Глава V Керівництво стосовно вимог до спеціальної підготовки персоналу певних типів суден

Розділ В-V/1

Керівництво стосовно підготовки та кваліфікації персоналу танкерів

Особа, яка є безпосередньо відповідальною

1. Термін «особа, яка є безпосередньо відповідальною», як застосовується у пунктах 3 і 5 правила V/1-1 та пункті 3 правила V/1-2, означає особу, уповноважену приймати рішення стосовно завантаження, розвантаження та застережні заходи під час перевезення, обробки вантажу, очищення танків або інших операцій, пов’язаних з вантажем.

Ознайомлювальна підготовка всього персоналу танкерів

2. Весь персонал танкерів повинен пройти ознайомлювальну підготовку на судні та, за необхідністю, на березі до того, як їм буде доручено виконання суднових обов’язків. Така підготовка повинна проводитися кваліфікованим персоналом, який має відповідний досвід стосовно обробки вантажів нафти, рідких хімічних речовин або зріджених газів, та який знає їхні характеристики, а також пов’язані з цим заходи безпеки. Підготовка повинна, щонайменш, охоплювати питання, викладені у пунктах 3–8 нижче.

Правила

3. Знання суднових правил та інструкцій, що забезпечують безпеку персоналу на борту танкера у порту та у морі.

Небезпеки для здоров’я та заходи застереження

4. Небезпека контакту зі шкірою; вдиху та випадкового проковтування вантажу; шкідливих властивостей вантажів, що перевозяться, нещасних випадків з членами персоналу та пов’язана з цим перша допомога; дії, що рекомендуються і забороняються, при наданні першої допомоги.

Протипожежна безпека та боротьба з пожежею

5. Контроль за дотриманням обмежень стосовно куріння та приготування їжі; джерела займання; запобігання пожежі та вибуху; методи боротьби з пожежею; переносні вогнегасники та стаціонарні установки пожежогасіння.

Запобігання забрудненню

6. Процедури, яких необхідно дотримуватися для запобігання забрудненню повітря та води, а також заходи, які повинні вживатися у випадку розливу.

Захисне спорядження та його використання

7. Належне використання захисного одягу та спорядження, засобів приведення до свідомості, спорядження для евакуації та порятунку.

Дії під час аварійних ситуацій

8. Знання процедур згідно планам дій в аварійних ситуаціях.

ДОКАЗ КВАЛІФІКАЦІЇ

9. Капітан кожного нафтового танкера, танкера-хімовоза та танкера-газовоза повинен пересвідчитися, що особа командного складу або інша особа, яка безпосередньо відповідає за вантаж, має належний диплом, виданий, підтверджений або подовжений, як це вимагається пунктом 3 правила V/1-1; пунктом 5 правила V/1-1 або пунктом 3 правила V/1-2, відповідно до випадку, та володіє достатнім практичним досвідом роботи на відповідному типі танкера, що забезпечує безпечне виконання цією особою командного складу або іншою особою своїх обов’язків.

КЕРІВНИЦТВО СТОСОВНО СХВАЛЕНОЇ ПІДГОТОВКИ НА СУДНІ

Загальні положення

10. Метою досвіду роботи на судні для отримання кваліфікації є надання підготовки та знань у галузі безпечного перевезення певних вантажів, що перевозяться на танкерах.

11. Для того, щоб відповідати вимогам до досвіду, що відповідає обов’язкам, які виконують моряки на танкері того типу, на якому вони працюють, як вказується у пункті 4.2.2 правила V/1-1, пункті 6.2.2 правила V/1-1 та пункті 4.2.2 правила V/1-2, підготовка на судні повинна:

.1 акцентуватися на «практичному досвіді» та співвідноситися з роботою моряка, тобто підготовка у складі палубної команди та машинного відділення може відрізнятися;

.2 проходити під наглядом члена персоналу, кваліфікованого та досвідченого з обробки, характеристик та заходів безпеки стосовно вантажу, який перевозиться на судні;

.3 проходити на танкері, що перевозить продукти, які відповідають шуканому свідоцтву фахівця/підтвердженню для роботи на танкері, та повинна бути такою, щоб при цьому було задіяне спеціальне обладнання, однак вона може частково проходити під час баластного рейсу у проміжках меж прийняттям вантажів;

.4 включати участь у щонайменше трьох вантажно-розвантажувальних операціях; та

.5 охоплювати, щонайменш, питання, викладені у «Критеріях підготовки на судні» в пункті 19.

12. Програма підготовки на судні, у жодному випадку, не повинна негативно впливати на безпеку руху або придатність судна до плавання.

Програма підготовки на судні

13. Особа, яка проходить підготовку повинна перебувати на судні на понадштатній посаді (тобто особа, яка проходить підготовку не буде мати жодних інших обов’язків крім того, що стосується програми підготовки та виконання обов’язків під час аварійних ситуацій).

14. Програма підготовки на судні повинна управлятися та координуватися компанією, що управляє судном, на якому повинна виконуватися робота для отримання стажу, а судно повинно бути призначене компанію як учбове судно.

15. Особа, яка проходить підготовку повинна завжди знати двох конкретних осіб, які безпосередньо відповідають за управління програмою підготовки на судні. Перша з них є кваліфікованою особою командного складу судна, далі – особа командного складу судна, відповідальна за підготовку, яка від імені капітана повинна організовувати програму підготовки та наглядати за нею. Друга особа повинна бути особою, призначуваною компанією, далі – посадова особа компанії, відповідальна за підготовку, яка повинна нести загальну відповідальність за програму підготовки та за координацію з навчальними закладами.

