Параметрів

Згідно з теорією катастроф можна пропонувати наступну мо­дель функціонування систем (економічних, екологічних, су­спільних, технічних). Будь-яка система, як вказано на рис. 21, проходить у своєму розвитку декілька етапів: етап росту (станов­лення), етап стабільності існування, етап кризи (вгасання, відми­рання, перебудови, модернізації). Криза завершується загибел-

173

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

лю системи або переходом її у новий, якісно виший, стан. Усе залежить від співвідношення величини «напруги», котрої зазнає система, добротності цієї системи та виникаючих умов її подаль­шого існування.

Характерними рисами кризи є значне прискорення процесів з наближенням катастрофи. До визначеного моменту кризу сис­теми можна відхилити, але після цього катастрофа стає немину­чою і настає дуже швидко.

Цікаві деякі висновки теорії катастроф щодо подолання кри­зового стану:

• поступовий рух у бік кращого стану відразу ж призводить до погіршення. Швидкість погіршення при рівномірному рухові до кращого стану збільшується.

• у міру руху від гіршого стану до кращого опір системи зміні його стану збільшується. Максимум опору досягається раніше, ніж найгірший стан.

• якщо систему вдається відразу, стрибком, а не безперерв­но, перевести із поганого стійкого стану достатньо близько до

174

J. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях

кращого, то далі вона сама буде еволюціонувати у бік доброго стану.

3.1.3. Класифікація надзвичайних ситуацій

Загальноуживаної класифікації НС не існує. В основу існую­чих класифікацій кладуть масштаб та глибину НС. Згідно з цим принципом НС поділяють на:

• локальні;

• об'єктові;

• місцеві;

• регіональні;

• національні;

• глобальні.

Локальна НС - це така ситуація, коли загроза її виникнення чи поширення наслідків (у випадку настання) обмежена вироб­ничим приміщенням.

Об'єктова НС — це така ситуація, коли загроза її виникнення чи поширення наслідків (у випадку настання) обмежена об'ємом та територією об'єкта.

Місцева НС - це така ситуація, коли загроза її виникнення чи поширення наслідків (у випадку настання) обмежена територією міста (району) чи області.

Регіональна НС - це така ситуація, коли загроза її виникнен­ня чи поширення наслідків (у випадку настання) обмежена тери­торією краю, декількох областей.

Глобальна НС - це така ситуація, коли загроза її виникнення чи поширення наслідків (у випадку настання) обмежена терито­рією декількох суміжних країн.

Повніша класифікація враховує сутність та причини виник­нення подій НС. Це дає змогу виділити такі НС:

• техногенні;

• природні;

• екологічні;

• соціальні.

У свою чергу, надзвичайні події, що лежать в основі НС, мо­жуть бути класифіковані за:

— суттю та характером подій і процесів, які становлять їх основу;

175

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

• найважливішіми ознаками прояву;

• характером уражаючихчинників чи джерел небезпеки (теплові, хімічні, радіаційні, біологічні та ін.);

• місцем виникнення чи відомчої належності;

• основними причинами виникнення (конструктивні, вироб­ничі, експлуатаційні, погодні та ін.);

• інтенсивністю перебігу;

• масштабами ураження чи впливу;

• характером впливу (руйнування, зараження, затоплення та ін.)

У кінцевому підсумку в загальній класифікації НС техноген­ного, природного, екологічного та соціального характеру, вико­наної для практичних цілей, за головну ознаку буде взята систе­матизація за суттю та характером базових подій та процесів, які мають місце у НС із врахуванням важливих ознак їх вияву.

Серед НС особливе місце займають події, пов'язані із засто­суванням сучасних засобів ураження, вплив яких на об'єкти та людей дорівнює розмірам стихійних лих чи катастроф або пере­вищує їх. Вищесказане дає змогу пропонувати наступну класиф­ікацію НС:

1. НС техногенного характеру.

1.1. Транспортні аварії та катастрофи.

1. Катастрофи та аварії товарних поїздів.

2. Катастрофи та аварії пасажирських поїздів, поїздів мет­рополітену.

3. Аварії вантажних суден.

4. Аварії (катастрофи) пасажирських суден.

5. Авіаційні катастрофи в аеропортах та населених пунк­тах.

6. Авіаційні катастрофи поза аеропортами та населеними пунктами.

7. Аварії (катастрофи) на автомобільних шляхах (великі автомобільні катастрофи).

