
- •1.Поняття та класифікація водних транспортних засобів (критерії класифікації).
- •Національність морського торговельного судна. Обов’язки «держави прапора».
- •Правові аспекти морського агентування в Україні. Історія становлення морського агентування.
- •Поняття «морський агент». Права, обов`язки та відповідальність морських агентів.
- •Поняття та класифікація морських агентів.
- •Поняття «морський агент». Представницькі та посередницькі функції морських агентів.
- •Суб`єкти та класифікація агентських правовідносин («морський агент», «принципал», «треті особи»).
- •Взаємовідносини морського агента з судновласником та капітаном судна.
- •Правова природа договору морського агентування: сторони форма,зміст. Класифікація договорів агентування.
- •Організаційно-правові засади функціонування морських портів України. Звичаї морського порту та обов’язкові постанови по порту.
- •Організація роботи в морському порту: режим перебування в порту, організація діяльності суб’єктів господарювання.
- •Режим у пункті пропуску через державний кордон України та митний контроль в морському порту.
- •Органи та мета державного регулювання діяльності в морському порту.
- •Перелік послуг, що надаються у морських портах.
- •Права та обов’язки суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у морському порту.
- •Портові збори.
- •Функції, призначення та повноваження капітана морського порту.
- •Організаційно-правові засади діяльності морських лоцманів України. Державна морська лоцманська служба України.
- •Функції, призначення та повноваження морських державних лоцманів.
- •Правовідносини, що виникають між лоцманом і капітаном судна.
- •Коносамент та його роль в міжнародних морських вантажних перевезеннях. Основні функції коносамента.
- •Види та стандартні форми коносаменту.
- •Обов`язкові реквізити коносамента та його зміст.
- •Класифікація коносаментів.
- •Види контролю судна при здійсненні стоянки в порту та завантаженні вантажу.
- •71.Сутність та види міжнародного торгового судноплавства.
- •70.Поняття та форми договору морського перевезення вантажу.
- •Характерні особливості та суб`єкти трампового судноплавства.
- •Характерні особливості та суб`єкти лінійного судноплавства.
- •Порівняльна характеристика лінійного та трампового судноплавства.
- •Стислі форми договору морського перевезення вантажу (букінг-нот, берс-нот, фиксчюр-нот).
- •Поняття «чартер» та класифікація умов рейсового чартеру (умови, що стосуються: судна, вантажу, фрахту).
- •Поняття та види фрахтування суден ( фрахтування на умовах рейсового чартеру та фрахтування судна на час).
- •Поняття фрахт. Класифікація договорів фрахтування на умовах рейсового чартеру.
- •Поняття фрахт. Класифікація договорів фрахтування на час.
- •Сутність, особливості, суттєві умови та суб’єкти договору «тайм-чартер».
- •Сутність, особливості, суттєві умови та суб’єкти договору «бербоут-чартер».
- •Права та обов`язки судновласника та фрахтівника при укладенні договору «тайм-чартер».
- •Права та обов`язки судновласника та фрахтівника при укладенні договору «бербоут-чартер».
- •Поняття та підстави морського протесту.
- •Конвенція оон з морського права 1982 р та її значення для світового співтовариства.
- •Основні міжнародно-правові акти, що стосуються безпеки мореплавства.
- •Визначення та правова кваліфікація піратства.
- •Правовий статус Міжнародної морської організації: історія створення, основні напрямки діяльності та повноваження, структура.
- •Міжнародний орган з морського дна: правовий статус, структура та основні повноваження.
- •Комісія з питань континентального шельфу: правовий статус, структура та основні повноваження.
- •Міжурядова океанографічна комісія юнеско: історія створення, структура, основні повноваження
- •Система забезпечення безпеки мореплавства в Україні
- •Нормативно-правова база забезпечення безпеки мореплавства в Україні.
- •Норми Кодексу торговельного мореплавства України про забезпечення безпеки мореплавства.