16. Особа, яка проходить підготовку повинна бути забезпечена схваленою Книгою реєстрації підготовки, щоб дозволити вести детальні записи про практичну підготовку та досвід, отримані на судні. Схвалена Книга реєстрації підготовки повинна складатися таким чином, щоб вона надавала детальну інформацію про завдання і обов’язки, які повинні виконуватися, та про здійснений прогрес у їх виконанні. Належним чином заповнена та скріплена підписом капітана, схвалена Книга реєстрації підготовки забезпечить індивідуальне свідчення того, що структурована програма підготовки на судні була завершена, ведучи до видачі відповідного Свідоцтво про підготовку за розширеною програмою з вантажних операцій на танкері.

17. Під час схваленої підготовки на борту судна особа, яка проходить підготовку повинна отримати інструктаж з питань завантаження, розвантаження, застережних заходів під час перевезення, обробки вантажу, очищення танків або інших вантажних операцій на танкері для забезпечення того, що отриманий досвід є, принаймні, еквівалентним тому, який може бути отриманий протягом трьох місяців звичайної роботи на судні.

18. Якщо не буде досягнуто три критерії стосовно завантаження та три стосовно розвантаження протягом одного місяця підготовки на судні, тоді необхідно подовжити період підготовки на судні доки ці критерії не буде досягнуто на задовільному рівні.

Критерії підготовки на судні

19. Підготовка на судні повинна щонайменш забезпечити отримання знань та набуття досвіду, що стосується відповідного типу танкера, з наступного:

.1 Безпека

.1.1 Танкери усіх типів:

.1 Система управління безпекою на судні;

.2 Протипожежне обладнання та процедури з боротьбі з пожежею стосовно певного вантажу;

.3 Процедури першої допомоги стосовно певного вантажу, зокрема Керівництво з надання першої медичної допомоги на суднах під час нещасних випадків, пов’язаних з небезпечними вантажами (КПМД);

.4 Пов’язані з судном/певним вантажем небезпеки, включаючи правила відносно паління, збіднену киснем середу, «вуглеводневе сп'яніння» і токсичність;

.5 Система оцінки ризику;

.6 Дозвіл на роботу, в тому числі вогневі роботи та процедури входу до зачинених приміщень;

.7 Використання засобів індивідуального захисту;

.1.2 Додатково для танкерів-газовозів:

.1 Небезпеки та заходи застереження, пов’язані з обробкою та зберіганням вантажу при кріогенних температурах.

.2 Конструкція, вантаж, вантажні танки та трубопроводи

.2.1 Танкери усіх типів:

.1 Конструкція корпусу судна/танків та обмеження;

.2 Вантажні з’єднання;

.3 Властивості вантажів та небезпеки, пов’язані з типами вантажу, що перевозиться, у тому числі використання листів даних з безпеки матеріалів;

.4 Небезпеки вантажних операцій (таких як продувка/дегазація/очищення танків), які можуть впливати на системи вентиляції житлових приміщень, а також заходи для зниження таких небезпек;

.5 Конфігурація вантажної та баластної системи;

.6 Насоси та відповідне обладнання;

.7 Спеціальне обладнання, пов’язане з вантажними операціями;

.8 Відомості щодо конструкції танкерів та, яким чином ці конструкції впливають на вантажні операції.

.2.2 Додатково для танкерів-газовозів:

.1 Розподіл та розділення вантажів, а також повітряні шлюзи для підтримки безпечних зон від проникнення газу;

.2 Вантажний танк, внутрішній бар’єр, простір для ізоляції, захисні клапани трубопроводів та системи випуску пару;

.3 Компресори парів вантажу та відповідне обладнання.

.3 Посадка та остійність

.3.1 Танкери усіх типів:

.1 Інформація стосовно остійності танкерів та обчислювальне обладнання;

.2 Важливість підтримки рівнів тиску у прийнятних межах;

.3 Небезпеки впливу вільної поверхні та переміщення рідин у танках.

.4 Вантажні операції

.4.1 Танкери усіх типів:

.1 Попереднє планування завантаження/застережних заходів під час перевезення, розвантаження/баластних операції;

.2 Ведення документації;

.3 Процедури пуску/зупинки, в тому числі аварійне вимкнення;

.4 Увага, яку необхідно звернути на швартовні пристрої під час вантажних операцій;

.5 Вимоги до продувки та інертизації та пов’язані з цим небезпеки;

.6 Завантаження, в тому числі операції з дозавантаження;

.7 Розвантаження, в тому числі операції з осушення та зачистки;

.8 Нагляд за вантажем під час вантажно-розвантажувальних операцій, зокрема відбір проб, якщо це можна вжити;

.9 Вимірювальні прилади та аварійно-попереджувальна сигналізація у танках;

.10 Небезпеки від електростатичного розряду та їх запобігання;

.11 Операції баластування та дебаластування;

.12 Вимоги до технічного обслуговування, зокрема огляд покриття.

.4.2 Додатково для танкерів-хімовозів:

.1 Полімеризація, сумісність вантажу, сумісність покриття танків та інші реакції;

.2 Функції інгібіторів та каталізаторів;

.3 Дисперсія пару/газу.

.4.3 Додатково для танкерів-газовозів:

.1 Полімеризація, сумісність вантажу, сумісність покриття танків та інші реакції;

.2 Функції інгібіторів та каталізаторів;

.3 Причини ефектів зворотного тиску та ефекти гідравлічного удару;

.4 Використання газу, що випаровується, у якості палива;

.5 Дисперсія пару/газу;

.6 Операції з продувки та охолодження;

.7 Експлуатація та технічне обслуговування обладнання для повторного зрідження газів;

.8 Розуміння та використання замкненої системи відкачки.

.4.4 Додатково для нафтових танкерів:

.1 Системи промивки резервуарів сирою нафтою.

.5 Мийка/очищення танків

.5.1 Танкери усіх типів

.1 Системи очищення танків та обладнання, що встановлено на танкері;

.2 Попереднє планування операцій з мийки/очищення танків;

.3 Процедури мийки танків, зокрема продувка та інертизація;

.4 Контроль за продуктами відстою/відходами.

