Агрегована структура зовнішньої торгівлі України товарами, %

Види продукції	Експорт				Імпорт
	1995	2000	2005	2009	1995	2000	2005	2009
Неблагородні метали	32	44	41	43	4	5	7	7
Хімічні продукти	12	11	9	10	5	6	9	14
Мінеральні продукти	9	9	14	7	52	47	32	38
Інша сировина	15	12	12	12	9	8	8	10
Машини і обладнання	14	13	14	15	17	17	28	29
Інша готова продукція	18	11	11	15	13	15	16	18

Український експорт має: - чітко виражений сировинний характер;

- домінує продукція чорної металургії;

- поступове витіснення з ринків ЄС та Північної Америки;

- головним торговельним партнером є Росія.

В українському імпорті: - переважають енергоносії (газ, нафта);

- значна частка машин і устаткування;

- зростає частка готових продуктів харчування;

- зростає частка зустрічної торгівлі з переробки давальницької сировини;

- провідні імпортери – країни СНД і ЄС.

В експорті послуг переважають транспортні послуги (80%),

туристичні (2,5%),

ремонтно-будівельні (3,8%),

ділові та технічні (6%),

послуги зв’язку (2,2%).

В імпорті послуг переважають державні послуги (48%);

транспортні (18%);

професійні, технічні (13%);

послуги зв’язку (6,5%).

за питомою часткою експорту у ВРП виділяють

Рівень інтернаціоналізації:

• 11 регіонів із низькими показниками у межах 5–20%:

АР Крим, Тернопільська, Чернівецька, Хмельницька,

Кіровоградська, Харківська, Вінницька, Чернігівська,

Житомирська, Рівненська, Херсонська обл.;

• 6 регіонів зі значними показниками від 20,5 до 40%:

Львівська, Черкаська, Волинська, м. Севастополь,

Сумська, Одеська обл.;

• 5 регіонів із високим показником від 41 до 60%:

Івано-Франківська, Полтавська, Закарпатська,

Миколаївська обл., м. Київ;

• 4 регіони з дуже високим ступенем інтернаціоналізації,

(61–70%): Донецька, Луганська, Дніпропетровська,

Запорізька обл.

 4. Регіональні особливості динаміки і структури товарообороту внутрішньої торгівлі України

Історичний аспект розвитку

міста

сільська торгівля

Науковий аспект розвитку

• залежність рівня торговельного обслуговування від рівня економічного розвитку регіону;

• постійне зростання товарообороту;

• збільшення обсягів товарообороту на душу населення;

• вдосконалення структури товарообороту;

• комплексність торговельного обслуговування;

• забезпечення максимального попиту при мінімальних витра­тах населення;

• ступінчастість обслуговування.

Позитивні зрушення у розвитку і розміщенні внутрішньої торгівлі України

• Значна чисельність та різноманітна структура закладів торгівлі.

• Зниження чисельності закладів за рахунок зростання їх торговельної прощі та якості обслуговування.

• Зростання частки організованої роздрібної торгівлі, що становить близько 78–80%.

• Розширення і урізноманітнення мережі закладів корпора­тивними структурами у містах за рахунок торгових цент­рів та супермаркетів.

• Динаміка зростання обсягів регіонального товарообороту.