- •1. Поняття і предмет земельного права.
- •2. Методи регулювання в земельному праві.
- •3. Принципи земельного права.
- •4. Система земельного права.
- •5. Історія розвитку земельного права.
- •6. Джерела земельного права.
- •7. Повноваження Верховної Ради України у галузі земельних відносин.
- •8. Повноваження Кабінету Міністрів України у галузі земельних відносин.
- •9. Повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин.
- •11. Поняття та основні ознаки права власності на землю.
- •12. Земля як об'єкт права власності.
- •13. Суб'єкти права власності на землю.
- •14. Право приватної власності на землю.
- •15. Право комунальної власності на землю.
- •16. Право державної власності на землю.
- •17. Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав.
- •18. Право спільної власності на землю.
- •19. Права й обов'язки власників земельних ділянок.
- •20. Право постійного землекористування.
- •21. Право орендного землекористування.
- •22. Право концесійного землекористування.
- •23. Права і обов'язки землекористувачів.
- •24. Поняття і види земельних сервітутів.
- •25. Поняття і зміст добросусідства в земельному праві.
- •27. Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами і юридичними особами.
- •28. Умови і порядок придбання та передачі земельних ділянок громадянами.
- •31. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності.
- •29. Порядок передачі земельних ділянок в оренду.
- •30. Документи що посвідчують право на земельну ділянку.
- •32. Застава земельних ділянок.
- •33. Відчуження земельних ділянок за рішенням суду.
- •34. Підстави припинення права власності на земельну ділянку.
- •35. Підстави для примусового припинення права на земельну ділянку.
- •37. Способи захисту прав на земельні ділянки.
- •38. Гарантії права власності на земельну ділянку.
- •39. Склад та категорії земель в Україні.
- •40. Встановлення та зміна цивільного призначення земель.
- •41. Землі сільськогосподарського призначення.
- •42. Землі фермерського господарства.
- •43. Земельні ділянки особистих селянських господарств.
- •44. Землі для сінокосіння і випасання худоби.
- •45. Земельні ділянки для садівництва та городництва.
- •46. Землі житлової та громадської забудови.
- •47. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва.
- •48. Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •49. Землі оздоровчого призначення.
- •50. Землі рекреаційного призначення.
- •51. Землі історико-культурного призначення.
- •52. Землі лісовою фонду та їх використання.
- •53. Землі водного фонду, їх склад та використання.
- •54. Прибережні захисні смуги.
- •55. Землі промисловості
- •56. Землі зв'язку.
- •57. Землі оборони.
- •58. Землі енергетичних систем.
- •59. Землі міського електротранспорту.
- •60. Землі транспорту.
- •61. Землі залізничного транспорту.
- •62. Землі автомобільного транспорту.
- •63. Землі авіаційного транспорту.
- •64. Землі морського та річкового транспорту.
- •65. Землі трубопровідного транспорту.
- •66. Підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
- •67. Вирішення земельних спорів та органи, що їх здійснюють.
- •68. Поняття та зміст охорони земель.
- •69. Рекультивація порушених земель.
- •70. Поняття техногенного забруднення земель і особливості їх використання.
- •71. Деградовані і малопродуктивні землі.
- •72. Межі районів сіл, селищ, міст, районів у містах.
- •73. Загальнодержавні програми використання та охорони земель.
- •74. Зонування земель.
- •75. Поняття і зміст землеустрою.
- •76. Організація та порядок здійснення землеустрою.
- •77. Державний контроль за використанням та охороною земель.
- •78. Моніторинг земель.
- •79. Державний земельний кадастр.
- •80. Плата за землю.
- •81. Поняття та особливості цивільно-правового обігу земельних ділянок.
- •82. Особливості спадкування земельних ділянок.
- •85. Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах.
- •88. Кримінальна відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •89. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •91. Матеріальна відповідальність за земельні правопорушення.
- •92. Дисциплінарна відповідальність за земельні правопорушення.
19. Права й обов'язки власників земельних ділянок.
Стаття 90. Права власників земельних ділянок
1. Власники земельних ділянок мають право:
а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;
б) самостійно господарювати на землі;
в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;
г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;
ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
2. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Стаття 91. Обов'язки власників земельних ділянок
1. Власники земельних ділянок зобов'язані:
а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням;
б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;
в) своєчасно сплачувати земельний податок;
г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;
е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;
є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.
2. Законом можуть бути встановлені інші обов'язки власників
земельних ділянок.
20. Право постійного землекористування.
Право землекористування в об’єктивному значенні розглядається як сукупність правових норм, які регулюють суспільні земельні відносини у сфері використання, відтворення та охорони земель, визначають суб’єктивний та об’єктивний склад, особливості використання різних земельних ділянок на юридичному титулі права землекористування, закріплюють права та обов’язки землекористувачів, підстави набуття та припинення земельної право суб’єктивності осіб щодо конкретних земельних ділянок.
Право постійного користування земельною ділянкою – це різновид права користування земельною ділянкою, коли об’єкти використовують надані їм земельні ділянки без заздалегідь визначених термінів.
Зміст права користування полягає у можливості отримання корисних властивостей земельної ділянки, тобто можливості її господарського використання з метою отримання прибутку або задоволення власних потреб.
Насамперед слід зазначити, що право землекористування є не тільки правом, а й обов’язком землекористувача. Усі землекористувачі зобов’язані використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням. Землекористувачі мають право: самостійно господарювати на землі; використовувати в установленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні об’єкти, а також інші корисні властивості землі; споруджувати житлові будинку, виробничі та інші будівлі й споруди тощо.
Відповідно до статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою може набуватися за рахунок земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності мають підприємства, установи, організації, що належать до державної та комунальної власності. Земельний кодекс України встановлює єдиний виняток набуття права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності недержавними суб’єктами. Таким правом наділені громадські організації інвалідів України, їх підприємства, установи та організації, загальні засади діяльності яких визначені у Законі України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».