.5 Електростатичні небезпеки;

.6 Вимоги до чистоти;

.7 Вимоги до технічного обслуговування.

.5.2 Додатково для танкерів-хімовозів

.1 Видалення інгібіторів та залишків;

.2 Використання абсорбції, миючих речовин та детергентів.

.5.3 Додатково для танкерів-газовозів:

.1 Видування гарячим газом/випаровування рідких залишків та процес регазифікації.

.6 Системи інертного газу

.6.1 Танкери усіх типів:

.1 Система(и) інертних газів та обладнання, встановлене на танкері;

.2 Небезпеки, пов’язані з приміщеннями продувки інертним газом, звертаючи особливу увагу на безпечний вхід до танків;

.3 Продувка, підтримка інертної атмосфери та операції з дегазації;

.4 Вимоги до технічного обслуговування.

.7 Контроль та запобігання забрудненню навколишнього середовища

.7.1 Танкери усіх типів:

.1 Міжнародні правила, правила Держави прапору судна та компанії, документація та плани;

.2 Робота систем та обладнання танкерів для попередження забруднення навколишнього середовища, зокрема моніторинг викидів;

.3 Робота обладнання танкерів для локалізації забруднення.

.8 Прилади та обладнання виявлення газу

.8.1 Танкери усіх типів:

.1 Використання та калібрування персональних, переносних та вмонтованих газоаналізаторів, звертаючи особливу увагу на обладнання контролю за киснем та вуглеводнем;

.2 Експлуатація, технічне обслуговування та обмеження вимірювання рівня вантажу у танку, сигналізатор системи аварійно-попереджувальної сигналізації рівня та системи вимірювання температури.

.8.2 Додатково для танкерів-газовозів:

.1 Експлуатація та технічне обслуговування обладнання, що вимірює температуру корпусу судна.

.9 Публікації

.9.1 Танкери усіх типів:

.1 Міжнародні публікації, публікації Держави прапору судна та компанії згідно з операціями танкера, зокрема СОЛАС, МАРПОЛ та відповідне практичне керівництво;

.2 Керівництво з експлуатації та технічного обслуговування відповідно до певного обладнання на судні;

.3 Встановлені промислові норми та кодекс з техніки безпеки (наприклад, Міжнародна палата судноплавства, Міжнародний форум морських нафтових компаній, Міжнародне товариство операторів газовозів і терміналів).

Розділ В-V/1-1

Керівництво стосовно підготовки та кваліфікації капітанів, осіб командного та рядового складу нафтових танкерів та танкерів-хімовозів

ПІДГОТОВКА ДЛЯ РОБОТИ НА НАФТОВИХ ТАНКЕРАХ

20. Підготовка, яка вимагається підпунктом 2.2 та 4.3 правила V/1-1 стосовно нафтових танкерів, повинна бути викладена в плані підготовки, який чітко виражає для всіх залучених сторін, цілі самої підготовки.   Підготовка може проводитися на судні або, за необхідністю, на березі. Вона повинна бути доповнена практичною інструкцією на судні та, за необхідністю, на відповідній береговій базі. Вся підготовка та інструктаж повинні проводитися персоналом, який має належну кваліфікацію і досвід.

21.  Якомога ефективніше повинні використовуватися керівництва з суднових операцій та обладнанню, фільми, відповідні наочні посібники, а також будь-яка можливість для обговорення тієї ролі, яку грають організація безпеки на борту судна, а також керівники та комітети з безпеки.

ПІДГОТОВКА ДЛЯ РОБОТИ НА ТАНКЕРАХ-ХІМОВОЗАХ

22. Підготовка, яка вимагається підпунктом 2.2 та 6.3 правила V/1-1 стосовно танкерів-хімовозів, повинна бути викладена в плані підготовки, який чітко виражає для всіх залучених сторін, цілі самої підготовки.  Підготовка може проводитися на судні або, за необхідністю, на березі. Вона повинна бути доповнена практичною інструкцією на судні та, за необхідністю, на відповідній береговій базі. Вся підготовка та інструктаж повинні проводитися персоналом, який має належну кваліфікацію і досвід.

23 Якомога ефективніше повинні використовуватися керівництва з суднових операцій та обладнанню, фільми, відповідні наочні посібники, а також будь-яка можливість для обговорення тієї ролі, яку грають організація безпеки на борту судна, а також керівники та комітети з безпеки.

Розділ В-V/1-2

Керівництво стосовно підготовки та кваліфікації капітанів, осіб командного та рядового складу танкерів-газовозів

24. Підготовка, яка вимагається підпунктом 2.2 та 4.3 правила V/1-2 стосовно танкерів-газовозів, повинна бути викладена в плані підготовки, який чітко виражає для всіх залучених сторін, цілі самої підготовки. Підготовка може бути проведена на судні або, за необхідністю на березі. Вона повинна бути доповнена практичною інструкцією на судні та, за необхідністю, на відповідній береговій базі. Вся підготовка та інструктаж повинні проводитися відповідно кваліфікованим і досвідченим персоналом.

25. Якомога ефективніше повинні використовуватися керівництва з суднових операцій та обладнанню, фільми, відповідні наочні посібники, а також будь-яка можливість для обговорення тієї ролі, яку грають організація безпеки на борту судна, а також керівники та комітети з безпеки.

Розділ В-V/2

Керівництво стосовно підготовки моряків пасажирських суден

РОЗШИРЕНА ПРОТИПОЖЕЖНА ПІДГОТОВКА

1. Для осіб командного складу та екіпажів пасажирських суден має забезпечуватись додаткова підготовка, яка пояснює труднощі боротьби з пожежами, зокрема доступ в замкнені приміщення та запобігання розповсюдженню вогню на суміжні приміщення.

