22.Каплиця Кампіанів і каплиця Боїмів у Львові – шедеври скульптурного різьблення.

Каплиця Боїмів- унікальний пам'ятник Львівської архітектури. Будівництво каплиці почалося в 1609 року і тривало близько 7 років. Каплиця Боїмів була вибудована як склеп для родини Боїмів. Почав будівництво Георгій Боїм, львівський купець і лихвар, а закінчив його син Павло-Георгій. Каплиця Боїмів знаходиться біля Кафедрального собору Успіння Пресвятої Діви Марії і являє собою найцінніший пам'ятник епохи Ренесансу у Львові. Каплиці Кампіанів усипальниця родини Кампіанів Будівництво почалося в 1619 році Павлом Кампіаном і закінчено було його сином Мартіном Кампіаном. Каплиця була побудована біля північної стіни Латинського кафедрального собору. Каплиця Кампіанів - один з кращих пам'ятників архітектури ренесансу у Львові. До арок каплиці поміщені рельєфи «Зняття з хреста», «Воскресіння» і «Христос-городник», а інтер’єр прикрашають бюсти самого Мартіна Кампіана, його батька Павла і горельєфи із зображеннями пророків, апостолів і євангелістів.

23. Реформація та Контрреформація в Європі та їхній вплив на культуру українства.

Реформа́ція- християнський церковно-релігійний, духовно-суспільний та політичний рух оновлення у країнах Західної та Центральної Європи в 16 столітті, спрямований на повернення до біблійних першоджерел Християнства, який набув форми релігійної боротьби проти Католицької церкви і папської влади. Реформація викликала відповідну реакційну політику з боку Католицької Церкви, яка отримала назву Контрреформація. Церковна культура: з'явилися перекладені на тогочасну літературну українсько-білоруську мову такі твори, як «Новий Заповіт» В. Негалевського (1581), Євангеліє В. Тяпинського у кін. 16 ст., Пересопницьке Євангеліє (1556—61) Таким чином, під впливом Реформації, поряд з традиційною в Україні церковно-слов'янською та з новопоширюваною серед вищих верств польською, почала вживатися книжна українсько-білоруська мова, як мова письменства. Освіта: визначилася низка реформаційних шкіл, що іноді перевищували своїм рівнем католицькі, і в них охоче вчилася українсько-білоруська молодь. Соц-політич.сфера: також зростанням національної свідомості й політичної активності козаччини, яка, переймаючи у першій половині 17 ст. провід українсько-національного життям, ставила щораз більший опір польському пануванню в Україні й активно підтримувала православну церкву проти наступу католицизму. Діяльності братств: були засновані у Львові (1586р.), Галичі, Вінниці, Лубнах, Києві (1615р.) та інших містах.Вони виступали проти матеріального збагачення церкви, зловживань вищого духівництва, шукали шляхів розв'язання проблеми ставлення до тих священиків, які нехтували обов'язками. Перехід української шляхти до протестантизму не мав масового характеру. Українські шляхтичі прагнули розширення своєї влади й обирали католицизм. Протестантизм в українських землях не знайшов підтримки, а вплив Реформації виявивлявся у застосуванні реформаційних ідей для оновлення православної церкви.