Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
цивільна оборона / методичка ЦО 2.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
341.83 Кб
Скачать

Методична розробка для проведення лекції

Тема 2. Засоби та заходи індивідуального

Та колективного захисту

Категорія слухачів: молодші інспектори відділів нагляду і безпеки кримінально-виконавчих установ, молодші інспектори відділів режиму і охорони спеціальних виховних установ Державної

кримінально-виконавчої служби України

Мета заняття:

  • ознайомити слухачів з засобами та заходами індивідуального та колективного захисту;

  • пояснити призначення засобів індивідуального захисту;

  • роз’яснити порядок проведення евакуації.

Місце проведення заняття: навчальна аудиторія (актова зала, конференційна

зала).

Час проведення заняття: 2 академічні години.

Навчально-матеріальне забезпечення заняття:

І. Технічні засоби навчання:

  • мультимедійний проектор (при наявності);

  • ПК або ноутбук (при наявності).

ІІ. Навчально-методичне забезпечення:

  • презентація "PowerPoint" за темою №2 (Засоби та заходи індивідуального та колективного захитсту)

  • протигаз (ГП-5);

  • індивідуальний перев’язочний пакет (ІПП);

  • загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК);

  • відеофільм «Засоби індивідуального захисту».

Список використаних джерел:

  1. Про Цивільну оборону України: Закон України №2974-ХІІ,1993р., 555-ХІV, 1999р., Київ.

  2. Про аварійно-рятувальні служби: Закон України №1281-ХІV, 1999р., Київ.

  3. Про Цивільну оборону України: постанова КМУ, №299, 1994р., Київ

  4. Про затвердження Положення про організацію професійної підготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України: наказ ДДУ ПВП від 23.09.2008р. №248.

  5. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист. К. «Знання-прес». 2007 р. С. 7-90.

  6. Франчук В.С. Цивільна оборона: навчальний посібник. Л.«Афіша», 2000р. С-332.

  7. Зайцев А.П., Алтунін А.Т. Гражданська оборона. М. «Воєніздат» 1980 р. С-192.

Структура заняття:

з/п

Розділи заняття

розрахунок часу

( у хвилинах)

1

2

3

І.

Вступна частина

10

ІІ.

Основна частина

70

Послідовний перелік навчальних питань:

  1. Використання засобів і заходів індивідуального та колективного захисту.

  2. Порядок проведення евакуації.

45

25

ІІІ.

Заключна частина

10

Всього:

90

Хід заняття

І. Вступна частина

  1. Привітання зі слухачами та перевірка їх наявності.

  2. Доведення теми заняття, мети заняття, навчальних питань.

  3. Доведення порядку роботи на занятті.

ІІ. Основна частина

1. Використання засобів і заходів індивідуального та колективного захисту

Забезпечення безпеки населення в надзвичайних ситуаціях, обумовлених стихійним лихом, техногенними аваріями і катастрофами, а також використанням сучасної зброї (воєнні надзвичайні ситуації) є одним з найважливіших завдань держави, обов’язковим для вирішення всіма територіальними, відомчими і функціональними органами управління і регулювання, службами і формуваннями та суб’єктами господарської діяльності.

Захист населення – це комплекс взаємозв’язаних за місцем, часом проведення, цілями, засобами заходів цивільної оборони, які спрямовані на усунення або зниження на потерпілих територіях до прийнятого рівня загрози життю і здоров’ю людей у випадку реальної небезпеки виникнення або в умовах реалізації небезпечних і шкідливих факторів стихійного лиха, техногенних аварій і катастроф.

Простими словами:

захист населення – це створення необхідних умов для збереження життя і здоров’я людей у НС. Головна мета захисних заходів – уникнути або максимально знизити ураження людей.

До комплексу заходів, що проводяться в масштабі держави належать: укриття населення в захисних спорудах, евакуація населення, а також медичний, радіаційний та хімічний захист. Засоби, які при цьому використовуються, бувають колективними та індивідуальними.

До колективні засобів захисту належать захисні споруди – це споруди, які призначені для захисту людей від дії факторів ураження НС і за своїми властивостями діляться на:

  • сховища,

  • протирадіаційні укриття (ПРУ),

  • укриття простішого типу

Сховища це інженерні споруди, які забезпечують надійний захист людей від усіх уражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних і бактеріальних засобів, а також і уражаючих факторів звичайної зброї, обвалів і уламків зруйнованих споруд.

Класифікація сховищ:

1) за захисними властивостями (здатність сховища протидіяти вибуховій хвилі різної потужності) – на 5 класів (1 – найпотужніший);

2) за місткістю - малі (до 150 осіб);

- середні (від 150 до 450 осіб);

- великі (понад 450 осіб);

3) за місцем розташування – вбудовані (в підвалах будівель);

- окремо побудовані;

4) за забезпеченням ФВО – промислового виготовлення;

- виготовлених з підручних матеріалів;

5) за часом побудови – побудовані завчасно;

- швидко споруджені.