БОРОТЬБА ЗА ЖИВУЧІСТЬ

2. При виробленні стандартів компетентності, наведених в розділах А-ІІ/1, А-ІІ/2 та А-ІІІ/2, для досягнення необхідного рівня теоретичних знань, розуміння та професійних навичок у сфері боротьби за живучість та забезпечення водонепроникності, компанії та учбові заклади повинні прийняти до уваги мінімальні знання, розуміння і професійні навички в боротьбі за живучість та забезпечення водонепроникності, як наводиться нижче:

Компетентність

Зведення до мінімуму ризику затоплення та підтримання стану готовності

для реагування в аварійних ситуаціях, пов’язаних з пошкодженням, яке

приводить до порушенням водонепроникності судна.

Знання, розуміння та професійні навички

Організація боротьби за живучість і судові плани боротьби за живучість.

Системи, пов’язані з боротьбою за живучість, обладнання (місця

зберігання) та шляхи виходу назовні в надзвичайних ситуаціях

Ключові елементи для підтримки остійності і водонепроникності.

Важливість запобіганню затоплення та підтримання меж водонепроникності.

Дії, які повинні бути здійснені на судні у випадку вибуху, посадки на мілину,

зіткнення або пожежі

Техніка боротьби за живучість, відповідна до наявного обладнання на судні,

зокрема осушувальні системи та насоси.

Розділ В-V/а

Керівництво стосовно додаткової підготовки капітанів та старших помічників капітана великих суден і суден з незвичайними маневреними характеристиками

1. Важливо, щоб капітани та старші помічники набули відповідний досвід і підготовку до того, як вони приймуть на себе виконання обов’язків капітана або старшого помічника на великих суднах або суднах, які мають незвичайні маневрені характеристики та характеристики управління, що суттєво відрізняються від характеристик тих суден, на яких вони працювали до цього. Такі характеристики, загалом, характерні для суден, які мають значний дедвейт або довжину чи особливу конструкцію, або велику швидкість.

2. До призначення на такі судна капітани та старші помічники повинні:

.1 бути інформовані компанією про характеристики управління судном, особливо стосовно знання, розуміння та професійних навичок, зазначених у колонці 2 таблиці А-ІІ/2 – Специфікація мінімального стандарту компетентності для капітанів та старших помічників капітана суден з валовою місткістю 500 або більше; а також

.2 бути повністю ознайомленими з використанням усіх навігаційних засобів та засобів маневрування, встановлених на зазначеному судні, в тому числі їх можливості та обмеження.

3. До вступу на посаду на одне з зазначених вище суден майбутній капітан повинен мати достатній належний загальний досвід роботи на посаді капітана або старшого помічника; або:

.1 мати достатній належний досвід маневрування цим судном під наглядом, або досвід маневрування судном, яке має подібні маневрені характеристики; або

.2 пройти схвалений курс підготовки з використанням тренажеру, на якому можлива імітація маневрених характеристик такого судна.

4. Додаткова підготовка і кваліфікація капітанів та старших помічників капітана суден з динамічними принципами підтримання та високошвидкісних суден повинна проводиться відповідно до застосовуваних керівництв Кодексу ІМО з безпеки суден з динамічними принципами підтримки та Міжнародних кодексів ІМО з безпеки високошвидкісних суден (Кодекс ВС 1994 року та Кодекс ВС 2000 року), залежно від випадку.

Розділ В-V/b

Керівництво стосовно підготовки осіб командного та рядового складу, які відповідають за вантажні операції на суднах, що перевозять небезпечні речовини навалом

1. Підготовка повинна розділятися на 2 частини: загальна частина, що стосується відповідних принципів, та частина стосовно застосування цих принципів до експлуатації судна. Вся підготовка та інструктаж повинні проводитися належним чином кваліфікованим та відповідним за досвідом персоналом, і охоплювати, щонайменш, питання, наведені в пунктах 2–14 нижче.

ПРИНЦИПИ

Характеристики та властивості вантажу

2. Важливі фізичні характеристики та хімічні властивості небезпечних речовин, достатні для того, щоб надати основне розуміння властивих їм небезпек та пов’язаних з цим ризиків.

Класифікація речовин, що мають небезпечні хімічні властивості

3.  Небезпечні вантажі 4-9 класів за класифікацією ІМО та небезпеки, пов’язані з кожним класом; та матеріали, небезпечні тільки під час перевезення навалом (МНН), вказані у Міжнародному кодексі морського перевезення навалочних вантажів (МКНПМВ).

Небезпеки для здоров’я

4.  Небезпека контакту зі шкірою, вдихання, проковтування та радіації.

Конвенції, правила та рекомендації

5. Загальне ознайомлення з відповідними вимогами глав ІІ-2 та VІІ Конвенції СОЛАС 1974 року, з поправками.

6. Загальне використання та ознайомлення з Міжнародним морським кодексом з перевезення твердих навалочних вантажів (ММКПТНВ), звертаючи особливу увагу на:

.1 безпеку персоналу, у тому числі захисне спорядження, контрольно-вимірювальні прилади, їх використання та практичне застосування, а також інтерпретація їх показників;

.2 небезпечність вантажів, які мають тенденцію до зміщення; а також

.3 матеріали, які мають небезпечні хімічні властивості.

ЗАСТОСУВАННЯ НА СУДНІ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

Клас 4.1 – Займисті тверді речовини

Клас 4.2 – Самозаймисті речовини

Клас 4.3 – Речовини, що виділяють займисті гази у результаті взаємодії з

водою

7. Перевезення, розміщення та регулювання температури для запобігання розпаду та можливому вибуху; категорії розміщення; загальні заходи застереження стосовно розміщення, в тому числі заходи, що застосовуються до речовин, які впадають у самочинну реакцію, та до подібних речовин; вимоги стосовно розподілу вантажів для запобігання нагріванню та займанню; виділення отруйних або займистих газів та утворення вибухових сумішей.

