3. Написання тексту звіту та його оформлення.

Традиційно склалася певна композиційна структура наукового твору, основні елементи якого розташовуються в такому порядку:

• титульний аркуш; (Додаток А)

• зміст; (Додаток Б)

• вступ;

• питання основної частини;

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки.

Обсяг звіту про виконання ІНДЗ повинен бути не менше 20 сторінок структурованого тексту, надрукованого на аркушах формату А4 шрифтом Тіmes New Roman 14 pt через 1,5 інтервалу. Поля: зверху – 2 см, знизу – 2 см, справа – 1 см, зліва – 3 см, абзац – 1, 25 см.

Зміст звіту повинен базуватися на матеріалі не менше 8-10 літературних джерел з аналізом стану проблем та викладання свого власного дослідження з розглянутої проблеми.

Посилання на використані джерела в тексті звіту повинні подаватися за такими зразками:

а) наприклад, згадування проблеми та її дослідників: Економічному осмисленню сутності інформації присвячені роботи О.Гребельника [1], М.Пазухи [2] та інших;

б) приклад використання цитати: На думку А. Загороднього «Репатріація капіталів – це повернення капіталів із-за кордону до країн, з якої їх було вивезено ...» [3, с. 24].

Список використання джерел наводиться в кінці звіту або в алфавітному порядку, або в порядку їх використання в тексті роботи, причому номер в квадратних дужках після відповідного посилення обов'язково повинен відповідати номеру джерела в списку літератури. Для оформлення кожного джерела доцільно використовувати його бібліографічний список (вихідні дані), що зазвичай наводяться на другій сторінці книги (зворот титулу) або інколи на останній сторінці.

Приклад оформлення списку використаних джерел:

• для книг (монографії, підручники і навчальні посібники) з кількістю авторів не більше трьох:

А.П.Гребельник Основи зовнішньоекономічної діяльності. 3-е видання перероблене та доповнене: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2008.- 432 с.

для книг з кількістю авторів чотири і більше:

2.Міжнародна торгівля: Навч.пос./За ред..Ю.Г.Козака, Н.С.Логвінової, О.В.Мірошниченка – 3-те вид, доп. та перероб.- К.: Центр учбової літератури, 2009 - 668 с.

для журнальних статей:

3.Зянько В. Глобалізація та інноваційний процес: їхній взаємовплив // Економіка України. – 2006. - № 2.

Для матеріалів використаних з Інтернет-джерел, необхідно наводити такі дані, що дозволяють при необхідності звернутися до цього джерела: назва статі, автор і повне посилання, а не лише назва сайту, наприклад, посилання: www.KPI.Khakav. ua./eib/psychology/01-2001/htm/.

8. Система поточного та підсумкового контролю знань студентів

8.1. Система поточного модульного контролю (пмк) знань студентів

Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів охоплює всі види занять, які згідно з програмою залікового кредиту передбачають лекційні, семінарські заняття, виконання письмових контрольних робіт, а також самостійну (індивідуальну) роботу.

Контрольні заходи включають поточний і підсумковий контроль. Перевірка та оцінювання знань студентів здійснюється в таких формах:

• оцінювання знань студентів під час семінарських занять;

• оцінка рівня виконання реферативних (індивідуальних)

робіт;

• проведення поточного тестування знань студентів;

• проведення поточного модульного контролю;

• проведення підсумкового модульного контролю (ПМК).

Оцінювання знань під час семінарських занять і виконанні контрольних робіт має на меті перевірку рівня засвоєння студентом конкретної теми. Об'єктами поточного контролю є:

• систематичність, активність та результативність роботи

протягом семестру щодо вивчення та засвоєння програмного матеріалу дисципліни;

• відвідування занять;

• рівень виконання студентом завдань для самостійного

опрацювання (конспект лекцій, конспект самостійної підготовки до семінарських занять, виконання індивідуальних завдань);

• рівень виконання студентом модульних завдань;

Кафедра філософії і соціальних наук визначила конкретний перелік завдань (робіт), які зобов’язані виконати студенти, критерії їх оцінки та загальну кількість балів (100 балів), за якими оцінюється вся поточна робота у заліковому кредиті.

Оцінювання проводиться за такими критеріями:

1) розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;

2) ступінь засвоєння фактичного матеріалу навчальної дисципліни;

3) ознайомлення з рекомендованою літературою, а також із сучасною літературою з питань, що розглядаються;

4) уміння поєднувати теорію з практикою при розгляді виробничих ситуацій, розв'язанні задач, проведенні розрахунків при виконанні завдань, винесених для самостійного опрацювання, та завдань, винесених на розгляд в аудиторії;

5) логіка, структура, стиль викладу матеріалу в письмових роботах і при виступах в аудиторії, уміння обґрунтовувати свою позицію, здійснювати узагальнення інформації та робити висновки.

Оцінка «відмінно» ставиться за умови відповідності виконаного завдання студента або його усної відповіді усім п'ятьом зазначеним критеріям. Відсутність тієї або іншої складової знижує оцінку на відповідну кількість балів.

При оцінюванні контрольних (практичних) завдань увага також приділяється якості, самостійності та своєчасності здачі виконаних завдань викладачеві (згідно з графіком навчального процесу). Невиконання будь-якої із вимог є підставою для зниження оцінки викладачем.

Тестовий контроль покликаний закріпити знання студентів, отримані в процесі вивчення тем курсу. При проведенні поточного тестування визначається рівень знань студентами основних термінів, теоретичних питань навчальної дисципліни та вміння використовувати отримані знання.

Тестові завдання охоплюють усі теми, які вивчаються в межах залікового кредиту та згруповані за кожною темою.

Формат тестових завдань поділяється на:

• завдання закритої форми із запропонованими відповідями,

із яких вибирають одну правильну;

• завдання відкритої форми з вільно конструйованими

відповідями.

Для оцінювання рівня відповідей студентів на тестові завдання використовуються такі критерії:

• високий, творчій рівень компетентності (10-12 балів) – 90-

100% правильних відповідей;

• достатній рівень компетентності (7-9 балів) – 75-90%

правильних відповідей;

• середній рівень компетентності (4-6 балів) – 55-75%

правильних відповідей;

• низький рівень компетентності (1-3 бали) – менше ніж

55% правильних відповідей.

Завдання, які не увійшли до об’єктів поточного контролю – участь у роботі конференцій, підготовка наукових публікацій

Таблиця 1