Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
8_______.doc
Скачиваний:
31
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
1.38 Mб
Скачать
  1. Тоді відношення сигнал/завада можна записати в такому виді [13]

(2.4)

де Dі - відстань між центрами стільників, які використовують однакові частоти;

- показник розповсюдження радіохвиль (=2...5).

Використовуючи поняття відносної відстані повторного використання частотних каналів перепишемо вираз для відношення сигнал/завада:

. (2.5)

За любої розмірності кластера в першому крузі розміщується шість чарунок, що збігаються, таким чином К1 = 6 [15]. Крім того, всі відносні відстані повторного використання частотних каналів рівні qi=q, i=1,2…,6. З урахуванням цього вираз (2.5) можна представити в вигляді:

або . (2.6)

2.3 Технічний розрахунок характеристик стільникової системи радіозв’язку стандарту GSM-900 (TDMA)

Розрахунок проведемо на основі прикладу розрахунку стільникових мереж в[13], для різних розмірностей кластеру К. Почнемо розрахунок з вибору розмірності кластера. Виберемо розмірність кластера К = 4 та антени на БС з 360-градусними діагра­мами направленості(М=1). При цьому відносна відстань повторного використання час­тотних каналів дорівнює:

Розрахуємо коефіцієнти , які визначають медіанне значення затухання радіо­хвиль на і-й трасі розповсюдження завади.

В нашому випадку:

;

Визначимо величини та згідно (5.17) в [13].

; (2.7)

; (2.8)

; (2.9)

.

Визначимо середнє значення відношення с/з на вході приймача:

дБ.

Величина нижньої границі інтегралу в(5.15) в[13] згідно (5.16) в [13] дорівнює

.

Використовуючи таблиці інтегралу ймовірності (додаток З в [13]) знаходи­мо процент часу, на протязі якого відношення с/з на вході приймача МС буде знаходитися нижче захисного відношення 0 = 9дБ для вибраної розмірності кла­стера:

Р(К) = 100 Q(X1)= 48%

Величина Р(К) перевищує значення Рt тобто Р(4) > Рt звідси висновок, що вибрана розмірність кластера не задовольняє вихідним даним.

Продовжимо подальший розрахунок для даної розмірності кластера, а потім проведемо розрахунки для інших розмірностей кластера і секторізациї чарунок.

По формулі (5.18) у [13] визначаємо число несучих радіочастот, яких необхідно для обслужування абонентів в одному секторі кожної стільники:

.

При відомих na=8 і ns=10 визначаємо загальне число каналів .

Оскільки виконується умова:

,

те для визначення припустимого телефонного навантаження в одному секторі стільники використовуємо формулу (5.19) у [13]

Єрл.

Число абонентів, що обслуговуються однієї БС, буде дорівнює:

Кількість базових станцій на території, що обслуговується, при 40000 абонентів:

Знаходимо, по (5.23) у [13], радіус стільника проектованої системи:

км.

Проведемо аналогічні розрахунки для розмірності кластеру К=3,4,7,9 і 12 і секторизациї чарунок М=1,3 і 6, результати розрахунків занесемо до табл.2.1.

Але надалі будемо використовувати другу формулу, у трохи іншому виді, для більш ефективного розподілу частот по секторах:

(2.10)

  1. Розглянемо це на прикладі. Вибираємо розмірність кластера К=3 і секторізацию чарунок М=3, тоді в нашому випадку по формулі (5.18) з[13]одержуємо і відповідно загальне число радіочастот рівне з 40 заданих.

У подальших розрахунках ми не будемо використовувати методику рівномірного розподілу частот по секторах, запропоновану джерелом [13], а будимо них розподіляти в міру їхньої необхідності(щільності населення). Це буде виглядати приблизно так, як показано на рисунку 2.2

Плотно заселенный район

4

5

4

4

4

4

4

5

6

      1. Рисунок 2.2Приклад нерівномірного розподілу радіочастот по секторах

Для візуального відображення отриманих результатів (табл.2.1), побудуємо графік залежності радіуса соти від кількості абонентів, при різни розмірності кластеру (рис.2.3) та гістограму залежності кількості базових станцій від розмірності кластера, при різних видах секторізації (рис 2.4) . Аналізуючи отримані результати, можна сказати, що при збільшенні числа абонентів проектованої мережі, радіус стільники повинний бути зменшений, тобто зростає потреба в додаткових базових станціях, а разом з цим зростає і вплив багатьох негативних факторів між ними[6, 14, 17]. Помітна і доцільність зменшення розмірності кластера, що також помітно з мал.2.4. Секторізація чарунок так само веде до підвищення числа базових станцій.

Розмірність кластера, К

Секторізация чарунок, М

Рt, %

N0сек

  1. Асек, Єрл

Nбс, абон

Кількість абонентів

60000

40000

30000

Кбс, шт.

Rc,м

Кбс, шт.

Rc,м

Кбс, шт.

Rc,м

  1. 3

1

6.187

75

106

94.698

3778

15

400

10

490

7

560

  1. 3

16.56

17.11

35

27.444

3293

18

370

12

450

9

520

  1. 6

24.082

3.8

17

11.652

2796

21

340

14

420

10

480

4

  1. 1

9.342

48

80

69.114

2765

21

340

14

415

10

480

  1. 3

18.852

10.75

26

19.422

2331

25

310

17

380

12

440

  1. 6

25.989

0.22E-01

13

7.931

1903

31

280

21

345

15

400

  1. 7

  1. 1

15.03

20

45

36.793

1427

40

250

27

300

20

350

3

23.412

3.44

15

9.507

1141

52

220

35

260

26

310

6

29.873

0.71E-02

-------

---------

----------

----------

---------

-------------

----------

-------------

----------

  1. 9

1

16.328

15

40

31.515

1261

54

210

36

260

27

300

3

24.504

2.5

13

7.931

951

74

180

49

230

37

260

6

-----------

-----------

-------

---------

-----------

-----------

---------

-------------

----------

------------

----------

  1. 12

1

20.137

5.90

26

19.422

776

77

180

51

220

38

255

3

27.84

0.84E-02

8

3.754

450

133

130

75

180

56

210

6

-----------

-----------

-------

---------

-----------

-----------

---------

-------------

----------

-------------

----------

Таблиця 2.1 -Основні технічні характеристики стільникової системи радіозв'язку стандарту GSM-900

де ------ - критична недостача несучих частот

Рисунок 2.3 - Графік залежності радіуса соти від кількості абонентів при різни розмірності кластеру.

Рисунок 2.4 – Гістограма залежності кількості базових станцій від розмірності кластера при різних видах секторізації .

2.4 Розрахунок основних характеристик мережі для стандартові IS-95 CDMA

Споконвічно система CDMA IS-95 була призначена для роботи в діапазонах частот 824 ... 849 Мгц («лінія нагору») і 869 ... 894 Мгц («лінія вниз») з дуплексним розносом частот 45Мгц, із загальної, займаної в ефірі, смугою частот 1.25 Мгц.

Специфікації IS-95 у частині формування сигналів передбачає використання методу прямого розширення спектра (DS-CDMA) на основі ансамблю з 64 функцій Уошла [3,13], тобто, на одна несучої, базова станція може одночасно передавати 64 CDMA-каналів, з яких реально 55-розмовних[13, 18].

З цих розумінь і будемо розраховувати основні характеристики мережі. Усі розрахунки будуть вироблятися для різних планованих чисел користувачів мережею зв'язку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]