47. Комісія з питань континентального шельфу: правовий статус, структура та основні повноваження.

КОМІСІЯ З ПИТАНЬ КОРДОНІВ КОНТИНЕНТАЛЬНОГО ШЕЛЬФУ - (Commission on the Limits of the Continental Shelf) — допоміж. орган ООН. Утв. 1997 державами — учасницями Конвенції ООН по морському праву 1982 відповідно до установчих положень Додатку II до цього документа. Покликана сприяти реалізації положень Конвенції 1982 щодо встановлення зовн. кордонів континентального шельфу за межами 200 мор. миль, що відлічуються від вихідних ліній територіального моря. Складається з 21 члена, які є експертами в галузі геології, геофізики або гідрографії й обираються нарадою держав — учасниць Конвенції за геогр. принципом представництва строком на 5 років. Сесії Комісії проводяться двічі на рік. Уповноважена розглядати подання від прибереж, держав у випадках, коли такі д-ви мають намір встановити кордони конт. шельфу поза межею 200-мильної зони, та надавати їм відповідні рекомендації. У травні 1998 на своїй 5-й сесії К. з п. к. к. ш. прийняла Науково-технічні настанови, мета яких — допомогти прибереж, д-вам у підготовці подань щодо встановлення зовн. межі конт. шельфу. Кордони конт. шельфу, встановлені прибереж, д-вами за погодженням з Комісією, вважаються остаточними. Комісія займається також підготовкою ін. док-тів у межах своїх повноважень, зокрема правил розгляду подань від прибереж, держав у випадках тер. спорів і спорів щодо делімітації кордонів тощо. Місцеперебування — м. Нью-Йорк (США).

48. Міжурядова океанографічна комісія юнеско: історія створення, структура, основні повноваження

Міжурядова океанографічна комісія (МОК) ЮНЕСКО була створена у 1960 році в рамках ЮНЕСКО.

У відповідності до Статуту МОК метою Комісії є сприяння міжнародній співпраці та координації програм, що стосуються досліджень, служб та укріплення потенціалу в інтересах розширення знань про природу та ресурси океану, прибережних районів, а також використання цих знань для удосконалення управління, забезпечення стійкого розвитку, охорони морського середовища та полегшення процесів прийняття рішень її державами-членами.

Програми міжнародного співробітництва МОК включають: вивчення ролі океану в зміні клімату, оцінку стану морського середовища, створення Глобальної системи спостережень за океаном, розвиток служб оповіщення про цунамі та міжнародного обміну океанографічними даними та інформацією, мапування дна Світового океану, співробітництво у сфері підготовки та навчання спеціалістів в області морських наук, включаючи «плавні університети» та кафедри МОК ЮНЕСКО. Керівними органами МОК є Асамблея та Виконавча рада. Секретаріат МОК розташовується у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі.

У 2006 році членами МОК являлись 136 держав. У діяльності МОК приймають участь провідні національні урядові моревідомчі організації та науково-дослідницькі інститути держав-членів МОК. В рамках ЮНЕСКО МОК визнана органом з функціональною автономією. В рамках Конвенції ООН по морському праву МОК признана в якості «компетентної міжнародної організації в області морських досліджень та передачі морської технології». ООН визнала МОК в якості ключової організації системи ООН в області морських наук та служб. Багато програм МОК здійснюються спільно з іншими міжнародними організаціями системи ООН (ВМО, ММО, ФАО, ЮНЕП, МАГАТЕ), а також МГО, МСНС, СКОР, МСИМ, ПАЙСИС, МКНИСМ та інші. Зростаюча роль МОК у рішенні глобальних проблем сучасності була відмічена Конференцією ООН по навколишньому середовищу та розвитку (Ріо,1992 рік) та Всесвітнім самітом по стійкому розвитку (Йоханесбург, 2002 г.).