25. Загальні властивості нюхових відчуттів. Адаптація. Самоадаптація та перехресна адаптація.

Запахи супроводжують певний психологічний настрій, впливають на емоційний стан людини, на процеси травлення. За запахом людина може відрізнити неякісну їжу, виявити в повітрі шкідливі домішки. З чого складається нюхова сенсорна система? Нюхова сенсорна система (нюховий аналізатор) складається з нюхових рецепторів (хеморецепторів), від яких нервові імпульси передаються на нюховий нерв і далі прямують до нюхового центру. Це най-коротший зв'язок головного мозку із навколишнім середовищем. Органом нюху є ніс. Хеморецептори (від одного мільйона до 10 мільйонів нюхових рецепторних клітин) містяться у слизовій оболонці верхнього і частково середнього носових ходів і здатні сприймати запахи різних хімічних речовин. Площа рецепторної зони у людини становить від 2,5 до 5 см2. Пахучі речовини контактують із нюховими рецепторами, подразнюючи їх. В основу різної класифікації покладено такі характеристики: психологічна - відчуття запаху різними людьми і відповідний вплив на їхню психіку - та фізіологічна - вплив на процес сприйняття. За психологічною характеристикою запахи поділяють на приємні (наприклад, запах хліба, квітів) та неприємні (запах тютюну). Згідно з фізіологічною класифікацією, виділяють три класи пахучих речовин: чисті пахучі речовини; змішані, до сприйняття яких, крім відчуття запаху, додається ще й відчуття дотику (наприклад, дія ментолу); подразнюючі (оцтова кислота). Стосовно механізмів сприйняття запахів існують різні теорії, але більш визнаною є стереохімічна теорія запахів. Згідно з цією теорією, на мембрані нюхових рецепторів містяться білкові молекули певної структури. Якщо структура пахучої речовини підходить до структури білка, мов ключ до замка, мембрана нюхового рецептора збуджується, нервові імпульси від неї надходять до головного мозку, де і виникають відповідні нюхові відчуття.

26. Органічні відчуття та їх властивості.

Органічні відчуття – це відчуття, пов’язані з діяльністю внутрішніх органів. До них належать відчуття голоду, спраги, ситості, нудоти, відчуття, що йдуть з серцево-судинної, дихальної та статевої системи тіла, а також відчуття, складові хорошого або поганого загального самопочуття.Вони сигналізують про стан наших внутрішніх органів, про зміни у внутрішньому середовищі, про хід задоволення наших органічних потреб.

Голод і відчуття: подразнення, що виходять від скорочення порожнього шлунку, передаються в мозок, і тому в результаті цього процесу виникає відчуття голоду.

Спрага виражається у відчуттях, локалізованих в роті, глотці і верхній частині стравоходу. Коли спрага досягає великої сили, до цих відчуттів приєднується стиснення глотки, що викликає спазматичні відчуття і судомні рухи ковтання і з'являється почуття дискомфорту.

Дихальна система доставляє нам більш-менш різкі відчуття при порушенні автоматичної регуляції дихання. Не одержує належного задоволення потреба в повітрі відбивається у специфічних загальних і локалізованих відчуттях задухи.

Всі органічні відчуття мають ряд загальних рис:

1. пов'язані з органічним потребами;

2. грають роль у вказування на виникнення потреб;

3. зазвичай пов'язані з руховими імпульсами;

4. включені зазвичай в психомоторну єдність, нерозривно поєднуючись з цілою низкою намічених мимовільних рухів, які, викликаючи потребами і прямуючи в порядку рефлекторного автоматизму на їх задоволення, накладають специфічний відбиток на відповідні відчуття.

Усі внутрішні органи мають свої рецептори (провідні шляхи, що пов'язують їх з великими півкулями головного мозку). Органічні відчуття є складовими інтероцептивних безумовних і умовних рефлексів. Органічні відчуття спричиняються імпульсами, що йдуть від внутрішніх органів. Часто всі органічні відчуття зливаються в одне загальне відчуття, яке називають самопочуттям людини. Органічні відчуття характеризуються недостатньою якістю, нечіткістю, непевною локалізацією. Тому І.М. Сеченов називав їх "темними чуттями".

Виникнення органічних відчуттів супроводжується переживаннями негативних емоцій, а зняття їх пов'язане з позитивним емоційним станом людини. У здорової людини, казав І.М. Сеченов, це "валове почуття загального доброго стану", а у хворої - "почуття загального нездужання".