npsC5CF

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1.Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року / Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 141.

2.Кодекс України про адміністративні правопорушення / Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – Додаток до № 51. – ст. 1122.

3.Кримінальний кодекс України / Відомості Верховної Ради України. –

2001. – № 25-26. – ст. 131.

4.Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / ―Голос України‖ від 07.06.2012. – № 100.

5.Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23 грудня 1993 року / Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 13. – ст. 64.

6.Про внесення змін до Закону України ―Про інформацію‖: Закон України від 13 січня 2011 року / Офіційний вісник України від 18.02.2011. – 2011.

– № 10. – стор. 21. – ст. 445.

7.Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 року / Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – ст. 93.

8.Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13 січня 2011 року / Офіційний вісник України від 18.02.2011. – 2011. – № 10. – стор. 29. – ст. 446. – Код акту 54792/2011.

41

9.Про електронні документи та електронний документообіг: Закон України від 22 травня 2003 року / Відомості Верховної Ради України. – 2003. –

№36. – ст. 275.

10.Про електронний цифровий підпис: Закон України від 22 травня 2003 року / Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 36. – ст. 276.

11.Про засади державної мовної політики: Закон України від 03 липня 2012 року / ―Голос України‖ від 10.08.2012. – № 146.

12.Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: Закон України від 05 липня 1994 року (в редакції Закону від 31 травня 2005 року) / Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 26. – ст. 347.

13.Про захист персональних даних: Закон України від 01 червня 2010 року / Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 34. – ст. 481.

14.Про інформацію: Закон України від 02 жовтня 1992 року / Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – ст. 650.

15.Про Концепцію Національної програми інформатизації: Закон України від 04 лютого 1998 року / Відомості Верховної Ради України. – 1998. –

№27-28. – ст. 182.

16.Про науково-технічну інформацію: Закон України від 25 червня 1993 року / Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 33. – ст. 345.

17.Про Національну програму інформатизації: Закон України від 04 лютого

1998 року / Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 27-28. –

ст. 181.

18.Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки: Закон України від 09 січня 2007 року / Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 12. – ст. 102.

19.Про телекомунікації: Закон України від 18 листопада 2003 року / Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 12. – ст. 155.

20.Про деякі заходи щодо захисту державних інформаційних ресурсів у мережах передачі даних: Указ Президента України від 24 вересня 2001 року № 891.

21.Про Доктрину інформаційної безпеки України: Указ Президента України від 08 липня 2009 року № 514.

22.Про електронний обмін службовими документами в органах виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 733.

23.Про Єдину комп’ютерну інформаційну систему правоохоронних органів з питань боротьби зі злочинністю: Указ Президента України від 31 січня 2006 року № 80.

24.Про затвердження Державної програми інформаційнотелекомунікаційного забезпечення правоохоронних органів, діяльність

42

яких пов’язана з боротьбою із злочинністю: Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2009 року № 321.

25.Про затвердження Державної цільової науково-технічної програми використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом на 2012-2015 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1269.

26.Про затвердження Концепції технічного захисту інформації в Україні: Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1997 року.

27.Про затвердження Концепції формування системи національних електронних інформаційних ресурсів: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 травня 2003 року № 259-р.

28.Про затвердження Порядку взаємодії органів виконавчої влади з питань захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційних та телекомунікаційних системах: Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1772.

29.Про затвердження Порядку використання комп’ютерних програм в органах виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1433.

30.Про затвердження Порядку легалізації комп’ютерних програм в органах виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року № 253.

31.Про затвердження Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2006 року

№373.

32.Про затвердження Угоди про обмін інформацією у сфері боротьби зі злочинністю: Постанова Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 823.

33.Про затвердження Положення про Єдину базу даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб’єктів владних повноважень: Постанова Кабінету Міністрів України від 05 січня 2011 року № 5. – Режим доступу: http://email.court.gov.ua/search.

34.Про Єдиний реєстр досудових розслідувань: Наказ Генеральної прокуратури України від 17 серпня 2012 року № 69.

35.Положення про автоматизовану систему документообігу суду: Рішення Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30.

36.Про затвердження Інструкції з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні органами Державної міграційної служби України: Наказ МВС України від 13 квітня 2012 року № 321.

37.Про затвердження Інструкції з обліку адміністративних правопорушень: Наказ МВС України від 07 листопада 2012 року

№1017.

43

38.Про затвердження Інструкції з організації функціонування Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 10 березня 2010 року № 75.

39.Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади‖: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року.

40.Про затвердження Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події та положень про комісії: Наказ МВС України від 19 листопада 2012 року № 1050.

