Критерії оцінювання

Відповідь на питання репродуктивного рівня оцінюється на “відмінно”, коли студент дає вичерпну відповідь на поставлене питання, демонструє знання фактологічного матеріалу, основних теоретичних проблем курсу, вміє застосовувати навчальну інформацію для осмисленого відтворення історичних подій. Оцінка “добре” передбачає в цілому правильну відповідь на поставлене питання “Задовільно” виставляється при наявності окремих помилок при висвітленні фактологічного матеріал) і даної проблеми. “Незадовільно” - за грубі помилки у висвітленні історичних подій, явищ та персоналій або повне незнання програмного матеріалу.

Відповідь на питання алгоритмічного рівня оцінюється на “відмінно”, коли студент досконало орієнтується в учбовому матеріалі, вміє аналізувати, порівнювати, робить аргументовані висновки, застосовувати навчальну інформацію для осмислення стандартних ситуацій. На оцінку “добре” студент повинен чітко відповідати на запропоновані питання з обов’язкової програми навчання, вміти робити аналіз і висновки, але при висвітленні питання можуть траплятися деякі погрішності. Оцінка “задовільно” ставиться тоді, коли студент частково знає відповідь на запропоновані питання і демонструє наявність окремих елементів самостійного мислення й розв’язання стандартної ситуації. “Незадовільно” - це повне незнання програмного матеріалу.

Відповідь на питання творчого рівня оцінюється на "відмінно", коли студент вільно орієнтується в учбовому матеріалі, усвідомлено застосовує освоєну навчальну й наукову інформацію для осмислення нестандартних проблем, творчо застосовує теоретичний апарат дисципліни змістовно та логічно викладає матеріал, максимально дотримується хронології історичних подій і явищ, вміє аналізувати різні концепції, робить аргументовані висновки, вичерпно відповідає на додаткові запитання викладача. На оцінку "добре" студент повинен чітко відповісти на запропоновані питання, вміти робити аналіз і висновки, але на додаткові запитання викладача відповідає з деякими погрішностями. Оцінка "задовільно" ставиться тоді, коли студент частково знає відповідь на запропоновані питання і демонструє наявність окремих елементів самостійного мислення.

"Незадовільно" - за грубі помилки в оцінці тих чи інших історичних подій, явищ та персоналій й повне незнання програмного матеріалу.

На заліку оцінка “зараховано” виставляється в тому разі, якщо вона відповідає параметрам “відмінно”, “добре”, “задовільно” (“відмінно ” при отриманні оцінок “5”, “5”, “5”; “4”. “5”, “5”; “5”, “4”. “5”; “добре ” - “5”, “4”,“4”; “4”, “4”, “5 ”;“3”, “4”, “5”; “задовільно ” - “5”, “3”, “3”; “3”; “4”, “4”; “3”. “3”. “3”).

Оцінка “не зараховано ” виставляється, коли студент дає відповідь лише на одно з трьох питань білету. допускає грубі помилки в оцінці тих чи інших історичних подій, явищ та персоналій або демонструє повне незнання програмного матеріалу. У такому разі оцінка відповідає параметру “незадовільно ” (“3” “З”, “2”; “2”, “З”, “З”; “2”, “2”, “2”).

Орієнтовні питання до заліку з курсу

“Кріїнознавство (ФРАНЦІЯ)”

1. Предмет і завдання вивчення курсу “Історія, географія, культура Франції”;

2. Загальні відомості про країну;

3. Природні умови Франції. Географічне становище, рельєф, клімат.

4. Природні ресурси та віддалені території.

5. Населення та міграційні процеси у Франції.

6. Економічна політика та основні галузі економіки країни.

7. Адміністративно-територіальний устрій Франції. Місцеві органи влади.

8. Державні інституції. Президент, уряд та законодавча влада.

9. Конституційна рада та судова влада у Франції.

10. Періодизація давньої історії Франції. Первісна людина в епоху кам’яного віку.

11. Протокельти, кельти. Незалежна Галлія.

12. Завоювання Галлії Юлієм Цезарем. Галло-римська цивілізація.

