- •1. Предмет та завдання психофізіології
- •3. Сучасні проблеми психофізіології.
- •Проблема активності.
- •Проблема вибірковості.
- •Проблема змістовності.
- •4. Методи психофізіологічних досліджень.
- •Електроенцефалографія
- •Метод викликаних потенціалів
- •2.3. Реєстрація електричної активності шкіри
- •2.4. Реєстрація показників серцево-судинної системи
- •Реєстрація реакції очей
- •Поліграфні дослідження
- •Дослідження нейродинамічних властивостей людини
- •5. Загальні властивості сенсорних процесів.
- •6. Нейрофізіологічні механізми сенсорних систем
- •8. Сенсорна система слуху.
- •10. Сенсорна система шкіри
- •11. Сенсорна система кістково–м’язового апарату
- •12. Сенсорна система смаку
- •13. Нюхова сенсорна система.
- •1. Відділи
- •2. Нюховий епітелій
- •3. Корковий нюховий центр
- •14. Психофізіологія уваги.
- •15. Психофізіологія пам’яті
- •16. Психофізіологія мовлення.
- •17. Психофізіологія мислення
- •18. Поняття, класифікація та функції емоцій.
- •20. Індикатори емоцій.
- •21. Психофізіологічні механізми емоцій
- •22. Поняття свідомості.
- •23. Теорії свідомості
- •25. Сон та його види.
- •26. Теорії сну
- •27. Стадії сну.
- •28. Сновидіння
- •29. Значення сну і потреба в ньому
- •30. Поняття рухової діяльності
- •31. Будова опорно-рухового апарату
- •32. Класифікація рухів
- •34. Система управління рухами (за м.О. Бернштейном)
- •35. Схема управління руховою діяльністю за о.Р. Малхазовим
- •36. Опанування рухової діяльності.
- •37. Поняття та основні положення системного підходу.
- •38. Концепція системного підходу б.Ф. Ломова
- •39. Теорія функціональних систем п.К. Анохіна.
- •40. Людина як цілісна біопсихосоціальна система
- •41. Поняття діяльності.
- •42. Види і структура діяльності
- •43. Загальна характеристика діяльності.
- •44. Закономірності діяльності
- •45. Фактори ефективності діяльності
- •46.Працездатність та фактори, від яких вона залежить.
- •1. Стадія впрацювання, що включає три підстадії:
- •47. Психофізіологія професійної діяльності
- •48. Поняття стану людини.
- •49. Психічний стан
- •50. 51. Функціональний і психофізіологічний стан
- •52. Негативні стани.
- •53. Загальний адаптаційний синдром та його стадії.
- •54.Стомлення та перевтома
- •55. Загальні уявлення про адаптацію
- •56. Види адаптації.
- •57. Загальні закономірності адаптації.
- •58. "Ціна" адаптації та дезадаптація
- •59. Адаптивність та адаптаційні можливості
- •60. Поняття психофізіологічного забезпечення діяльності
- •61. Психофізіологічний відбір
- •62. Принципи та зміст алгоритму психофізіологічного забезпечення діяльності.
- •63. Дослідницькі методи психофізіологічного забезпечення діяльності.
- •64. Оптимізаційні методи психофізіологічного забезпечення діяльності
- •65. Взаємодія сенсорних систем.
- •66. Впізнання образів.
- •77. Дистрес та хвороби.
- •78. Свідоме керування рівнем стресу
- •79. Історія розвитку психофізіології
- •80. Електроенцефалографія як метод дослідження в психофізіології.
- •81.Метод викликаних потенціалів.
- •82. Реєстрація електричної активності шкіри.
- •83. Реєстрація показників серцево-судинної системи
- •84. Реєстрація реакції очей
- •85.Дослідження неродинамічних властивостей людини.
- •86. Самооцінка психофізіологічного стану.
- •Шкалована самооцінка пфс
- •87. Психофізіологічна концепція і.М. Сєченова.
- •88. Психофізіологічна концепція і.П. Павлова.
- •89. Механізм бінокулярного зору.
- •90. Аномалії рефракції ока – короткозорість та далекозорість.
77. Дистрес та хвороби.
78. Свідоме керування рівнем стресу
Етап дії стресорів призводить до реакції організму на них на неусвідомлюваному рівні. Відомо, що при використанні певних технік, можна навчитися методиками, які дозволяють свідомо регулювати рівень стресового напруження, для запобігання розвитку руйнівних дістрессових станів. Навчальні техніки, застосовувані для зняття дістрессових явищ . Таких технік існує безліч, їх ефективність неоднакова, а ступінь їх освоєння дуже проблематична. Тому зупинимося тільки на деяких методиках, які легко засвоюються і виявляються ефективними не тільки для запобігання розвитку дистресу, але і для лікування деяких психічних та психосоматичних захворювань, без необхідності використання медикаментозних засобів. Зазвичай говорять про правильне харчування, вітамінотерапії і, взагалі, про формування здорового способу життя або про використання специфічних методик східних єдиноборств. Про це можна прочитати в численною і легко доступною популярній літературі. Релаксаційні і психотерапевтичні методики. Тут мова піде про застосування різних психотерапевтичних і релаксаційних методик. Будь-які типи психотерапії можуть бути використані з метою зняття психічного напруження і ненав'язливого зміни ставлення клієнта до діючого на нього в даний момент стресору, формування свідомої установки на сприятливий результат. Гарним доповненням до цього може бути використання плацебо-ефекту - у клієнта формується установка, що йому пропонується новий, дуже ефективний протистресові препарат. При цьому використовується якась нейтральна речовина типу фізіологічного розчину. Після формування такої установки застосування фізрозчину призводить до швидкого зняття дістрессових проявів та поліпшення психологічного комфорту клієнта. Ефективним є використання спиртових рослинних препаратів заспокійливої ??дії, наприклад корвалолу , який легко і швидко знімає такі симптоми як безсоння, підвищена тривожність, тахікардія. Релаксаційні техніки - медитація, аутогенне тренування, прогресивна релаксація, біологічний зворотний зв'язок і т. д. - застосовуються при наявність емоційного збудження, викликаного дією стресорів, і є засобом, здатним запобігти розвитку подальшого захворювання. Застосування релаксаційних методик призводить до зниження темпу обміну речовин, зменшення м'язової напруги та вмісту холестерину в крові, впливає на рівень артеріального тиску, частоту серцевих скорочень та інші фізіологічні параметри. Медитація. У загальних рисах, медитація - це вправа для мозку, яке впливає на тілесні процеси. Мета медитації - оволодіння власною увагою і контролем над ним для того, щоб вміти концентруватися на обраному предметі, а не бути жертвою обставин. Типи медитацій можуть бути самими різними. Наприклад, тибетські буддисти в якості об'єкта зосередження використовують мантру - тихо повторювані слова, а при дзен-буддизмі - медитації на підрахунку вдихів і видихів від одного до десяти з повторами. Незалежно від типу медитації скрізь використовується один або два прийоми: "розкриття свідомості" або концентрація уваги. Так як медитація дуже популярна і доступна в освоєнні, вона є однією з найбільш вивчених технік релаксації.