41.Про затвердження Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів: Наказ МВС, СБ, Державної митної служби, Генеральної прокуратури, Державного комітету у справах охорони державного кордону, Державної податкової адміністрації України від 09 січня 1997 року № 3/1/2/5/2/2.

42.Про затвердження Положення про Інтегровану інформаційно-пошукову систему органів внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 12 жовтня 2009 року № 436.

43.Про затвердження Порядку взаємодії Генеральної прокуратури України та Міністерства внутрішніх справ України щодо обміну інформацією з Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційних систем органів внутрішніх справ: Спільний наказ Генеральної прокуратури України та МВС України від 17 листопада 2012 року № 115/1046.

44.Про затвердження Порядку надсилання інформації про осіб у кримінальних провадженнях та електронних копій судових рішень щодо осіб, які вчинили кримінальні правопорушення: Спільний наказ Генеральної прокуратури України та Державної судової адміністрації України від 27 вересня 2012 року № 91/114.

45.Про організацію взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень: Наказ МВС України від 14 серпня 2012 року № 700.

46.Про організацію діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 09 серпня 2012 року № 686.

47.Інформатизація управління в органах внутрішніх справ / Хахановський В.Г., Підюков П.П., Смаглюк В.М. та ін. / За заг. ред. Я.Ю. Кондратьєва. – К.: НАВСУ, 2003. – 216 с.

48.10. Черних С.П. Від арифмометра до високих технологій. До 40-ї річниці створення інформаційної служби МВС України. В 2-х томах / С.П. Черних,

44

О.М. Іщенко, І.А. Аршинов. – З.: Видавництво ―Просвіта‖, 2012. – 472 с. (том 1), 640 с. (том 2).

49.Системна інформатизація законотворчої та правоохоронної діяльності. Монографія / Кер. авт. кол. М. Я. Швець; за ред. В. В. Дурдинця та ін. – К.: Навчальна книга, 2005. – 639 с.

50.Протидія кіберзлочинності в Україні: правові та організаційні засади: навч. посіб. / [О.Є. Користін, В.М. Бутузов, В.В. Василевич та ін.]. – К.: Видавничий дім ―Скіф‖, 2012. – 728 с.

51.Телекомунікаційні та інформаційні мережі: Підручник для вищих навчальних закладів / П.П. Воробієнко, Л.А. Нікітюк, П.І. Резніченко. – К.: САММІТ-КНИГА, 2010. – 640 с.

52.Журнал ―Правова інформатика‖. – Режим доступу: http://www.bod.kiev.ua/jurnal/ index.htm

53.Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/

54.Сайти з законодавства: www.rada.gov.ua ; http://www.nau.kiev.ua.

55.Сайт Національної академії внутрішніх справ: www.naiau.kiev.ua

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Нормативно-правові засади та особливості застосування інформаційних технологій у правозастосовній діяльності

Лекція – 2 години

1.Основні поняття дисципліни ―Інформаційні технології у правозастосовній діяльності―.

2.Національне законодавство в сфері застосування інформаційних технологій у правозастосовній діяльності.

3.Основні напрями, проблеми та особливості використання інформаційних технологій у правозастосовній діяльності.

Тема 2. Сучасні системи підготовки службової документації та захист інформації в правозастосовній діяльності

Лекція – 2 години

1.Найбільш поширені інформаційно-пошукові системи із законодавства, що використовуються в правозастосовній діяльності.

2.Сучасні комп’ютерні технології обробки текстової, графічної, відеота аудіоінформації та їх використання в правозастосовній діяльності.

3.Технічні та програмні методи захисту інформації в правозастосовній діяльності.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Нормативно-правові засади та особливості застосування

45

інформаційних технологій у правозастосовній діяльності

Семінар - 2 години

1.Основні поняття дисципліни ―Інформаційні технології у правозастосовній діяльності―.

2.Національне законодавство в сфері застосування інформаційних технологій у правозастосовній діяльності.

3.Основні напрями, проблеми та особливості використання інформаційних технологій у правозастосовній діяльності.

Тема 2. Сучасні системи підготовки службової документації та захист інформації в правозастосовній діяльності

Семінар - 2 години

1.Найбільш поширені інформаційно-пошукові системи із законодавства, що використовуються в правозастосовній діяльності.

2.Сучасні комп’ютерні технології обробки текстової, графічної, відеота аудіоінформації та їх використання в правозастосовній діяльності.

3.Технічні та програмні методи захисту інформації в правозастосовній діяльності.

