Viі. Підсумковий контроль

Підсумковий контроль з навчальної дисципліни проводиться у формі заліку.

Базою для системи завдань є коло теоретичних та практичних проблем, що розглядались протягом семестру в процесі вивчення певних тем модуля, а також матеріал, що передбачався програмою самостійної роботи студентів.

Структура заліку.

Змістом заліку як форми підсумкового контролю виступає поняттєве, фактологічне, концептуальне та орієнтовно-уявленнєве знання згідно з темами програми теоретичної підготовки.

Залік виступає підсумковим етапом контролю якості засвоєння студентами основного змісту навчального курсу “Країнознавство (Греції)”. Оскільки основною формою поточного і проміжного контролю є тестування, контрольні опитування, написання рефератів, залік виступає підсумковою формою рейтингового оцінювання якості знань студентів.

Залік відбувається у формі індивідуальної бесіди з викладачем, яка передбачає змістовні відповіді на поставлені запитання залікового завдання. Залікове завдання складається з трьох питань, які хронологічно охоплюють весь матеріал курсу.

Зразок залікового завдання

1. Географічне розташування Греції.

2. Соціально-політичний становище Греції у першій половині ХІХ ст.

3. Культурне життя сучасної Греції.

Одне з питань також містить складову, яка дає можливість виявити творчий підхід студента до дисципліни, що вивчається.

Під час проведення заліку враховуються результати контролю вивчення тем, винесених на самостійне опрацювання, а також результати поточного та рубіжного контролю.

ВИМОГИ ДО ЗАЛІКУ

Залікове завдання містить 3 блоки:

1 питання (репродуктивний рівень складності);

1 питання (творчий рівень складності);

1 питання (інноваційний рівень складності).

В процесі відповіді студент повинен:

– вичерпно відповісти на питання залікового завдання:

– продемонструвати вміння аналізувати, зіставляти, пов’язувати історичні події минулого і сучасності;

– робити аргументовані висновки, давати самостійні оцінки історичним явищам і подіям;

– логічно і послідовно висловлювати свої думки;

– показати вміння користуватись історичною термінологією.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Відмітка про залік у національній шкалі („зараховано”, „не зараховано”) та оцінка в шкалі ЄКТС виставляється на підставі семестрового рейтингового бала студента за дисципліну таким чином:

90-100 балів – А

82-89 балів - В

75-81 бал - С

66-74 бали - D

60-65 балів - Е

59 балів і нижче – FX

Студенти, мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 60 і вище, отримують відмітку про залік «зараховано» і відповідну оцінку в шкалі ЄКТС без складання заліку.

Студенти, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 59 і нижче, складають залік і в разі успішного складання їм виставляється відмітка про залік «зараховано» в національній шкалі, а в шкалі ЄКТС – Е та бал 60. Якщо студент під час заліку отримав відмітку про залік «не зараховано», то йому в залікову відомість виставляється відмітка про залік «не зараховано» в національній шкалі, оцінка FX – у шкалі ЄКТС та його семестровий рейтинговий бал за дисципліну.

СХЕМА ОЦІНЮВАННЯ

Схема оцінювання успішності навчальної роботи студента впродовж семестру включає:

1. Наявність повноти та відповідності навчальних матеріалів (конспектів лекцій та пропущених занять).

2. Відповідність змісту та якості виконання контрольних завдань чи усних відповідей студента рівню вимог до якості знань та вмінь, передбачених заліком.

3. Адекватність відповідей студента на додаткові запитання рівню вимог, передбачених семестровим контролем.

Оцінювання якості знань студентів відповідає вимогам до заліків і іспитів з навчальних дисциплін кафедри історії України і філософії затверджених 29 серпня 2011 р., протокол № 1.