51. Джерела права соціального обслуговування

під юридичними джерелами (формами) права соціального обслуговування слід розуміти – зовнішнє оформлення та вираження змісту загальнообов’язкових правил поведінки у сфері соціального обслуговування через різноманітні нормативно-правові акти, що приймаються в установленому порядку і є результатом правотворчої діяльності уповноважених на те державою органів.

До джерел пізнання права соціального забезпечення входять окремі елементи правової матерії. До них належать:

-історичні пам'ятки права соціального забезпечення. Право соціального забезпечення України виникло не на порожньому місці. Ухвалюючи нормативні акти у сфері соціального забезпечення, враховують і аналогічні нормативні акти, що приймались у різні часи й діяли на території України. Вони відіграли певну позитивну роль, але зі зміною соціально-економічної ситуації втратили своє значення і були скасовані. Серед них можна назвати Статут про пенсії та одноразові допомоги 1827 p., Закони від 23 червня 1912 р. "Про страхування робітників від нещасних випадків на виробництві", "Про забезпечення працівників на випадок хвороби" та ін., Положення про соціальне забезпечення 1918 p., Правила забезпечення по старості 1930 р., Закон СРСР 1956 р. "Про державні пенсії", Закон СРСР 1964 р. "Про пенсії і допомоги членам колгоспів", Закон СРСР від 11 грудня 1990 р. "Про основні засади соціальної захищеності інвалідів в СРСР" та ін.;

-праці фахівців права соціального забезпечення. У попередні роки роль вчених у правотворчому процесі принижувалася, але загальновідомо, що законодавчий процес не може обходитись без наукового супроводу. Вчені працюють над структурою нормативного акта, формулюють правові дефініції, проводять правову експертизу законопроектів, розробляють проекти окремих законів тощо. Без фахових знань у певній сфері суспільних відносин жоден практичний працівник не сяде за розробку законопроекту. Так, у ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" подано визначення 34 термінів, що сформульовані науковцями. Складовими наукових досліджень є розробка рекомендацій щодо внесення змін до чинних правових актів чи щодо підготовки проектів нових;

- принципи права соціального забезпечення (див гл. 3). Вони спонукають до прийняття нормативних актів, які б відповідали загальноправовим і міжгалузевим правовим принципам. Критерієм оцінки правових актів виступає не лише мораль, а й принципи права. Особливістю права соціального забезпечення є те, що в державному соціальному забезпеченні не застосовується аналогія права чи аналогія закону, тобто не можна надавати певний вид соціального забезпечення на підставі принципів права;

зарубіжний досвід правотворення. При розробці проектів нормативних актів враховуються міжнародно-правові стандарти у сфері соціального захисту населення, вивчаються аналогічні правові акти інших країн, особливо країн СНД, враховуються особливості правового регулювання соціального забезпечення в країнах ЄС з метою узгодження соціального законодавства;

чинні нормативні акти у сфері соціального забезпечення. При підготовці законопроектів до уваги беруться вже діючі нормативні акти. Нормативні акти вищого рівня виступають джерелом для нормативних актів нижчого рівня. Так, положення ст. 46 Конституції України відтворені у багатьох законах і підзаконних актах, а норми Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування лягли в основу законів, які регулюють окремі види загальнообов'язкового державного соціального страхування;