КМ-2 курс, набір 2012 року (Частина 1)

28.Використання кореляційного методу при кримінологічному аналізі злочинності.

29.Поняття кримінологічної детермінації. Її вплив на динаміку злочинності.

30.Фактори, які враховують при аналізі злочинності.

31.Статистичні методи для визначення факторів злочинності.

32.Застосування методів факторного аналізу, багатовимірне шкалювання, кластерного аналізу при дослідженні детермінант злочинності.

33.Поняття особи злочинця.

34.Структура особи злочинця.

35.Критерії класифікації злочинців.

36.Механізм індивідуальної злочинної поведінки.

37.Механізм злочинної необережності.

38.Застосування аналізу при дослідженні поведінки жервт злочинів.

39.Співвідношення понять «жертва» та «потерпілий».

40.Типи жертв злочину.

41.Рівень та коефіцієнт віктимізації.

42.Структура віктимізації.

43.Поняття кримінологічного прогнозування та його значення.

44.Прогнозування криміногенної ситуації.

45.Джерела інформації, необхідної для кримінологічного прогнозування.

46.Правила побудови графіків та діаграм в MS Exel. Використання лінії Тренду при прогнозуванні злочинності.

47.Поняття екстраполяції та апроксимації: їх застосування в практичній діяльності органів внутрішніх справ.

48.Поняття інтерполяції – її застосування в практичній діяльності органів внутрішніх справ.

49.Класифікація видів кримінологічного прогнозу.

50.Поняття методу експертних оцінок, його застосування при здійсненні кримінологічного аналізу злочинності.

51.Методика розробки прогнозів криміногенної ситуації.

52.Методи кримінологічного прогнозування.

53.Планування запобігання злочинності.

54.Види планів запобігання злочинності.

55.Основні розділи плану запобігання злочинності.

56.Функції планування, прогнозування та контролю.

57.Поняття абсолютних величин і узагальнюючих показників.

58.Види відносних показників.

59.Середні величини у статистиці.

60.Спроби розрахунку показників варіацій.

61.Загальне поняття індексів.

211

62.Статистичний аналіз - основа вивчення злочинності.

63.Аналіз і оцінка даних про судимість та міри покарання.

64.Аналіз і оцінка діяльності судів і органів юстиції.

65.Особливості аналізу злочинності.

66.Методи перевірки матеріалів первинного обліку.

67.Метод динамічних рядів та його види.

68.Метод варіаційних рядів та його види.

69.Показники, що відображають структуру злочинності та методи їх розрахунку.

70.Графічне зображення показників статистики.

71.Аналіз структури і динаміки злочинності в Україні.

72.Коефіцієнти правопорушень та їх види.

73.Питома вага правопорушень та норма її обчислення.

74.Поняття одиниці спостереження.

75.Поняття одиниці сукупності та одиниці виміру.

76.Види відносних величин.

77.Показники структури злочинності та їх види.

78.Загальний та спеціальний коефіцієнти правопорушень.

79.Коефіцієнт злочинності.

80.Коефіцієнт злочинної активності.

81.Стовпчикові, секторні, лінійні діаграми, їх призначення.

82.Картограми, правила їх побудови.

83.Відносини інтенсивності.

84.Відносини розподілу.

85.Відносини координації.

86.Відносини порівняння.

87.Коефіцієнт ураженості злочинністю різних груп населення.

88.Відносини, що характеризують динаміку.

89.Ланцюговий спосіб обчислення динаміки.

90.Обчислення показників динаміки із застосуванням нерухомої бази.

212

АНТИКОРУПЦІЙНА ПОЛІТИКА

Корупція, як соціальне явище, негативно впливає практично на всі сторони суспільного життя: економіку, політику соціальну і правову сфери, управління, громадську свідомість, міжнародні відносини. Корупційні зв’язки руйнують правові, етичні відносини між людьми і поступово перетворюються на норму поведінки.