Обладнання сховища:

  • захисні герметичні двері (дуже міцні і повинні витримувати ударну хвилю ядерного вибуху);

  • шлюзові камери (тамбури) для відокремлення основного приміщення від входу;

  • санітарно-побутові відсіки;

  • основні приміщення для розміщення людей (обладнуються місцями для сидіння і спання і розраховані таким чином місця для сидіння 0,45 х 0,45 м. для спання – 0,55 х 1,8 м) ;

  • аварійний вихід;

  • фільтровентиляційна камера ( в ній розміщений ФВ агрегат який працює в режимі простої вентиляції повітря або в режимі фільтровентиляції);

  • медична кімната;

  • комора для продуктів.

Сховища повинні забезпечити безперервне перебування в них людей на протязі 2 діб, будуватись на ділянках, які не можуть бути затопленими, не дозволяється прокладання через сховище транзитних інженерних комунікацій (газопроводів, паропроводів, гарячого водопостачання, стислого повітря), прокладання трубопроводів каналізації та водопостачання допускається при наявності вимикаючих пристроїв. Обладнуються сховища із розрахунку: в районах багатоповерхових будинків – одне в радіусі 400м., в районах одноповерхових будинків – одне в радіусі 500м.

Швидкоспоруджувані укриття будуються коли не вистачає місць в завчасно побудованих сховищах. Передбачено все обладнання що і в тих сховищах але простіше. Будуватись воно повинне не довше як за 24 години.

Пристосування інших приміщень під захисні споруди – метрополітени, транспортні і пішоходні тунелі, підвали будівель в населених пунктах, а за межами населених пунктів – печери природні, гірські видобутки. Вимоги до таких укриттів – герметизація, посилення захисних можливостей споруди (укріплення стін), улаштування простішої вентиляції.

Протирадіаційні укриття (ПРУ) - це споруди, які забезпечують захист населення від радіоактивних речовин та іонізуючих випромінювань в зонах радіоактивного забруднення місцевості, від світлового випромінювання ядерного вибух та СДОР.

В зоні можливих слабких руйнувань ПРУ забезпечують також захист від обвалення окремих елементів будинків, для чого їх несучі конструкції повинні бути розраховані на тиск в фронті ударної хвилі повітря, що дорівнює 0,2 кг/см2.

До ПРУ можна віднести не тільки спеціально побудовані споруди, а й будівлі господарського призначення: погреби, підвали, овочесховища і звичайні житлові будівлі. Захисні властивості ПРУ оцінюються коефіцієнтом захисту (Кзах), який показує, у скільки разів доза радіації на відкритій місцевості на висоті 1м. більша від дози радіації в укритті, тобто Кзах. показує, у скільки разів ПРУ послаблює дію радіації, а відповідно і дозу опромінення людей.

Підвали в дерев`яних одноповерхових будинках мають Кзах=7, в кам’яних (цегляних) Кз=40, у двоповерхових Кз=100, у кількаповерхових кам’яних буд. Кз=800 – 1000. Також при виборі і підготовці ПРУ слід враховувати захисні властивості буд. матеріалів (шар половинного ослаблення).

За межами зон можливих руйнувань ПРУ може розташовуватись на перших поверхах будівель (демонтаж обладнання не передбачається).

Вимоги до обладнання ПРУ такі ж як і до сховищ.

Дальше розглянемо укриття простішого типу.

До укриттів простішого типу належать:

  • відкриті і перекриті щілини;

  • траншеї;

  • окремо існуючі укриття (підвали, підпілля, погреби, землянки)

Щілина – зигзагоподібна траншея з кількох прямолінійних ділянок довжиною до 15м., біля 2м. глибиною, із зломами в плані під кутом 90-120˚. Місткість щілин приймається від 10 до 50 чоловік. В щілинах місткістю до 25 чоловік робиться один вхід, а при більшій місткості - два входи.

Щілини будують перекритими і відкритими. Відкрита щілина зменшує ймовірність ураження ударною хвилею, світловим випромінюванням і проникаючою радіацією в 2 рази. Перекрита щілина захищає: від світлового випромінювання – повністю, від ударної хвилі – у 2-3 рази, від проникаючої радіації і радіоактивного випромінювання – у 200-300 разів. Перекриття щілини роблять з накату колод, потім шар глини 10-15 см (від попадання води) і шар грунту 20-40 см. Зверху це все вкривається дерном. Матеріали для настилу перекриття - ліс круглий, пиломатеріали, залізобетонні вироби та інші.

Підвали та інші заглиблені і підземні приміщення і споруди, які пристосовуються під простіші укриття, повинні бути достатньо міцні, з огороджуючими конструкціями із не горючих матеріалів і не мати транзитних комунікацій (трубопроводів опалення і забезпечення водою діаметром більше 70 мм, паропроводів більше 40 мм, кабелів високої напруги). Місткість укриттів в підвалах будинків рекомендується приймати 50-300 чоловік.

Захисні споруди і їх інженерно-технічне обладнання повинно утримуватися в повній справності і постійній готовності до використання за призначенням. Для забезпечення нормальної експлуатації захисних споруд ЦО створюються ланки обслуговування укриттів, яка складається із 4 чоловік, а командир ланки призначається комендантом сховища. Ланка обслуговування забезпечує своєчасну підготовку сховища до прийому людей, правильне розміщення укритих людей і дотримання ними правил поведінки в сховищі, а також безаварійну роботу внутрішнього обладнання і засобів зв’язку.

Засоби індивідуального захисту:

  • засоби захисту органів дихання;

  • засоби захисту шкіри;

  • медичні засоби.

Соседние файлы в папке цивільна оборона