- •Державний комітет зв'язку та інформатизації України
- •Кафедра тед та срз
- •Проектування стільникової мережі радіозв’язку для міста одеси (селища ім. Таїрова)
- •Одеса 2004
- •Затверджую
- •Завідувач каф. ____________________
- •Крупельницькому Віктору Петровичу
- •Аркуш 1 Порівнюючи характеристики та структура систем мобільного радіозв’язку.
- •Додаток к Копії демонстраційних креслень ..................................................112
- •Рухома станція Базова станція
- •Рухома станція Базова станція
- •2 Розрахунок основних параметрів проєктуемоії стільникової мережі радіозв’язку
- •Тоді відношення сигнал/завада можна записати в такому виді [13]
- •Почнемо розрахунок з визначення телефонного навантаження всієї мережі для 30000 планованих абонентів:
- •Далі розраховуємо середнє число абонентів на 1 і по формулі з [11] знайдемо поверхневу щільність телефонного навантаженняAs:
- •Підставляючи чисельні значення для нашого варіанта у формулу 2.12, одержимо:
- •3 Розрахунок економічної ефективності побудови стільникової системи розгляданих стандартів
- •Де Nаб.Міс.– кількість абонентів в місяць розраховується за формулою:
- •4. Аналіз результатів розрахунків і вибір стандарту для побудові проектованої мережи стільникового радіозв’язку
Тоді відношення сигнал/завада можна записати в такому виді [13]
(2.4)
де Dі - відстань між центрами стільників, які використовують однакові частоти;
- показник розповсюдження радіохвиль (=2...5).
Використовуючи поняття відносної відстані повторного використання частотних каналів перепишемо вираз для відношення сигнал/завада:
. (2.5)
За любої розмірності кластера в першому крузі розміщується шість чарунок, що збігаються, таким чином К1 = 6 [15]. Крім того, всі відносні відстані повторного використання частотних каналів рівні qi=q, i=1,2…,6. З урахуванням цього вираз (2.5) можна представити в вигляді:
або . (2.6)
2.3 Технічний розрахунок характеристик стільникової системи радіозв’язку стандарту GSM-900 (TDMA)
Розрахунок проведемо на основі прикладу розрахунку стільникових мереж в[13], для різних розмірностей кластеру К. Почнемо розрахунок з вибору розмірності кластера. Виберемо розмірність кластера К = 4 та антени на БС з 360-градусними діаграмами направленості(М=1). При цьому відносна відстань повторного використання частотних каналів дорівнює:
Розрахуємо коефіцієнти , які визначають медіанне значення затухання радіохвиль на і-й трасі розповсюдження завади.
В нашому випадку:
;
Визначимо величини та згідно (5.17) в [13].
; (2.7)
; (2.8)
; (2.9)
.
Визначимо середнє значення відношення с/з на вході приймача:
дБ.
Величина нижньої границі інтегралу в(5.15) в[13] згідно (5.16) в [13] дорівнює
.
Використовуючи таблиці інтегралу ймовірності (додаток З в [13]) знаходимо процент часу, на протязі якого відношення с/з на вході приймача МС буде знаходитися нижче захисного відношення 0 = 9дБ для вибраної розмірності кластера:
Р(К) = 100 Q(X1)= 48%
Величина Р(К) перевищує значення Рt тобто Р(4) > Рt звідси висновок, що вибрана розмірність кластера не задовольняє вихідним даним.
Продовжимо подальший розрахунок для даної розмірності кластера, а потім проведемо розрахунки для інших розмірностей кластера і секторізациї чарунок.
По формулі (5.18) у [13] визначаємо число несучих радіочастот, яких необхідно для обслужування абонентів в одному секторі кожної стільники:
.
При відомих na=8 і ns=10 визначаємо загальне число каналів .
Оскільки виконується умова:
,
те для визначення припустимого телефонного навантаження в одному секторі стільники використовуємо формулу (5.19) у [13]
Єрл.
Число абонентів, що обслуговуються однієї БС, буде дорівнює:
Кількість базових станцій на території, що обслуговується, при 40000 абонентів:
Знаходимо, по (5.23) у [13], радіус стільника проектованої системи:
км.
Проведемо аналогічні розрахунки для розмірності кластеру К=3,4,7,9 і 12 і секторизациї чарунок М=1,3 і 6, результати розрахунків занесемо до табл.2.1.