8. Аварії транспорту на мостах,у тунелях та на залізнич­них переїздах.

9. Аварії на магістральних трубопроводах.

1.2. Пожежі, вибухи.

1.2.1. Пожежі (вибухи) у будинках, на комунікаціях та техно­логічному обладнанні промислових об'єктів.

176

3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях

2. Пожежі (вибухи) на об'єктах видобування, переробки та зберігання легкозаймистих, горючих та вибухових речовин.

3. Пожежі (вибухи) на транспорті.

4. Пожежі (вибухи) у шахтах, підземних та гірничих ви­рубках, метрополітенах.

5. Пожежі (вибухи) у будинках та спорудах житлового, соціально-побутового призначення.

1.3. Аварії з викидом (загрозою викиду) СДОР.

1. Аварії з викидом (загрозою викиду) СДОР при їх ви­робництві, переробці чи зберіганні (захованні).

2. Аварії на транспорті з викидом (загрозою викиду) СДОР.

3. Виникнення та поширення СДОР у процесі протікання хімічних реакцій, які почалися внаслідок аварії.

1. 4. Аварії з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речо­вин (РР).

1. Аварії на АЕС, атомних енергетичних установках ви­робничого та дослідного призначення із викидом (загрозою ви­киду) PP.

2. Аварії з викидом (загрозою викиду) РР на підприєм­ствах ядерно-паливного циклу.

3. Аварії транспортних засобів та космічних апаратів із ядерними установками чи вантажем РР на борту.

4. Аварії на промислових та дослідних ядерних вибухах з викидом (загрозою викиду) PP.

5. Аварії з ядерними боєприпасами чи у місцях їх збері­гання (розташування, установки).

1. 5. Аварії з викидом (загрозою викиду) біологічно небезпеч­них речовин (БНР).

1. Аварії з викидом (загрозою викиду) БНР на підприєм­ствах промисловості та в науково-дослідних установах (лабора­торіях).

2. Аварії на транспорті з викидом (загрозою викиду) БНР.

1.5.3. Аварії з біологічними боєприпасами. 1.6. Раптове завалювання будинків та споруд.

1. Завалювання елементів транспортних комунікацій.

2. Завалювання промислових будинків та споруд.

1. Завалювання будинків та споруд житлового, соціально побутового та культурного призначення.

177

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

1.7. Аварії на енергетичних системах.

1. Аварії на автономних електростанціях із тривалою пе­рервою електропостачання усіх споживачів.

2. Аварії на електроенергетичних системах (мережах) із багатогодинною перервою електропостачання основних споживачів чи територій.

3. Вихід із ладу транспортних електричних контактних ме­реж.

1.8. Аварії на комунальних системах життєзабезпечення.

1. Аварії на каналізаційних системах із масовим викидом забруднювальних речовин.

2. Аварії на теплових мережах (системах гарячого водо­постачання) у холодну пору року.

3. Аварії у системах водопостачання населення питною во­дою.

4. Аварії на комунальних газопроводах.

1.9. Аварії на очисних спорудах.

1. Аварії на очисних спорудах стічних вод промислових підприємств з масовим викидом забруднювальних речовин.

2. Аварії на очисних спорудах промислових газів з масо­вим викидом забруднювальних речовин.

1.10. Гідродинамічні аварії.

1. Прориви гребель (дамб, шлюзів, перемичок та ін.) зі створенням хвиль прориву та катастрофічних затоплень.

2. Прориви гребель (дамб, шлюзів, перемичок та ін.) зі створенням проривного паводку.

3. Прориви гребель (дамб, шлюзів, перемичок та ін.), які викликали змив орних ґрунтів чи відкладання наносів на великій території.

2 . НС природного характеру.

2.1. Геофізичні.

1. Землетруси.

2. Виверження вулканів.

2.2. Геологічні (екзогенні геологічні події).

1. Зсуви.

2. Селі.

3. Обвали, обсипи.

4. Лавини.

178

3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях

2.2.5. Пилові бурі.

2.3. Метеорологічні та агрометеорологічні.

1. Бурі (9-11 балів).

2. Урагани (12-15 балів).

3. Смерчі, торнадо, шквали, вихори.

4. Сильний град.

5. Сильний дощ (злива), сильний снігопад.

6. Сильна ожеледь, сильний мороз, сильна завірюха.

