
- •НаціональнА академія внутрішніх справ
- •Витяг з навчального плану для студентів км - 2 курсу з підготовки фахавціф освітньо – кваліфікаційного рівня «магістр» (термін навчання – 2 роки)
- •Кримінально – процесуальне доказування
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Форма підсумкового контролю – екзамен. Література до всіх тем Нормативно-правові акти
- •Навчальні посібники
- •Тематика і плани лекцій
- •Література
- •1; 3 - 5; 16; 27; 30 - 36
- •Тема 2. Предмет, межі, мета і суб’єкти доказування у кримінальному процесі
- •Методичні рекомендації:
- •Вирішити завдання Задачі 1.
- •Задачі 2.
- •Задачі 3.
- •Задачі 4.
- •Задачі 5.
- •Задачі 6.
- •Задачі 7.
- •Література
- •1; 2; 7, 9,10;12; 13 – 15, 18, 21, 23, 27,32
- •Тема 3. Слідчі дії як засоби збирання доказів у кримінальному процесі
- •Методичні рекомендації:
- •Вирішити завдання Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Тематика письмових робіт
- •Питання для підготовки до заліку
- •Актуальні проблеми господарського права
- •Основні поняття та терміни
- •Тематичний план
- •Форма підсумкового контролю – екзамен. Література до всіх тем Нормативно-правові акти
- •Підручники
- •Тематика і плани лекцій
- •Література
- •1,2,3,5,7,9,10,11,13,15,16,19,24,25,28,29,30,32,35,36,37,38,39,41,42,45,46
- •Тема 3. Проблеми правового становища суб’єктів господарських правовідносин Семінар – 1 години
- •Ирішити завдання Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Література
- •1,2,3,4,5,6,7,8,9,12,13,15,18,19,21,22,23,25,26,29,31,33,35,38,39,41,43,45,49
- •Тема 4. Державне регулювання підприємницької діяльності Семінар – 2 години
- •Література
- •Практичне заняття – 2 години вирішити завдання Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3.
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Література
- •Актуальні проблеми господарського процесу
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекцій
- •Література
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Література
- •Актуальні проблеми цивільного процесу
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекцій
- •Тема 1. Цивільне судочинство: загальнотеоретичні засади (поняття, принципи, види, стадії)
- •Тема 2. Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин: проблеми теорії та практики
- •Тема 3. Інстанційність перегляду судових рішень
- •Література
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Література
- •2, 3, 14, 15, 18, 19, 21, 22, 35, 39, 40, 42-48, 52, 64, 68, 70-73, 80, 83, 85-100 Перелік питань для складання заліку
- •Актуальні проблеми трудового права
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем Міжнародні акти
- •Нормативно-правові акти
- •Підзаконні акти
- •Акти Конституційного Суду України та Пленуму Верховного Суду
- •Навчальні посібники та підручники
- •Монографії
- •Тематика і плани лекцій
- •Перелік питань для складання заліку
- •Методика викладання та педагогічна майстерність
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем Нормативно-правові акти
- •Internet-джерела
- •Соціологія права
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекцій
- •Теорія кваліфікації злочинів
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем Нормативно – правові акти
- •З питань застосування Загальної частини кк:
- •Навчальні посібники
- •Тематика і плани лекцій
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Література
- •Земельне право
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекційних занять
- •Правові системи сучасності
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Інтернет джерела
- •Тематика і плани лекцій
- •Бюджетне право
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Інтернет – ресурси:
- •Тематика і плани лекцій
- •Охорона праці в галузі
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тема 1. Система управління охороною праці у сфері професійної діяльності працівників юридичної сфери
- •Правова статистика
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекційних занять
- •Методичні рекомендації
- •Теми рефератів
- •Теми рефератів:
- •Теми рефератів:
- •Література
- •23, 25, 29, 31-35, 37-39, 46-48 Питання для підготовки до заліку
- •Аналіз та прогноз злочинності
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекцій
- •Теми рефератів, доповідей
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Література
- •10, 11, 13, 14, 16-18, 20-23 Питання для підготовки до заліку
- •Антикорупційна політика
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем Нормативно-правові акти
- •Наукові видання:
- •Тематика і плани лекцій
- •Тема 1. Корупція, як соціальне явище
- •Тема 2. Характеристика антикорупційного законодавства України
- •Тема 3. Відповідальність за корупційні правопорушення
- •Література
- •Педагогічна практика
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Форма підсумкового контролю – залік. Література до всіх тем Нормативно-правові акти
- •Тематика і плани лекцій
- •Тема 1. Педагогічна практика: функції, мета, завдання, зміст, організація та порядок захисту
- •Стажування
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Форма підсумкового контролю – залік. Література до всіх тем Нормативно-правові акти
- •Накази мвс України:
- •Документи навс:
- •Тематика і плани лекцій
- •Тема 1: Соціологія права як галузь соціологічної науки 209
- •Тема 3: Право як об’єкт емпіричного соціологічного дослідження. Методологія та методика соціологічних досліджень 209
- •Тема 1: Соціологія права як галузь соціологічної науки 210
- •Тема 1. Теоретичні основи правової статистики. Статистичне спостереження та його види 378
- •Тема 1. Теоретичні основи правової статистики. Статистичне спостереження та його види 379
Основні терміни дисципліни
Кваліфікація злочину є процес встановлення відповідності (тотожності) між юридично значущими ознаками злочину (фактичний склад злочину) і ознаками злочину, передбаченими КК (юридичний склад злочину), та формулювання висновку про наявність чи відсутність такої відповідності (тотожності).
