VII.Структурний зміст навчальної дисципліни

Змістовний модуль дисципліни

Навчальн.ел. (поняття, явища, відношення, алгоритми)

Позначення навч.елм. і порядков номер

Дисципліни, які забезпеч.навч.ел.

Дисципл., які забезпечуються навч.ел.

Модуль1

Предмет і завдання курсу та основні напрями вітчизняної культурологічної думки.

П.1, П.2, П.3, П.4, П.5

Філос.,

Істор.Укр.,

Культурологія

Іістор.Укр.,

Психологія, Філос.,

Культурологія

Феномен української національної культури: витоки та особливості розвитку.

П.6, П.7, П.8, П.9

Філос.,

Істор.Укр.,

Культурологія

Психологія, Філос.,

Істор.Укр.,

Культурологія

Проблема періодизації історії української культури: історичні складники української культури

П.10, П.11, П.12, П.13, П.14

Філос.,

Істор.Укр.,

Культурологія

Психологія, Філос.,

Іістор.Укр.,

Культурологія

Самобутні риси духовної культури українського народу

П.15, П.16, П.17

Філос.,

Істор.Укр.,

Культурологія,

Психологія

Психологія, Філос.,

Іістор.Укр.,

Культур.

Традиційна родинна обрядовість українців

П.18, П.19, П.20

Філос.,

Істор.Укр.,

Культурологія

Психологія, Філос.,

Іістор.Укр.,

Культурологія

Форми збереження історичної та родової пам`яті

П.21, П.22, П.23

Філос.,

Істор.Укр.,

Культурологія

Психологія, Філос.,

Іістор.Укр.,

Охорона національної культурної спадщини України

П.24, П.25, П.26

Філос.,

Істор.Укр.,

Культурологія

Психологія, Філос.,

Іістор.Укр.,

Культурологія

Сучасний глобалізаційний світ і українська культура

П.27, П.28, П.29, П.30, П.31, П.32

Філос.,

Істор.Укр.,

Культурологія Психологія

Психологія, Філос.,

Іістор.Укр.,

Культуролог.

Навч.елем. згідно табл.2

Терміни,категорії, поняття (укр., рос, англ.мов)

Умов. позначення

Визначення терміна

(категорії, поняття)

Джерел визначення

1

2

3

4

5

П.1

історія української культури

наукова дисципліна, яка базується на системі знань про основні поняття національної культури в ґенезі світового співтовариства, та стимулює повернення до духовних джерел українського народу і до загальнолюдських цінностей.

Енциклопедія українознавства. Львів, 1993 (1)

П.2

культурологія

наука, що вивчає культуру як цілісне явище, що досліджує найбільш загальні закономірності її функціонування і прогнозує можливі моделі розвитку культур.

Новітній філос.словн., http://www.e-knigka.org.ua/2007/03/23/Novejjshijj_filosofskijj_slovar.html (2)

П.3

етнографія

суспільствознавча наука, об'єктом дослідження якої є народи, їх культура і побут, походження (етногенез), розселення, процеси культурно-побутових відносин на всіх етапах історії людства.

(2)

П.4

релігієзнавство

комплекс наукових дисциплін, що вивчають суспільну природу релігії, її історію, розвиток та місце в культурі та соціумі, типологію та інше.

(2)

П.5

мистецтвознавство

гуманітарні науки, що вивчають закономірності функціонування мистецтва, поєднують у собі історію і теорію мистецтва, а також художню критику.

(2)

П.6

етика

наука, що вивчаємораль, норми поведінки, сукупність моральних правил певної суспільної чи професійної групи (лікарська етика,етика державного службовцятощо), є важливим фактором свідомого підтриманняправопорядкувсуспільстві.

(2)

П.7

естетика

наука, що вивчає функції, загальні закони і закономірності естетичної свідомості, охоплює крім питань стосовно природикраси, також загальні питання щодо оцінки мистецьких предметів. Метою естетики є філософське вивченнямистецтваі формування критичних суджень про мистецтво.

(2)

П.8

концепція культури Дмитра Донцова

концепція доводить, що для оптимального розвитку кожна культура повинна передусім орієнтуватися на вічно героїчне й романтичне, на переживання своїх органічних традицій і відкидання усіляких негативних, зовнішніх впливів. Д.Донцов чітко визначив українську культуру як істотно середньоєвропейську культуру.

(1)

П.9

культурологічні погляди В.Липінського

Досліджує зміст традицій, висуває своєрідне поняття нації та незвичайне означення «українця». Аналізує мораль як основу «сили й авторитету». Закликає до створення власної української держави і нації («Листи до братів-хліборобів»).