Клас 5.1 – Окислювальні речовини

8. Перевезення, розміщення і контроль за температурою для запобігання розпаду та можливому вибуху; категорії розміщення; загальні заходи застереження стосовно розміщення та вимоги стосовно розподілу вантажів для забезпечення їх відокремлення від паливних матеріалів, кислот і джерел тепла для запобігання пожежі, вибуху та утворенню токсичних газів.

Клас 6.1 – Отруйні речовини

9. Зараження харчових продуктів, робочих зон і житлових приміщень, та вентиляція приміщень.

Клас 7 – Радіоактивні речовини

10. Транспортний індекс перевезення; типи руд і концентратів; розміщення та відокремлення від людей, непроявлених фотоплівок і пластин, а також харчових продуктів; категорії розміщення; загальні вимоги стосовно розміщення; спеціальні вимоги стосовно розміщення; вимоги стосовно розподілу та відстані розділення; відокремлення від інших небезпечних вантажів.

Клас 8 – Корозійні речовини

11. Небезпеки, пов’язані зі зволоженням речовин.

Клас 9 – Інші небезпечні речовини та вироби

12. Приклади та пов’язані з ними небезпеки; небезпеки матеріалів, що становлять небезпеку тільки під час перевезення навалом (Кодекс ММКПТНВ); загальні та спеціальні заходи застереження під час розміщення; заходи застереження під час роботи та транспортування; вимоги стосовно розподілу.

Заходи застереження та дії під час аварійних ситуацій

13. Електрична безпека в вантажних приміщеннях; заходи застереження під час входу до закритих приміщень, у яких може бути знижений вміст кисню, отруйна або займиста атмосфера; можливі наслідки пожежі в партіях вантажу речовин кожного класу; використання Керівництва з дій під час аварійних ситуацій для суден, що перевозять небезпечні вантажі; плани дій під час аварійних ситуацій та процедури, яких необхідно дотримуватися у випадку інцидентів, пов’язаних з небезпечними та шкідливими речовинами, та використання у цьому відношенні окремих розділів Міжнародного морського кодексу з перевезення твердих навалочних вантажів (ММКПТНВ), відповідно.

Перша медична допомога

14. Керівництво IMO з надання першої медичної допомоги на суднах під час нещасних випадків, пов’язаних з небезпечними вантажами (КПМД) , та його використання і застосування в поєднанні з іншими керівництвами та медичними порадами, що передаються за допомогою радіо.

Розділ В -V/c

Керівництво стосовно підготовки осіб командного та рядового складу, які відповідають за обробку вантажу на суднах, що перевозять небезпечні речовини в упаковці

1. Підготовка повинна розділятися на 2 частини: загальна частина, що стосується відповідних принципів, та частина стосовно застосування цих принципів до експлуатації судна. Вся підготовка та інструктаж повинні проводитися належним чином кваліфікованим та відповідним за досвідом персоналом, і охоплювати, щонайменш, питання, наведені у пунктах 2–19 нижче.

ПРИНЦИПИ

Характеристика та властивості вантажу

2.  Знання важливих фізичних характеристик та хімічних властивостей небезпечних речовин, достатні для того, щоб надати основне розуміння властивих їм небезпек та пов’язаних з цим ризиків.

Класифікація речовин і матеріалів, що мають небезпечні хімічні властивості

3. Небезпечні вантажі класів 1–9 класів за класифікацією ІМО, а також небезпеки, пов’язані з кожним класом.

Небезпеки для здоров’я

4.  Небезпека контакту зі шкірою, інгаляційного, ентерального отруєння та радіації.

Конвенції, правила та рекомендації

5. Загальне ознайомлення з відповідними вимогами глав ІІ-2 та VІІ Конвенції СОЛАС 1974 року, а також додатка ІІІ до Конвенції МАРПОЛ – 73/78, в тому числі його застосування через Міжнародний кодекс морських перевезень небезпечних вантажів (Кодекс МКМПНВ).

Використання та ознайомлення з Міжнародним кодексом морських перевезень небезпечних вантажів (Кодекс МКМПНВ)

6. Загальне знання вимог Кодексу МКМПНВ стосовно декларації, документації, упаковки, знаків небезпеки та інформаційних табло; упаковки у вантажний контейнер і транспортний засіб; зйомних танків, танків-контейнерів та автодорожніх цистерн, а також інших транспортних засобів, які використовуються для небезпечних речовин.

7. Знання ідентифікації, маркування, нанесення знаків небезпеки для розміщення, кріплення, розділення та розподілу на різних типах суден, згаданих у МКМПНВ.

8. Безпека персоналу, у тому числі захисне спорядження, контрольно-вимірювальні прилади, їх використання та практичне застосування, а також інтерпретація показників.

ЗАСТОСУВАННЯ НА СУДНІ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

Клас 1 – Вибухові речовини

9. Шість категорій небезпек і тринадцять груп сумісності; упаковка та магазини, що використовуються для перевезення вибухових речовин; конструктивна експлуатаційна надійність вантажних контейнерів і автотранспортних засобів; положення про розміщення, в тому числі спеціальні заходи для розміщення на палубі та під палубою; відокремлення від небезпечних вантажів інших класів в рамках класу 1 і від безпечних вантажів; перевезення та розміщення на пасажирських суднах; прийнятність вантажних приміщень; заходи безпеки; заходи застереження, що вживаються під час завантаження і розвантаження.

Клас 2 – Гази (стиснені, зріджені або у розчині під тиском), займисті, незаймисті, неотруйні та отруйні

10. Тип посудин під тиском та знімних танків, в тому числі використовувані запобіжні та закриваючі пристрої; категорії розміщення; загальні заходи застереження стосовно розміщення, зокрема заходи, що вживаються для займистих та отруйних газів та газів, які є морськими забруднювачами.

