- •1.Предмет і завдання курсу “Історія української культури”.
- •2.Періодизація розвитку української культури.
- •3. Первісне мистецтво на території України
- •4. Трипільська культура в історії України (к-ра «Кукутень»)
- •5.Характеристика скіфського мистецтва: пам’ятки з курганів Чортомлик, Куль-Оба, Солоха, Товста Могила
- •6. Матеріальна та духовна культура античного суспільства в Північному Причорномор’ї
- •7. Язичницька релігія, міфологія і мистецтво давніх слов’ян. Загальна характеристика давніх язичницьких вірувань.
- •8. Значення прийняття християнства для розвитку української культури.
- •9. Архітектура та будівництво в середньовічній Русі.
- •10. Образотворче мистецтво Середньовічній Русі.
- •11.Музичне мистецтво в середньовічній Русі.
- •12. Освіта та наукові знання в середньовічній Русі.
- •13.Писемність та давньоруські літописи в середньовічній Русі.
- •14.Осередки культурного життя в середньовічній Русі.
- •15. Культура Галицько-Волинського князівства
- •16. Архітектура Галицько-Волинського князівства
- •17. Пам`ятки української культури XII–XIV ст.: “Молєніє Данила Заточника”, Київський і Галицько-Волинський літописи.
- •18.Монголо-татарська навала та її наслідки для культурного розвитку Русі.
- •19.Становище української культури в Литовській державі
- •20. Українські народні думи та пісні XV–XVII ст., їх тематика та особливості.
- •21.Оборонна архітектура XIV – XVI ст. Луцький, Кам’янець-Подільський, Хотинський замки, Білгород-Дністровська фортеця.
- •22.Каплиця Кампіанів і каплиця Боїмів у Львові – шедеври скульптурного різьблення.
- •23. Реформація та Контрреформація в Європі та їхній вплив на культуру українства.
- •24.Могилянська доба і Києво-Могилянська академія.
- •25. Історія українського друкарства.
- •26.Полемічна література кінця XVI – початку xviі ст.: причини появи, проблематика, видатні автори.
- •27.Роль братств та братських шкіл в розвитку української культури.
- •28. Рід Острозьких у піднесенні культури України
- •29.Військове мистецтво козаків.
- •30. Українська барокова література.
- •31.Українське барокове музичне мистецтво.
- •32.Український бароковий театр
- •33. Українське барокове образотворче мистецтво
- •34.Українська барокова архітектура.
- •35.Львівський університет (1661) та його роль у розвитку освіти і науки в Галичині.
- •36. Просвітницька діяльність Мазепи.
- •37.Ораторсько-проповідницька проза, мемуарно-історичні твори, козацькі літописи Самовидця, г. Граб’янки, с. Величка.
- •38. Вплив української культури ранньомодерного часу на розвиток культурних процесів у Росії: Стефан Яворський, Феофан Прокопович.
- •39. Григорій Сковорода — просвітитель, філософ і поет.
- •40.Іван Котляревський і початки “українського відродження”.
- •41. Роль Харківського університету у відродженецькому процесі хіх ст.
- •42.Початки галицького відродження. Творчість Маркіяна Шашкевича. "Руська трійця", "Русалка Дністровая".
- •43.Епоха Просвітництва в Україні: ідеологічні особливості й визначні представники.
- •44. Класицизм в образотворчому мистецтві та архітектурі в Україні
- •45.Творчість композиторів д.Бортнянського, м.Березовського, а.Веделя
- •46. Живопис в. Боровиковського та а. Лосенка.
- •47.Творчість т. Шевченка
- •48. Перший професійний історик України Микола Костомаров та його культурна діяльність.
- •49. Життя і творчість Пантелеймона Куліша.
- •50.Валуєвський циркуляр та Емський указ 1876 р. Та їх наслідки на розвиток української культури.
- •51. Український романтизм: література, музика, театр, історіографія, етнографія.
- •52.Українська реалістична література другої половини хіх ст. Як історико-культурне явище.
- •53.Народницький період на західноукраїнськиь землях.
- •54. Художня творчість м.Пимоненка, с.Васильківського, м.Самокиша, і. Їжакевича, і.Труша.
- •55.Творчість о. Мурашка, м. Бурачека в контексті української та європейської культури.
- •56. Г. Нарбут і його мистецька школа.
- •57.Шкільництво і освіта в другій половині XIX ст. Наукове товариство ім. Т.Шевченка, його видавнича діяльність.
- •58.Український авангард і європейська художня культура кінця XIX - початку XX
- •59. Творчість українських митців — зачинателів нових течій у світовому мистецтві (о. Архипенко, к. Малевич, о. Богомазов, в. Пальмов, м. Бойчук).
