1.Стратегічне планування.

2.Аналітичне забезпечення.

3.Організаційне забезпечення

4.моделювання результатів стратегічних альтернатив.

5.фінансове забезпечення (бюджетування):

• калькуляція витрат;

• складання кошторису.

  • координація поточних та кінцевих результатів планової роботи.

1.Планування розвитку персоналу.

2.Оцінка механізму мотивації державних службовців:

- пільги;

- міри заохочень;

- міри відповідальності;

3.оцінка між особових відносине та мікроклімату в колективі.

4.оцінка умов та складності роботи (відповідальності, складності, новизни, спеціалізації, творчого підходу).

5.калькуляція витрат на утримання та розвиток персоналу.

3. Поняття, сутність адміністративного аудиту в системі державної служби.

Адміністративний аудит - це діагностичне дослідження функціонування державної установи, що має на меті перевірку правильності та економічності досягнення покладених на неї завдань.

Аудит адміністративної діяльності був запроваджений у 60-х роках XX століття у США, Канаді, Великобританії та Швеції в результаті інтенсивного розвитку раціоналізму менеджменту, який передбачав раціональну поведінку державної установи, можливість оцінки її діяльності. Спочатку адміністративний аудит мав форму перевірки правильності розробки та виконання бюджету державних установ, фінансових програм, правильності калькулювання витрат для досягнення конкретних цілей. З часом контрольна функція аудиту почала доповнюватися дорадчою та рекомендаційною функціями.

Адміністративний аудит, згідно з тлумаченням аудиторських стандартів Міжнародної організації аудиторських установ (ЖГО8АІ 1992 року), - це дослідження економічності, ефективності та результативності, з якими державна установа, що перевіряється, використовує ресурси при виконанні на неї покладених завдань (рис 7.4).

Теоретична платформа аудиту адміністративної діяльності.

Економічні

Результативність

Ефективність

Мінімізація витрат на ресурсне забезпечення і забезпечення відповідної якості.

Співвідношення між кінцевим результатом і витратами для його досягнення в організаційній, кадровій, фінансовій, адміністративній підсистемах

Зіставлення результатів з цілями та ресурсами для їх досягнення

Рис.7.4 Схематична концепція адміністративного аудиту

Функціями аудиту адміністративної діяльності є:

• Діагностичне дослідження функцій державної установи;

• перспективне планування управлінського процесу всередині державної установи;

• управлінське консультування;

• інформаційне забезпечення через використання сучасних аналітичних методів отримання інформації;

• оцінка ефективності роботи державної установи;

• організаційний контроль;

• оцінка ефективності роботи персоналу та його мотивація.

Об'єктом адміністративного аудиту є:

• інститути, сегменти сектора державних установ та організацій: центральні, місцеві органи влади, урядові установи тощо;

• окремі сфери управлінської діяльності;

• окремі документи: програми, гранти, субсидії, субвенції тощо.

Передумови проведення адміністративного аудиту в практиці

функціонування державної служби наступні:

• усвідомлення потреби реалізації публічної звітності державних органів влади;

• необхідність оцінки результативності державних установ та організацій, оскільки ця сфера діяльності є неприбутковою і за ринковими стандартами її діяльність оцінювати не можна;

• потреба вибору пріоритетів у реалізації загальнодержавних та регіональних програм, прийняття раціональних управлінських рішень. Суб'єктами адміністративного аудиту в розвинених країнах світу є аудиторські бюро, підпорядковані парламенту або Міністерству фінансів. Організацію аудиту в Україні очолює Аудиторська палата України, яка згідно із законодавством є неурядовим органом, функціонує на засадах самоуправління, а її члени працюють на громадських засадах. Аудит також здійснюють аудиторські фірми, державні податкові організації з метою контролювання правильності нарахування і сплати податків, відомчі структури.

Аудиторська фірма — це організація, яка має ліцензію на здійснення аудиторської діяльності, що не підлягає державному регулюванню. Аудитор — це висококваліфікований спеціаліст, який володіє методикою фінансово- господарського контролю, бухгалтерського та фінансового обліку, економічного аналізу, статистики і має сертифікат аудитора. Аудитор має право:

• перевіряти первинну документацію та облікові реєстри;

• проводити інвентаризацію коштів; користуватися інформацією зовнішніх джерел;

• самостійно вибирати процедури та прийоми аудиту;

• залучати до роботи інших фахівців на договірних засадах.

Аудитор зобов'язаний:

• дотримуватися чинного законодавства;

• дотримуватися умов укладеного договору;

• повідомляти про виявлені недоліки керівників установи;

• триману в процесі аудиту інформацію тримати в таємниці;

• не використовувати інформацію у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

• обмежувати свою діяльність наданням аудиторських та консалтингових послуг.

Види аудиту адміністративної діяльності, які можуть використовуватися в системі державної служби, систематизовані й проаналізовані в табл. 7.1.

Кожен із перерахованих видів адміністративного аудиту може мати певну класифікаційну структуру.

