
- •Комунікативна функція
- •Ідентифікаційна функція
- •Експресивна функція
- •Гносеологічна функція
- •Мислетворча функція
- •Естетична функція
- •Культурологічна функція
- •Номінативна функція
- •Визначення терміну
- •Специфіка срср
- •Питання єдиної міжнародної мови в Євросоюзі
- •Ознаки офіційно-ділового мовного стилю
- •Підстилі
- •Використання
- •Групи часткових омонімів
- •Російсько-українські збіги
- •Види синонімів Морфологічні синоніми
- •Синтаксичні синоніми
- •Словотвірна синонімія
- •Фразеологічні синоніми
- •Фонетичні синоніми
- •Ідеографічні (значеннєві) синоніми
- •Стилістичні синоніми
- •Нагода і пригода.
- •Гривня і гривна.
- •Навчальний і учбовий.
- •Апендикс і апендицит.
- •Автобіографія і біографія.
- •Прищеплювати і прививати.
- •Особистий і особовий.
- •Виняток, виключення.
- •Авторизований, авторський.
- •Відварний, відварений.
- •Сусідній — сусідський
- •Шерсть — вовна
- •Друкар — друкарка
- •Ислівник як одиниця морфології
Групи часткових омонімів
Омофони (фонетичні омоніми) — це слова, однакові за звучанням, але різні за написанням (стати по три — потри; вгорі — в горі).
Омографи (графічні омоніми) — це слова, які однаково пишутся, але фонетично відрізняються. В українській мові вони зазвичай різняться тільки наголосом (по́тяг —потя́г; за́мок — замо́к; бра́ти — брати́).
Омоформи (граматичні омоніми) — це слова, звучання яких збігається лише в окремих граматичних формах (покласти на віз — віз дрова; жовте поле — поле город).
Омоморфеми (омонімічні морфеми) — морфеми, які збігаються у написанні і вимові, але мають різні граматичні значення (чистий став(ок) — став, як вкопаний).
У мові омоніми найчастіше з'являються внаслідок запозичень. Є два випадки звукових збігів таких слів:
а) звуковий збіг запозиченого слова з українським: мул (дрібні частинки у водоймах) і мул (назва тварини, запозичена з латинської мови); клуб (маса кулеподібної форми) і клуб (назва організації, запозичена з англійської); як (прислівник) і як (назва тварини, запозичена з тибетської);
б) звуковий збіг різних запозичених слів: гриф (міфічна істота, з грецької), гриф (частина струнного музичного інструмента, з німецької) і гриф (штемпель на документі, з французької); метр (міра довжини, з грецької), метр (віршовий розмір, з грецької) і метр (учитель, з французької); кран (трубка із закривкою, з голландської) і кран (механізм для піднімання вантажів, з німецької)
Російсько-українські збіги
Однакове написання різних по сенсу слів (омонімія) при пошуку за ключовими словами може привести до появи в списку відповідей досить несподіваних результатів. Наприклад, по слову "лист" додатково до омонімії російської мови: "лист каштана" і "лист бумаги", при пошуку на Мете додається ще значення "лист -- письмо" з українського. Тобто крім омонімії в російському і українських мовах окремо, з'являється ще російсько-українська омонімія: приклад ружья -- приклад перекладу, свято перемоги -- свято верить, важкий стан -- прокатный стан, Влада народу -- позвать Влада і т.п.
Частково зняти подібну неоднозначність можна за допомогою оператора нормальної форми (поставити перед "підозрілим" словом в запиті знак оклику). Якщо ж використовувати пошук по фразі, омонімія мови практично не впливає на видачу результатів пошуку.
синонім
Сино́німи (від грецького συνόνυμος /synonymos/ — однойменний) — це слова, які мають близьке, або тотожне значення, але відрізняються звучанням.
Наприклад: проживати — мешкати, бажати — хотіти, башта — вежа
Слова протилежні за значенням називаються антонімами, слова різного значення, але однаковою вимовою — омонімами.
Синоніми, слова й фразеологізми, різні звуковою формою, але близькі або тотожні за значенням:
з незначною зміною значеннєвого обсягу й словосполучної комбінаторики (по́ле — рілля́ — ни́ва: зао́ране по́ле, — на ріллі́, ни́ва, але лиш по́ле по́пису, на наро́дній ни́ві);
з різним емоційним забарвленням (заку́тина — закапе́лок — діра́ — ’глухе́ село́’);
контекстові С., що тільки в певному контексті є С. (ішов і враз простягну́вся як до́вгий ’упав’) і легко переходять в емоційні С.;
абсолютні або дублети з тотожним значенням (Гідроге́н — во́день, шофе́р — воді́й, — зокрема у випадках професіоналізмів і термінологізмів), що виникають здебільше в наслідок нашарування різнодіалектних чи різномовних слів (госпо́дар — хазя́їн; риска́ль — за́ступ — горо́дник — лопа́тка), поки мововжиток їх не розділить у 1 групі.