- •60.Модерна українська література. І. Франко. Неоромантики. Український літературний експресіонізм.
- •61.М.Грушевський і його роль у розвитку української національної культури.
- •62. Укр.Музична культура в 2 пол 19 ст. Микола Лисенко.
- •63.Особливості культурного розвитку Галичини у першій половині хх ст.
- •64. Культурне життя в Україні доби революції 1917-1921 рр. Умови розвитку культури.
- •65.Культурний рух періоду Центральної Ради.
- •66. Становлення української культури в період гетьманату п.Скоропадського (1918 р.)
- •67. Створення Української академії наук, наукові досягнення Вернадського, Багалія, Кащенка, Фоміна
- •68.Філософська та суспільно-політична думка (в. Винниченко, в. Зеньковський, д.Донцов, в. Липинський).
- •69. Українізація та її значення для культурного процесу в 20-х рр. Хх ст.
- •70. Література і театр в умовах радянського мистецького життя.
- •71.Пам’ятники т.Шевченкові 1920-1930-х рр.. В Україні – причини і передумови встановлення
- •72. Мистецькі спілки 1920-1930-х років в Україні та їхній вплив на розвиток українського мистецтва.
- •73.Літературні процеси в Україні. Діяльність літературних об'єднань "Плуг", "Гарт", "Ваплліте", "Молодняк" та ін.
- •74. Творчість українських композиторів: л.Ревуцького, б.Лятошинського, в.Косенка, м.Вериковського, г.Хоткевича, к.Богуславського та ін.
- •75. Досягнення в театральному мистецтві та кіно (Лесь Курбас, о.Довженко), театр «Березіль».
- •76.Український мистецький авангард та його доля в 30-ті роки.
- •77. Львів - центр культурного життя Західної України в міжвоєнний період. Стрілецький епос.
- •78. Літературні групи Галичини та їх представники в міжвоєнний період.
- •79. Українське образотворче мистецтво Галичини: Іван Трупі, Олекса Новаківський, Петро Холодний.
- •80. Наука та освіта, преса і радіо, театр і кіно, образотворче мистецтво під час Другої світової війни.
- •81.“Шістдесятники” та їхній внесок у розвиток культури.
- •82. Тоталітаризм і українська культура 50-80-х років хх ст.
- •83. Поетичне кіно”: с. Параджанов, ю. Іллєнко.
- •84.Розквіт музично-естрадного мистецтва (Івасюк, Яремчук, Ротару, Зінкевич)
- •85 Культурно-суспільне життя діаспори
- •86.Українська державна символіка, її джерела
- •87. Релігійна ситуація в незалежній Україні.
- •88. Основні етапи розвитку освіти та науки в Україні.
- •89.Сучасна академічна музика в Україні: Сильвестров, Скорик, Карабиць, Грабовський.
- •90.Театральне мистецтво в сучасній Україні.
72. Мистецькі спілки 1920-1930-х років в Україні та їхній вплив на розвиток українського мистецтва.
Розвиток художньої літератури в 20-х роках набув особливо бурхливого характеру. Організаційною особливістю літературного процесу в Україні в ці роки було виникнення і розпад великої кількості літературних організацій: «Гарт», «Плуг», «Молодняк», «Західна Україна», «Авангард», «Нова генерація», «Ланка», ВУСПП (Всеукраїнська спілка пролетарських письменників) та ін. Поряд з групою старшого покоління українських літераторів швидко зростали ряди молодих, переважно учасників революційних подій, виходців із селян та робітників. Значних успіхів досягла українська драматургія. Найпопулярнішими були п´єси М. Куліша «97», «Комуна в степах», і. Микитенка «Диктатура», «Дівчата нашої країни», І. Кочерги «Марко в пеклі», Я. Мамонтова «До третіх півнів», О. Корнійчука «Загибель ескадри», «Платон Кречет» та ін. Інтерес народних мас до культури активно проявлявся в швидкому розвитку художньої самодіяльності, різних видів мистецтва, насамперед театрального. Повсюдно виникали професійні та аматорські театри, створювалися драматичні, хорові, танцювальні та інші гуртки. Формується ряд визначних театрів: імені Т. Г. Шевченка в Києві та ін.. В складних умовах розвивалося українське кіномистецтво, яке ставило і демонструвало фільми переважно агітаційного характеру, Велику роль у його становленні і розвитку відіграв Олександр Довженко, який з 1926 р. був кінорежисером Одеської кіностудії. Надзвичайною популярністю користувалися його кінофільми «Звенигора», «Арсенал», «Земля». В духовному житті українського народу значну роль відігравала православна церква. Комуністична партія мала на меті знищити релігійні установи, різко ослабити позиції релігії в суспільстві, виховати нові покоління в дусі атеїзму. Проводилася широка атеїстична пропаганда, церкву відділили від держави, відібрали у неї землі та майно. 11 жовтня 1921 р. в Києві церковний православний собор. Він проголосив за створення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) і обрав В.Липківського митрополитом. У 20-30-х роках в духовному житті УРСР відбувалися складні й дуже суперечливі процеси. Спочатку культурне будівництво здійснювалося з розмахом і проходило під знаком відродження національної самобутності, а в 30-х роках культурні надбання безжально винищувалися. процес культурного будівництва і розвитку української культури поєднувався з розповсюдженням ідей марксизму-ленінізму та побудови соціалізму.
