •Круглороті
- •3. 2 Визначення земноводних та рептилій і огляд їх фауністичного складу
- •3. 3 Визначення птахів і огляд їх фауністичного складу
- •3. 4 Визначення ссавців
- •65016, М. Одеса, вул. Львівська, 15
Визначальна таблиця рядів та родин
1(2). Тіло коротке і широке, можуть згортатися у кулю. Другий сегмент
значно більше наступних .........................................................................
.........................(РядOniscomorpha), родина Клубовидки(Glomeridae).
2(1). Тіло вузьке, видовжене, у кулю не згортаються.
3(6). Тулубові сегменти округлі, без бічних виступів і здуття, загальне
число сегментів з ногами, більше 20 ......................... ( РядJuliformia).
4(5). Поздовжні борозенки є на бічній і на спинній поверхні
сегментів.........................................................................Ківсяки (Julidae).
5(4). Поздовжні борозенки є тільки на бічній поверхні сегментів .................
...................................................................................................Blaniulidae.
6(3). Тулубові сегменти забезпечені здуттями або крилоподібними
виступами, а загальне число сегментів з ногами - не більше 20 .............
................................................ ............................... (Ряд Polydesmoidea).
7(8). Тулубові сегменти забезпечені крилоподібними виступами; спинна
поверхня сегментів покрита дрібними горбиками .........................................
........................................................................Багатовۥязи(Polydesmidae).
8(7). Тулубові сегменті без крилоподібних виступів, але з бічними здуттями;
спинна поверхня сегментів гладка............................................................
................................................................................... .....Strongylosomidae.
Підклас Хілоподи (Chilopoda)
Характеризуються рівномірно розчленованим тулубом і добре відокремленої головою з довгими багаточлениковими вусиками (рис. 2.15). У всіх хілопод тулубові сегменти поодинокі, забезпечені однією парою кінцівок. Кінцівки першого сегмента перетворені на сильні хапальні ногощелепи, що мають вигляд гострих кігтики. Кожна ногощелепа має отруйну залозу, яка відкривається на кінчику кігтика.
Всі хілоподи є хижаками, які нападають на різних безхребетних, яких нищать отрутою своїх ногощелеп. Живуть під камінням, у щілинах грунту, під стовбурами дерев, під корою пнів, в гнилій деревині і т.п.
Залежно від типу місцеперебувань серед хілопод можна виділити життєві форми, що охоплюють 4 основних родини європейської фауни.
Геофіліди (Geophilidae)є типовими мешканцями грунту, Сильно витягнуте тіло, складене з великого числа сегментів (рис.2.16), служить спеціальною адаптацією геофілід до пересування в ходах і свердловинах грунту. Вибір місць існування геофілідами зумовлюється їх високою чутливістю до вологості. Зниження вологості викликає відхід геофілід в глибокі горизонти грунту. У степовій зоні вони можуть опускатися на глибину до 100-200 см. Часто селяться в норах гризунів. Найбільш різноманітна фауна і висока чисельність геофілід виявляються в лісових грунтах.
Кістянки (Lithobiidae)і сколопендри(Scolopendridae)живуть в верхніх шарах грунту, в підстилці, під камінням, під корою дерев і в інших укриттях. Вночі вони виходять на поверхню грунту. На відміну від геофілід кістянки і сколопендри нездатні пересуватися в грунті шляхом активного прокладання ходів. У період розмноження самки сколопендр проявляють турботу про нащадків: вони згортаються спіраллю навколо відкладених яєць і змочують їх секретом своїх залоз. Самки кістянок деякий час носять яйця між придатками генітальних сегментів, а потім відкладають їх поодинці, прикриваючи зверху дрібними частинками грунту.
У нас широко поширена звичайна кістянка (Lithobius forficatus L.)Її тіло забарвлене в коричневий колір і досягає в довжину 30-35 мм Ця багатоніжка живе під корою дерев, серед каменів і в лісовій підстилці, селиться в руїнах і сміттєвих купах.
Найбільша багатоніжка нашої фауни, що досягає в довжину 9-12 см. - кільчаста сколопендра (Scolopendra cingulata)Її тіло бурого кольору із зеленуватим відтінком. Укус кільчастої сколопендри викликає у людини біль, почервоніння і припухлість.
Мухоловки (Scutigeridae)- найбільш пристосувалися до відкритого проживання. Вони бігають по поверхні грунту, по деревах і стінах будинків не тільки вночі, але і вдень в сухих місцевостях. Під час полювання захоплюють літаючих комах своїми довгими лапками, обгортаючи їх навколо жертви