- •1. Системи з вільним доступом
- •4.2 Професійні системи рухомого радіозв'язку. Транкінговий зв'язок
- •4.3. Системи персонального радіовиклику. Пейджинговий зв'язок
- •4.4 Системи безпроводових телефонів загального користування.
- •4.5 Стільникові системи рухомого радіозв'язку
- •4.6 Основні характеристики наземних стільникових систем
- •4.8 Методи розподілу радіоканалів
4.4 Системи безпроводових телефонів загального користування.
Телефонія DECT
Через низьку якість аналогового зв'язку з частотним розподілом і відсутність таємності передачі мовних повідомлень на початку 1990-х pp. значна увага приділяється розробленню систем безпроводових телефонів загального користування (СБТЗК). У 1992 p. ETSI прийняв стандарт на загальноєвропейську систему безпроводових телефонів DECT (цифровий поліпшений безпроводовий зв'язок), призначену для передавання мовних повідомлень і даних у смузі 1880... 1900 МГц. Радіоінтерфейс у стандарті DECT базується на методі, назва якого утворена комбінацією трьох абревіатур MC/TDMA/TDD і послідовно розшифровується як "множинні несучі", "множинний доступ з часовим мультиплексуванням (ущільненням)", "дуплексний зв'язок з розподілом за часом" (рис. 7.11). Як видно з рис. 7.11, стандартом DECT передбачається 10 несучих частот, або 10 смуг завширшки f = 2 МГц кожна, у діапазоні 1800 МГц. Шкала часу поділяється на вікна, кожне тривалістю 10 мс. У свою чергу, кожне вікно поділяється на 24 індивідуальних слоти або кванти часу: t = 10/24 = 416 мкс.
Рис. 7.11 Схема використання методу MC/TDMA/TDD в системі DECT
Площа (база) елементарних осередків В = tf = 832. Для організації базового мовного сервісу в системі DECT потрібно два слоти з інтервалом 5 мс між ними: ці слоти поєднуються в пари для організації повнодуплексного каналу на 32 кбіт/с, при цьому використовується алгоритм кодування мовного сигналу типу адаптивної диференціальної імпульсно-кодової маніпуляції зі швидкістю 16 кбіт/с.
Для зручності кожна група з 24 слотів розбивається на дві половини (по 12 слотів у кожній). Перша половина використовується як пристрій доступу, а друга - як абонентський пристрій. Скануванням локального радіоефіру устаткування DECT (плата) складає список вільних і зайнятих каналів, вказуючи їхні параметри, що дає можливість вибирати найкращий вільний канал. Кожна базова станція виконує також роль маяка: абонентський пристрій підключається до даної станції. Завдяки безупинному аналізу локального ефіру і динамічному розподілу частот абонент може бути переданий (handover) від однієї станції до іншої або переведений з одного каналу на інший без переривання розмови. Система DECT оснащена також засобами запобігання несанкціонованому доступу.
Системи DECT не є самодостатніми, а працюють як модулі установських АТС (УАТС), до яких підключаються базові станції. Як правило, базова станція підключається до модуля DECT мідним кабелем завдовжки близько 1 км.
Головне призначення системи DECT - забезпечення телефонним зв'язком співробітників, яким унаслідок їхньої діяльності потрібно часто переміщуватися по території підприємства, і при цьому прокладання кабелю по території об'єкту є неможливим.
Перспективність розвитку мереж DECT значною мірою пов'язується з можливістю об'єднання з мережами GSM і застосуванням двомодових абонентських терміналів, що працюють у двох стандартах.