73.Літературні процеси в Україні. Діяльність літературних об'єднань "Плуг", "Гарт", "Ваплліте", "Молодняк" та ін.
Головними літературними об'єднаннями були «Ланка» (пізніше «МАРС»), «Плуг», неокласики «Молодняк». Найвпливовішим був «Гарт», який пізніше був перейменований на «ВАПЛІТЕ» («Вільну Академію Пролетарської Літератури»). Саме ВАПЛІТЕ в особі Миколи Хвильового розпочало славетну літературну дискусію 1925–1928 рр. і перемогло в ній, довівши наявність і необхідність національної, специфічної української літератури, орієнтованої на Європу, а не на Росію.
МАРС (Майстерня Революційного Слова) — літературне об'єднання. Засноване в Києві 1924 року під назвою «Ланка», у 1926 році перейменувалося в МАРС.
До угруповання належали письменники Валер'ян Підмогильний, Григорій Косинка, Євген Плужник. В 1929 р. змушене було припинити існування. Учасників було репресовано. Формами діяльності визначалися студійна робота, відстеження розвитку літератури радянських республік і літератури світової, переклад на українську мову найкращих зразків світової літератури, участь у поточній пресі УРСР, влаштування прилюдних вечірок, диспутів. 1928 року під зовнішнім тиском МАРС розпадається. Від 1934 року учасники організації, за винятком М. Галич, були репресовані і тривалий час замовчувані.
Плуг — спілка селянських письменників в Україні. Ліквідована після постанови ЦК ВКП(б) від 23 квітня1932 року. Ініціатор створення і єдиний голова «Плугу» — Сергій Пилипенко, його активні члени — Андрій Головко, Григорій Епік, Іван Кириленко, Олександр Копиленко,, П. Панч, І. Шевченко, В. Гжицький, Павло Усенко, Антін Шабленко та інші. Члени «Плуга» висвітлювали життя українського села.
Молодняк — організація комсомольських письменників (1926—1932). До якої входили у Харкові — Павло Усенко, Леонід Первомайський, І. Момот, В. Кузьмич, Дмитро Гордієнко та інші; у Києві — Божена Коваленко, Олександр Корнійчук, Микола Шеремет, були філії в Дніпропетровську, Запоріжжі, Миколаєві, Кременчуці та інших містах, видавався однойменний журнал. «Молодняковці» оголосили себе «бойовим загоном пролетарського фронту».Статті молодих критиків відзначалися ортодоксальністю, брутальною розправою з інакодумцями. організація сприяла деморалізації українського письменства.
«Гарт», союз українських пролетарських письменників, організований в 1923 Василем Елланом-Блакитним до якого увійшли відомі на той час письменники В. Еллан-Блакитний, І. Кулик, В. Сосюра, В. Поліщук, П. Тичина. О. Довженко, М. Хвильовий та інші.
Метою організації, як зазначалося у статуті, було об'єднання українських пролетарських письменників та прагнення до створення єдиної інтернаціональної комуністичної культури. Мова творів «гартян» мала бути українською. Гарт проіснував до 1925 року. Після смерті Блакитного організація розпалась під впливом виступу Хвильового, що організував у 1925 році «Вільну Академію Пролетарської Літератури» — ВАПЛІТЕ.
Вільна Академія Пролетарської Літератури (ВАПЛІТЕ) — літературне об'єднання в Україні. Виникла у Харкові, існувала з січня 1926 до 28 січня 1928.Лідером організації був Микола Хвильовий, який висунув гасло «Геть від Москви!». Президентами — Михайло Яловий (пізніше Микола Куліш), входили: Микола Куліш, Григорій Епік, Павло Тичина, Микола Бажан, Юрій ЯновськийВ 1927 ВАПЛІТЕ видавала журнал «ВАПЛІТЕ».