Тема 3. Практика застосування сучасних інформаційних систем та комп’ютеризованих робочих місць в правозастосовній діяльності

Практичне заняття – 2 години

1.Можливості локальних, глобальних та корпоративних комп’ютерних мереж для їх використання в правозастосовній діяльності.

2.Практична робота з окремими комп’ютеризованими робочими місцями в процесі правозастосовної діяльності.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1.Основні поняття дисципліни ―Інформаційні технології у правозастосовній діяльності―.

2.Національне законодавство в сфері застосування інформаційних технологій у правозастосовній діяльності.

3.Основні напрями, проблеми та особливості використання інформаційних технологій у правозастосовній діяльності.

4.Найбільш поширені інформаційно-пошукові системи із законодавства, що використовуються в правозастосовній діяльності.

5.Сучасні комп’ютерні технології обробки текстової, графічної, відеота аудіоінформації та їх використання в правозастосовній діяльності.

6.Технічні та програмні методи захисту інформації в правозастосовній діяльності.

7.Можливості локальних, глобальних та корпоративних комп’ютерних мереж для їх використання в правозастосовній діяльності.

46

8.Комп’ютеризовані робочі місця в процесі правозастосовної діяльності.

9.Особливості використання окремих Єдиних державних реєстрів України.

10.Закон України ―Про інформацію‖ від 02.10.1992 р. (в редакції від

13.01.2011 р.).

11.Закон України ―Про Національну програму інформатизації‖ від

04.02.1998 р.

12.Закон України ―Про захист інформації в інформаційнотелекомунікаційних системах‖ від 05.07.1994 р.

13.Закон України ―Про захист персональних даних‖ від 01.06.2010 р.

14.Закон України ―Про доступ до публічної інформації‖ від 13.01.2011 р.

15.Закон України ―Про державну таємницю ‖ від 21.01.1994 р.

16.Закон України ―Про основи національної безпеки України‖ від

19.06.2003 р.

17.Закон України ―Про телекомунікації‖ від 18.11.2003 р.

18.Закон України ―Про електронні документи та електронний документообіг‖ від 22 травня 2003 року.

19.Закон України ―Про електронний цифровий підпис‖ від 22 травня 2003 року.

20.Закон України ―Про авторське право і суміжні права‖ від 23.12.1993 р.

21.Зміст розділу XVI Кримінального кодексу України.

22.Види інформації, що використовуються у правозастосовній діяльності, засоби її збирання, обробки та подання.

23.Поняття баз даних, їх типи та призначення. Системи управління базами даних.

24.Поняття автоматизованого робочого місця (АРМ), його склад, обладнання, база даних.

25.Перспективи створення і розвитку АРМ, основні напрями підвищення ефективності їх використання у правозастосовній сфері.

26.Проблеми захисту інформації при функціонуванні комп’ютерних інформаційних систем і автоматизованих банків даних.

27.Комп’ютерні віруси та їх класифікація. Організаційно-технічні основи боротьби з комп’ютерними вірусами.

28.Використання експертних систем у правозастосовній діяльності.

29.Геоінформаційні системи та їх можливості.

30.Світові тенденції розвитку системи інформаційного забезпечення правозастосовної діяльності.

31.Робота в середовищі локальної мережі.

32.Робота в середовищі глобальної мережі.

33.Робота з системою ―Електронна пошта‖.

34.Робота з правовими інформаційно-пошуковими системами.

35.Робота з окремими інформаційно-криміналістичними системами.

47

36.Робота з окремими інформаційно-пошуковими системами ОВС України.

37.Робота з окремими експертними системами.

38.Робота з імітаційними діловими іграми.

39.Робота в операційній системі Windows.

40.Створення службових документів за допомогою текстового редактора

Microsoft Word.

41.Створення службових документів за допомогою табличного процесора

Microsoft Excel.

42.Використання можливостей табличного процесора Microsoft Excel для аналізу стану оперативної обстановки та динаміки злочинності в районі (місті, області, країні).

43.Створення службових документів за допомогою СУБД Microsoft

Access.

44.Робота в окремих інформаційно-пошукових системах правоохоронних органів.

45.Робота з програмними засобами захисту інформації в інформаційних системах.

48

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО

Навчальна дисципліна «Кримінальне право» – спеціальна юридична дисципліна, яка передбачена навчальним планом для обов’язкового вивчення, що вивчає законодавство, практику й науку про злочин і покарання в системі юридичних дисциплін та належить до фундаментальних і профілюючих. Вона передбачає вивчення комплексу кримінально-правових інститутів та теоретичних положень та значного масиву як національних, так і міжнародноправових актів, матеріалів судової практики.