Клас 3 – Займисті рідини

11. Упаковки, танки-контейнери, знімні танки та автодорожні цистерни; категорії розміщення, зокрема особливі вимоги стосовно пластикових ємностей; загальні заходи застереження під час розміщення, в тому числі заходи, які використовуються для морських забруднювачів; вимоги стосовно розподілу вантажу; заходи застереження, що вживаються під час перевезення займистих рідких речовин при підвищених температурах.

Клас 4.1 – Займисті тверді речовини

Клас 4.2 – Самозаймисті речовини

Клас 4.3 – Речовини, що виділяють займисті гази у результаті взаємодії з

водою

12. Типи упаковок; перевезення і розміщення при контрольованих температурах для запобігання розпаду та можливому вибуху; категорія розміщення; загальні заходи застереження під час розміщення, зокрема заходи, які застосовуються до речовин, здатних до самочинних реакцій і подібних до них речовин; десенсибілізовані вибухові речовини та забруднювачі моря; вимоги стосовно розподілу вантажів для запобігання нагріванню та займанню, виділення отруйних або займистих газів та утворення вибухових сумішей.

Клас 5.1 – Окислювальні речовини

Клас 5.2 – Органічні перекиси

13. Типи упаковок; перевезення і розміщення при контрольованих температурах для запобігання розпаду та можливому вибуху; категорія розміщення; загальні заходи застереження під час розміщення, в тому числі заходи, що застосовуються до забруднювачів моря; вимоги стосовно розподілу вантажу для забезпечення відокремлення від займистих матеріалів, кислот та джерел тепла для запобігання пожежі, вибуху і утворенню токсичних газів; заходи застереження для зведення до мінімуму тертя та ударного впливу, які може викликати розпад.

Клас 6.1 – Токсичні речовини

Клас 6.2 – Інфекційні речовини

14. Типи упаковок; категорія розміщення; загальні заходи застереження під час розміщення, в тому числі заходи, що застосовуються до токсичних, займистих рідин та забруднювачів моря; вимоги стосовно розподілу, особливо враховуючи, що загальною характерною рисою цих речовин є їх здатність спричиняти смерть чи завдавати серйозної шкоди здоров’ю людини; заходи зі знезараження у випадку розсипу або розливу.

Клас 7 – Радіоактивний матеріал

15. Типи упаковок; транспортний індекс стосовно розміщення та розподілу; розміщення та відокремлення від людей, непроявлених фотоплівок і фотопластин, а також харчових продуктів; категорії розміщення; загальні вимоги стосовно розміщення; вимоги до розділення та відстані, які необхідні для розділення; відокремлення від інших небезпечних вантажів.

Клас 8 – Корозійні речовини

16. Типи упаковок; категорія розміщення; загальні заходи застереження під час розміщення, зокрема заходи, що застосовуються до корозійних, займистих рідин та забруднювачів моря; вимоги стосовно розподілу, особливо враховуючи, що характерною рисою цих речовин є їх здатність спричиняти серйозні ушкодження живим тканинам.

Клас 9 – Інші небезпечні речовини

17. Приклади небезпек, в тому числі забруднення моря.

Заходи застереження та дії під час аварійних ситуацій

18. Електрична безпека в вантажних приміщеннях; заходи застереження під час входу до закритих приміщень, у яких може бути знижений вміст кисню, отруйна або легкозаймиста атмосфера; можливі наслідки розсипу та розливу або пожежі в партіях вантажу речовин кожного класу; розгляд випадків виникнення таких подій на палубі чи під палубою; використання Порядку дій під час аварійних ситуацій для суден, що перевозять небезпечні вантажі; плани дій під час аварійних ситуацій та заходи, яких необхідно дотримуватися у випадку інцидентів, пов’язаних з небезпечними речовинами.

Перша медична допомога

19. Керівництво IMO з заходів першої медичної допомоги на суднах у випадках з небезпечними вантажами (КПМД) та його використання і застосування в поєднанні з іншими керівництвами та медичними порадами, що передаються за допомогою радіо.

Розділ В-V/d

Керівництво стосовно застосування положень Конвенції ПДНВ до морських пересувних установок (МПУ)

1. Положення Конвенції ПДНВ застосовуються до морського персоналу, самохідних МПУ, що здійснюють перехід.

2. Положення Конвенції ПДНВ не застосовуються до несамохідних МПУ, або до МПУ, що знаходяться у стаціонарному положенні.

3. Під час розгляду належних стандартів підготовки та дипломування персоналу МПУ, що знаходяться у стаціонарному положенні, держава реєстрації установки повинна враховувати відповідні рекомендації ІМО. Зокрема, усі члени морського екіпажу самохідних МПУ, та, коли необхідно, інших установок, повинні задовольняти вимоги Конвенції ПДНВ, з поправками.

4. Самохідні МПУ, що здійснюють міжнародні рейси, повинні мати Документ про безпечне комплектування суден екіпажами.

5.  МПУ, що знаходяться у стаціонарному положенні, є об’єктом національного законодавства прибережної держави, у чиїй виключній економічній зоні (ВЕЗ) вони експлуатується. Такі прибережні держави також повинні враховувати відповідні рекомендації ІМО та не повинні застосовувати більш високих стандартів до МПУ, зареєстрованих у інших державах, ніж стандарти, які застосовуються до МПУ, зареєстрованих у цій прибережній державі.

6. Весь спеціальний персонал, зайнятий на МПУ (як на самохідних, так як і на несамохідних), повинен пройти належну ознайомлювальну та початкову підготовку з питань безпеки згідно відповідних рекомендацій ІМО.