Але надалі будемо використовувати другу формулу, у трохи іншому виді, для більш ефективного розподілу частот по секторах:
(2.10)
Розглянемо це на прикладі. Вибираємо розмірність кластера К=3 і секторізацию чарунок М=3, тоді в нашому випадку по формулі (5.18) з[13]одержуємо і відповідно загальне число радіочастот рівне з 40 заданих.
У подальших розрахунках ми не будемо використовувати методику рівномірного розподілу частот по секторах, запропоновану джерелом [13], а будимо них розподіляти в міру їхньої необхідності(щільності населення). Це буде виглядати приблизно так, як показано на рисунку 2.2
Плотно заселенный
район
4
5
4
4
4
4
4
5
6
Рисунок 2.2–Приклад нерівномірного розподілу радіочастот по секторах
Для візуального відображення отриманих результатів (табл.2.1), побудуємо графік залежності радіуса соти від кількості абонентів, при різни розмірності кластеру (рис.2.3) та гістограму залежності кількості базових станцій від розмірності кластера, при різних видах секторізації (рис 2.4) . Аналізуючи отримані результати, можна сказати, що при збільшенні числа абонентів проектованої мережі, радіус стільники повинний бути зменшений, тобто зростає потреба в додаткових базових станціях, а разом з цим зростає і вплив багатьох негативних факторів між ними[6, 14, 17]. Помітна і доцільність зменшення розмірності кластера, що також помітно з мал.2.4. Секторізація чарунок так само веде до підвищення числа базових станцій.
Розмірність
кластера, К
Секторізация
чарунок, М
Рt,
%
N0сек
Асек,
Єрл
Nбс,
абон
Кількість
абонентів
60000
40000
30000
Кбс, шт.
Rc,м
Кбс, шт.
Rc,м
Кбс, шт.
Rc,м 3
1
6.187
75
106
94.698
3778
15
400
10
490
7
560 3
16.56
17.11
35
27.444
3293
18
370
12
450
9
520 6
24.082
3.8
17
11.652
2796
21
340
14
420
10
480
4 1
9.342
48
80
69.114
2765
21
340
14
415
10
480 3
18.852
10.75
26
19.422
2331
25
310
17
380
12
440 6
25.989
0.22E-01
13
7.931
1903
31
280
21
345
15
400
7 1
15.03
20
45
36.793
1427
40
250
27
300
20
350
3
23.412
3.44
15
9.507
1141
52
220
35
260
26
310
6
29.873
0.71E-02
-------
---------
----------
----------
---------
-------------
----------
-------------
----------
9
1
16.328
15
40
31.515
1261
54
210
36
260
27
300
3
24.504
2.5
13
7.931
951
74
180
49
230
37
260
6
-----------
-----------
-------
---------
-----------
-----------
---------
-------------
----------
------------
----------
12
1
20.137
5.90
26
19.422
776
77
180
51
220
38
255
3
27.84
0.84E-02
8
3.754
450
133
130
75
180
56
210
6
-----------
-----------
-------
---------
-----------
-----------
---------
-------------
----------
-------------
----------
де ------ - критична недостача несучих частот
Рисунок 2.3 - Графік залежності радіуса соти від кількості абонентів при різни розмірності кластеру.
Рисунок 2.4 – Гістограма залежності кількості базових станцій від розмірності кластера при різних видах секторізації .
2.4 Розрахунок основних характеристик мережі для стандартові IS-95 CDMA
Споконвічно система CDMA IS-95 була призначена для роботи в діапазонах частот 824 ... 849 Мгц («лінія нагору») і 869 ... 894 Мгц («лінія вниз») з дуплексним розносом частот 45Мгц, із загальної, займаної в ефірі, смугою частот 1.25 Мгц.
Специфікації IS-95 у частині формування сигналів передбачає використання методу прямого розширення спектра (DS-CDMA) на основі ансамблю з 64 функцій Уошла [3,13], тобто, на одна несучої, базова станція може одночасно передавати 64 CDMA-каналів, з яких реально 55-розмовних[13, 18].
З цих розумінь і будемо розраховувати основні характеристики мережі. Усі розрахунки будуть вироблятися для різних планованих чисел користувачів мережею зв'язку.