Основні терміни дисципліни

Абсолютне зростання (зменшення) злочинності – показник динаміки злочинності, який характеризує зростання (зниження) її обсягу за певний період на певній території.

Абсолютні показники кримінально-правової статистики – величини, які кількісно характеризують загальний обсяг статистичної сукупності. У складі абсолютних значень фігурують два показники: кількісний характер сукупності (наприклад, кількість справ, що надійшли для розслідування) і обсяг за певною ознакою (наприклад, термін позбавлення волі, вік злочинця).

Аналіз статистичний – вивчення статистичних даних про явища або процеси з метою виявлення притаманних їм рис, закономірностей розвитку та їх взаємозвʼязків. А.с. є останнім етапом статистичного спостереження.

Анкетування в аналізі злочинності – різновид методу опитування, який використовується для отримання відомостей про думку та настрої осіб, рівень розуміння ними проблем та їхню правосвідомість, про нахили, уподобання та антипатії тощо.

Валідність – ступінь відповідності даних дослідження реальним властивостям обʼєкту вивчення.

Варіативність– це властивість всіх без винятків реальних сутностей і / або явищ, що знаходить вираз у «випадковій», непередбачуваній точно мінливості, у флуктуації.

Вибіркова сукупність – відібрана за спеціальними методиками частина генеральної сукупності, яка максимально можливо відтворює її основні властивості.

Відмінності злочинності територіальні – специфіка злочинності, її окремих видів у певних регіонах, яка дає можливість виділити стійку систему її кількісних та якісних характеристик у регіонах з різними соціально-економічними і етнічними параметрами. В літературі також зустрічається термін «географія злочинності».

Відносні показники кримінально-правової статистики – кількісна характеристика двох взаємоповʼязаних величин (наприклад, коефіцієнт злочинності).

Відомості статистичні – систематизація, підрахунок та співставлення статистичних даних, які отримані в результаті статистичного спостереження. Спочатку обчислюється загальна кількість усіх зібраних статистичних карток, потім картки розподіляються за певною ознакою на однорідні групи (наприклад, за статтю, віком). Таким чином, статистичні відомості є підрахунком даних первинного обліку та зведенням їх у сукупності за певними ознаками.

Віктимізація – процес перетворення особи або групи осіб в жертву злочину, а також кінцевий результат такого процесу.

Генеральна сукупність – сукупність всіх можливих обʼєктів, які підлягають вивченню в межах програми дослідження.

Географія злочинності – просторово-часова розповсюдженість кримінально-караних діянь (за рівнем, структурою, динамікою), повʼязаних із специфікою різних регіонів світу, різних країн чи адміністративно-територіальних одиниць, однієї держави, із чисельністю, структурою та розселенням населення, із особливостями форм організації життя людей, умовами праці та відпочинку, культури та побуту, національних традицій тощо.

Групування статистичні – метод обробки та аналізу статистичних даних, при якому сукупність явищ, що вивчаються розподіляється на однорідні за певними ознаками групи, кожна з яких характеризується системою статистичних показників. Своє конкретне вираження статистичні угруповання знаходять у групових та комбінаційних таблицях.

Детермінанти злочинності– чинники (фактори) у різних сферах і на різних рівнях суспільного життя, що обумовлюють злочинність.

Динаміка злочинності – 1. Зміни стану і структури злочинності за певний період та на певній території. 2. Кількісні і якісні показників зміни злочинності в цілому за певний проміжок часу (зниження або зростання, зміни в структурі тощо).

Індекс віктимізації – співвідношення всіх потерпілих від злочину осіб до загального числа осіб, які проживають на певній території за певний відрізок часу.

Індекс латентності злочинності – показник, який становить співвідношення незареєстрованої злочинності до зареєстрованої її частини.

Інтенсивність злочинності – її поширеність серед всього населення або його окремих груп на певній території за певний проміжок часу.

Інформація кримінологічна – дані про стан, структуру і динаміку злочинності, про причини злочинів, особу злочинців та заходи попередження злочинів. І.к. повинна відповідати таким вимогам: повноті, своєчасності, достовірності. Головними джерелами І.к. є статистична звітність про злочинність та результати боротьби з нею, дані кримінологічних досліджень.

Коефіцієнт (індекс) злочинності – показник поширення злочинності в регіоні, що визначається відношенням кількості злочинів (злочинців) у розрахунку на 1,10,100 тис. населення у певний період.

Кримінологічний аналіз злочинності– дослідження процесів та явищ, які входять до предмету кримінології і характеризують злочинність, або певним чином впливають на неї.

Методика кримінологічного аналізу злочинності– це сукупність конкретних прийомів, способів, шляхів і засобів (інструментів) збору, обробки та аналізу інформації про: злочинність, її тенденції та закономірності; особу злочинця – як систему специфічних характеристик; причин та умов злочинності, а також про заходи її профілактики та протидії.

Метод експертних оцінок – узагальнення та статистичне опрацювання думок спеціалістів щодо перспектив розвитку того чи іншого явища.

Метод екстраполяції – вивчення показників злочинності на сучасному етапі та у ретроспективі і перенесення виявлених закономірностей на перспективу.

Метод узагальнюючих показників – перетворення абсолютних величин в так звані узагальнюючі показники (середні та відносні величини), що характеризують одним числом найбільш типові сторони явищ, що вивчаються.

Методи статистичні – сукупність прийомів та способів кількісного вивчення обʼєктів кримінологічних досліджень, що грунтуються на застосуванні закону великих чисел і орієнтовані на виявлення вірогідних закономірностей злочинності та повʼязаних з нею явищ.

Методи соціологічні – анкетування, інтервʼювання, тестування, вивчення документів, експертні оцінки.

Моделювання – процес пізнання обʼєкта через створення його моделі, в якій він відображується через наявну та отриману завдяки дослідженню інформацію, а також на підставі теоретичного та прогнозованого уявлення про ознаки обʼєкта, стосовно яких предметної інформації ще немає або не вистачає.

Планування кримінологічне – опрацювання мети та завдань у сфері боротьби зі злочинністю, напрямків, шляхів і засобів вирішення цих завдань, їх нормативного, інформаційного, організаційного, методичного і ресурсного забезпечення на певний період.

Прогноз кримінологічний – імовірне припущення про майбутній стан злочинності, її детермінант та можливості профілактики, яке включає в себе якісну оцінку передбачуваних змін та зазначення приблизних строків.

Регіон– декілька компактно розташованих областей, які схожі за основними географічними, соціально-економічними, демографічними та культурно-історичними ознаками.

Середні статистичні величини – різновид узагальнюючих показників, що характеризують сукупність досліджуваних явищ не за якісними, а кількісними ознаками і виражаються найменуваннями, а не абстрактними числами.

Cистемний аналіз – це сукупність методичних засобів для підготовки й обґрунтування розвʼязання складних проблем, зокрема кримінологічних, через системний підхід, тобто через їх розгляд як систем, розкриття їх структури, елементів, звʼязків, залежності і водночас – системної цілісності проблеми як обʼєкта дослідження.

Стан злочинності – сформована в узагальнених оцінках кількісних і якісних показників інформаційну модель явища, що відображає внутрішні і зовнішні взаємозвʼязки, закономірності функціонування й основні тенденції розвитку.