1. За організаційними формами аудит адміністративної діяльності поділяють на:

• регламентований законодавством і нормативними актами;

• договірний, згідно з яким об'єкт аудиту, обсяг робіт і терміни проведення обумовлюються угодою між державною установою та аудиторськими організаціями;

• внутрішній, який проводиться комісією, утвореною всередині державної установи, що складається з керівників підрозділів, працівників державної установи чи організації;

• державний аудит, який проводиться аудиторськими підрозділами, державними податковими організаціями з метою контролювання правильності нарахування і сплати податків, правильності планування та виконання кошторису витрат бюджетної установи.

Таблиця 7.1

Характеристика видів аудиту адміністративної діяльності, що використовуються в системі державної служби

Таб., 7.1

№ п/п	Види аудиту адміністративної діяльності	Зміст аудиту
1	Аудит результативності	Перевірки якості прийнятого управлінського рішення відповідно до витрачених ресурсів на його розробку та реалізацію
2	Аудит адміністративної ефективності	Перевірка кадрового забезпечення, ступеня компетентності вирішення покладених на державну установу, організацію чи її підрозділ функцій
3	Регулярний аудит	Перевірка: фінансової виконавської дисципліни і ступеня реалістичності і техніко-економічного обґрунтування бюджетної програми; визначення способів досягнення мети бюджетної програми; виявлення вузьких місць у правовому та адміністративному забезпеченні виконання бюджетної програми, яких можна було б уникнути;
		виявлення необгрунтованого дублювання обов'язків виконавцями бюджетної програми; визначення якості надання послуг (виконання робіт, придбаних товарів за бюджетні кошти).
4	Аудит ефективності проведення державних закупівель	Перевірка правильності купівлі товарів і послуг для забезпечення функціонування державної установи через систему тендерів
5	Аудит ефективності утримання об'єктів державної власності	Перевірка стану та експлуатації основних фондів державної установи
6	Аудит результативності трансфертів	Перевірка пріоритетності розподілу та ефективності використання державних коштів
7	Аудит контрактів, проектів і програм	Перевірка ефективності укладення контрактів, проектів, програм як усередині державних структур влади, так і за їх сприяння

2.За процесуальними ознаками адміністративний аудит поділяється на:

• Одно предметний:

• Багатопредметний:

• Комплексний.

3. За змістом і функціями адміністративний аудит поділяють на:

• Запобіжний (перед прийняттям певного управлінського рішення);

• Нормативний (проводиться після реалізації управлінської діяльності);

• Ретроспективний (проводиться після реалізації певних програм чи проектів);

• Стратегічний (проводиться на перспективу).

Результати аудиту оформляються у вигляді аудиторських висновків або акта про проведення аудиторської перевірки.

Методами аудиту адміністративної діяльності є наступні:

1) Методи попереднього аналітичного огляду.

1.1. Перевірка документів.

2.1. Перевірка нетипової інформації.

1. Аналіз фінансової звітності та інших статистичних і оперативних даних.

1. Аналіз матеріалів попередніх ревізій і перевірок та нормативно-правових актів.

5.1. Інтерв'ювання.

6.1. Анкетування за висунутими гіпотезами.

1.7. Проведення експерименту.

2.Аналітичні методи оцінки систематизованих даних.

2.1.Математичні та статистичні методи економічного аналізу.

2.2.Методи аналізу системи управління: моделювання, функціонально-вартісний аналіз, системний аналіз, параметричний аналіз, балансовий аналіз, метод структуризації цілей, метод підстановок.

2.3.Причинно-наслідковий аналіз.

2.4.Метод зіставлення.

3.Нормативні методи перевірки.

3.1.Хронометраж витрат робочого часу.

3.2.Економічна оцінка управлінських послуг.

3.3.Розслідування, які проводяться спеціально утвореними комісіями чи урядовими структурами.

4.Прогнозні дослідження; короткотермінове або оперативне планування.

Адміністративний аудит проводиться за такими етапами:

• Вибір кола проблем, які потребують аудиторської перевірки, зокрема культурні, природні, тимчасові, довготривалі, кадрові, групові, структурні, прості, складні проблеми;

• Планування проекту аудиту, зокрема;

а) методологічне планування: визначення масштабів аудиту, гіпотези аудиту, критеріїв оцінювання, методів збору та обробки інформації;

б) адміністративне планування: визначення робочої групи, графіку проведення аудиту, фінансового забезпечення аудиту, механізму поточної координації.

• аналіз даних через систему якісного та кількісного аналізу;

• написання аудиторського звіту, який включає: резюме, вступ, структуру роботи аудиторської групи. Опис об'єкта аудиту, факти аудиту, висновки аудиту, рекомендації, додатки;

• завершення проекту аудиту.

Запровадження аудиту в практику функціонування державної служби в Україні - явище перспективне. Воно вимагає додаткового нормативного та методичного забезпечення. Це допоможе поліпшити результативність та ефективність функціонування інститутів державної служби.