- •Кафедра філософії та українознавства
- •Тематика та зміст лекцій, планування семінарських занять і самостійної роботи
- •Тема 2. Основні напрями вітчизняної культурологічної думки
- •Тема 3. Феномен української національної культури: витоки та особливості розвитку
- •Тема 4. Самобутні риси духовної культури українського народу.
- •Тема 5. Традиційна родинна обрядовість українців.
- •Тема 6. Форми збереження історичної та родової пам’яті
- •Тема 7. Охорона національної культурної спадщини України.
- •Тема8. Сучасний глобалізаційний світ і українська культура.
- •Методи навчання
- •Методи оцінювання
- •VI. Література з курсу «Історія української культури»
- •VII.Структурний зміст навчальної дисципліни
- •VIII. Тезаурус навчальної дисципліни
- •Щорічні додатки до навчальної програми
- •Тема 1.
VII.Структурний зміст навчальної дисципліни
Таблиця 2
Змістовний модуль дисципліни |
Навчальн.ел. (поняття, явища, відношення, алгоритми) |
Позначення навч.елм. і порядков номер |
Дисципліни, які забезпеч.навч.ел. |
Дисципл., які забезпечуються навч.ел. |
Модуль1 |
Предмет і завдання курсу та основні напрями вітчизняної культурологічної думки. |
П.1, П.2, П.3, П.4, П.5 |
Філос., Істор.Укр., Культурологія |
Іістор.Укр., Психологія, Філос., Культурологія |
Феномен української національної культури: витоки та особливості розвитку. |
П.6, П.7, П.8, П.9 |
Філос., Істор.Укр., Культурологія |
Психологія, Філос., Істор.Укр., Культурологія | |
Проблема періодизації історії української культури: історичні складники української культури |
П.10, П.11, П.12, П.13, П.14 |
Філос., Істор.Укр., Культурологія |
Психологія, Філос., Іістор.Укр., Культурологія | |
Самобутні риси духовної культури українського народу
|
П.15, П.16, П.17 |
Філос., Істор.Укр., Культурологія, Психологія |
Психологія, Філос., Іістор.Укр., Культур. | |
Традиційна родинна обрядовість українців |
П.18, П.19, П.20 |
Філос., Істор.Укр., Культурологія |
Психологія, Філос., Іістор.Укр., Культурологія | |
Форми збереження історичної та родової пам`яті |
П.21, П.22, П.23 |
Філос., Істор.Укр., Культурологія |
Психологія, Філос., Іістор.Укр., | |
Охорона національної культурної спадщини України |
П.24, П.25, П.26 |
Філос., Істор.Укр., Культурологія |
Психологія, Філос., Іістор.Укр., Культурологія | |
Сучасний глобалізаційний світ і українська культура |
П.27, П.28, П.29, П.30, П.31, П.32 |
Філос., Істор.Укр., Культурологія Психологія |
Психологія, Філос., Іістор.Укр., Культуролог.
|
VIII. Тезаурус навчальної дисципліни
Навч.елем. згідно табл.2 |
Терміни,категорії, поняття (укр., рос, англ.мов) |
Умов. позначення |
Визначення терміна (категорії, поняття) |
Джерел визначення | |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 | |
П.1 |
історія української культури |
|
наукова дисципліна, яка базується на системі знань про основні поняття національної культури в ґенезі світового співтовариства, та стимулює повернення до духовних джерел українського народу і до загальнолюдських цінностей. |
Енциклопедія українознавства. Львів, 1993 (1) | |
П.2 |
культурологія |
|
наука, що вивчає культуру як цілісне явище, що досліджує найбільш загальні закономірності її функціонування і прогнозує можливі моделі розвитку культур. |
Новітній філос.словн., http://www.e-knigka.org.ua/2007/03/23/Novejjshijj_filosofskijj_slovar.html (2) | |
П.3 |
етнографія |
|
суспільствознавча наука, об'єктом дослідження якої є народи, їх культура і побут, походження (етногенез), розселення, процеси культурно-побутових відносин на всіх етапах історії людства. |
(2) | |
П.4 |
релігієзнавство |
|
комплекс наукових дисциплін, що вивчають суспільну природу релігії, її історію, розвиток та місце в культурі та соціумі, типологію та інше. |
(2) | |
П.5 |
мистецтвознавство |
|
гуманітарні науки, що вивчають закономірності функціонування мистецтва, поєднують у собі історію і теорію мистецтва, а також художню критику. |
(2) | |
П.6 |
етика |
|
наука, що вивчаємораль, норми поведінки, сукупність моральних правил певної суспільної чи професійної групи (лікарська етика,етика державного службовцятощо), є важливим фактором свідомого підтриманняправопорядкувсуспільстві. |
(2) | |
П.7 |
естетика |
|
наука, що вивчає функції, загальні закони і закономірності естетичної свідомості, охоплює крім питань стосовно природикраси, також загальні питання щодо оцінки мистецьких предметів. Метою естетики є філософське вивченнямистецтваі формування критичних суджень про мистецтво. |
(2) | |
П.8 |
концепція культури Дмитра Донцова |
|
концепція доводить, що для оптимального розвитку кожна культура повинна передусім орієнтуватися на вічно героїчне й романтичне, на переживання своїх органічних традицій і відкидання усіляких негативних, зовнішніх впливів. Д.Донцов чітко визначив українську культуру як істотно середньоєвропейську культуру. |