Принципи кваліфікації злочинів – це загальні начала, вихідні положення, якими слід керуватися при встановленні відповідності між фактичними ознаками скоєного і ознаками, закріпленими у кримінально-правовій нормі, при пошуку статей кримінального закону, якими передбачена відповідальність за злочин.
Офіційна (легальна) кваліфікація – це кваліфікація злочину, яка здійснюється уповноваженими на те державою особами.
Неофіційна (доктринальна) кваліфікація – це відповідна правова оцінка, яка дається окремими громадянами, адвокатами, журналістами, науковцями у наукових статтях, монографіях, підручниках, навчальних посібниках, у виступах на наукових конференціях тощо.
Значення правильної кваліфікації злочинів полягає в тому, що за допомогою її досягається істина у кожній кримінальній справі, реалізуються цілі та завдання кримінально-правової політики держави, забезпечується додержання законності, здійснюється відповідне правозастосування, виноситься обґрунтований судовий вирок та, в кінцевому рахунку, досягається справедливість кримінального покарання.
Структуру кваліфікації злочинів утворюють ті ж елементи, які входять у структури будь-якої людської діяльності це її об’єкт, суб’єкт та зміст.
Об’єкт кваліфікації – це діяння, що підлягає кримінально-правовій оцінці.
Суб’єкт кваліфікації – це ті органи, що здійснюють кримінально-правову оцінку діяння.
Зміст кваліфікації – це те, що складає її сутність, з приводу чого розпочинається і заради чого здійснюється відповідна діяльність, тобто це оцінка скоєного з точки зору кримінального закону як злочину чи незлочинної поведінки.
Підстави кваліфікації злочинів – це обставини, які в часі мають існувати на момент початку процесу кваліфікації та прямо стосуються оцінки конкретного діяння.
Фактична підстава кваліфікації злочину – обставини справи, які мали місце в реальній дійсності, стали відомими правоохоронним органам, отримали свого процесуального закріплення та, внаслідок цього, підлягають кримінально-правовій оцінці – де, коли, ким, в якій обстановці, з використанням яких знарядь (засобів), яким способом вчинено злочинне діяння, які шкідливі наслідки воно потягнуло, ким вчинено, в чому знайшло вираз суб’єктивне ставлення особи до скоєного тощо.
Юридична (нормативна) підстава кваліфікації злочину – юридичний склад злочину.
Виклад фактичних обставин справи – це формулювання фактичного складу діяння, тобто конкретний опис поведінки особи й інших юридичних фактів, які встановлено (процесуально доведено), які мають кримінально-правове значення та в системному поєднанні утворюють фактичний склад злочину.
Формула кваліфікації – це сукупність буквених (літерних) і цифрових позначень, які вказують на кримінально-правові норми (статті, їх частини та пункти), що підлягають застосуванню.
Юридичне формулювання обвинувачення – це, за суттю, юридична « розшифровка» і конкретизація формули кваліфікації.
Обґрунтування кваліфікації – це діяльність відповідних органів держави щодо підтвердження прийнятого рішення про кваліфікацію злочину за певною нормою (нормами) КК
Механізм кваліфікації злочинів – комплексна система, котра дає уявлення про основні складові частини, функціональний устрій і порядок процесу кваліфікації злочинів.
Стадії – це певні ступені (фази) у розвитку кваліфікації злочинів.
Етапи – це окремі моменти, частини, складові процесу кваліфікації злочинів.
Конкуренція кримінально-правих норм – це зумовлена наявністю у кримінальному законодавстві принаймні двох кримінально-правових норм, спрямованих на врегулювання одного питання, нетипова ситуація в правозастосуванні, коли при кримінально-правовій оцінці одного суспільно небезпечного діяння на застосування претендують дві (або більше) функціонально пов’язані чинні кримінально-правові норми.
Конкуренція загальної та спеціальної норми – це зумовлена наявністю в кримінальному законодавстві двох норм, одна з яких є загальною (визначає певне коло діянь як злочини), інша - спеціальною (виділяє з цього кола певні діяння як самостійні злочини, спеціалізує кримінально-правове регулювання) нетипова ситуація у правозастосуванні, коли при кримінально-правовій оцінці одного суспільно небезпечного діяння на застосування претендують обидві ці норми.
Конкуренція частини та цілого – це вид конкуренції кримінально-правових норм, при якому вчинений злочин підпадає під дію двох (або більше) кримінально-правових норм, одна з яких - ціле, охоплює вчинене в цілому та разом, а інша (інші) - норми - частини, визнають як самостійні злочини лише частини вчиненого суспільно небезпечного посягання.
Конкуренцієя кількох спеціальних норм – це вид конкуренції кримінально-правових норм, при якому вчинене одне діяння підпадає під ознаки двох (виділених з однієї загальної норми) спеціальних норм, які не знаходяться у підпорядкуванні ні за об’ємом, ні за змістом, але мають спільні ознаки, які можуть одночасно міститися у вчиненому.
Злочин – це передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.
Склад злочину – це сукупність установлених кримінальним законом та іншими нормативними актами юридичних ознак (об’єктивних і суб’єктивних), які визначають суспільно небезпечне діяння як злочин.
Готування до злочину – це підшукування чи пристосування засобів або знарядь, підшукування співучасників чи змова для вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.
Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії чи бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі цієї особи.
Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину.
Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більшої кількості злочинів, передбачених різними статтями чи різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено.
Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більшої кількості злочинів, передбачених тією ж статтею чи частиною статті Особливої частини КК, а також скоєння двох або більшої кількості злочинів, передбачених різними статтями КК, визнається повторним лише у випадках, передбачених Особливою частиною КК.
Рецидивом злочиніввизнається вчинення нового умисного злочину особою, що має судимість за умисний злочин.