7. Сильна спека.

8. Густий туман.

9. Посуха.

2.4. Морські гідрологічні та метеорологічні.

1. Тропічні циклони (тайфун).

2. Цунамі.

3. Сильне хвилювання (5 балів та вище).

4. Ранній льодовий покрив чи припай.

5. Напір льоду, інтенсивне дрейфування льоду.

6. Непрохідний лід (важкопрохідний).

2.5. Гідрологічні.

1. Високі рівні води (повені).

2. Низький рівень води.

3. Ранній льодостав та поява льоду на суднохідних водой­мах та річках.

4. Підвищення рівня ґрунтових вод (підтоплення).

2.6. Природні пожежі.

1. Лісові пожежі.

2. Пожежі степових та хлібних масивів.

3. Торфяні пожежі.

4. Підземні пожежі горючих копалин.

2.7. Інфекційні захворювання людей.

1. Окремі випадки екзотичних та особливо небезпечних інфекційних захворювань.

2. Групові випадки небезпечних інфекційних захворю­вань.

3. Епідемічний спалах небезпечних інфекційних захво­рювань.

4. Епідемії.

5. Пандемії.

179

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

2.7.6. Інфекційні захворювання нез'ясованої етимології.

2.8. Інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин.

1. Окремі випадки екзотичних та особливо небезпечних інфекційних захворювань.

2. Екзостії.

3. Епізоотії.

4. Псизоотії.

5. Інфекційні захворювання сільськогосподарських тва­рин нез'ясованої етимології.

2.9. Ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками.

1. Прогресуюча епіфітотія.

2. Панфітотія.

3. Хвороби сільськогосподарських рослин нез'ясованої етимології.

2.9.4. Масове поширення шкідників рослин. 3. НС екологічного характеру.

3.1. НС, пов'язані зі зміною стану суші (грунту, надр, ланд­ шафту).

1. Катастрофічні провали, зсуви, обвали земної поверхні через виробки надр при добуванні корисних копалин та іншої діяльності людини.

2. Надмірна концентрація важких металів (у т.ч. радіо­нуклідів) та інших шкідливих речовин у грунті .

3. Інтенсивна деградація грунтів, опустелення на великій території через ерозію, засолення, заболочення тощо.

4. Кризові ситуації, пов'язані із виснаженням непонов-люваних природних копалин.

5. Кризові ситуації, пов'язані із переповненням сховищ (звалищ) промисловими та побутовими відходами та забруднен­ня ними навколишнього середовища.

3.2. НС, пов'язані із зміною складу та властивостей атмосфе­ ри (повітряного середовища).

1. Різкі зміни погоди та клімату внаслідок антропогенної діяльності.

2. Перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих до мішок в атмосфері.

3. Температурні інверсії над містами.

180

3. Безпеко життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях

3.2.4. Гостре «кисневе» голодування у містах.

5. Значне перевищення гранично допустимого рівня міського шуму.

6. Виникнення великої зони кислотних опадів.

7. Руйнування озонового шару атмосфери.

8. Значна зміна прозорості атмосфери.

3.3. НС, пов'язані із зміною стану гідросфери (водного сере­ довища).

1. Різка нестача питної води внаслідок виснаження вод чи їх забруднення.

2. Виснаження водних ресурсів, необхідних для органі­зації господарчо-побутового водопостачання та забезпечення тех­нологічних процесів.

3.3.3. Порушення господарської діяльності та екологічної рівноваги внаслідок забруднення зон внутрішніх морів та світо­ вого океану.

3.4. НС, пов'язані зі зміною стану біосфери.

1. Зникнення видів (тварин, рослин), чутливих до зміни умов середовища існування.

1. Загибель рослинності на значній території.

2. Різке зниження здатності біосфери до відтворення по­новлюваних ресурсів.

2. Масова загибель тварин.

4. НС соціального характеру.

1. Групові порушення громадського порядку.

2. Масові заворушення.

3. Втеча озброєних злочинців.

4. Озброєні напади.

5. НС, пов'язані із використанням сучасних засобів уражен­ ня.

5. 1. Ядерні вибухи.

2. Вибухи хімічних боєприпасів та аварії з ними.

3. Аварії, вибухи бактеріологічної зброї.

2. Вибухи та аварії із сучасними засобами немасового ура­ження.

181

Я.І. Бєдрій. Безпека життєдіяльності