(1) | |
П.9 |
культурологічні погляди В.Липінського |
|
Досліджує зміст традицій, висуває своєрідне поняття нації та незвичайне означення «українця». Аналізує мораль як основу «сили й авторитету». Закликає до створення власної української держави і нації («Листи до братів-хліборобів»). |
(1) | |
П.10 |
культура |
|
Культура — це шлях від замкнутої єдності через розвинуту розмаїтість до розвинутої єдності (Г.Зіммель); Культурою є відносно постійний нематеріальний зміст, що передається в суспільстві за допомогою процесу соціалізаці (Г.Беккер): |
(2) | |
П.11 |
національна культура |
|
синтез культур різних класів, соціальних верств і груп відповідного суспільства |
(1) | |
П.12 |
народна(етнічна) культура |
|
це сукупність матеріальних і духовних цінностей, вироблених певним етносом впродовж його історії на його власній території засобами етнічного самовираження (рідна мова, рідна релігія) і не включає імпортних зразків (напр., світові релігії). Запозичується від інших лише те, що зрозуміле, близьке ідейно, естетично й етично. |
(1) | |
П.13 |
національна самоідентифікація |
|
вищий рівень і спосіб встановлення особистості, її національного етнічного самовизначення, усвідомлення національної ідеї, що стає базовою рисою її світогляду і самосвідомості, кінцевим підсумком такої соціалізації і є формування національної ідентичності особистості. |
(1) | |
П.14 |
ментальність |
|
образ мислення, загальна духовна налаштованість,установкаіндивіда абосоціальної групи(наприклад професійного або соціального прошарку) до навколишнього світу. На відміну відідеології, ментальністю звуться не формимисленняабооціночні поняття, через які середовище впливає наособу(чи групу) і спонукає її до дії, а ставлення, відношення, що вона сприймає і спосіб поведінки, що від неї очікується. Це призма, через яку людина дивиться на світ і себе в ньому. |
(2) | |
П.15 |
витоки української культури |
|
На сьогодні існує декілька гіпотез етногенезу українців: 1) теорія “споконвічності” - українці існують стільки, скільки взагалі існує людина сучасного типу, тобто від 30-40 тис. до 2-3 млн. років; 2) теорія автохтонності (М.Грушевський), згідно з якою етнічну основу українців складало населення пізнього палеоліту, яке проживало на території України, а росияни і білоруси мали свою окрему етнічну основу і територію проживання; 3) теорія “єдиної колиски” (яка була загальноприйнятою в СРСР у 30-80-і рр. ХХ ст.): зародження і розвиток трьох близьких слов'янських народів з єдиної древньоруської народності; 4) теорія “незалежного розвитку окремих східнослов'янських народів, тобто українців, росиян, білорусів, яка набула поширення останнім часом.
|
(1) | |
П.16 |
усна народна творчість |
|
прикмети, приказки і прислів`я про шанування землі, України, родинного життя, батьків, хліба; цінність дружби, знань, освіти |
(1) | |
П.17 |
козаки |
|
субетнічна група переважно східних слов'ян, яка мешкає в південних степах Східної Європи, зокрема, Росії та Казахстану, а раніше - і України. |
(1) | |
П.18 |
Трипільська культура |
|
культурна спільність «Кукутені-Трипілля» - археологічна культура часів енеоліту, назва якої походить від назви тоді села Трипілля на Київщині (у вказаній «розширеній» назві культури присутня ще назва румунського села Кукутень). Біля Трипілля Вікентій Хвойка в 1897 році виявив і дослідив пам'ятки цієї культури. |
(1) | |
П.19 |
Черняхівська культура |
|
археологічна культурау100—500рокахзалізної доби. Поширена на територіїлісостеповогоПодніпров'я між Дінцем іДністромтаПрутомі вздовжБуга, а також на південному сходіПольщі,Чехії,Словаччини,Угорщини,Румунії,Болгарії. Відкрита у1900—1901Вікентієм Хвойкоюбіля с.ЧерняхованаКиївщині. Пам'ятки черняхівської культури - безкурганні могильники (поля поховань) та поселення. Осілі хліборобо-скотарські племена черняхівської культури жили у великих неукріплених поселеннях. |
(1) | |
П.20 |
Збруцький ідол |
|
слов'янський кам'яний ідол(статуя, бл.IXстоліття), знайдений біля селаЛичківціколоГусятинав річціЗбруч(притокаДністра) в1848році. В центрі капища на горі Богиті стояв ідол Світовида до того, як потрапив на дно Збруча. Капище розташовувалося на висоті 417 м над рівнем моря й мало форму кола діаметром майже 17 м. Уздовж нього виявили вісім жертовних ям. Згідно досліджень, статуя Святовитане була скинута в Збруч войовничими християнами. Добра збереженість пам'ятки свідчить про те, що її сховали у водах ріки самі віруючі, адже на статуї нема ніяких слідів пошкоджень чи наруги, як це було з багатьма іншими язичницькими зображеннями богів. Хронологічна дата створення ідола співпадає з періодом існування язичницькогоЗбручанського культового центру. Зберігається в Краківському археологічному музеї. |
(1) | |
