- •Методичні вказівки
- •Щодо виконання курсового проекту
- •З навчальної дисципліни
- •Теорія електричного зв’язку
- •Основна
- •Додаткова
- •Зміст та методика оцінювання
- •Система рейтингових (вагових) балів та критерії оцінювання
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •Організація курсового проектування вимоги та порядок оформлення текстуальної та графічної частини курсового проекту
- •Вказівки по виконанню курсового проекту.
- •Основні етапи виконання курсового проекту:
- •Тема: Розробка та розрахунок параметрів основних елементів
- •Завдання на курсовий проект
- •Розрахунок основних параметрів і характеристик цсп з ікм
- •Розробка структури модулятора і демодулятора цифрового лінійного тракта розрахунок його завадостійкості розробка структурної схеми канала звязку
- •3. Аналіз алгоритмів роботи кодеків у системах з завадостійким кодуванням
- •Міжнародний телеграфний
- •Методичні рекомендації по виконанню курсового проекту
- •Порядок захисту курсового проекту та її оцінка
Шкала оцінювання: національна та ects
Таблиця 1.
Сума балів за всі види навчальної діяльності |
Оцінка ECTS |
Оцінка за національною шкалою |
Для диференційного заліку | ||
90 – 100 |
А |
відмінно |
82-89 |
В |
добре |
74-81 |
С | |
64-73 |
D |
задовільно |
60-63 |
Е | |
35-59 |
FX |
незадовільно з можливістю повторного складання |
0-34 |
F |
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
Примітки:положення про рейтингову систему оцінки курсового проектування доводиться на першому занятті з дисципліни.
ВСТУП
Відповідно до навчальної програми курсове проектування з навчальної дисципліни "Теорія електрозв'язку" призначено для закріплення питань основних законів передачі повідомлень по каналам електрозв’язку, принципів побудови каналів електрозв’язку, оптимальних способів обробки сигналів на тлі перешкод.
У курсовому проекті необхідно розробити структурні схеми каналів цифрового електрозв’язку, модуляторів і демодуляторів, зобразити осцилограми і спектри сигналів в різних перетинах каналу, розрахувати основні параметри сигналів і корегувальних кодів, що послабляють перешкоди.
При курсовому проектуванні необхідно керуватися загальними вказівками по організації курсового проектування, методичними рекомендаціями з виконання курсового проекту і вимогами по оформленню курсового проекту.
Організація курсового проектування вимоги та порядок оформлення текстуальної та графічної частини курсового проекту
Оформлення пояснювальної записки є останнім етапом виконання курсової роботи і має надати студентові навичок документування програмного продукту.
Пояснювальна записка (ПЗ) – документ, який містить звіт за курсовий проект та комплект технічної документації за програмний продукт, що винесений на розробку.
ПЗ складається на аркушах формату А4, а необхідні схеми, креслення виконуються на аркушах любих форматів, встановлених ГОСТ 2.301.
Пояснювальна записка (ПЗ) передбачає: аналіз предметної області (сфера застосування інформаційної системи, призначення, основні функціональні можливості, що покладені на систему, комплекс вимог щодо розробника, користувача, алгоритм роботи інформаційної системи привести в ОСНОВНІЙ (ТЕХНІЧНІЙ) частині курсового проекту.
Основні екранні форми, що пояснюють функціональність інформаційної системи, а також її вихідний код навести у ДОДАТКАХ до курсового проекту.
За своїм змістом пояснювальна записка (ПЗ) повинна відповідати індивідуальному завданню на курсове проектування.
ПЗ містить у собі ряд обов’язкових складових частин, перелік яких та вимоги до яких конкретизуються керівником відповідно до специфіки курсового проекту.
Орієнтовний порядок подання обов’язкових складових частин ПЗ :
1 - титульний лист;
2 - завдання;
3 - зміст;
4 - анотація;
5 - вступ;
6 - основна (технічна) частина;
7 - висновки;
8 - список використаної літератури;
9 - додатки.
Дозволяється вводити нові частини за вказівкою керівника.
Об’єм ПЗ повинен складати 30 - 40 стор. машинописного тексту на аркушах формату А4 (210 х 297 мм), причому об’єм технічної частини повинен складати не менше 70 % всієї записки. Додатки до вказаного об’єму не входять.
Пояснювальну записку друкують на комп’ютері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297) з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом.
Текст роботи друкують, залишаючи краї: лівий – 25 мм; правий – 10 мм; верхній, нижній – 20 мм.
Шрифт друку повинен бути чітким з однаковою щільністю текста.
Друкарські помилки, описки, орфографічні неточності, виявлені в процесі написання, можна виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою з нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого текста машинописним способом. Допускається не більше ніж два виправлення на одній сторінці.
Заголовки структурних частин: ЗМІСТ, ВСТУП, назва розділу, ВИСНОВОК, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ – великими літерами симетрично до тесту (вирівнювання по центру).
Заголовки підрозділів – маленькими літерами (крім першої) з абзацного відступу.
Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок з двох речень, то їх розділяють крапкою.
Кожна структурна частина роботи – з нової сторінки.
Між заголовком та текстом відступ – один рядок.
Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул – арабськими цифрами без знака №. На першій сторінці номер не ставиться, але його включають до загальної нумерації сторінок роботи. Наступні сторінки нумерують у правому верхньому куті сторінки без крапки вкінці.
ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВОК, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ не мають порядкового номера.
Формули нумеруються у межах розділу та лише ті, на які є посилання по тексту. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули у розділи, між ними ставлять крапку. Номери пишуть біля правого берега аркуша в одному рядку з відповідною формулою.
Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки) і таблиці слід подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом “Рис. ”, нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій поданих у додатках.
Таблиці розміщують після першого згадування у тексті, таким чином, щоб її можна читати без повороту. Таблиці нумерують послідовно у межах розділу (за винятком таблиць у додатках). У верхньому правому куті над відповідним заголовком таблиці – “Таблиця”.
Приклад: посилання на рисунки, таблиці, формули у тексті та цитати
(рис. 3.1)
… як це видно з рис. 3.1
… як це показано на рис. 3.1
…. у формулі (2.1)
…. в табл. 1.3
… таблиця 1.3 надає можливість зробити висновок, що …
… із таблиці 1.3 видно, що …
… див. табл. 1.3 (але при умові повторного посилання на таблицю у тексті)
… у працях [1–7] …
… доцільно збільшити на 5–6 % … [6]
Літературні джерела вказуються у [ ] в порядку появи посилань на них у тексті. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ оформлюється відповідно до ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в ураїнській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги і правила.” та ГОСТ 7.12-93.
ДОДАТКИ розміщують в порядку появи посилань у тексті.
Якщо додатки є продовженням роботи, то кожний з них починається з нової сторінки, має заголовок угорі та посередині стосовно текста, над заголовком посередині ДОДАТОК А (окрім Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь)