
npsC5CF
.pdfПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Особливі порядки кримінального провадження: загальна характеристика
Семінар - 2 години
Ключові терміни та поняття до теми:
Кримінально-процесуальна форма, уніфікація та диференціація кримінально-процесуальної форми, особливі порядки кримінального провадження, кримінальне провадження на підставі угод, кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення, кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб, кримінальне провадження щодо неповнолітніх, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, кримінальне провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні.
1.Особливі порядки кримінального провадження як прояв диференціації кримінально-процесуальної форми.
2.Види особливих порядків кримінального провадження.
3.Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
4.Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб.
5.Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
Література
1-54
Тема 2. Кримінальне провадження на підставі угод
Семінар - 2 години
Ключові терміни та поняття до теми:
Кримінальне провадження на підставі угод, угода про примирення, угода про визнання винуватості, укладення та затвердження угоди, вирок на підставі угоди, наслідки невиконання угоди, медіація.
1Кримінальне провадження на підставі угод як вид диференціації кримінально-процесуальної форми.
2Види угод, їх ініціювання та умови укладання.
3Зміст угоди про примирення та угоди про визнання винуватості.
4Загальний порядок судового провадження на підставі угоди. Вирок на підставі угоди. Наслідки невиконання угоди.
231
Література
1-2, 17, 19-31, 51-52
Тема 3. Особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх
Семінар - 2 години
Ключові терміни та поняття до теми:
Кримінальне провадження щодо неповнолітніх, предмет доказування у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх, комплексна психологопсихіатрична і психологічна експертиза неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого, законний представник неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого, примусові заходи виховного характеру.
1.Обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх.
2.Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх.
3.Особливості проведення процесуальних дій та застосування заходів примусу щодо неповнолітніх підозрюваних, обвинувачених.
4.Порядок застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру.
5.Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності.
Практичне заняття – 2 год.
Під час самостійної підготовки студенти письмово вирішують запропоновані задачі. На занятті відбувається обговорення їх рішень.
1.Бакун вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 296 КК України. Бакун стверджував, що він є неповнолітнім, але при ньому не було виявлено документів, які вказують на його вік.
Які повинен діяти слідчий? Зазначте обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх.
2.Левченка який є неповнолітнім, було затримано за вчинення тяжкого злочину. Його було допитано без захисника, після чого до нього був застосований запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Чи правомірно вчинив слідчий?
Які запобіжні заходи можуть застосовуватися до неповнолітнього?
3.Десятирічний Сергій, вчинив кримінально каране діяння, передбачене ч. 1 ст. 186 КК України. Ухвалою місцевого суду до нього було застосовано примусовий захід виховного характеру. Дане рішення було оскаржене захисником неповнолітнього.
Чи правомірно вчинив суд?
232
Які питання повинен з’ясувати суд при вирішенні питання про застосування примусових заходів виховного характеру?
Який процесуальний порядок дострокового звільнення від застосування примусового заходу виховного характеру?
4.Громадянин Лазарчук вчинив злочин, коли йому ще не виповнилося 18 років. Коли розпочалось кримінальне провадження, він досяг повноліття.
Чи поширюються на нього правила, які встановлюють особливості кримінальних проваджень про діяння неповнолітніх?
5.У результаті проведення невідкладних слідчих дій у кримінальному провадженні про діяння неповнолітнього прокурор встановив підстави для закриття кримінального провадження..
Чи вправі прокурор закрити кримінальне провадження?
6.В ході кримінального провадження про пограбування, у вчиненні якого підозрювався 17-річний Петриняк, слідчий призначив психологічну експертизу. Перед експертом були поставлені такі запитання: який стан загального розвитку Хомчука; який розумовий рівень підозрюваного і його вплив на усвідомлення своїх дій при вчиненні злочину. Експерт-психолог порекомендував слідчому призначити психолого-психіатричну експертизу, оскільки він сам не в змозі відповісти на всі запитання, що їх поставив слідчий.
Як повинен діяти слідчий у цій ситуації?
Література
1-2, 5, 14, 18, 19-23, 32-34, 38-39, 46-47
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ:
1.Кримінально-процесуальна форма та її значення.
2.Уніфікація та диференціація кримінально-процесуальної форми.
3.Особливі порядки кримінального провадження як прояв диференціації кримінально-процесуальної форми.
4.Види особливих порядків кримінального провадження.
5.Види угод у кримінальному провадженні.
6.Порядок ініціювання та укладення угоди про примирення.
7.Порядок ініціювання та укладення угоди про визнання винуватості.
8.Обставини, що враховуються при укладенні угоди про визнання винуватості.
9.Зміст угоди про примирення.
10.Зміст угоди про визнання винуватості.
11.Наслідки укладення та затвердження угоди.
233
12.Загальний порядок судового провадження на підставі угоди.
13.Підстави для відмови суду в затвердженні угоди.
14.Оскарження вироку суду першої інстанції на підставі угоди.
15.Зміст вироку, ухваленого на підставі угоди.
16.Наслідки невиконання угоди.
17.Умови здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
18.Порядок здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
19.Правова основа посадового імунітету окремої категорії осіб у кримінальному провадженні.
20.Особи, відносно яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження.
21.Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб.
22.Особливості притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та обрання запобіжного заходу відносно окремої категорії осіб.
23.Інформування держаних та інших органів чи службових осіб про застосування запобіжного заходу, ухвалення вироку відносно окремої категорії осіб.
24.Загальні правила кримінального провадження щодо неповнолітніх.
25.Обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх.
26.З’ясування умов життя та виховання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого.
27.Застосування спеціальних знань у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх.
28.Законний представник неповнолітнього підозрюваного чи
обвинуваченого.
2.Особливості виклику, допиту неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого.
3.Особливості застосування до неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого запобіжних заходів.
4.Передання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд.
5.Виділення в окреме провадження щодо кримінального правопорушення, вчиненого неповнолітнім.
6.Порядок застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру.
7.Підстави для застосування примусових заходів виховного характеру.
8.Порядок досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру.
9.Поміщення особи у приймальник-розподільник для дітей.
234
10.Порядок судового розгляду в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру.
11.Питання, що підлягають з’ясуванню судом під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру.
12.Ухвали суду в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру.
13.Дострокове звільнення від примусового заходу виховного характеру.
14.Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
15.Особливості досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
16.Обставини, що підлягають встановленню під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
17.Процесуальне становище особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
18.Застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
19.Проведення психіатричної експертизи у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
20.Особливості оцінки висновку судово-психіатричної експертизи.
21.Закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
22.Порядок судового розгляду у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
23.Питання, що підлягають з’ясуванню судом під час постановлення ухвали у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
24.Ухвали суду в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
25.Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру.
26.Відновлення кримінального провадження після припинення застосування примусових заходів медичного характеру.
27.Особливості кримінального провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю.
28.Система заходів забезпечення охорони державної таємниці під час кримінального провадження.
29.Проведення експертизи у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю.
235
30.Службові особи, уповноважені на вчинення процесуальних дій у кримінальному провадженні на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні.
31.Повноваження службових осіб у кримінальному провадженні на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні.
32.Затримання особи у кримінальному провадженні на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні.
33.Місце проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених на території дипломатичних представництв, консульських установ, суден України
236
СКЛАДАННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ
Навчальна дисципліна ―Складання кримінально-процесуальних документів‖ є однією з дисциплін, яка забезпечує поглиблене вивчення норм кримінального процесуального права України, засвоєння яких складає фундамент базової підготовки спеціаліста-юриста.
Невід’ємним атрибутом кримінально-процесуальної діяльності як сторони обвинувачення так і сторони захисту є складання кримінальнопроцесуальних документів: клопотань, постанов, ухвал, протоколів, доручень, повідомлень, обвинувальних актів, вироків і т. ін.
Від оперативного, повного та юридично грамотного складання процесуальних документів залежать забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, охорона прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження та виконання інших завдань кримінального процесу. Неправильне (без урахування норм чинного законодавства) складання процесуальних документів тягне за собою порушення прав, свобод і законних інтересів громадян і юридичних осіб, втрату отриманою інформацією доказового значення.
Тому набуття студентами Національної академії внутрішніх справ не тільки теоретичних знань щодо порядку здійснення кримінального провадження, а й практичних навичок складання необхідних кримінальнопроцесуальних документів є умовою їх подальшої успішної діяльності як юристів і правоохоронців.
Навчальна дисципліна ―Складання кримінально-процесуальних документів‖ базується на нормах кримінального процесуального законодавства України, враховує практику їх застосування, вивчає теоретичні та методичні питання складання процесуальних документів у досудовому кримінальному провадженні.
Для складання проектів кримінально-процесуальних документів слід використовувати Кримінальний процесуальний кодекс України, інші нормативні акти, роз’яснення вищих судових інстанцій з актуальних питань правозастосовної практики та збірники зразків кримінально-процесуальних документів.
Усі документи виконуються на папері формату А 4, охайно, без виправлень, із залишенням полів зліва не менше 4 см. По закінченню складання, документи систематизуються і підшиваються в обкладинку.
Метою дисципліни є закріплення, розширення та поглиблення студентами знань норм кримінального процесуального права України, вироблення навиків самостійного аналізу кримінального процесуального закону, прийняття рішень у практичних ситуаціях та оволодіння методикою складання кримінально-процесуальних документів.
237
У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:
знати норми кримінального процесуального законодавства, які регламентують порядок здійснення кримінального провадження, зокрема – щодо форми та змісту окремих процесуальних документів;
уміти самостійно аналізувати кримінальний процесуальний закон, приймати рішення у практичних ситуаціях та володіти методикою складання кримінально-процесуальних документів.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ Процесуальний акт – нерозривна єдність процесуальної дії чи
процесуального рішення і відповідного процесуального документа.
Кримінально-процесуальні документи – це письмові документи,
складені на підставі кримінального процесуального закону уповноваженим на те суб’єктом у зв’язку із здійсненням процесуального акту (виконанням процесуальних дій або прийняттям процесуальних рішень), в якому зафіксована інформація про хід та результати кримінально-процесуальної діяльності.
Постанова – процесуальний документ, в якому мотивуються і формулюються рішення слідчого, прокурора, прийняті під час кримінального провадження.
Протокол – процесуальний документ, в якому закріплюються відомості про проведення процесуальних дій, їх зміст і наслідки .
Клопотання – процесуальний документ, в якому сторони кримінального провадження звертаються з офіційним проханням про проведення процесуальних дій чи прийняття процесуальних рішень.
Ухвала – процесуальний документ, в якому мотивуються і формулюються судові рішення, окрім тих, що формулюються у вироку.
Обвинувальний акт – один із підсумкових процесуальних документів досудового розслідування, в якому викладаються і мотивуються висновки слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, розкривається суть і зміст обвинувачення, а також зазначаються інші дані, встановлені КПК.
Вирок – підсумковий процесуальний документ стадії судового розгляду, в якому суд вирішує обвинувачення по суті, тобто вирішує питання про наявність чи відсутність діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, складу кримінального правопорушення у цьому діянні, винності особи у вчиненні цього діяння та інші питання, визначені ст. 368 КПК.
238
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
|
|
|
Кількість годин |
||
|
|
|
|
Пра |
|
№ |
Назви тем |
Лек |
Семі- |
к- |
|
тичні |
|||||
|
|
ції |
нари |
||
|
|
занят |
|||
|
|
|
|
||
|
|
|
|
тя |
|
1. |
Процесуальні документи стадії |
|
|
2 |
|
досудового розслідування |
|
|
|||
|
|
|
|
||
|
Складання процесуальних |
|
|
|
|
2. |
документів пов’язаних з |
|
|
2 |
|
проведенням слідчих (розшукових) |
|
|
|||
|
|
|
|
||
|
дій |
|
|
|
|
|
Акти застосування заходів |
|
|
|
|
3. |
забезпечення кримінального |
|
|
2 |
|
|
провадження |
|
|
|
|
|
Всього |
|
|
6 |
Форма підсумкового контролю – залік.
ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ
1.Конституція України від 28.06.1996 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
2.Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. №4651-VI // Голос України. – 19.05.2012. – №90-91.
3.Кримінальний кодекс України: Чинне законодавство зі змінами та допов. на 18 січня 2011 р. / Україна. Закони. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 174 с.
4.Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 5 липня 2012 р. // Офіційний вісник України. – 2012. – №62. – Ст. 2509.
5.Про безоплатну правову допомогу: Закон України від 2 червня 2011 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – №51. – Ст. 577.
6.Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 22 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України . – 2006. – № 30. – Ст. 260.
7.Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №4.
8.Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №22. – Ст. 303.
9.Про попереднє ув’язнення: Закон України від 30 червня 1993 р.
//Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №35. Ст. 360.
239
10.Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 р. // Вісник прокуратури України. – 1999. – №1. – С. 103-126.
11.Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду: Закон України від 01.12.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №1. – Ст. 1.
12.Про судову експертизу: Закон України від 25 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст.232.
13.Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – №41-45. – Ст. 529.
14.Інструкція з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попереджені, виявлені та розслідуванні кримінальних правопорушень: Наказ МВС України від 23 серпня 2012 р. №700.
15.Інструкція з організації діяльності органів досудового розслідування МВС України: Наказ МВС України від 9 серпня 2012 р. №686.
16.Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень: затв. наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 р.( зі змінами та доповненнями).
17.Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань: Наказ Генеральної прокуратури України від 17 серпня 2012 р. №69.
18.Положення про порядок застосування електронних засобів контролю: Наказ МВС України від 9 серпня 2012 р. № 696.
19.Порядок взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та прокуратури України при встановленні факту смерті людини: Наказ МВС, МОЗ, Генеральної прокуратури України від 28 листопада 2012 р. №1095/955/119.
20.Порядок внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 р. №15 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/15-2012-%D0%BF.
21.Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. №1363 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011- %D0%BF.
22.Порядок отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини, та використання добутої
240