Література

Першоджерела:

1. Кузнецов В.И. Понятие и его структуры. Методологический анализ. – К.: Институт философии НАНУ, 1997. – 236с.

2. Войшвилло Е.К. Понятие. – М.: МГУ,1967. – 286с.

3. Войшвилло Е.К. Понятие как форма мышления: Логико-гносеологический аналіз. –2-е изд. – М.:Издательство ЛКИ, 2007. – 238с.

Навчальна література (основна):

1. Гетманова А.Д. Логика: Учебник для студентов пед. вузов. – М.: Высшая школа, 1986. – 288с.

2. Кирилов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебникдля вузов. –М.: Юристъ,1999. – 253с.

3. Свинцов В.И. Логика: Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 1987. – 288с.

4. Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. – К.: Академія, 2006. – 400с.

5. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К.: Четверта хвиля, 1997. – 392с.

6. Жеребкін В.Є. Логіка:Підручник. – К.: Знання, КОО, 2005. – 255с.

Навчальна література (додаткова):

1. Логика. Логические основы общения: Хрестоматия. – М.: Наука,1994. – 333с.

2. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К.: Золоті ворота, 1998. – 256с.

3. Иванов Е.А. Логика: Учебник. – М.: БЕК, 1998. – 309 с.

4. Гетманова А.Д. Логика: Учебное пособие. – М.: Омега – Л, 2005. – 415с.

5. Ерышев А.А., Лукашевич Н.П., Сластенко Е.Ф. Логика: Курс лекций. – К.: МАУП, 2000. – 184с.

Література для інформації:

1. Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки. – К.: Либідь, 2002. – 152с.

2. Ивин А.А. Логика: Учебное пособие. Издание 2-е. – М.: Знание, 1998. – 240с.

3. Маковельский А.О. История логики. – М.: Кучково Поле, 2004. – 480с.

4. Попович М.В. Философские основы семантики. – К.: Наукова думка, 1975. – 300с.

5. Смирнова Е.Д. Основы логической семантики: Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 1990. – 144с.

6. Логіка і гуманітарні науки. – К.: Науковадумка,1971. – 168с.

Vі. Система рейтингового контролю оцінки знань та вмінь студентів з логіки.

Система модульно-рейтингового контролю навчальних досягнень студентів однакова для всіх дисциплін. До структури кожного модуля з усіх навчальних дисциплін входять такі складові: аудиторна робота студента; модульна контрольна студента.

Рейтинг кожного модуля обчислюється однаково для всіх навчальних дисциплін.

Поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності студента (аудиторна робота) здійснюється в національній 4-бальній шкалі – невідвідування семінарських занять позначаються «0».

В кінці вивчення навчального матеріалу модуля напередодні сесії викладач виставляє одну оцінку за аудиторну та самостійну роботу студента як середнє арифметичне з усіх поточних оцінок за ці види роботи з округленням до десятої частки. Цю оцінку викладач трансформує в рейтинговий балза роботу протягом семестру шляхом помноження на 10.

Модульна контрольна робота є складником семестрового рейтингу. Наприкінці семестру всі студенти виконують модульну контрольну роботу, яка оцінюється в 4-бальній системі («5», «4», «3», «2»). Ці оцінки трансформуються в рейтинговий бал МКР у такий спосіб:

«5» – 50 балів;

«4» – 40 балів;

«3» – 30 балів;

«2» – 20 балів.

Неявка на МКР – 0 балів.

Семестровий рейтинговий бал є сумою рейтингового бала за роботу протягом семестру і рейтингового бала за МКР.

Студенти, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 60 і вище, отримують відмітку про залік «зараховано» і відповідну оцінку в шкалі ЄКТС без складання заліку.

Студенти, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 59 і нижче, складають залік.

исципліна за вільним вибором студента циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки «Логіка і лінгвістика», з якої передбачено лише лекційні заняття і підсумковий контроль у формі заліку, оцінюється таким чином. Вивчення дисципліни завершується написанням студентами модульної контрольної роботи, під час якої перевіряється засвоєння студентами програмного матеріалу курсу, винесеного як на аудиторну, так і на самостійну роботу. Модульна контрольна робота оцінюється у 100-бальній шкалі. Для цього кожне питання МКР оцінюється у 4-бальній шкалі (”відмінно” (5), ”добре” (4), ”задовільно” (3), ”незадовільно” (2)), потім встановлюється середнє арифметичне з цих оцінок з округленням до десятої частки. Середньоарифметичне значення помножується на 20. Результат є семестровим рейтинговим балом у 100-бальній шкалі, якому відповідає оцінка за шкалою ЄКТС:

90-100 балів – А

82-89 балів – В

75-81 бал – С

66-74 бали – D

60-65 балів – Е

59 балів і нижче – FX

Неявка на МКР – 0 балів.