18 Поняття і структура правовідносин

Правовідносини – це суспільні вольові відносини, які виникають на основі норм права, учасники яких пов’язані взаємними юридичними правами та обов’язками, дотримання котрих забезпечується можливістю державного примусу.

У структурі правовідносин виділяють такі елементи:

1. Зміст правовідносин, який включає суб’єктивні юридичні права та обов’язки учасників правовідносин.

Суб’єктивне юридичне право – це передбачена нормою права міра можливої поведінки особи, яку вона може здійснювати для задоволення своїх інтересів та потреб і яка забезпечується юридичними обов’язками інших, зобов’язаних суб’єктів.

Суб’єктивне право включає три можливості (правомочності):

–    здійснювати певні дії;

–    вимагати певних дій від зобов’язаного суб’єкта;

–    вимагати відновлення порушеного права.

Суб’єктивний юридичний обов’язок – це передбачена нормою права міра необхідної поведінки зобов’язаного суб’єкта, яку він повинен здійснювати в інтересах уповноваженого суб’єкта, що забезпечується можливістю застосування державного примусу.

Суб’єктивний юридичний обов’язок включає:

–    здійснювати певні дії на користь уповноваженого суб’єкта;

–    утриматися від певних дій;

–    переносити санкції держави.

2.    Суб’єкти правовідносин – це їх учасники, які є носіями суб’єктивних юридичних прав та обов’язків.

Для того, щоб стати учасником правовідносин, суб’єкти права повинні володіти такою властивістю, як правосуб’єктність, що включає правоздатність та дієздатність.

Правоздатність – це обумовлена нормами права здатність суб’єкта мати суб’єктивні юридичні права та обов’язки. Правоздатність фізичних осіб виникає з народження, а припиняється зі смертю або оголошенням громадянина померлим.

Дієздатність – це обумовлена нормами права здатність суб’єкта власними діями набувати і здійснювати суб’єктивні юридичні права та нести відповідальність за виконання юридичних обов’язків. Дієздатність фізичних осіб не виникає з народження, а залежить від ряду обставин, у першу чергу – віку та стану психічного здоров’я.

Будь-який суб’єкт правовідносин може бути обмежений у правоздатності чи дієздатності, або може позбавлятися дієздатності у випадках і в порядку, встановленому законом.

Інколи до складу правосуб’єктності включають також деліктоздатність.

Деліктоздатність – це здатність суб’єкта нести юридичну відповідальність за вчинені ним правопорушення.

3.    Об’єкти правовідносин – це матеріальні, духовні та інші соціальні блага, з приводу яких суб’єкти вступають у правовідносини і здійснюють свої юридичні права та обов’язки.

19 Юридичеі факти: поняття, значення і види

Юридичний факт – це передбачені гіпотезою правової норми конкретні життєві обставини, з якими правові норми пов’язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. Існують різні способи класифікації юридичних фактів. Зокрема, за вольовим критерієм юридичні факти поділяються на події та дії.

Юридичні події- це юридичні факти, що виникають, розвиваються та припиняються незалежно від волі суб’єктів правовідносин.

Юридичні дії – факти, що виникають внаслідок вольової діяльності суб’єктів.

Юридичні дії, в свою чергу, поділяють на правомірні, які не порушують норм права, та неправомірні, які порушують норми права.

Правомірні юридичні дії поділяють на юридичні акти та юридичні вчинки.

Юридичний акт – це правомірна дія суб’єкта, яка здійснюється з метою викликати юридичні наслідки (наприклад, укладення договору купівлі-продажу).

19 Юридичні факти: поняття, значення та види

Юридичні факти – передбачені нормами права конкретні обставини, з настанням яких виникають, змінюються та припиняються правові відносини.

Види юридичних фактів:

- За юридичними наслідками:

а) правостворюючі, б) правозмінюючі, в) правоприпиняючі.

- За складом:

а) прості, б) складні

- Залежно від реальності факту:

а) реальні, б) нереальні (юридичні функції). в) умовні (юридичні презумпції).

- За наявністю волі:

1. Дії:

- За їх відповідальністю законодавству:

а) правомірні, б) неправомірні.

- За юридичною природою:

а) юридичні акти, б) юридичні вчинки.

- За тривалістю:

а) триваючі, б) одноактні

- За формою вираження:

а) позитивні, б) негативні.

2. Події:

а) стихійне лихо.