(1)

П.10

культура

Культура — це шлях від замкнутої єдності через розвинуту розмаїтість до розвинутої єдності (Г.Зіммель);

Культурою є відносно постійний нематеріальний зміст, що передається в суспільстві за допомогою процесу соціалізаці (Г.Беккер):

(2)

П.11

національна культура

синтез культур різних класів, соціальних верств і груп відповідного суспільства

(1)

П.12

народна(етнічна) культура

це сукупність матеріальних і духовних цінностей, вироблених певним етносом впродовж його історії на його власній території засобами етнічного самовираження (рідна мова, рідна релігія) і не включає імпортних зразків (напр., світові релігії). Запозичується від інших лише те, що зрозуміле, близьке ідейно, естетично й етично.

(1)

П.13

національна самоідентифікація

вищий рівень і спосіб встановлення особистості, її національного етнічного самовизначення, усвідомлення національної ідеї, що стає базовою рисою її світогляду і самосвідомості, кінцевим підсумком такої соціалізації і є формування національної ідентичності особистості.

(1)

П.14

ментальність

образ мислення, загальна духовна налаштованість,установкаіндивіда абосоціальної групи(наприклад професійного або соціального прошарку) до навколишнього світу. На відміну відідеології, ментальністю звуться не формимисленняабооціночні поняття, через які середовище впливає наособу(чи групу) і спонукає її до дії, а ставлення, відношення, що вона сприймає і спосіб поведінки, що від неї очікується. Це призма, через яку людина дивиться на світ і себе в ньому.

(2)

П.15

витоки української культури

На сьогодні існує декілька гіпотез етногенезу українців:

1) теорія “споконвічності” - українці існують стільки, скільки взагалі існує людина сучасного типу, тобто від 30-40 тис. до 2-3 млн. років;

2) теорія автохтонності (М.Грушевський), згідно з якою етнічну основу українців складало населення пізнього палеоліту, яке проживало на території України, а росияни і білоруси мали свою окрему етнічну основу і територію проживання;

3) теорія “єдиної колиски” (яка була загальноприйнятою в СРСР у 30-80-і рр. ХХ ст.): зародження і розвиток трьох близьких слов'янських народів з єдиної древньоруської народності;

4) теорія “незалежного розвитку окремих східнослов'янських народів, тобто українців, росиян, білорусів, яка набула поширення останнім часом.

(1)

П.16

усна народна творчість

прикмети, приказки і прислів`я про шанування землі, України, родинного життя, батьків, хліба; цінність дружби, знань, освіти

(1)

П.17

козаки

субетнічна група переважно східних слов'ян, яка мешкає в південних степах Східної Європи, зокрема, Росії та Казахстану, а раніше - і України.

(1)

П.18

Трипільська культура

культурна спільність «Кукутені-Трипілля» - археологічна культура часів енеоліту, назва якої походить від назви тоді села Трипілля на Київщині (у вказаній «розширеній» назві культури присутня ще назва румунського села Кукутень). Біля Трипілля Вікентій Хвойка в 1897 році виявив і дослідив пам'ятки цієї культури.

(1)

П.19

Черняхівська культура

археологічна культурау100—500рокахзалізної доби. Поширена на територіїлісостеповогоПодніпров'я між Дінцем іДністромтаПрутомі вздовжБуга, а також на південному сходіПольщі,Чехії,Словаччини,Угорщини,Румунії,Болгарії. Відкрита у1900—1901Вікентієм Хвойкоюбіля с.ЧерняхованаКиївщині. Пам'ятки черняхівської культури - безкурганні могильники (поля поховань) та поселення. Осілі хліборобо-скотарські племена черняхівської культури жили у великих неукріплених поселеннях.

(1)

П.20

Збруцький ідол

слов'янський кам'яний ідол(статуя, бл.IXстоліття), знайдений біля селаЛичківціколоГусятинав річціЗбруч(притокаДністра) в1848році.

В центрі капища на горі Богиті стояв ідол Світовида до того, як потрапив на дно Збруча. Капище розташовувалося на висоті 417 м над рівнем моря й мало форму кола діаметром майже 17 м. Уздовж нього виявили вісім жертовних ям.

Згідно досліджень, статуя Святовитане була скинута в Збруч войовничими християнами. Добра збереженість пам'ятки свідчить про те, що її сховали у водах ріки самі віруючі, адже на статуї нема ніяких слідів пошкоджень чи наруги, як це було з багатьма іншими язичницькими зображеннями богів.