Корупція є однією з найболючіших соціальних проблем сучасності, вирішення якої – надзвичайно актуальне завдання. Високий рівень цього виду правопорушення в Україні визнано керівництвом держави, вищим законодавчим органом, вітчизняними та зарубіжними вченими, міжнародними інституціями, суспільством загалом. Корупція загрожує становленню та розвитку демократії, соціальному прогресу, побудові громадянського суспільства. Тільки за 2008–2012 роки в Україні щорічно правоохоронні органи виявляли в середньому до п’яти тисяч корупційних правопорушень, вчинених переважно особами, які обіймали посади державних службовців, та посадовими особами місцевого самоврядування, реєструвалося близько трьох тисяч фактів хабарництва на рік.

Як відмічено в Національній антикорупційній стратегії на 2011–2015 роки, схваленій Указом Президента України №1001/2011 від 21 жовтня 2011 року: «Корупція в Україні набула ознак системного явища, яке поширює свій негативний вплив на всі сфери суспільного життя, все глибше укорінюючись у повсякденному житті як основний, швидкий та найбільш дієвий протиправний засіб вирішення питань, досягнення певних цілей. Масштаби поширення корупції загрожують національній безпеці України».

Корупція порушує конституційні права та свободи громадян, формує в суспільстві атмосферу страху, невпевненості, політичного і правового нігілізму. Вона стає одним з основних факторів політичної, соціальноекономічної нестабільності в Україні.

Саме тому, детальне вивчення та належне закріплення отриманих знань даної дисципліни надасть змогу працівникам підрозділів системи МВС України більш активно та системно вести наступальну боротьбу з корупцією та її проявами.

Мета дисципліни. Привити слухачам вміння вдало використовувати навички, що отримані ними за час освоєння дисципліни «Антикорупційна політика», а також динамічного підвищення їх загальноосвітнього рівня, що

напрямах протидії корупції, а також націлити їх на більш активну діяльність по профілактиці фактів правопорушень та зловживань посадових осіб у

213

зазначеній сфері правовідносин. Формування у студентів таких якостей, як здатність до творчої діяльності при застосуванні різноманітних методів та способів запобігання та протидії корупційних схемам.

Фундаментальні цілі: отримання теоретичних знань щодо існуючих видів корупційних діянь в органах державної влади, особливостей методики профілактика даних злочинів, формування навичок практичного застосування та вибору.

оптимального алгоритму протидії корупційним діянням залежно від об’єкта чи суб’єкта даного злочину. Формування професійних якостей майбутніх працівників правоохоронних органів, які нададуть їм можливість правильно та ефективно діяти в складних умовах запобігання та протидії корупції.

Предметні цілі: набуття практичних вмінь та навичок запобігання та протидії корупції та її проявам, застосування найефективніших методик запобігання та протидії корупційним діянням, а саме хабарництву.

Виховні цілі: вивчення теми спрямовано не лише на отримання знань та практичних навичок, а є процесом формування у студентів професійних якостей майбутніх правоохоронців та юристів. Досягнення цієї мети можливе під час проведення занять в умовах емоційної напруженості, побудові методики проведення занять з послідовним підвищенням їх складності та використанні при цьому різноманітних педагогічних форм їх проведення.

Мета вивчення дисципліни Мета дисципліни. Привити слухачам вміння вдало використовувати

навички, що отримані ними за час освоєння дисципліни, а також динамічного підвищення їх загальноосвітнього рівня, що стосується напрямку діяльності служби.

Предметом дисципліни є сучасний стан антикорупційної політики та перспективні шляхи її вдосконалення.

Перелік практичних умінь, необхідних для розробки й прийняття рішень у пізнавальний і професійній діяльності:

Знати:

Спеціальне законодавство, яке регламентує запобігання та протидію корупції, її проявам;

Передовий досвід ОВС України та відповідних правоохоронних структур інших країн в боротьбі з корупцією;

Елементи антикорупційної політики щодо запобігання з боку громадськості корупційним діянням. поняття і сутність корупції та передумови її виникнення;

Загальну характеристику корупційної ситуації в Україні;

Сутність Національної антикорупційної стратегії на 2011-2015 роки та напрями її реалізації.