- •Система органів із забезпечення безпеки мореплавства в Україні.
- •Протиправна діяльність на морі. Протидія піратству.
Комісія з питань континентального шельфу: правовий статус, структура та основні повноваження.
КОМІСІЯ З ПИТАНЬ КОРДОНІВ КОНТИНЕНТАЛЬНОГО ШЕЛЬФУ - (Commission on the Limits of the Continental Shelf) — допоміж. орган ООН. Утв. 1997 державами — учасницями Конвенції ООН по морському праву 1982 відповідно до установчих положень Додатку II до цього документа. Покликана сприяти реалізації положень Конвенції 1982 щодо встановлення зовн. кордонів континентального шельфу за межами 200 мор. миль, що відлічуються від вихідних ліній територіального моря. Складається з 21 члена, які є експертами в галузі геології, геофізики або гідрографії й обираються нарадою держав — учасниць Конвенції за геогр. принципом представництва строком на 5 років. Сесії Комісії проводяться двічі на рік. Уповноважена розглядати подання від прибереж, держав у випадках, коли такі д-ви мають намір встановити кордони конт. шельфу поза межею 200-мильної зони, та надавати їм відповідні рекомендації. У травні 1998 на своїй 5-й сесії К. з п. к. к. ш. прийняла Науково-технічні настанови, мета яких — допомогти прибереж, д-вам у підготовці подань щодо встановлення зовн. межі конт. шельфу. Кордони конт. шельфу, встановлені прибереж, д-вами за погодженням з Комісією, вважаються остаточними. Комісія займається також підготовкою ін. док-тів у межах своїх повноважень, зокрема правил розгляду подань від прибереж, держав у випадках тер. спорів і спорів щодо делімітації кордонів тощо. Місцеперебування — м. Нью-Йорк (США).
Міжурядова океанографічна комісія юнеско: історія створення, структура, основні повноваження
Міжурядова океанографічна комісія (МОК) ЮНЕСКО була створена у 1960 році в рамках ЮНЕСКО.
У відповідності до Статуту МОК метою Комісії є сприяння міжнародній співпраці та координації програм, що стосуються досліджень, служб та укріплення потенціалу в інтересах розширення знань про природу та ресурси океану, прибережних районів, а також використання цих знань для удосконалення управління, забезпечення стійкого розвитку, охорони морського середовища та полегшення процесів прийняття рішень її державами-членами.
Програми міжнародного співробітництва МОК включають: вивчення ролі океану в зміні клімату, оцінку стану морського середовища, створення Глобальної системи спостережень за океаном, розвиток служб оповіщення про цунамі та міжнародного обміну океанографічними даними та інформацією, мапування дна Світового океану, співробітництво у сфері підготовки та навчання спеціалістів в області морських наук, включаючи «плавні університети» та кафедри МОК ЮНЕСКО. Керівними органами МОК є Асамблея та Виконавча рада. Секретаріат МОК розташовується у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі.
У 2006 році членами МОК являлись 136 держав. У діяльності МОК приймають участь провідні національні урядові моревідомчі організації та науково-дослідницькі інститути держав-членів МОК. В рамках ЮНЕСКО МОК визнана органом з функціональною автономією. В рамках Конвенції ООН по морському праву МОК признана в якості «компетентної міжнародної організації в області морських досліджень та передачі морської технології». ООН визнала МОК в якості ключової організації системи ООН в області морських наук та служб. Багато програм МОК здійснюються спільно з іншими міжнародними організаціями системи ООН (ВМО, ММО, ФАО, ЮНЕП, МАГАТЕ), а також МГО, МСНС, СКОР, МСИМ, ПАЙСИС, МКНИСМ та інші. Зростаюча роль МОК у рішенні глобальних проблем сучасності була відмічена Конференцією ООН по навколишньому середовищу та розвитку (Ріо,1992 рік) та Всесвітнім самітом по стійкому розвитку (Йоханесбург, 2002 г.).