3. Структура цивільної оборони установи

1. Начальник ЦО установи - начальник установи.

2. ЧПНУ.

3. Заступник нач. установи.

4. Заступник нач. ЦО з МТЗ (зам. по тилу).

5. Начальник штабу ЦО установи.

6. Заступник нач. штабу ЦО установи.

7. Невоєнізовані формування (ланки):

• рятувальна ланка;

• розвідувальна ланка;

• санітарний пост;

• ланка охорони громадського порядку;

• ланка пожежогасіння.

Ланка пожежогасіння – невоєнізоване формування підвищеної готовності.

Організаційно-методичні вказівки:

• навчальне питання розглядається методом усного викладення матеріалу та наочності (використовуються записи на дошці);

• основні положення навчального питання виділені напівжирним шрифтом та курсивом;

• слухачі записують основні положення навчального питання в конспекти;

• після доведення матеріалу викладач підводить підсумки і дає відповіді на можливі запитання слухачів щодо змісту навчального питання.

4. Основні поняття про надзвичайні ситуації, порядок оповіщення про них та дії у випадках виникнення надзвичайних ситуацій

Характерною рисою розвитку земної цивілізації є збільшення небезпеки її загибелі. Сьогодні на нашій планеті посилюється глобальна системна криза, яка проявляється у погіршенні екології, зміні кліматичних умов, збільшенні кількості і масштабів природних і техногенних катастроф, терористичних актів та інших соціальних і політичних небезпек.

За останні роки щороку в Україні стається в середньому 350 надзвичайних ситуацій. Від надзвичайних ситуацій (НС) щорічно в Україні гине більше 70 тис. осіб, населення і держава зазнають значних матеріальних збитків.

Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат.

Порушення нормальних умов життєдіяльності – це відсутність питного водопостачання, водовідведення, електро-, газо- і теплопостачання (в осінньо-зимовий період) та/або така зміна технічного стану житлового будинку (приміщення), внаслідок якої він став аварійним або не придатним до експлуатації, та/або зміна території (об’єкта), внаслідок якої проживання населення і провадження господарської діяльності на території (об’єкті) є неможливим.

Види надзвичайних ситуацій (залежно від характеру походження, що можуть зумовити виникнення НС на території України):

1. техногенні; 3) соціальні;

2. природні; 4) воєнні.

Надзвичайна ситуація техногенного характеру – це порушення нормальних умов життя і діяльності^ людей на окремій території чи об’єкті внаслідок транспортної аварії (катастрофи) пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних та біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах…

Надзвичайна ситуація природного характеру – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті, повязане з небезпечним геофізичним, геологічним чи гідрологічним явищем, деградацією грунтів чи надр, пожежею у природних екологічних системах, зміною стану повітряного басейну, інфекційною захворюваністю та отруєнням людей, інфекційним захворюванням свійських тварин, масовою загибеллю диких тварин, ураженням сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками тощо.

Надзвичайна ситуація соціального характеру – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті спричинене протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування, або пов’язане із зникненням (викраденням) зброї та небезпечних речовин, нещасними випадками з людьми тощо.

Надзвичайна ситуація воєнного характеру – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті спричинене застосуванням звичайної зброї або зброї масового ураження, під час якого виникають вторинні чинники ураження населення, що визначаються окремими нормативними документами.

Для визначення рівня НС розглядаються наступні фактори: – територіальне поширення; – кількість людей, які загинули або постраждали або умови життєдіяльності яких було порушено внаслідок надзвичайної ситуації; – розмір заподіяних (очікуваних) збитків.

Рівні надзвичайних ситуацій (НС)

Згідно з постановою КМУ від 24.03.04 № 368 «Про порядок класифікації НС техногенного та природного характеру за їх рівнями», НС класифікуються за слідуючими рівнями:

1) державний рівень – НС поширилась на кілька регіонів України, або на інші держави і призвела:

– до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб (постраждалі – особи, яким внаслідок дії уражаючих чинників НС завдано тілесне ушкодження або які захворіли, що призвело до втрати працездатності, засвідченої в установленому порядку) чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більше 3 діб); – внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки, оцінені в установленому законодавством порядку, спричинені надзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів (на час виникнення надзвичайної ситуації) заробітної плати; – збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

2)регіональний рівень – НС поширилась на кілька районів і призвела:

– до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраждало від 50 до 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1 до 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати; ; – збитки від якої перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

3) місцевий рівень – НС вийшла за межі території небезпечного об’єкта і призвела:

–до загибелі 1-2 осіб або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 500 мінімальних розмірів заробітної плати; – збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

4) об’єктовий рівень – НС не вийшла за межі небезпечного об’єкта.

Оповіщення про НС

Головний спосіб оповіщення населення про дії при виникненні надзвичайних ситуацій – це передача повідомлення по мережі провідного мовлення (через квартирні і зовнішні гучномовці), а також через місцеві радіомовні станції і телебачення. Для привернення уваги населення в екстремальних випадках перед передачею інформації включаються сирени, а також інші сигнальні засоби.

Запам’ятайте! Сирени і переривисті гудки інших сигнальних засобів означають сигнал цивільної оборони “УВАГА ВСІМ!”.

Для своєчасного попередження населення про НС введені спеціальні сигнали оповіщення населення у мирний та воєнний час:

- “аварія на АЕС“;

- “ аварія на ХНО“ ;

- “землетрус“;

- “затоплення“;

-“штормове попередження“;

-“повітряна тривога“;

- “радіаційна небезпека“;

- “хімічна тривога“.

Дії після отримання сигналу «УВАГА ВСІМ»

Почувши такий сигнал, негайно увімкніть гучномовець, радіоприймач або телевізор і слухайте повідомлення управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міста обласного підпорядкування або сільського району).

Вислухавши це повідомлення управління (відділу, штабу ЦО) з питань НС та ЦЗН, кожний повинен діяти без паніки і метушні у відповідності з отриманими вказівками.

Інформація передається протягом 5 хвилин після подачі звукових сигналів (сирени, гудки і т.д.).

На кожний випадок надзвичайних ситуацій управлінням (відділом, штабом ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міста обласного підпорядкування або сільського району) готуються приблизні варіанти повідомлень, які потім, з урахуванням конкретних подій, корегуються.

Повідомлення управління (відділу) з питань НС та ЦЗН, включає:

• місце і час виникнення надзвичайної ситуації; розміри надзвичайної ситуації;

• час початку та тривалість дії факторів ураження НС, територія (райони, масиви, вулиці, будинки і т.д.), яка потрапляє в осередки (зони) ураження;

• порядок дій при надзвичайних ситуаціях, інша інформація.

Організаційно-методичні вказівки:

• навчальне питання розглядається методом усного викладення матеріалу із застосуванням мультимедійного проектора;

• основні положення навчального питання виділені напівжирним шрифтом та курсивом;

• слухачі записують основні положення навчального питання в конспекти;

• для засвоєння матеріалу пропонується перегляд відеофільму: "Чорнобиль - зруйнований міф";

• після доведення матеріалу викладач підводить підсумки і дає відповіді на можливі запитання слухачів щодо змісту навчального питання.

ІІІ. Заключна частина

1. Нагадування теми та мети заняття, навчальних питань, основних положень заняття.

2. Постановка завдань для самостійної підготовки:

• вивчити структуру цивільної оборони України та установи;

• вивчити основні завдання цивільної оборони України;

• вивчити сигнали оповіщення та дії населення під час виникнення надзвичайної ситуації.

3. Відповіді на можливі питання слухачів щодо змісту навчального матеріалу.