214

Уміти:

Здійснювати адміністративно-правові заходи протидії корупції

-Використовувати отриманні знання та навички щодо запобігання з боку громадськості корупційним проявам.

-Аналізувати та використовувати отриману інформацію про факт вчинення корупційного діяння, вивчати, аналізувати і оцінювати законодавче забезпечення запобігання та протидії корупції.

-Визначати основні підходи до поняття антикорупційна політика, корупція, корупційні діяння.

-Визначати загальні та спеціальні ознаки антикорупційної політики держави.

-Використовувати в юридичній практиці знання з антикорупційного законодавства країни.

-Планувати та організовувати заходи, спрямовані на запобігання та протидію корупції;

-Організовувати заходи щодо виявлення фактів корупційних діянь, усунення наслідків правопорушень, пов’язаних з корупцією;

-Організовувати та здійснювати контроль в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування за дотриманням антикорупційного законодавства;

-Налагоджувати зв’язки з громадськістю та засобами масової інформації з метою запобігання та протидії корупції.

Структура дисципліни

«Антикорупційна політика» є самостійною дисципліною в процесі якої студенти вивчають правові норми, які регламентують реалізацію методів і способів запобігання та протидії корупції.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ Адміністративна послуга – результат здійснення владних

повноважень уповноваженим суб'єктом, що відповідно до закону забезпечує юридичне оформлення умов реалізації фізичними та юридичними особами прав, свобод і законних інтересів за їх заявою (видача дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, проведення реєстрації тощо).

Безпосереднє підпорядкування (За КПК) – відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням.

Близькі особи (За КПК) – подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом (див. Суб’єкти відповідальності за корупційні діяння).

215

Боржник – див. Зобов’язання.

Бюджетні кошти (БК) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету. Бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Власність державна – див. Державна власність. Власність комунальна – див. Комунальна власність. Власність приватна – див. Приватна власність. Власності право – див. Право власності.

Господарська діяльність (ЦК) – діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарське товариство (ЦК) – юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Г. т. можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Готування до злочину (КК) – підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

ГРЕКО (GRECO) – група держав проти корупції, створена 1999 р. для моніторингу антикорупційних стандартів Ради Європи у країнах-членах цієї організації. Завдання – удосконалити роботу по боротьбі з корупцією на національному рівні за допомогою моніторингу спостереження стандартів РЄ у цій сфері. Членство в ГРЕКО не обмежується країнами РЄ, таким чином, група працює у форматі Розширеної часткової угоди. До групи входить 45 країн-членів РЄ (крім Ліхтенштейну і Сан-Марино) та США. Секретаріат знаходиться у Страсбурзі.

Державна власність (ЦК) – майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Державна власність – привласнення державою (як суб'єктом власності) засобів виробництва, робочої сили, частки національного доходу та інших об'єктів власності у різних сферах суспільного відтворення в інтересах народу.

Державна зрада (КК) – діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні

216

підривної діяльності проти України. Карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.

Державна служба (в Україні) (Зак про ДС) – професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Державна служба (Зак про ДС) – професійна діяльність державних службовців з підготовки пропозицій щодо формування державної політики, забезпечення її реалізації та надання адміністративних послуг.

Державний службовець (Зак про ДС) – громадянин України, який займає посаду державної служби в державному органі, органі влади Автономної Республіки Крим або їх апараті, одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом, та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з реалізацією завдань та виконанням функцій державного органу або органу влади Автономної Республіки Крим щодо: підготовки пропозицій стосовно формування державної політики у відповідній сфері; розроблення, експертизи та/або редагування проектів нормативно-правових актів; надання адміністративних послуг; здійснення державного нагляду (контролю); управління державним майном або майном, що належить Автономній Республіці Крим, державними корпоративними правами; управління персоналом державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим або їх апарату; реалізації інших повноважень відповідного органу.

Діяння корупційні – див. Корупційні діяння.

Доходи від злочину – будь-яке майно, придбане або отримане безпосередньо чи опосередковано в результаті вчинення будь-якого злочину.

Загрози національній безпеці (Зак про ОНБ) – наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України.