П.21 |
генеалогія |
|
систематичне зібрання відомостей про походження, наступності і спорідненість родів і прізвищ, в більш широкому сенсі - наука про родинні зв'язки взагалі |
(2) | |
П.22 |
родовідні (генеалогічні) древа |
|
Схематичне зображення зміни поколінь родини в історико-культурній перспективі |
(1) | |
П.23 |
Державна символіка України |
|
|
| |
П.24 |
культурна спадщина |
|
сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини, результат духовної і матеріальної діяльності |
(2) | |
П.25 |
культурна політика держави |
|
нова гуманітарно-культурна політика ґрунтується на принципах людиноцентричності й націоцентричності, збалансованості прав і свобод людини та громадянина. З позицій нової гуманітарної політики саме людська особистість розглядається як ключовий рушій усіх суспільно-національних звершень. Завдання Української Держави - створити належні умови для розкриття колосального потенціалу, яким від природи наділена особистість. Фактично нова гуманітарна політика передбачає розроблення й реалізацію комплексної системи гуманізації та соціалізації людини. |
http://www.niss.gov.ua/articles/220/ | |
П.26 |
законодавче забеспечення культурного розвитку |
|
законодавство посідає важливе місце у правовому регулюванні державного впливу на соціально-культурну та інші сфери розвитку суспільства, насамперед, в тих сферах, де зберігається переважна частка державної власності та здійснюється правоохоронна діяльність. |
http://www.niss.gov.ua/articles/220/ | |
П.27 |
масова культура |
|
культура, яка поширена серед різних верств населення в даному суспільстві, переважно комерційно успішна та елементи якої знаходяться повсюди: в кулінарії,одязі, споживанні,засобах масової інформації, в розвагах (наприклад, вспортіілітературі) — контрастуючи з «високою культурою. |
(2) | |
П.28 |
молодіжна культура |
|
напрям субкультури, носієм якого є підлітки та молодь (15-22 року), переважно активно-нігілістичного толку |
(2) | |
П.29 |
національне відродження |
|
це складний процес формування незалежної держави українців. 24 серпня 1991 Верховна Рада проголосила незалежність України, підтверджену всенародним референдумом 1 грудня 1991. Сформувалася демократична політична система, закріплена Конституцією 1996 року. |
http://www.niss.gov.ua/articles/220/ | |
П.30 |
Українська академія мистецтв |
|
заснована відповідно до Указу Президента України “Про Академію мистецтв України” від 14 грудня 1996 року № 1209/96 як державна науково-творча установа в царині художньої культури та мистецтвознавства. Академія має у своєму складі відділення: образотворчого, музичного, театрального та кіномистецтва, теорії та історії мистецтв (мистецтвознавства), синтезу пластичних мистецтв, секцію естетики та культурології у складі відділення синтезу пластичних мистецтв. має 108 видатних учених та митців сучасності — художників, композиторів, режисерів театру і кіно, диригентів, акторів, мистецтвознавців, керівників національних художніх колективів і театрів, вищих мистецьких навчальних закладів, які своєю активною багатогранною діяльністю зробили великий внесок у збагачення духовної скарбниці Української держави. До науково-творчого складу НАМУ входять 7 іноземних та 13 почесних членів |
http://academia.gov.ua/ | |
П.31 |
Інститут культурології НАМУ |
|
У травні 2007 року в складі НАМУ утворено Інститут культурології, який займається здійсненням фундаментальних і прикладних досліджень у галузі теорії та історії культури. зокрема з проблем художньої культури, її самоорганізації та динаміки, вивчення методологічних та науково-практичних аспектів розвитку вітчизняної культури, етнокультурології, музеєзнавства, пам’яткознавства, світової культури і міжнародних культурних зв’язків, практичних і пошукових дій, спрямованих на розвиток національної культури, впровадження нових мистецьких технологій і практик, науково-творче забезпечення процесу становлення національної культури |
| |
П.32 |
Українська Академія Наук |
|
всеукраїнська громадська наукова організація, що об’єднує вчених і виробничників різних галузей народного господарства. Заснована в 1991 р. в м. Києві. УАН є правонаступницею Української академії наук національного прогресу. Вона має свій гімн, прапор та іншу символіку. Українська академія наук має своєю метою вивчення і узагальнення науки та сприяння найбільш повному використанню цих досягнень в інтересах соціально-економічного розвитку України, сприяння розвитку і відтворенню інтелектуального потенціалу суспільства, розповсюдження наукових і технічних досягнень, захист спільних інтересів членів УАН.За роки існування УАН створила десятки власних науково-дослідних інститутів, підприємств, стала визначним в Україні науковим центром з багатьох напрямів наукових досліджень. |
http://uan.ua/ |