Теорія потреб МакКлелланда
Вона також може бути представлена трикутником.
Мотивація МакКлелланда присутня людям, які стають лідерами, прагнуть до влади.
У даній мотивації явно не проглядається генетичні фізіологічні потреби. Це не означає, що у людей, які прагнуть до влади, відсутні фізіологічні потреби. Вони значно більші, ніж у людей з мотивацією по Маслоу, та до того ж приховані.
Для таких людей головне – це влада.
Влада
Успіх
Причетність
Влада надає можливості не тільки керувати людьми, але й розподіляти матеріальні ресурси. Останнє є спосіб задоволення власних фізіологічних потреб, часто не обмежених.
Успіх – це десь середнє між потребами у повазі та самовиявленні по Маслоу.
Причетність – це необхідність належати до будь-якої групи, клану, партії. Без цього нереально реалізувати власні потреби у владі та утриматися у владі.
Двофакторна модель мотивації Герцберга
Мотивація Герцберга включає:
гігієнічні потреби (базові);
мотивацію (стимулювання).
Вона представлена у вигляді таблиці
|
Гігієнічні фактори |
Мотивація |
|
1. Заробіток |
1. Успіх |
|
2. Умови праці |
2. Просування по службі |
|
3. Ступінь контролю за роботою (дисципліна) |
3. Відзнака за досягненні результати |
|
4. Міжособисті відносини (з керівником, колегами) |
4. Висока ступінь впливу |
|
5. Політика фірми та адміністрації |
5. Можливість творчого та ділового зростання |
У мотивації Герцберга проглядається схожість з мотивацією Маслоу у частині розподілу потреб на первинні та вторинні. З первинними потребами схожі гігієнічні фактори, а з вторинними – мотивація.
ПРОЦЕСУАЛЬНА ТЕОРІЯ МОТИВАЦІЇ
Ця теорія доповнює змістовну теорію мотивації.
Вона включає 3 основні теорії:
теорія очікування (Віктора Врума);
теорія справедливості;
модель Портера-Лоулера.
Теорія очікування заснована на тому, що із зростанням досвіду, професіоналізму та з інших нагод людина чогось очікує, очікує відповідної компенсації – підвищення заробітної плати, отримання вищої посади тощо.
Механізм цієї мотивації може бути представлений у такому вигляді:
ВП
Р х Р
В В
З х
М =
де: ВП – витрати праці, Р – результат, В – винагорода, З - задоволення
Ігнорування мотивації очікування чревате зниженням активності працівника у роботі і можливою втратою працівника, якщо він звільниться.
Теорія справедливості базується на тому, що працівник часто оцінює свою винагороду не по абсолютній величині, а відносно величини винагороди співробітника або працівників інших підприємств.
Тобто працівник вважає, що його не дооцінюють та не доплачують у порівнянні з іншими працівниками.
Наслідки цього можуть бути такими, як і при ігноруванні мотивації очікування.
Тому рекомендується керівникові діяти так:
Роз’яснити працівнику, що він не прав, якщо це дійсно так.
Привести у відповідність винагороду, якщо працівник прав.
Тримати у таємниці винагороду кожного працівника.
Не реагувати, якщо втрата працівника припустима.
Модель Портера-Лоулера - це ситуаційна теорія мотивації, яка об’єднує елементи теорії очікування та теорії справедливості.
Вона включає п’ять змінних величин: витрачені зусилля, сприйняття (очікування), отримані результати, винагороду, ступінь задоволення.
Згідно цієї моделі досягненні результати залежать від прикладених працівником зусиль, його здібностей та характерних особливостей, а також від усвідомлення їм своєї ролі.
Рівень прикладених зусиль буде визначатися цінностями винагороди та ступеню впевненості у тому, що даний рівень зусиль дійсно спричинить за собою відповідний рівень винагороди.
В теорії Портера-Лоулера встановлюються співвідносини між винагородою та результатами, тобто людина задовольняє свої потреби за допомогою винагороди за досягненні результати.
Можна відзначити, що модель Портера-Лоулера дуже схожа і, навіть, базується на механізмі теорії очікування.