Кримінальне право України – одна з найважливіших і базових дисциплін, яка викладається в Національній академії внутрішніх справ. Досконале знання кримінального законодавства нашої держави є необхідною умовою успішної роботи в правоохоронних органах чи при зайнятті юридичною практикою. Спираючись на раніше отриманні знання про основні правові інститути, категорії та поняття кримінального права, студенти повинні не тільки розуміти, але й аналізувати проблемні питання з курсу ―Кримінальне право‖, а також пропонувати свої обґрунтовані пропозиції в кримінальне законодавство. Допомогою в цій роботі повинні стати матеріали науковопрактичних конференції, виступи практичних працівників правоохоронних органів, розробки і наукові праці вчених академії, а також праці інших провідних дослідників як вітчизняних, так і закордонних.

Кримінальне право структурно поділяється на дві тісно взаємопов’язані частини – Загальну та Особливу. До Загальної частини входять норми, що визначають завдання, принципи та основні інститути кримінального права. Особлива частина складається з сукупності норм, в яких містяться основні ознаки конкретних діянь, що визнаються злочином, та встановлені певні види й міра покарань за їх вчинення.

Викладання навчальної дисципліни ―Кримінальне право‖ передбачає досягнення наступної мети: засвоєння студентами законодавчого визначення основних понять кримінального права; ознайомлення з найважливішими інститутами та положеннями Кримінального Кодексу України; набуття навичок самостійного комплексного аналізу складу злочину, а також вміння визначення конкретних елементів відповідних складів злочинів; відпрацювання навичок та умінь правильного застосування отриманих теоретичних та методичних знань під час вирішення конкретних ситуаційних задач; формування у студентів науково обґрунтованих знань про закон про кримінальну відповідальність та кримінальну відповідальність загалом, а також про тенденції розвитку законодавства України і інших держав.

Досягнення названих цілей забезпечується вирішенням наступних навчально-наукових завдань: систематизоване освоєння і закріплення у студентів теоретичних знань про історію, принципи, категорії й положення науки кримінального права; навчання студентів правильному орієнтуванню в

49

діючому кримінальному законодавстві, набуття вміння застосовувати норми кримінального права при кваліфікації злочинів; вивчення курсу повинно сприяти вихованню у студентів поважного ставлення до закону про кримінальну відповідальність як важливого засобу захисту людини, її прав, свобод і законних інтересів, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань; під час вивчення курсу повинні розкриватися зв'язки кримінального права України з іншими галузями права і юридичними навчальними дисциплінами.

Урезультаті вивчення дисципліни ―Кримінальне право‖ студенти повинні знати:

об'єкт, предмет і метод кримінального права, його понятійнокатегоріальний апарат; основні положення про систему кримінального права та закон про кримінальну відповідальність; сутність злочину та їх класифікацію; зміст інститутів співучасті та множини злочинів; поняття, мету та систему покарань; сутність та значення інститутів призначення та звільнення від відбування покарання; зміст інституту судимості та примусових заходів медичного характеру; кримінально-правову характеристику окремих складів злочинів.

Урезультаті вивчення дисципліни ―Кримінальне право‖ студенти повинні вміти: визначати дію закону про кримінальну відповідальність в просторі та часі; визначати злочин та його види; визначати склад злочину; визначати стадії вчинення злочину; визначати співучасть у злочині; визначати множину злочинів; визначати обставини, що виключають злочинність діяння; визначати підстави звільнення від кримінальної відповідальності; визначати відмінність покарання від інших заходів державного примусу; ефективно використовувати положення закону про кримінальну відповідальність та інших нормативно-правових документів при вивченні злочинів передбачених Особливою частиною КК України; володіти основними правилами кваліфікації злочинів.

Викладення курсу ―Кримінальне право‖ здійснюється шляхом проведення семінарських занять, залучення перспективних форм навчання, таких, як написання рефератів, проведення дискусій з актуальних проблем тощо.

Під час проведення аудиторних занять і самостійної роботи мають бути використані навчальні та контролюючі програми на базі ЕОМ.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ Кримінальне право як галузь законодавства – це сукупність

кримінально-правових норм, сформульованих і прийнятих парламентом (Верховною Радою України) як законів, які визначають підстави та принципи кримінальної відповідальності, а також те, які суспільно небезпечні діяння є злочинними і які покарання слід застосовувати до осіб, що їх вчинили.

50