Хронологічна дата створення ідола співпадає з періодом існування язичницькогоЗбручанського культового центру. Зберігається в Краківському археологічному музеї.

(1)

П.21

генеалогія

систематичне зібрання відомостей про походження, наступності і спорідненість родів і прізвищ, в більш широкому сенсі - наука про родинні зв'язки взагалі

(2)

П.22

родовідні (генеалогічні) древа

Схематичне зображення зміни поколінь родини в історико-культурній перспективі

(1)

П.23

Державна символіка України

П.24

культурна спадщина

сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини, результат духовної і матеріальної діяльності

(2)

П.25

культурна політика держави

нова гуманітарно-культурна політика ґрунтується на принципах людиноцентричності й націоцентричності, збалансованості прав і свобод людини та громадянина. З позицій нової гуманітарної політики саме людська особистість розглядається як ключовий рушій усіх суспільно-національних звершень. Завдання Української Держави - створити належні умови для розкриття колосального потенціалу, яким від природи наділена особистість. Фактично нова гуманітарна політика передбачає розроблення й реалізацію комплексної системи гуманізації та соціалізації людини.

http://www.niss.gov.ua/articles/220/

П.26

законодавче забеспечення культурного розвитку

законодавство посідає важливе місце у правовому регулюванні державного впливу на соціально-культурну та інші сфери розвитку суспільства, насамперед, в тих сферах, де зберігається переважна частка державної власності та здійснюється правоохоронна діяльність.

http://www.niss.gov.ua/articles/220/

П.27

масова культура

культура, яка поширена серед різних верств населення в даному суспільстві, переважно комерційно успішна та елементи якої знаходяться повсюди: в кулінарії,одязі, споживанні,засобах масової інформації, в розвагах (наприклад, вспортіілітературі) — контрастуючи з «високою культурою.

(2)

П.28

молодіжна культура

напрям субкультури, носієм якого є підлітки та молодь (15-22 року), переважно активно-нігілістичного толку

(2)

П.29

національне відродження

це складний процес формування незалежної держави українців. 24 серпня 1991 Верховна Рада проголосила незалежність України, підтверджену всенародним референдумом 1 грудня 1991. Сформувалася демократична політична система, закріплена Конституцією 1996 року.

http://www.niss.gov.ua/articles/220/

П.30

Українська академія мистецтв

заснована відповідно до Указу Президента України “Про Академію мистецтв України” від 14 грудня 1996 року № 1209/96 як державна науково-творча установа в царині художньої культури та мистецтвознавства. Академія має у своєму складі відділення: образотворчого, музичного, театрального та кіномистецтва, теорії та історії мистецтв (мистецтвознавства), синтезу пластичних мистецтв, секцію естетики та культурології у складі відділення синтезу пластичних мистецтв. має 108 видатних учених та митців сучасності — художників, композиторів, режисерів театру і кіно, диригентів, акторів, мистецтвознавців, керівників національних художніх колективів і театрів, вищих мистецьких навчальних закладів, які своєю активною багатогранною діяльністю зробили великий внесок у збагачення духовної скарбниці Української держави. До науково-творчого складу НАМУ входять 7 іноземних та 13 почесних членів

http://academia.gov.ua/

П.31

Інститут культурології НАМУ

У травні 2007 року в складі НАМУ утворено Інститут культурології, який займається здійсненням фундаментальних і прикладних досліджень у галузі теорії та історії культури. зокрема з проблем художньої культури, її самоорганізації та динаміки, вивчення методологічних та науково-практичних аспектів розвитку вітчизняної культури, етнокультурології, музеєзнавства, пам’яткознавства, світової культури і міжнародних культурних зв’язків, практичних і пошукових дій, спрямованих на розвиток національної культури, впровадження нових мистецьких технологій і практик, науково-творче забезпечення процесу становлення національної культури

П.32

Українська Академія Наук

всеукраїнська громадська наукова організація, що об’єднує вчених і виробничників різних галузей народного господарства. Заснована в 1991 р. в м. Києві. УАН є правонаступницею Української академії наук національного прогресу. Вона має свій гімн, прапор та іншу символіку. Українська академія наук має своєю метою вивчення і узагальнення науки та сприяння найбільш повному використанню цих досягнень в інтересах соціально-економічного розвитку України, сприяння розвитку і відтворенню інтелектуального потенціалу суспільства, розповсюдження наукових і технічних досягнень, захист спільних інтересів членів УАН.За роки існування УАН створила десятки власних науково-дослідних інститутів, підприємств, стала визначним в Україні науковим центром з багатьох напрямів наукових досліджень.

http://uan.ua/