Розділ B-V/e

Керівництво стосовно підготовки та кваліфікації капітанів та вахтових помічників капітана морських суден постачання

1. Важливо, щоб капітан та особи командного складу, зайняті у операціях з морського постачання, набули відповідний досвід та отримали відповідну підготовку до того, як вони приймуть на себе обов’язки на морських суднах постачання. Особлива увага повинна бути зосереджена на набутті експлуатаційного досвіду на судні або на сполученні експлуатаційного досвіду та підготовки на тренажері.

2. Капітани та особи командного складу повинні розуміти унікальні маневрені характеристики та характеристики керованості, властиві морським суднам постачання.

3. До здійснення операцій стосовно постачань для морських робіт, капітан та особи командного складу повинні:

.1 отримати знання відносно морської нафто- та газодобувної галузі та термінів, що вживаються під час різних операцій;

.2 розуміти важливість постійного дотримання безпечної робочої відстані під час роботи у районі морської площадки/установки;

.3 знати маневрені можливості судна та способи удержання його на місці під час різних метеорологічних умов;

.4 розуміти особливі проектні параметри суден; а також

.5 розуміти необхідність наявності необмеженого огляду робочих районів.

4. Перебуваючи на морському судні постачання, капітан та особи командного складу повинні:

.1 знати характеристики управління та поведінку суден, оснащених різними руховими установками; та

.2 бути здатними управляти морським судном постачання у безпосередній близькості до морської установки та інших суден.

5. Капітани повинні розуміти необхідність того, щоб інший судновий персонал, залучений до виконання операцій з морського постачання, був ознайомлений зі своїми обов’язками.

Морські судна постачання, що виконують операції з якорем

6. Важливо, щоб капітани та вахтові помічники капітана на морських суднах постачання, залучених в операціях з установки якорів, мали відповідний досвід та пройшли відповідну підготовку.

7. До здійснення операцій з установки якорів, капітани та вахтові помічники капітана повинні:

.1 бути добре поінформованими стосовно характеристик управління судна відносно установки якорів, зокрема, але не обмежуючись наступним:

.1.1 судноводінням та утриманням на місці;

.1.2 управлінням судна;

.1.3 глибоким знанням остійності морських суден постачання у конкретній комбінації малого кута оновлюючого плеча, низької відкритої палуби і великих зовнішніх сил. Використання приладів для контролю за навантаженням корпусу судна та протиріччя між жорстким та остійним судном і доброю робочою обстановкою на палубі. Потенційне зниження остійності судна від використання приладів, що заспокоюють бортову качку; та

.1.4 операціями у небезпечних нафтопромислових районах, зокрема встановлення місцезнаходження трубопроводів або інших конструкцій на дні моря у районі, де існує імовірність використання якорів або іншого швартовного обладнання; та

.2 докладно ознайомитися з використанням всіх приладів та систем, встановлених на відповідному судні та пов’язаних з установкою якорів, в тому числі їх можливостями та обмеженнями, зокрема, але не обмежуючись наступним:

.2.1 використанням різних підрулюючих пристроїв, звичайної або азимутальної рухової установки;

.2.2 підйомом, управлінням, підняттям вантажів великої ваги, буксировкою, управлінням якорем та укладанням якоря для морських бурових вишок, барж та установок;

.2.3 буксировкою бурових вишок, барж та інших суден;

.2.4 експлуатацією підйомних та буксирувальних лебідок з силою тяги до 600 метричних тон;

.2.5 детальним глибоким знанням основ експлуатації буксирувальних та якірних лебідок у певних функціях приладів для обмеження навантаження, та системи відокремлення, а також пов’язаного з ними обладнання такого, як буксирувальні пальці та їх стопори; а також

.2.6 значною різницею між аварійним відокремленням буксирувальних гаків та лебідок.

8. Капітани та вахтові помічники капітана, які відповідають за управління якорями, повинні пройти достатню та відповідну підготовку та набути досвід під наглядом у проведенні кількох транспортувань бурової установки, якщо Адміністрація буде вважати це необхідним. Підготовка може бути доповнена відповідно підготовкою на тренажері.

Розділ B-V/ f

Керівництво стосовно підготовки та досвіду для персоналу, що експлуатує системи динамічного позиціонування судна (ДП)

1. Динамічне позиціонування (ДП) визначається як система, відповідно до якої положення самохідного судна та курс судна автоматично контролюються за допомогою використання її власних рухових установок.

2. Персонал, зайнятий в експлуатації системи динамічного позиціонування судна, повинен отримати відповідну підготовку та набути практичний досвід. Теоретичні елементи цієї підготовки повинні надавати можливість операторам системи динамічного позиціонування (ОДП) розуміти роботу системи ДП та її складових. Здобуті знання, розуміння та досвід повинні надавати можливість персоналу безпечно експлуатувати судна з системою ДП, належним чином враховуючи безпеку людського життя на морі та захист морського середовища.

3. Зміст підготовки та досвіду повинен охоплювати наступні складові системи динамічного позиціонування судна:

.1 пункт управління системи ДП;

.2 вироблення електроенергії та управління електроспоживанням;

.3 рухові установки;

.4 системи визначення місцезнаходження;

.5 системи прокладання курсу;

.6 системи визначення умов навколишнього середовища; а також

.7 системи визначення зовнішніх сил таких, як вимірювачі натягування тросу.

4. Підготовка та досвід повинні охоплювати коло звичайних операцій ДП, а також дії у випадках відмов, несправностей, інцидентів та аварій, пов’язаних з ДП, з метою забезпечити, щоб операції безпечно продовжувалися або припинялися. Підготовка не повинна обмежуватися тільки ОДП або капітанами суден ДП; для іншого персоналу на судні, наприклад, електромеханіків та механіків, може вимагатися додаткова підготовка та досвід, які забезпечать, щоб вони могли виконувати свої обов’язки на судні ДП. Необхідно розглянути питання щодо проведення відповідних навчань ДП у якості частини підготовки та отримання досвіду на судні. ОДП повинні знати тип та мету документації, пов’язаної з експлуатацією судна ДП, такої, як керівництва з експлуатації, аналіз характеру та наслідків відмов (АХНВ) та графіки функціональних можливостей.