Закінчений злочин (КК) – діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального Кодексу України.

Замах на злочин (КК) – вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального Кодексу України, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. З. на вч. зл. є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі. З. на вч. зл. є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

217

Зловживання владою або службовим становищем (КК) – умисне, з

корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Зловживання повноваженнями (КК) – умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційноправової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Злочин (КК) – передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. З. визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України. З. визнається вчиненим на території України, якщо його виконавець або хоча б один із співучасників діяв на території України.

Злочин закінчений – див. Закінчений злочин.

Злочин невеликої тяжкості (КК) – злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зобов'язання (ЦК) – правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Конфлікт інтересів – суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

Корупційне правопорушення – умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою (див. Суб’єкти відповідальності за корупційні діяння), за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, цивільноправову та дисциплінарну відповідальність. Правопорушення може бути визнане корупційним лише за умови наявності чотирьох обов’язкових елементів: об’єкта посягання, об’єктивної сторони, суб’єктивної сторони, суб’єкта відповідальності за корупційні правопорушення.

218

Корупціонер – уповноважена на виконання функцій держави особа, що вчинила корупційне правопорушення.

Корупція – використання особою (див. Суб’єкти відповідальності за корупційні діяння) наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі (див. Суб’єкти відповідальності за корупційні діяння) або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей.

Корупційне правопорушення – корисне діяння посадових осіб, що виконують визначені функціональні обов’язки у державному секторі, яке призводить до порушення функціональних обов’язків, покладених на них за статусом державного службовця, та іншого роду відносин, має на меті отримання незаконних вигод для себе й інших та створює загрозу інтересам суспільства і держави. Вона включає: хабарництво, крадіжку, розкрадання, халатність і привласнення державної та приватної власності посадовими особами; зловживання службовим становищем для отримання будь-яких незаконних вигод (пільг, переваг) для себе й інших у результаті неофіційного використання офіційного статусу.

Кошти бюджету – див. Бюджетні кошти.

Міжнародний день боротьби з корупцією (англ. International AntiCorruption Day, ісп. el Día Internacional contra la Corrupción, фр. la Journée internationale de lutte contre la corruption) – відзначається щорічно 9 грудня з

2004 р. Проголошений Генеральною асамблеєю ООН (резолюція №A/RES/58/4 від 21 листопада 2003 р.). У цей день 2003 р. в Мексиці була відкрита для підписання Конвенція ООН проти корупції. Метою заснування М. д. б. к. було поглиблення розуміння проблеми корупції та ролі Конвенції у попередженні та боротьби з нею.

Національна безпека (Зак про ОНБ) – захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності та оборони, міграційної політики, охорони здоров'я, освіти та науки, науково-технічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки, соціальної політики та пенсійного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фінансових послуг, захисту прав власності, фондових ринків і обігу цінних паперів, податковобюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності, ринку банківських послуг, інвестиційної політики, ревізійної діяльності,

219

монетарної та валютної політики, захисту інформації, ліцензування, промисловості та сільського господарства, транспорту та зв’язку, інформаційних технологій, енергетики та енергозбереження, функціонування природних монополій, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам.

Незаконне збагачення (КК) – одержання службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі або передача нею такої вигоди близьким родичам за відсутності ознак хабарництва.

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян – грошова сума розміром 17 гривень, встановлена Податковим кодексом України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за виключенням норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Неправомірна вигода (КК; За кПК) – грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову. Неправомірною вигодою у значному розмірі вважаються грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, на суму, що перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у великому розмірі – на суму, що перевищує двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в особливо великому розмірі – на суму, що перевищує п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обмеження волі (КК) – тримання особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці.

Організована злочинність (Зак про БОЗ) – сукупність злочинів, що вчиняються у зв'язку зі створенням та діяльністю організованих злочинних угруповань. Види та ознаки цих злочинів, а також кримінально-правові заходи щодо осіб, які вчинили такі злочини, встановлюються Кримінальним кодексом України.

Перевищення влади або службових повноважень (КК) – умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом

220