13. Франкська держава Меровінгів: суспільний лад, господарство, община. Салічна правда. Феодалізація франкського суспільства.

14. Франкська держава Каролінгів. Подальше закріпачення селянства, бенефіціальна реформа.

15. Карл Великий, його внутрішня і зовнішня політика.

16. Остаточне закріпачення селянства. Васалітет, феодальна вотчина.

17. Розпад імперії Карла Великого і його причини.

18. Клас феодалів і його ієрархія. Побут феодалів.

19. Початковий етап формування французького королівства. Королівський домен.

20. Феодальна роздробленість. Крупні феодальні володіння у Франції.

21. Становище селянства у Х-ХІІст. Повстання селян.

22. Феодальна роздробленість та міста. Боротьба міст з феодальними сеньйорами.

23. Посилення королівської влади, виникнення станової монархії. Боротьба з папством.

24. Столітня війна 1337-1453. Жакерія та повстання. Політичне об’єднання Франції.

25. Релігійні війни між католиками та протестантами. Генріх ІV. Нантський едикт.

26. Апогей королівської влади. Людовик ХІІІ та Людовик ХІV. Гегемонія Франції у Європі.

27. Панування Людовика ХV та Людовика ХVІ. Економічне та демографічне зростання. Занепад абсолютної монархії.

28. Велика Французька революція. Декларація прав Людини та Громадянина.

29. Повалення королівської влади. Перша республіка. Директорія. Консулат.

30. Сходження Наполеона Бонапарта. Європейські війни. Зречення імператора.

31. Революції ХІХ ст. і перманентні зміни державного устрою Франції.

32. Економічне зростання Франції у ХІХ ст. Колоніальні заснування.

33. Франко-прусська війна. Паризька комуна. Встановлення третьої республіки.

34. Культура збирання та полювання, неолітична революція й культура раннього землеробства на території Франції.

35. Духовне життя та живопис первісної людини.

36. Походження мов і виникнення писемності.

37. Галло-римська культура.

38. Історичні передумови формування середньовічної культури. Характерні риси раннього середньовіччя.

39. Культура Франції ІХ-ХІІІ ст.

40. Історичні передумови становлення культури Відродження.

41. Гуманізм як ідеологія Відродження.

42. Витоки та основні засади Просвітництва. Ідеї Руссо – знамення часу.

43. Тенденції розвитку мистецтва. Ідеї просвітництва в літературі.

44. Основні тенденції соціально-економічного розвитку Франції. Пошук шляхів розв’язання соціальних конфліктів.

45. Політична система Третьої республіки.

46. Зовнішня політика Франції на рубежі ХІХ-ХХ століть.

47. Франція у міжнародних відносинах напередодні І світової війни.

48. Причини і початок війни. хід бойових дій на території Франції.

49. Завершення І світової війни. Паризька мирна конференція. Версальсько-Вашинг­тонська система;

50. Державно-політична перебудова в Єв­ропі у післявоєнний час і Франція.

51. Причини і характер Другої світової війни. Хід воєнних дій у Франції. Уряд Віші.

52. Рух опору. Франція і формування антигітлерівської коаліції;

53. Внесок Франції у капітуляцію Німеччини і Японії. Підсумки і уроки Другої світової війни.

54. Політична система четвертої та п’ятої республік.

55. Франція в умовах розколу світу. Початок "холодної війни". Зовнішня політика Франції.

56. Прояви НТР у Франції. Створення ЄЕС. Постіндустріальне суспільство;

57. Франція і докорінні зміни у світі на рубежі 80 - 90-х років. Завершення "холодної війни". Об’єднання Німеччини.

58. Франція в інтеграційних процесах в Західній Європі.

59. Внутрішня політика Франції в 90-ті рр.

60. Період реформування політичної системи, вирішення глобальних проблем сучасності.

61. Розвиток науки у Франції у 19-20 ст.

62. Архітектура та мистецтво Франції у 19-20 ст.

63. Література Франції у 19-20 ст.

64. Театр та кіно Франції у 19-20 ст.

65. Збереження пам’яток французької культури та захист її самобутності.