Методика викладання та педагогічна майстерність

Методика викладання та педагогічна майстерність» належить до циклу нормативних дисциплін у структурі навчального плану підготовки фахівців за спеціальністю «Правознавство» та є складовою загальної психолого-педагогічної підготовки. У процесі вивчення дисципліни студенти оволодівають знаннями щодо методичної роботи кафедри та науково-педагогічного персоналу, а також формують початкові вміння з педагогічної техніки

Мета вивчення дисципліни– формування цілісного уявлення про наукові засади організації навчального процесу у вищій школі; формування у тих, хто навчається, потреб професійного розвитку.

Завдання вивчення дисципліниполягають у створенні умов для оволодіння слухачами її змісту, формуванні первинних навичок з методики викладання та основ педагогічної майстерності.

Студенти повинні

Знати:

• методичні засади організації навчального процесу у вищій школі;

• теоретичні основи методичної роботи науково-педагогічного персоналу;

• класифікацію методів навчання, характеристику основних методів;

• критерії вибору методів відповідно до форм навчання, підготовленості студентів, мети заняття;

• засоби навчання та особливості їх використання в умовах навчального процесу у вищій школі;

• методи і способи оцінювання результатів навчання;

• структуру педагогічної майстерності та основні засоби розвитку професійної майстерності викладача вищої школи.

Студент повинен

Уміти:

• застосовувати знання з дисципліни у процесі самоорганізації навчальної діяльності;

• планувати підготовку, проведення й аналізу навчальних занять;

• використовувати критерії оцінювання власної підготовленості з тих дисциплін, які вивчаються;

• застосовувати первинні вміння з педагогічної техніки та технології мовлення.

Основні терміни дисципліни

Методинавчання – 1. Система упорядкованих і цілеспрямованих взаємодій між викладачем тастудентами, які забезпечують реалізацію педагогічної мети навчання.2. Способи спільної діяльності викладача та студентів, які передбачають оволодіння останніми соціальним досвідом людства та організацію і керівництво викладача навчально-пізнавальною діяльністю студентів (А.Алексюк).

Методика викладання – 1. Галузь педагогічної науки, навчальна дисципліна, у вищій школі України – складова професійної діяльності науково-педагогічного (педагогічного) працівника, яка охоплює дослідження, розробку і впровадження найбільш ефективних для навчальних дисциплін методів, засобів навчання; створює рекомендації щодо вивчення певного навчального матеріалу з конкретної дидактики. 2. Педагогічне мистецтво, тому що відповідає на питання чого навчати? як навчати? як учитися? (С. Гончаренко) 3. Оптимальне поєднання прийомів та засобів загальнодидактичних методів навчання (А. Цимбалюк).

Лекція – 1. традиційно вважається основною формою проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. 2. Форма і метод навчання (А. Алексюк, В. Галузинський, М. Євтух та ін.). 3. Вид навчальної діяльності у рамках традиційних форм навчання.

Семінар– 1. Традиційно вважається форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем. 2. Форма групових занять, основною метою яких є підвищення теоретичних знань, поглиблене вивчення дисципліни, оволодіння методикою наукового пізнання.

Педагогічна діяльність– 1. Особливий вид суспільно-корисної діяльності дорослих людей, яка свідомо спрямована на підготовку підростаючого покоління до самостійної діяльності відповідно до економічних, політичних, моральних і естетичних цілей (Є. Рапацевич). 2. У вищому навчальному закладі – це діяльність спрямована на підготовку висококваліфікованого спеціаліста, здатного знайти своє місце на ринку праці, активно включитися у політичну , суспільну, культурну та інші сфери життя суспільства (М. Фіцула). 3. Особливий вид соціальної діяльності, що передбачає передавання від старших поколінь до молодших накопичених людством культури і досвіду, створення умов для їх особистісного розвитку і підготовки до виконання певних соціальних ролей у суспільстві.

Практичне заняття – форма проведення групових занять, спрямованих на детальний розгляд окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формування вмінь і навичок їх практичного застосування відповідно до напряму підготовки та спеціальності майбутніх фахівців.

Педагогічна майстерність– 1. Галузь педагогічної науки і навчальна дисципліна, яка вивчає та розвиває властивості особистості, для чого використовує засоби педагогічної техніки і педагогічної технології. 2. Найвищий рівень педагогічної діяльності, який виявляється в тому, що у відведений час педагог досягає оптимальних результатів. 3. Комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі (І.Зязюн).

Педагогічна техніка– сукупність методичних засобів, які спираються на знання предмета, на методи, форми та засоби навчання, система вербальних і невербальних засобів спілкування, спеціальні уміння, якими користується викладач у своїй діяльності і які здійснюють вплив на тих, хто навчається.

Педагогічна технологія – 1. Системний метод створення, застосування і визначення усього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів в їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм навчання (1986 р., за визначенням ЮНЕСКО). 2.Системна сукупність і порядок функціонування всіх особистих, інструментальних і методологічних засобів, використовуваних для досягнення педагогічних цілей (Т.Беседіна, О.Сторубльов).