5. Вся підготовка повинна проводитися персоналом, який має належну кваліфікацію та відповідний досвід.

6. Після призначення на судно, що працює у режимі ДП, капітан, ОДП та інший персонал, що отримав підготовку з питань ДП, повинні бути ознайомленими із спеціальним обладнанням, встановленим на судні та характеристиками самого судна. Необхідно приділити особливу увагу характеру діяльності судна та важливості системи ДП для цієї діяльності.

Розділ B-V/g

Керівництво стосовно підготовки капітанів та осіб командного складу суден, які експлуатуються у полярних водах

1. Важливо, щоб капітани, вахтові помічники капітана та вахтові механіки суден, які експлуатуються у полярних водах, мали такий відповідний досвід і відповідну підготовку:

.1 До того, як їм буде доручено виконання обов’язків на таких суднах:

.1.1 для капітанів та вахтових помічників капітана підготовка повинна забезпечити отримання початкових знань з принаймні предметів, зазначених пунктами 2–11 нижче; та

.1.2 для вахтових механіків підготовка повинна забезпечити отримання початкових знань з принаймні предметів, зазначених нижче пунктами 3, 6, 10 та 11.

.2 Капітани та старші механіки повинні мати достатній та відповідний досвід з експлуатації суден у полярних водах.

Характеристики льоду – льодові райони

2. Тлумачення різних льодових карт та інформованість відносно обмежень метеорологічних та океанографічних даних, фізика льоду, утворення, збільшення, старіння і танення льоду; типи льоду та концентрації; тиск льоду; тертя від засніженого льоду; наслідки бризкового вкриття льодом та заледеніння; заходи застереження проти заледеніння та пом’якшення його наслідків; льодові режими у різних регіонах та під час різних пір року, зокрема відмінності між Арктикою та Антарктикою; визначення наслідків швидкої зміни умов льоду та стану погоди; пересування айсбергів та дрейфуючого льоду.

Ходові якості судна в льодових умовах та у холодному кліматі

3. Характеристики суден; типи суден, конструкції корпусу; вимоги до льодових підкріплень; льодовий клас судна у різних класифікаційних товариствах – полярний клас та місцеві правила; обмеження льодових класів; підготовка судна до експлуатації у зимових умовах та готовність судна; робочі характеристики систем під час низьких температур.

Планування рейсу та шляху судна в льодових умовах

4. Визначення безпечного маршруту судна та планування плавання, з метою уникнення льоду, якщо це можливо, зокрема тлумачення різних форм зображення льоду, а також даних для допомоги у підготовки стратегічного плану плавання; вхід до льодової місцевості з вільної від криги води, з метою уникнення айсбергів та небезпечних льодових умов; судноводіння, визначення періоду, безпечного або небезпечного внаслідок темряви, густого туману або стисненого льоду, для входу у зони, вкриті кригою або, де знаходяться айсберги.

Експлуатація та керування судном в льодових умовах

5. Підготовка та оцінка ризику перед наближенням до вкритих льодом вод; експлуатація суден різного льодового класу без супроводження при різних типах льоду; безпечна швидкість за наявності льоду та айсбергів; зв'язок з криголамом та іншими суднами; судноводіння при різних концентраціях криги та льодовитості; інформованість щодо збільшення енергії руху; використання айсбергів для укриття та прохід крізь щільний лід.

6. Використання різних типів гребної установки та стерна, зокрема інформованість стосовно міцності установки та її обмежень; кренова і диферентна системи, навантаження двигуна та несправність системи охолодження.

Правила та рекомендації

7. Місцеві вимоги до входу у різні регіони, зокрема Договір про Антарктику; міжнародні правила та рекомендації.

Обмеження обладнання

8. Використання та небезпеки, пов’язані з береговими засобами навігаційного огородження у полярних водах; похибки компасу у високих широтах; роздільна здатність радіолокатора по цілях і характеристиках льоду в умовах засвічення від льоду; обмеження електронних систем визначення місцеположення у високих широтах; обмеження навігаційних карт та описів, що надаються лоцманом; обмеження у системах зв’язку.

Заходи безпеки та процедури дій під час аварійних ситуацій

9. Наявність гідрографічних даних, необхідних для безпечного судноводіння; заходи застереження під час судноводіння у водах, що погано відмічені на картах; обмеження пошуково-рятувальної готовності та відповідальності, зокрема район ГМЗЛБ А4 та обмеження засобів зв’язку ЗАР у цьому районі; знання планування дій під час надзвичайних ситуацій; знання процедур буксирування; важливість зв’язку з іншими суднами та місцевими організаціями ЗАР; розпізнання небезпек, коли екіпажі суден підпадають під вплив низьких температур; процедури та способи залишення судна та виживання на льоду; проблеми втоми екіпажу внаслідок шуму та вібрації; наявність на борту додаткових ресурсів, таких, як бункерне паливо, продовольство та додатковий одяг; знання додаткової тяжкості наслідків інцидентів у полярних водах.

10. Впровадження процедур безпечного проведення робіт; знання найбільш імовірних пошкоджень корпусу судна та обладнання, а також способи їх уникнення; обмеження протипожежної системи.

Екологічні фактори

11. Уразливі морські райони відносно викиду; райони, в яких заборонене судноплавство або повинне уникатись; особливі райони згідно Конвенції MARPOL МАРПОЛ; обмеження обладнання для боротьби з розливом нафти; план дій відносно зростаючих об’ємів сміття, лляльних вод, опадів, стічних вод і т.д.; наслідки забруднення в умовах холодного клімату.