Організація практики

Основними формами проходження практик з зоології безхребетних та зоології хордових є польові екскурсії і камеральна обробка зібраного зоологічного матеріалу.

Польові екскурсії - це вихід в природні екосистеми в складі групи з керівником практики. Місцями проведення екскурсій є річка Дністер, заплавні озера, заплавний ліс, екотопи долини річки. Під час екскурсій виконуються планові спостереження та вибірки зоологічного матеріалу методами, що відповідають завданням екскурсій.

Екскурсії завжди тематичні, плануються відповідно з програмою і графіком проходження практики. Розрізняють екскурсії оглядові та екскурсії для конкретних самостійних тематичних досліджень.

Оглядові екскурсії мають на меті загальне ознайомлення з районом практики, особливостями природного середовища і типовою для нього фауною. У результаті конкретизуються індивідуальні теми, методики і графіки виконання робіт.

Екскурсії для виконання самостійних робіт плануються і виконуються згідно з індивідуальними (для бригад) темами. Завчасно, перед польовим виходом, керівник практики проводить інструктаж, який містить план майбутньої екскурсії та її мету, маршрут, порядок руху та техніку безпеки на маршруті і при виконанні робіт. Відповідно до завдань екскурсії студентами попередньо готується інструментарій та польове спорядження для виконання польових робіт.

Камеральні роботи - це обробка даних у стаціонарних (лабораторних) умовах. Її суть полягає в систематизації зібраного польового матеріалу.

Загальними пунктами зоологічної камеральної обробки є наступне:

• з прибуттям на базу (табір) упорядковуються записи у польовому щоденнику;

• зібраний зоологічний матеріал фіксується і готується до подальшої обробки;

• виконується таксономічна діагностика зібраного матеріалу;

• здійснюються попередні розрахунки та технічні описи і т.п.

Польовий збір матеріалу та його камеральна обробка нерозривно пов’язані між собою: польовий матеріал має піддаватися камеральній обробці, а камеральна обробка повинна запобігти втрату зібраних на полі даних. Для цього при польових зборах матеріал скрупульозно етикетують і вживаються заходи для запобігання псування зібраних тварин при транспортуванні на базу.

З прибуттям на базу цей матеріал необхідно негайно систематизувати і прийняти відповідні заходи для його довгострокового зберігання або монтування до колекції.

Способи збору, фіксації, зберігання та статистичної обробки матеріалів наводяться окремо в розділах, присвячених методиці вивчення тварин окремих таксономічних груп.

Основною вимогою до виконання завдань є щоденне присутність і активна робота студента на екскурсії і при камеральній обробці матеріалів. Тема індивідуальної роботи для бригад обирається після першої ознайомчої екскурсії на організаційному обговоренні і надалі виконується під керівництвом викладача. Індивідуальна тема обговорюється з кожним студентом, узгоджується зміст майбутньої роботи, пропонується список основної літератури, доступної в даний період роботи. При нерегулярному відвідуванні занять за поважних причин студент повинен відпрацювати теми самостійно або в складі іншої групи (за погодженням з викладачем). За відсутністю поважних причин практика не зараховується.

В процесі роботи над темою кожен студент повинен виготовити колекційну зоологічну добірку, придатну для використання на практичних або лабораторних заняттях з зоології, гідробіології та інших дисциплін. Крім того, кожен повинен навчитись розпізнавати і знати латинські назви не менше як 50 видів безхребетних, 20 видів ссавців (особливо дрібних), всіх зустрінутих за період практики земноводних і плазунів, 20 видів риб.

Навчальна польова практика з обох розділів зоології здійснюється з еколого-фауністичного принципом і в цілому охоплює наступні напрямки:

• вивчення водної та амфібіотичної фауни безхребетних і хордових (річка Дністер, плавневі озера, протоки, Дністровський лиман);

• вивчення фауни безхребетних і хордових навколоводних екосистем (екотопів долини річки, узбережна смуга).

Місцевість, де проходить практика, - це долина передгирлової і гирлової частини р. Дністер. Вона являє собою екосистему, кладену з двох типів біогеоценозів (біотоп+біоценоз) – наземних і водних.

Наземні біогеоценози формуються у вкрапленнях степових біотопів на підвищених ділянках суші, зволожених низинах долини і вздовж берегів водойм.

Водні біоценози містяться в гідротопах (аналог терміна «біотоп» для водного середовища) річки, заплав, озер, єриків, лимані.

Серед кожного типу біогеоценозів за особливостями абіотичних умов і їх біотичної складової, в свою чергу, розрізняють окремі види біотопів. Наприклад, ділянки піщаних грунтів як на суші, так і у водному середовищі обов’язково формують специфічні абіотичні умови, слідством яких є особливий видовий склад рослинності і представників тваринного світу. Тобто, зоологічний матеріал отримується з біотопів, що мають явні ознаки відокремленості за геоморфологією поверхні, типу грунтів, віддаленості від водойми, а для водойм – плинністю, глибинами, характером донних відкладень, тощо.

В період проходження практик об’єктами досліджень серед наземних ценозів будуть степові ділянки і берегова смуга, а серед водних - річкові, заплавні, верхів’я лиману і малі водотоки (єрики). Головним завданням польових досліджень буде виявлення особливостей таксономічного складу і життєвих форм у кожному з окреслених біотопів.

За методичними особливостями, притаманних зоології безхребетних і зоології хордових вибірки зоологічного матеріалу виконуються роздільно.

Особливе місце під час проходження практик займає виконання вимог техніки безпеки при польових роботах та дотримування правил поведінки на базі.