2. Національність морського торговельного судна. Обов’язки «держави прапора».

Кожне судно, що знаходиться у відкритому морі, повинно мати прапор держави реєстрації або міжнародної організації. Прапор свідчить про національну приналежність судна. Умови та порядок надання судну прапора та права плавати під цим прапором належать до внутрішньої компетенції держави. У той же час надання прапора не може бути формальним актом і відповідно до міжнародного права тягне для держави певні обов’язки. Зокрема, між такою державою та судном має існувати реальний зв’язок. Держава зобов’язана ефективно здійснювати технічний, адміністративний, соціальний контроль над суднами, що плавають під її прапором. Плавання під різними прапорами, так само як і плавання без прапора, позбавляє судно можливості шукати захисту влади будь-якої держави або міжнародної організації.

Міжнародне право не пов’язує громадянство судновласника з прапором судна, що йому належить. У сучасному світі достатньо поширене плавання морських торгових судів під так званим зручним прапором, коли судновласники реєструють судна у країнах із найвигіднішим режимом оподаткування або із прийнятним трудовим законодавством. Реєстрація судна в іноземній державі може мати політичні причини. Держава, що надала судну “зручний” прапор, бере на себе всю відповідальність за таке судно.

Держава прапора — держава, що здійснює нормативний контроль над комерційними морськими судами, офіційно зареєстрованими й ходять під його прапором. Контроль містить у собі інспекційні перевірки судів, їхню сертифікацію, забезпечення безпеки й захисту навколишнього середовища при експлуатації судів.

Часто великі компанії як держави прапора вибирають держави з нерозвиненим морським законодавством. Три найбільших держави з відкритими корабельними реєстрами - Багамські острови, Ліберія та Панама.

3. Правові аспекти морського агентування в Україні. Історія становлення морського агентування.

Ст. 116. Кодексу про торгівельне мореплавство.

У морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства.

Плата за послуги агентських організацій всіх форм власності встановлюється центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

При виконанні договору морського агентування морський агент, що діє від імені судновласника, може також діяти на користь іншої договірної сторони, якщо вона його на те уповноважила і якщо судновласник не заперечує.

4. Поняття «морський агент». Права, обов`язки та відповідальність морських агентів.

Морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами державної виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.

Морський агент зобов'язаний:

а) здійснювати добросовісно свою діяльність відповідно до інтересів судновласника або іншого довірителя і звичайної практики морського агентування;

б) діяти в межах своїх повноважень;

в) не передавати здійснення своїх функцій іншій особі (суб'єкту), якщо тільки він не був уповноважений на це своїм довірителем

Більш детально права та обов'язки морського агента визначаються в договорі, що укладається між судновласником та морським агентом. Для цього можуть використовуватися типові угоди, що широко використовуються в морській практиці, перш за все в лінійному (регулярному) судноплавстві. Великі судноплавні компанії, як правило, мають свої власні форми, що розроблені ними у відповідності з їх потребами. Форми стандартних агентських угод розробляються і рекомендуються до застосування провідними недержавними міжнародними організаціями. Зокрема, на сьогодні складені стандартні лінійні угоди, що розроблені Федерацією національних асоціацій морських брокерів і агентів (ФОНАСБА) і рекомендовані до застосування БИМКО - організацією судновласників. Спільне прийняття вказаного документу цими двома організаціями, які по суті представляють дві сторони агентського договору, забезпечують їх збалансованість з точки зору врахування інтересів сторін. Мова йде про Стандартну лінійну агентську угоду ФОНАСБА та Генеральну агентську угоду ФОНАСБА.

В цих стандартних формах визначається найширший перелік обов'язків агента. При цьому мається на увазі, що при укладанні конкретного договору сторони можуть як виключити положення, які не підлягають застосуванню, так і додати нові положення, які відповідають їх вимогам. При цьому, навіть в тому випадку, коли стандартна угода не може бути застосована, вона може слугувати прикладом при розробці конкретного агентського договору.

Відповідно до вказаних вище угод агент здійснює діяльність по маркетингу, залучає вантажі, рекламує послуги судновласника, постійно підтримує контакти з портовими і іншими владами, відправниками і одержувачами, експедиторами, інформує про прибуття та вихід суден, розклад руху, оголошує тарифи на послуги судновласника, а також веде всю необхідну при перевезеннях документацію, включаючи підписання коносаментів від імені судновласника-перевізника. При портовому агентуванні морський агент організує постановку судна і забезпечує виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, наймає від імені і за рахунок судновласника стивідорів, тальманів і інших осіб та слідкує за належним виконанням ними своїх обов'язків, забезпечує постачання суден бункером, водою, записними частинами, організує відзив вантажів тощо. Морський агент повинен постійно інформувати судновласника про стан в порту і заходів, що ним застосовуються для найшвидшої обробки судна. При виникненні відповідних ситуацій морський агент наймає сюрвейерів і організує захист інтересів судновласника у відповідності із місцевим законодавством.