3 Розрахунок економічної ефективності побудови стільникової системи розгляданих стандартів

Одним з ефективних засобів задоволення попитові населення на послуги телефонного зв'язку є розвиток стільникової мережі зв'язку. При оптимальному її розвитку по кількості, номенклатурі (міських, міжміських послуг) і гарантії якості обслуговування можливо задовольнити попит на послуги телефонного зв'язку практично усіх соціальних верств населення.

Експлуатація стільникової мережі повинна бути ефективною і потребує прийняття рішення щодо визначення необхідної кількості абонентських станцій на території, що проектується для задоволення потреб споживачів.

3.1 Розрахунок основних економічних показників двох стандартів

(GSM та IS-95)

Розрахунок інвестиційного планові (планові капітальних витрат) будимо вести для двох стандартів стільникової мережі рухливого радіозв'язку (GSM-900 і IS-95).

Для розрахунку капітальних витрат на будівництво мережі стандарту GSM-900 і IS-95, будемо розглядати два сценарії, у яких ці системи будуть здатні обслуговувати до 30 тисяч абонентів – 1-й сценарій, і 60 тисяч абонентів – 2-й сценарій.

При цьому для будівництва мережі GSM-900 необхідно буде використати 12, 25 базових станцій (1а,2а сценарій відповідно), які будуть покривати усю територію обслуговування (див. розділ 2.3).

Для будівництва мережі стандарту IS-95 необхідно буде використати 7, 13 базових станцій (1б,2б сценарій відповідно), які будуть покривати усю територію обслуговування (див. розділ 2.4).

Для обох стандартів, також буде передбачаються витрати на придбання смуги частот 8 Мгц(GSM-900), 8.75 Мгц (CDMA IS-95) і використане наступне обладнання:

• обладнання центральної станції (контролер базової станції, центр комутації, тощо);

• радіорелейні станції.

Капітальні витрати розраховуються на підставі вартості обладнання та нормативів, виведених в наслідок проведених статистичних досліджень, за формулою:

К=Ц_во+К_м+К_ін+Н_в+П_н+ПДВ, грн., (3.1)

1. Де Ц_во – вартість обладнання, тис. грн.;

К_м – вартість монтажних робіт, тис. грн.;

К_ін – інші витрати, тис. грн.;

Н_в – накладні витрати, тис. грн.;

П_н – планові накопичення, тис грн.;

ПДВ – податок на додану вартість.

Витрати на будівельно-монтажні роботи складають приблизно 12% від вартості обладнання. А витрати на прокладку кабелю 48% від його вартості.

Витрати на контрольно-вимірювальну апаратуру визначаються з розрахунку 5% від загальної суми основних капітальних витрат.

Витрати на виробничу базу підприємства визначаються з нормативові 1,7% від загальної суми основних капітальних витрат.

Витрати на облаштованість робочих місць та місць відпочинку для всього персоналові становлять 0,5% від загальної суми основних капітальних витрат.

Робота з даним типом обладнання вимагає висококваліфікованих спеціалістів. Кожна фірма, яка випускає обладнання, пропонує свої програми навчання. Навчання проводитися частково на курсах з практичним спрямуванням і частково на виробництві. Вартість навчання дорівнює 0,5% від загальної суми основних капітальних витрат.

Для проведення рекламної кампанії необхідна торба, порівнювана 2,4% від загальної суми основних капітальних витрат.

Накладні витрати становлять 1% від загальної суми основних та інших капітальних витрат.

Планові накопичення визначаються з розрахунку 10% від суми загальних капітальних витрат і накладних витрат.

Податок на додану вартість становить 20% від суми загальних капітальних витрат, накладних витрат і планових накопичень.

Плани капітальних вкладень представлені у Додатку Б (таблиці Б.1..Б.4).

Розрахунок залучених коштів. Відповідно до діючого законодавства інвестиційна діяльність може фінансуватися за рахунок:

- власних фінансових ресурсів і внутрішньогосподарських резервів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, грошові накопичення і збереження громадян та юридичних осіб, кошти, які виплачуються органами страхування у вигляді відшкодування втрат і аварій, стихійного лиха, та інші кошти);

- позичених фінансових коштів інвестора (банківські та бюджетні кредити, облігаційні позики та інші кошти);

- залучених фінансових коштів інвестора (кошти, отримані від продаж акцій, часткові та інші внески учасників організації, громадян, юридичних осіб);

- грошових коштів, які централізуються об'єднаннями (спілками) підприємств в установленому порядкові;

- інвестиційних асигнувань із державних бюджетів, місцевих бюджетів і позабюджетних фондів;

- іноземних інвестицій.

Як джерело фінансування проектові пропонується використати кошти майбутніх абонентів.

Розрахунок залучених коштів майбутніх абонентів, які надходять щомісяця, здійснюється за формулою:

Р_аб.міс.=N_аб.міс.S_тн., (3.2)